Як українським громадам готуватися до євроінтеграції: досвід Польщі

Програма USAID DOBRE сприяє співробітництву між самоврядуваннями як України, так і польсько-українській співпраці. Відтак перша цьогорічна група представників українських громад побувала в навчальному візиті в Польщі.

19 громад із Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Чернівецької, Івано-Франківської областей вивчали досвід міст та ґмін Малопольського воєводства: знайомилися із тим, як їхні польські колеги стимулюють місцевий економічний розвиток, організовують діяльність комунальних підприємств, дізнавалися, як невеликій сільській громаді досягнути енергетичного самозабезпечення та використовувати природні ресурси на розвиток, як забезпечити ефективний та економний транспорт, запровадити інноваційні та творчі рішення в соціальних послугах, організації простору для активізації та інтеграції мешканців. Захід був організований та впроваджувався спільно з Фондом розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського (FRDL, Польща) у межах Програми USAID DOBRE.


 

Міжмуніципальна співпраця: створюємо спільну стратегію розвитку

 

Асоціація «Краківська Метрополія» складається із 15 ґмін із центром у Кракові в Малопольському воєводстві. Таке об’єднання заснували у 2014 році на добровільних засадах із метою впорядкування співпраці між ґмінами та великим містом, створення спільної стратегії розвитку та залучення зовнішніх коштів.

На думку директора Асоціації «Метрополія Краківська» Даніеля Вжощика (Daniel Wrzoszczyk), таке партнерство дозволяє виробити спільну мету та різні форми співпраці між органами місцевого самоврядування задля вирішення спільних проблем.

 

 

В Асоціації всі рішення приймаються лише одноголосно, незалежно від розміру ґміни, щоби жоден ОМС не діяв із примусу. А в загальних зборах мають членство всі регіональні війти, бургомістри та мер Кракова.

Розробка стратегії такого об’єднання зайняла декілька років, але без цього документа Асоціації важко було рухатися вперед. Адже в кожній ґміні – свої інтереси та бачення, тому сформувати спільну стратегію надлокального розвитку – завдання було не з простих, але посильних.

Відтак кінцевий документ у «Краківській Метрополії» охопив сім напрямків:

  • розумне управління;
  • навколишнє середовище і простір;
  • мобільність;
  • економіка;
  • культура вільного часу;
  • освіта;
  • соціальні послуги.

 

 

За кожним напрямком були створені робочі комісії, які очолили керівники ґмін, та проводяться тематичні форуми. Також у кожній ґміні працюють групи співробітників, відповідальних за співпрацю в межах «Краківської Метрополії».

Щодо фінансування, то план дій, визначений стратегією Асоціації до 2030 року, передбачає залучення членських внесків із місцевих бюджетів, гроші з національних та міжнародних програм, гранти Європейської комісії, національну допомогу та вклади приватного сектору. Лише завдяки інтегрованим територіальним інвестиціям від Євросоюзу Асоціація отримала 450 мільйонів євро на реалізацію програм мобільності, покращення якості повітря і термомодернізацію будинків.

Загалом, такі метрополії, як Краківська, в Польщі лише сьогодні починають формуватися. Вони на неформальному рівні співпрацюють із профільними міністерствами, а також з іншими містами в межах Союзу польських метрополій. Паралельно проводять обговорення про важливість затвердження таких форм співпраці на законодавчому рівні – прийняття метрополітального закону.

Один із напрямків, реалізацією якого пишається «Краківська метрополія», – це просторове планування. Річ у тім, що в Польщі ґміни мають досить широку автономію та незалежність у прийнятті рішень. Кожен війт може на власний розсуд формувати господарювання та цільове використання землі у своїй ґміні. Відтак за певний час накопичилися деякі просторові конфлікти між Краковим та сусідніми ґмінами, пов’язані із попереднім непродуманим плануванням.

 

 

Щоби впоратися із таким завданням, Асоціація розробила метрополітарні стратегії функціонального планування простору, які стали одними з перших подібних напрацювань у Польщі. Згодом організація розширила цю співпрацю на дві великі агломерації по сусідству, щоби врегулювати просторові відносини й між великими містами.

