Безпека — пріоритет номер один. Тільки з таким ставленням громада готова витрачати на це не лише бюджетні кошти, але й залучати грантові, а також має мотивацію підходити до безпеки комплексно.
Гірська громада витратила не один рік, щоб дійти свого сьогоднішнього розуміння безпечного середовища. Вони почали з розуміння загроз та шляхів їм запобігти. А далі — справа техніки і мотивації, стратегічне бачення, вивчення досвіду інших громад і власні підходи.
«Кожен голова намагається взяти кращі практики. Наша команда також не є виключенням — ми шукаємо та впроваджуємо. Наразі безпека — це ключовий фактор. Ми організували роботу команди, розподілили функції і завдання за посадовими особами таким чином, щоб робота була системна. Ми запровадили систему збору даних для того, щоб моніторити, як ми рухаємось до поставлених цілей», — розповів Роман Дмитрів, Гірський сільський голова.
Своїм досвідом з колегами представники громади поділились під час заходу «Розбудова інфраструктури для забезпечення безпечного середовища на прикладі Гірської міської територіальної громади», організованого Київським Регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою».
З одного боку громада вклалась в інфраструктуру і продовжує робити це надалі. З іншого — інвестувала у так званий «м’який компонент», вибудувавши систему здобуття навичок мешканцями, а також навчання фахівців ОМС, працівників комунальних установ.
У Гірській громаді працює муніципальна варта, якою безпосередньо керує начальник відділу цивільного захисту населення. Наразі муніципальна варта складається із 8 осіб, у чергування виходить екіпаж у складі 2 осіб. На відміну від поліцейського екіпажу, варта постійно знаходиться у територіальній громаді та має можливість швидко реагувати на події. Працівники постійно проходять сертифіковані навчання, тож їх навіть можуть офіційно залучати до ліквідації пожеж. Також у громаді створили штаб для ліквідації надзвичайних ситуацій та налагодили хорошу взаємодію із поліцією. У результаті кількість правопорушень зменшилася.
Окремий фактор безпеки — система відеонагляду, яку фінансують відповідно до місцевої цільової програми «Безпечна громада». Наразі у трьох населених пунктах громади встановлено 139 камер. Система має обмін даними із системою «Безпечна Київщина». Цікаво, що система відео нагляду — це не лише постійні видатки. У громаді кажуть, вона має свій «економічний ефект»: камери фіксують порушення, муніципальна варта складає адмінпротокол, порушник сплачує штраф, а завдяки цьому зменшується сума витрат на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ.
А невдовзі у Гірській громаді запрацює Центр безпеки, для якого вже розробили ПКД та розпочали будівництво. Тут будуть об’єднані усі служби, які розміщені на території громади та відповідальні за безпеку. Також планують запустити кол-центр за типом «911».
У Гірській громаді цей принцип розуміють і як безпечне освітнє середовище, і як наявність базових навичок безпечної життєдіяльності у мешканців громади. Для цього запровадили ризико-орієнтований підхід до безпеки у навчальних закладах. Для кожного освітнього закладу, від дитсадка і до школи розробили індивідуальні плани та сформували добровільні рятувально-аварійні бригади із числа працівників, які постійно проходять навчання.
Усе це підкріплено й технологічною інфраструктурою — сучасними система пожежної безпеки та охоронної сигналізації у будівлях; тривожними кнопками, що гарантують прибуття спеціального підрозділу Державної охорони протягом 7 хв; внутрішнім відеонаглядом. Найнагальніше зараз — сховища подвійного призначення в закладах освіти, які обладнанні всім необхідним і можуть бути використані для освітнього процесу та як укриття цивільного захисту. Одне з таких укриттів в рамках обміну досвідом відвідали і голови громад Київщини у ДНЗ Гірської сільської ради «Барвінок».
Інший бік медалі — освіта для забезпечення безпечного середовища або так звана «м’яка» інфраструктура. Для найменших жителів громади це класи безпеки, для підлітків — Safety camp, а також безпековий хаб, який функціонує у Ревненському ліцеї Гірської сільської ради. Останній має на меті сформувати культуру безпеки, розуміння дій, якщо виникла конкретна небезпечна ситуація. Окрім того, запроваджені навчання працівників освіти базовим реанімаційним заходам, дорожній, пожежній та мінній безпеці, кібербезпеці та безпеці робочого середовища.
Для реалізації цих проєктів витратили близько 100 млн грн з різних джерел. Окрім фінансування з бюджету громади, трансфертів із бюджетів вищого рівня, вдалося залучити кошти грантів в рамках Угоди мерів, проєктів за підтримки МОМ та Юнісеф.
«На прикладі Гірської громади ми мали можливість переконатися, що в умовах війни безпека має бути пріоритетним напрямом. Організація безпечного простору в дитячому садочку та навчальні програми з безпеки в школі закладають цеглинки в свідомості маленьких українців. А системна та повсюдна робота керівництва громади щодо створення безпечного середовища дозволяє кожному мешканцю Гірської громади почуватися комфортно навіть під час оголошення повітряних тривог», — підсумувала презентований досвід керівниця Регіонального офісу U-LEAD в Київській області Олена Іванченко.
Теги:
Область:
Київська областьГромади:
Гірська територіальна громадаДжерело:
Програма «U-LEAD з Європою»
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...