Волонтерська діяльність все ще є для громад одночасно новою та надважливою. Саме тому Програма U-LEAD продовжує організовувати для посадових осіб ОМС заходи, присвячені цій темі, та залучати до роз'яснень фахівців.
Михайло Шелеп, радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» на Рівненщині, координує в Програмі тему юридичних аспектів організації волонтерської діяльності ОМС. Під час заходу, присвяченому таким аспектам, він відповів на питання учасників.
Що дає договір про провадження волонтерської діяльності?
Такий документ передбачений Законом України «Про волонтерську діяльність» та укладається між організацією, що залучає волонтерів та фізичною особою (волонтером) у письмовій формі. Договір захищає права та інтереси як волонтера, так і організації, з якою він співпрацює, а також чітко фіксує завдання, допомагає розуміти, що саме робить волонтер. А ще — дозволяє організації/установі відшкодовувати певні витрати волонтеру без оподаткування.
Чи можуть ОМС виступати стороною договору про провадження волонтерської діяльності?
Так, можуть. Адже ОМС мають статус неприбутковості та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Тому вони відповідають вимогам, встановленим у законодавстві до організацій, що залучають волонтерів. Тож, якщо ОМС потрібно залучити волонтерів на певні напрями волонтерської діяльності, то вони це можуть робити і самостійно, в т.ч. укладаючи такі договори.
Чи обов’язково укладати договір?
Такий договір є обов'язковим, якщо волонтерів залучають до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Або для сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів. Зазначені напрями визначені у Постанові КМУ № 556: Про затвердження Порядку надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності.
Такий договір не є обов’язковим під час провадження волонтерської діяльності за всіма іншими напрямами (крім тих, які визначені у Постанові КМУ № 556).
Коли варто укладати договір?
Спікерка заходу Юлія Найда, експертка з волонтерських програм U-LEAD та керівниця ГО «ЮрШтаб» зауважує про чотири пункти, які дозволять зрозуміти, що договір з волонтером варто укладати:
«Перше — якщо організація вже мала досвід взаємодії з волонтером і він проявив себе добре. Друге — ви впевнені в тому, заплановано довгострокову співпрацю. Третє — ви перевірили інформацію про волонтера у відкритих джерелах (соціальні мережі, державні реєстри) або ж маєте хороші рекомендації про волонтера. Четверте — волонтер займається ризиковим видом допомоги, наприклад: доставляє гуманітарні вантажі в зону бойових дій, допомагає у відбудові зруйнованого житла, об’єктів соціальної інфраструктури тощо».
Які складові має містити договір?
Юлія Найда наголошує на шести пунктах:
- Опис волонтерської діяльності (напрямки та сфери);
- Період провадження волонтерської діяльності;
- Права та обов’язки сторін.
- Відповідальність за заподіяння збитків;
- Умови та порядок відшкодування витрат;
- Умови розірвання договору.
Як укласти договір з волонтером?
У першому пункті «Опис волонтерської діяльності» громадам необхідно зазначити напрями такої діяльності, а саме вказати один або декілька напрямів, передбачених ч.3 ст. 1 ЗУ «Про волонтерську діяльність». Перший пункт також передбачає зазначення сфери діяльності — тут необхідно прописати одну або декілька сфер передбачених ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Другий пункт «Період провадження волонтерської діяльності» передбачає інформацію про термін початку та закінчення надання волонтерської допомоги, графік надання волонтерської допомоги.
У третій пункт про права та обов’язки сторін, крім передбачених законом, можна додавати інші права та обов’язки, якщо це не суперечить нормам ЗУ «Про волонтерську діяльність». Наприклад, права: участь в навчанні, тренінгах, семінарах та навчальних заходах. Приклад обов’язків, зазначених у договорі: проходити інструктаж з техніки безпеки у разі виконання завдань, що становлять ризик для здоров’я.
Четвертий пункт про відповідальність за заподіяння збитків має передбачати механізм відшкодування збитків, що не суперечить чинному законодавству. А також шляхи вирішення суперечок, форс-мажорних обставин.
Під час роботи над п'ятим пунктом про умови та порядок відшкодування витрат, ОМС необхідно пам'ятати, що за договором без оподаткування є змога компенсувати лише ті витрати, що передбачені ч.1 ст. 11 ЗУ «Про волонтерську діяльність», а саме: проїзд, харчування, проживання, медогляд, добові.
Шостий пункт щодо умов розірвання договору має передбачати умови розірвання договору та повідомлення про намір (шляхи, строки тощо).
Михайло Шелеп повідомив, що Національна соціальна сервісна служба України розробила примірний зразок договору між ОМС та волонтером, який можна знайти на сайті держустанови.
Він підсумував, що договір про провадження волонтерської діяльності — це важливий документ, який регулює умови співпраці ОМС та волонтера та дозволяє компенсувати витрати волонтеру. А також, ще раз наголосив на тому, що цей договір обов’язково укладається лише у випадках, передбачених Постановою КМУ №556, в інших випадках — за бажанням.