У своїй роботі щодо просторового планування офіс «Краківської метрополії» враховував такий важливий аспект, як рух повітря, щоби уникнути накопичення смогу; логістично-комунікаційні хаби для забезпечення мобільності; зосередження економічних зон; розташування освітніх закладів; визначення територій для проведення дозвілля.

Після тривалих обговорень минулого року керівники ґмін врешті прийняли рішення створювати спільний простір для розвитку, який враховуватиме інтереси всіх територій. Наразі Асоціація приступила до формування покрокового плану дій щодо його впровадження, і це стане справжньою революцією в польській міжмуніципальній співпраці. Адже вперше змусить владу великого міста враховувати інтереси малих ґмін, що розташовані поруч. Згодом це призведе до порозуміння і між ґмінами, що межують одна з одною.

 

 

Ще одна проблема, яку майже вдалося вирішити за допомогою Асоціації «Краківська метрополія», – це підвищення якості повітря в Кракові. Через те, що місто розташоване в низині та оточене промисловими підприємствами, а головне – застосовувало вугільне опалення для обігріву помешкань, смог став справжньою бідою для його мешканців. Ще в 2010 році тут з’явився громадський рух «Краківська смогова тривога», який вимагав від влади вирішення цієї проблеми. Відтак сеймик Малопольського воєводства прийняв постанову, якою з 2019 року заборонив у Кракові використовувати котли на вугіллі, а також інше опалювальне обладнання, яке не мало відповідної сертифікації щодо визначеного екологічного класу.

Мешканці великого міста з готовністю включилися в процес заміни своїх котлів завдяки дотаціям, які були виділені для такої мети. Однак у сусідніх ґмінах до цього поставилися байдуже, продовжуючи експлуатацію застарілого обладнання, яке забруднювало повітря шкідливими викидами. Адже в сусідніх із Краковом територіях не проводилися жодні заміри, а тому люди вважали, що їм особисто нічого не загрожує.

Тому Асоціація насамперед взяла на себе потужну інформаційну кампанію, роз’яснюючи споживачам, чому заміна котлів важлива не тільки для великого міста, а й для сусідніх ґмін. А також домоглася виділення коштів із європейських фондів, щоби нове обладнання не так болісно вдаряло по кишенях власників домівок. Серйозно допомогла й національна програма, яка виділяла до 50% субсидій споживачам на заміну котлів і скасувала всі дотації домоволодінням, які експлуатували застаріле обладнання. Водночас «Краківська Метрополія» профінансувала посади екологічних радників у ґмінах, які би допомагали мешканцям швидше й простіше здійснити процес переходу на нові опалювальні котли. Відтак, станом на березень 2024 року завдяки таким діям, вдалося замінити старе обладнання у 35 тисячах домоволодінь. І всього лише 10 тисяч помешкань ще потребують оновлення котлів. Якщо говорити про екологічні наслідки, то, наприклад, ґміна Скавіна, яка раніше входила в п’ятірку найзабрудненіших у Європі, змогла знизити кількість днів із перевищенням показників забруднення із 23 до 9 на місяць.

«Можу сказати, що в цьому напрямку ми стали лідерами в Польщі, тому що більше ніде ґміни й місто не працювали так злагоджено заради покращення якості повітря», – зазначив Даніель Вжощик.

 

 

Співпраця влади та бізнесу: створюємо привабливе інвестиційне середовище

 

Краків – адміністративний центр Малопольського воєводства і друге за величиною місто в Польщі. Місто налічує близько 800 тисяч мешканців, а дохід місцевого бюджету становить понад 7,2 мільярда злотих на рік, що дозволяє Кракову займати друге місце після Варшави в рейтингу найбагатших ґмін країни.

У 1999 році в місті було створено «Краківський технологічний парк» («КТП») – інституцію підтримки бізнесу через створення альянсів та платформ для співпраці на території всього Малопольського воєводства. Організація, 80% акцій якої належить державі, займається просуванням бізнесу, створенням ефективних інструментів для підтримки підприємництва та залученням інвестицій у регіон. Лише за останні 6 років їй вдалося створити майже 5 000 робочих місць та залучити 6,3 мільярда злотих інвестицій.

За словами координатора інвестиційного напрямку «КТП» Яцека Лігузінського (Jacek Liguziński), їхня організація здійснює свою діяльність у двох напрямках:

  1. Залучення інвесторів через цільові програми, які надають ряд пільг для нових бізнесів, котрі готові працювати на цій території.
  2. Створення інвестиційно привабливої інфраструктури: пропозиція оренди приміщень на пільгових умовах, документальний супровід стартапів у першому періоді діяльності, надання різного роду допомоги.

Разом із тим «Краківський технологічний парк» працює над втіленням інноваційних технологій у своїй діяльності, наприклад, використання супутникових даних для бізнесу. А в зв’язку із поступовим переходом промислових потужностей Польщі на зелену енергетику, організація долучилася також до створення Малопольського центру зберігання і транспорту водню. На постійній основі тут проводять профільні конференції, майстер-класи, зустрічі бізнесу з органами місцевого самоврядування для пошуку спільних рішень та інші важливі заходи.

Зараз бізнес-інкубатор «КТП» налічує близько 100 компаній, які користуються пільговою орендою приміщень та програмою підтримки. Організація допомагає їм у пошуку рішень для максимальної автоматизації виробничих процесів та прискорення їх розвитку з використанням технологій промислу 4.0. (Промисловість 4.0 або Четверта промислова революція — це загальний термін для кількох технологічних можливостей, які дозволяють виробникам працювати більш ефективно шляхом автоматизації процесів та інтеграції різних галузевих пристроїв і систем). Загалом в історії діяльності «КТП» вже понад 200 випускників програм акселерації та 40 інвесторів-початківців, які почали свою діяльність саме завдяки такій підтримці.

«Ми займаємося супроводом компаній від самого початку, коли вони приходять до нас зі своєю ідеєю, щоби перевірити, чи вона має сенс, аж до співпраці з великими та зрілими компаніями, яким допомагаємо в розвитку та виходу на міжнародні ринки, – пояснив спеціаліст зі співпраці «Краківського технологічного парку» Ярослав Коморнічак (Jarosław Komorniczak). – Ми також користуємося грантовими коштами ЄС та підтримуємо міжнародну діяльність, тобто поширюємо нашу малопольську економіку за кордоном».

Що входить до компетенції «Краківського технологічного парку»?

  1. Спроможність видавати різні адміністративні рішення, на підставі яких підприємець отримує податкові пільги на реалізацію своїх інвестицій.
  2. Допомога в підборі офісного приміщення чи земельної ділянки для бізнес-діяльності завдяки створеній базі інвестиційних територій.
  3. Залучення ОМС до створення інвестиційних пропозицій згідно з розробленими «Стандартами обслуговування інвестора Малопольщі» для вирішення своїх завдань: зниження безробіття чи залучення певних видів бізнесу.
  4. Співпраця на території Малопольщі як з великим, так і з малим та середнім бізнесом через єдину програму дій «Польська зона інвестицій», затвердженій у 2018 році.
  5. Навчання та допомога молодому бізнесу в користуванні різними національними програмами, в тому числі пільгового оподаткування для стартапів.

 

 

Фахівці «Краківського технологічного парку» наголошують, що постійне спілкування ОМС та бізнесу дуже важливе для створення привабливого інвестиційного клімату в ґмінах. Адже часто підприємці шукають для себе територію, яка би відповідала їхнім вимогам та мала би належне сполучення. І вони готові до співфінансування разом із органами місцевого самоврядування, щоби забезпечити відповідність певної ділянки таким критеріям. Наприклад, долучаються до будівництва чи ремонту дороги, проведення комунікацій, співпраці з локальними підприємцями щодо створення обслуговуючої інфраструктури об’єкта інвестицій. Часто така взаємодія допомагає ОМС значно швидше вирішити свої проблеми, ніж накопичити на це кошти в місцевому бюджеті.

«Ми завжди підкреслюємо нашим органам місцевого самоврядування, що інвестор – це не разовий клієнт, який прийшов до нашого магазину, купив пиріжок і пішов геть. Інвестор – це як наше подружжя, яке залишається жити з нами, – каже Яцек Лігузінський. – Інвестор не лише дасть надходження до бюджету, а й братиме участь у житті ґміни, спонсоруватиме місцеві спортивні чи мистецькі колективи й заходи та зрештою стане частиною суспільства, з яким він розвиває свій бізнес».

Експерт зауважує, що їхня організація не зможе замінити ґміни в поточному обслуговуванні інвестора та не вирішуватиме проблеми, які належать до компетенції ОМС. Натомість готова підтримати їх своїми знаннями та контактами. Тому основні напрямки «КТП» у співпраці з органами місцевого самоврядуванні такі:

  • підтримуємо,
  • навчаємо,
  • допомагаємо.

На думку Яцека Лігузінського, українські громади можуть вже сьогодні починати побудову власної системи роботи з інвесторами. Для цього потрібно здійснити такі кроки:

  • провести масштабний аналіз власних переваг та недоліків та спланувати власну інвестиційну стратегію;
  • згенерувати всебічну інвестиційну пропозицію, враховуючи умови та потреби громади;
  • створити легкодоступну та просту в пошуку сторінку на своєму сайті, де інвестор знайде всю потрібну для нього інформацію;
  • сформувати повну процедуру співпраці з інвестором до найдрібніших деталей;
  • призначити в ОМС конкретну особу чи осіб, які займатимуться виключно інвестиційним напрямком;
  • налагодити механізм повного супроводу інвестора в якнайшвидшому отриманні ним дозвільних документів.

 

 

Процес втілення цих кроків у життя займе чимало часу, але коли на горизонті з’явиться потенційний інвестор, громада буде повністю готова його прийняти, інакше він шукатиме швидших рішень на інших територіях. Наприклад, «Краківський технологічний парк» створював свою програму «Стандарти обслуговування інвестора Малопольщі» впродовж майже трьох років. Таким чином вдалося стандартизувати певні принципи й підходи місцевого самоврядування до співпраці з інвесторами. Після цього ґміни почали вводити в штатний розпис конкретних працівників, які відповідають виключно за цей напрямок і які пройшли у «КТП» відповідне кваліфікаційне навчання. А також органи місцевого самоврядування усвідомили, що інвестор ніколи не прийде на територію, де війт чи бургомістр не виявлятимуть до нього зацікавленості та не продемонструють, що вони налаштовані на співпрацю і готові до прийняття позитивного рішення. Адже часто в процесі спілкування підприємця та відповідального за інвестиції працівника виникають питання, які належать лише до компетенції керівництва ОМС, а тому воно повинно бути максимально залученим та швидкодоступним для їх вирішення.

«Мені сподобалася дуже правильна політика поводження із земельними ділянками, які знаходяться на території ґміни, а в нашому випадку – громади, – поділився враженнями начальник відділу північно-західних регіонів департаменту впровадження пріоритетних проєктів регіонального розвитку та критичної інфраструктури Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Олег Топіха. –  Тому що основне завдання громади – створити умови для того, щоб інвестор мав бажання і можливості для інвестування туди. І ми побачили в Польщі яскраві приклади, коли були вдало підібрані земельні ділянки, до яких під'єднані комунікації і таким чином створені певні економічні зони, які дозволили залучити на територію певної ґміни різні підприємства зі світовими іменами. І ми мали можливість переконатися, що це має стійкий довгостроковий ефект».

 

 

До речі, в «КТП» вважають, що місцевому самоврядуванню не варто зосереджуватися на пошуку лише великого бізнесу, адже часто хороші інвестиції здатні принести й малі підприємства і підприємці. А також, що позитивний вплив на інвестиційне середовище має тісна співпраця сусідніх ґмін, які можуть обмінюватися досвідом та розробляти спільні плани.

 

Логістичні рішення: облаштовуємо зручну, мобільну та прибуткову інфраструктуру

 

Віднедавна вдосконалена система пасажирських перевезень у місті-ґміні Скавіна, що поруч із Краковом, спонукає мешканців громади надавати перевагу громадському транспорту, а не власним автомобілям, які створюють затори на дорогах та забруднюють повітря. Адже на 43 тисячі мешканців тут зареєстровано 44 тисячі автомашин, оскільки це ще не так давно був основний засіб для переїзду до Кракова.

Все почалося зі створення плану врівноваженої мобільності для Скавіни у 2016 році. До його складання були залучені всі мешканці ґміни, які в опитуваннях зазначали, яка логістика була би для них найзручнішою і як вони бачать її втілення. Відтоді місцевий орган самоврядування поетапно втілює в життя затверджений перелік дій, залучаючи при цьому зовнішні інвестиції.

Головним транспортно-логістичним вузлом у місті став залізничний вокзал, приміщення якого належить до пам’яток архітектури. Адже залізничну колію через ґміну проклали ще 140 років тому, і це одна з її логістичних переваг. Два роки тому тут розпочала роботу агломераційна залізниця, якою щодня з невеликими інтервалами курсують три десятки потягів, що перевозять по 4 тисячі пасажирів із та до ґміни. Таке сполучення має свої величезні переваги, тому що оминає дорожні затори, воно дешевше та швидше за експлуатацію власного автомобіля, а потяг прибуває до місця призначення завжди своєчасно. На даний момент це найкращий спосіб, щоби доїхати з Кракова до Скавіни і навпаки.

 

 

Поруч із вокзалом місцева влада збудувала транспортну розв’язку для локальних та міжміських автобусів із зоною посадки та висадки пасажирів. Це дозволило мешканцям та гостям Скавіни здійснювати зручну пересадку із потягів. Автобусні маршрути організовує Краківська міська транспортна компанія в обмін на компенсацію з бюджету ґміни Скавіна.

Приміщення вокзалу, збудоване в 1886 році, було передане залізничниками на баланс ґміни 7 років тому в напівзруйнованому стані. Влада Скавіни інвестувала мільйони злотих, щоби здійснити його повну реконструкцію. В результаті тут розміщені не лише затишний зал очікування, а й головний зал міської публічної бібліотеки із мультимедійним відділом і читальнею, та кав’ярня, які перетворили старий вокзал на сучасний громадський простір.

 

 

З іншого боку приміщення вокзалу влаштували велику автостоянку «Park and Ride» на 500 автомобілів. Частина місць на ній відведена для водіїв, які приїхали сюди для пересадки на громадський транспорт. За наявності квитка або проїзного документа людина може безкоштовно залишати на стоянці своє авто. Таке рішення спонукало багатьох автовласників більше користуватися автобусами й потягами, щоби дістатися до Кракова, бо це стало для них швидше, зручніше та дешевше.

За сприяння Асоціації «Краківська Метрополія» ґміна Скавіна долучилася до системи єдиного метрополітарного квитка – «Малопольської агломераційної картки» на проїзд у будь-якому громадському транспорті в межах усієї метрополії всього за 169 злотих на місяць. Школярі під час навчального року взагалі їздять безкоштовно.

Однак чи не найбільшу увагу Скавіна приділяє розвитку та популяризації велотранспорту, збільшивши за останніх сім років протяжність своїх велодоріжок із 3 до 40 кілометрів. А біля вокзалу та в багатьох інших місцях збудували великі криті стоянки. Загальна інвестиція в цей проєкт склала близько 40 мільйонів злотих, з яких 80% охопили зовнішні інвестиції.

 

 

Як розповів учасникам навчального візиту бургомістр Скавіни Норберт Жепіско (Norbert Rzepisko), місцеві чиновники своїм прикладом популяризують велотранспорт у ґміні. І в робочий час, і на вихідні вони пересуваються велосипедами або електричними скутерами, демонструючи їхні швидкість та екологічність. І це справді так, адже для велосипедистів прокладені зручні маршрути, які дозволяють дістатися за потрібною адресою в місті за лічені хвилини. У мерії навіть ввели посаду пішовелосипедного офіцера, який, з-поміж іншого, займається навчанням дітей, молоді та літніх осіб, як безпечно користуватися велосипедами.

 

 

Для того, щоби забезпечити міцність і довготривалість велодоріжок, їх у Скавіні вкривають бетоном. Він не так сильно нагрівається у спеку, як асфальт, на ньому не утворюються рови від коліс, бетон не має запаху та характеризується гарним відбиттям світла. Тобто, в темну пору доби рух об’єкта на ньому видно значно краще, ніж на асфальтному покритті. Це дозволяє місту використовувати менш потужні електролампи для вуличного освітлення.

 

 

Дітей, котрі мешкають у ґміні, тут всіляко заохочують користуватися саме велосипедами, щоби добиратися до своїх шкіл. Щорічно у Скавіні проходить кампанія «Велосипедний травень» у всіх початкових та середніх навчальних закладах. Протягом місяця понад 3 тисячі дітей їздять у школи та садочки виключно на велосипедах і самокатах, отримуючи за це різні нагороди. Їх часто супроводжують батьки, які теж пересідають на цей екологічний транспорт. Таким чином у мешканців Скавіни змалку виробляється звичка пересуватися на велосипедах.

Вісім станцій ремонту велосипедів, встановлених за різними маршрутами, порівняно недорого коштували владі міста-ґміни, – орієнтовно по 5 тисяч злотих кожна. Зчитавши на такій станції QR-код, велосипедист отримує доступ до інструкції, яким чином і за допомогою якого з наявних тут інструментів ліквідувати поломку. Ця послуга абсолютно безкоштовна і стала ще однією перевагою користування велотранспортом у Скавіні.

Завдяки такому стратегічному підходу до впорядкування пасажирських перевезень ґміні вдалося за короткий час підвищити число користувачів автобусним сполученням до 15%, а залізницею – до 1 мільйона перевезень пасажирів у рік. Також через різке зменшення автотранспорту на дорогах у Скавіні більш ніж удвічі покращилися екологічні показники стану повітря. Канули в лету й знамениті на всю Польщу «скавінські затори» на виїзних дорогах до Кракова.

«Мене дуже вразила реконструкція старого вокзалу і створення в ній громадського простору, – зазначила експертка з просторового планування місцевої асоціації органів місцевого самоврядування Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття Тетяна Данилів. – Адже в нас також є закинуті приміщення й вони в неприглядному вигляді та в багатьох місцях вже давно не виконують своїх функцій. Я думаю, що в майбутньому нам потрібно також розробляти такі проєкти. Може не ідентичні, але подібні заклади, оскільки вони розташовані у людних місцях, тому будуть користуватися великою популярністю».

 

 

Звісно, перед польськими ґмінами, які впроваджують у себе транспортні новації, стоять ще багато викликів: це й частково застарілі автобуси та вагони потягів, і втручання в систематизовану роботу громадського транспорту приватних перевізників, і нестача вільних місць у пікові години. Але ОМС поступово вирішують їх, шукаючи інвестиції, проводячи діалоги та розробляючи варіанти рішень. Головне – не зупинятися на досягнутому.

 

 

Туристична привабливість: шукаємо «родзинки» в наявних ресурсах

 

Найбільша сільська ґміна на Підгаллі Новий Тарг, розташована майже на межі зі словацькими Татрами у басейні верхнього Дунайця, вирішила ефективно використати свій особливий природний ландшафт для приваблення туристів. Так минулого року там з’явився навчально-природничий центр посеред лісових масивів «Брама в Горце» (Brama w Gorce).

 

 

Приватну компанію, яка розробила і втілила цей дороговартісний проєкт, заснували 109 мешканців Нового Таргу та сусідніх ґмін. Процес втілення тривав 9 років: вносили зміни до плану розвитку цієї місцевості, проводили технічний аналіз, вивчали досвід схожих проєктів у Європі, оформляли необхідні дозволи та погодження. Загальна інвестиція в проєкт склала 34 мільйона злотих, із яких 5,5 мільйона – кошти Євросоюзу, а решта – власні внески акціонерів. Понад мільйон злотих витратили на маркетингову компанію, щоби про навчально-природничий центр дізналися якнайбільше людей. Підряди в тендерах змогли виграти локальні підприємства, що стало підтримкою для місцевих підприємців. Лише за рік роботи «Брама в Горце» прийняла 140 тисяч відвідувачів, стала найбільшим платником податків у ґміні, сплативши до місцевого бюджету 400 тисяч злотих, та працевлаштувала декілька десятків місцевих жителів. Надалі компанія планує приваблювати до 300 тисяч туристів щороку.

Розробляючи ідею такого туристичного проєкту, ґміна застосувала такі підходи:

  • вивчала чужий досвід та брала за приклад існуючі схожі проєкти;
  • проаналізувала власні природні, логістичні та інвестиційні ресурси, які могли би бути максимально задіяні;
  • паралельно розробила план обслуговуючої інфраструктури туристичного об’єкта для зручності доїзду та обслуговування відвідувачів.

 

 

Чутливим у цьому проєкті стало земельне питання. Адже територія, де планувалося влаштувати туристичний об’єкт, належала селу, розташованому неподалік. Ґміні вдалося врегулювати юридичний стан цих земель, внаслідок чого співвласниками 60-гектарного масиву стали всі мешканці села. Опісля приватна компанія, що втілювала проєкт, орендувала у них 6 га потрібної ділянки. При цьому сільська спільнота також була запрошена стати акціонером туристичного об’єкту і стала відчувати себе його співавторами та власниками. Це сприяло швидкому врегулюванню багатьох спірних питань, адже мешканці села мали тепер всі підстави підтримувати проєкт і сприяти його втіленню.

Незважаючи на те, що засновником навчально-природничого центру «Брама в Горце» є приватна компанія, місцеве самоврядування всіляко їй допомагало. Коштом ґміни проклали дорогу до входу в об’єкт, внесли зміни в план розвитку міста та надали допомогу з технічними планами. Саме місцева влада сприяла інвесторам в отриманні чисельних дозволів та погоджень від служб захисту довкілля та дирекції національного природного парку. При цьому ОМС не має в проєкті жодної частки, однак дбає, щоби у ґміні ефективно працювало підприємство, яке принесе надходження до бюджету. Для Польщі така практика набагато більше поширена, ніж державно-приватні партнерства, дозволені законодавством.

Головний задум «Брами в Горце» – тривала піша прогулянка поміж давніх смерек та на гірському чистому повітрі. Прокладений маршрут сягає понад два кілометри  і став найдовшим пішохідним елементом в Європі, а дерев’яні конструкції, покладені в його основу, мають протяжність 1,3 кілометра. Особливу увагу при будівництві об’єкта приділяли інклюзивним та безпековим аспектам. Дерев’яна «стежина» має нахил у 6%, щоби відвідувачі не втомлювалися, піднімаючись до найвищої точки маршруту на висоті 36 метрів. На ній відсутні сходинки, круті повороти і спіралі, а сітчасті поручні сягають 120 сантиметрів. Рух прокладений лише в одному напрямку, щоби групи туристів, які починають і завершують прогулянку, не перетиналися та не заважали одне одному. Влаштовані й аварійні виходи, обладнані відеомоніторингом. Внизу збудували великий ігровий майданчик для малечі та міні-зоопарк із гірськими тваринами, а посередині маршруту – затишне кафе. Протягом всієї прогулянки туристів чекають різноманітні цікавинки та пізнавальні розваги. Маршрут розроблений для відвідувань протягом усього року й для кожного сезону розроблені свої види дозвілля.

 

 

Цінову політику компанія теж зробила гнучкою та з перевагами для мешканців своєї ґміни – для них квиток майже на 40% дешевший. А для дітей з місцевих шкіл та садочків таке дозвілля безкоштовне.

Щоби забезпечити стійкість і довготривалість проєкту, компанія велику увагу приділила якості та надійності будівельних матеріалів. З виду дерев’яні конструкції насправді виготовлені з бетону та сталі і лише вкриті елементами з модрини, яка має витривалість до 25 років.

У ґміні зазначають, що кожен такий масштабний об’єкт у разі вдалої реалізації надалі притягує до себе різні форми послуг від інших підприємців. Наприклад, будівництво готелю, платного паркінгу, організацію вуличного харчування, пасажирських перевезень. Все це призведе до збільшення робочих місць, розвитку місцевого бізнесу та додаткових надходжень до бюджету.

 

 

Голова навчально-природничого центру «Brama w Gorce» Мартин Коласа (Marcin Kolasa) пояснює, що часто мешканці проти того, що місцева влада вкладає бюджетні кошти на допомогу новому бізнесу, а не їхні потреби. На їхню думку, замість будівництва дороги до туристичного об’єкта краще спрямувати гроші на ремонт місцевої школи, вулиць чи інші потреби жителів.

«Якщо брати за приклад наш проєкт, то за рік роботи ми сплатили до місцевого бюджету 400 тисяч злотих, а ґміна витратила на будівництво дороги сюди 2,5 мільйона злотих. Чим більше розвиватиметься наш центр, тим більше доходу він приноситиме ґміні. Й тим швидше ці витрати окупляться і надалі громада отримуватиме від нас постійні надходження для вирішення важливих для мешканців питань».

Тому, на думку Мартина Коласа, місцевому самоврядуванню важливо прораховувати довгострокові перспективи втілення таких проєктів, а не витрачати зусилля лише на реалізацію короткострокових поточних завдань, щоби сподобатися мешканцям. І, звісно, терпляче проводити роз’яснювальну роботу серед людей, щоби вони розуміли, які кінцеві вигоди отримають від такого проєкту.

 

 

«Після відвідин цієї локації, можу сказати, що туристична ідея такого формату могла би бути в майбутньому втілена в моїй громаді, – поділився враженнями Нижньовербізький сільський голова Ярослав М’якущак. – Адже зараз маємо спільні міжмуніципальні проєкти в межах Програми USAID DOBRE, а також церкву, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО, й такі чудові місцевості, де можна теж влаштувати таку атракцію. Однак, на жаль, станом на зараз ми не маємо таких ресурсів, адже в країні війна».

 

 

Загалом, фахівці Програми USAID DOBRE спільно з Фондом розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського (FRDL, Польща FRDL MISTiA) підготували ґрунтовну програму, яка дозволила ознайомитись українським громадам із польською системою самоврядування, підходами місцевого самоврядування в стимулюванні економічного розвитку та з діяльністю комунальних підприємств у гмінах, рішеннями енергетичного самозабезпечення та використання природних ресурсів для власного розвитку, співпрацею самоврядувань із інституціями підтримки місцевого та регіонального розвитку, проєктами приватно-публічного партнерства та результативною співпрацею між самоврядуваннями на рівні Польщі та України, сучасними рішеннями в сфері освіти, адміністративних послуг і цифровізації.

«Програма USAID DOBRE надає своїм партнерським громадам підтримку – як технічно-консультаційну, так і фінансову, – розповів експерт з місцевого економічного розвитку Програми USAID DOBRE Віталій Юрків. – Міжнародні study-візити – це один із інструментів такої технічної підтримки, коли представники громад мають можливість створити нові контакти з колегами в інших країнах, з експертним середовищем і дізнатися про кращі практики або ж про виклики в реалізації того чи іншого проєкту, і впровадити найкращі інструменти розвитку або відновлення у своїх громадах».

 

 

Програма USAID DOBRE вже допомогла кожній громаді-партнерці створити стратегію розвитку та операційні плани щодо її впровадження. Під час візиту до польських колег представники громад мали можливість звернути увагу на ті пріоритетні проєкти, які в них є вдома, в їхніх громадах, та дізнатися про нові ефективні шляхи їх впровадження, щоби повернувшись додому, вони змогли використати ці знання для покращення послуг та для розвитку власної економіки.

Окрім заглиблення в польський досвід представники місцевого самоврядування, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, експерти мали можливість комунікувати між собою, налагодити міжрегіональні контакти й обмінятися своїми прикладами, адже вони працюють в одних реаліях та в одному законодавчому полі. І хоч українські громади перебувають в умовах, пов’язаних з війною, й багато фронтових та прифронтових громад мають зовсім інші актуальні проблеми, все ж важливо вже зараз порівнювати та отримувати новий перспективний досвід. І розуміти, що ми в Україні робимо краще, а що варто посилювати.

04.06.2024 - 14:50 | Переглядів: 1178
Як українським громадам готуватися до євроінтеграції: досвід Польщі

Теги:

міжнародний досвід євроінтеграція

Джерело:

Читайте також:

24 грудня 2024

Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія Івана Космини

Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія...

Чи не єдиний в Україні штатний радник міського голови з питань безбар’єрності Іван Космина працює у місті Чортків...

24 грудня 2024

Громада на всі 100: як Шевченківська громада відновлює водогін, а Вознесенська — створює нові робочі місця

Громада на всі 100: як Шевченківська громада...

10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс...

24 грудня 2024

24 грудня 2024

Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо стратегічного розвитку громад та регіонів

Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо...

Міністерство розвитку громад та територій України об’єднало понад 500 представників влади, експертів та громадськості...