3-4 квітня відбувся національний форум «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)», організований Міністерством освіти і науки України за експертної підтримки Організації економічного співробітництва та розвитку й організаційної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти». У заході взяли участь учителі, представники шкільних адміністрацій і учні, які поділилися баченням щодо бажаних змін у навчанні в старших класах.

---

На форумі було оголошено про підготовку до пілотування профільної середньої освіти. Зокрема, 25 ініціативних шкіл з усієї України погодилися першими розробляти й апробувати нові освітні моделі та надавати рекомендації щодо впровадження реформи в усіх закладах освіти країни. Передбачаємо, що ці школи надалі стануть менторами для пілотних академічних ліцеїв, які почнуть апробовувати профільну середню освіту з 2025 року.

З 2027 року в Україні почнеться реалізація реформи профільної середньої освіти. Її мета — забезпечити свободу вибору та наблизити профільну освіту до потреб кожного учня й учениці. Старшокласники зможуть обирати профіль навчання, курси та навчальні предмети, академічні ліцеї проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу та враховуватимуть потреби учнівства в тих чи тих курсах.

За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, важлива мета реформи профільної середньої освіти — змінити культуру взаємодії в освітньому середовищі для того, щоб там могли зростати вільнодумні люди, здатні пропонувати нові рішення для локальних і глобальних викликів.

«Ми посттоталітарна й постколоніальна країна. Наша система освіти формувалася під упливом тоталітаризму й авторитаризму. Вони впливали на моделі взаємодії в освітніх середовищах: університетах, школах. Чи можемо ми сформувати в авторитарному, вертикально інтегрованому середовищі вільнодумну, креативну, сміливу особистість? Імовірніше, це відбувається всупереч, ніж завдяки. Тому зміна культури в освітньому середовищі — завдання національної безпеки. Вигравши війну, ми можемо програти мир, якщо кардинально не змінимо освітнє середовище. Якщо Україна не буде готовою до життя у вільному й демократичному світі», — наголосив міністр.

 

 

Спеціальним гостем форуму став Андреас Шлейхер, засновник міжнародного дослідження PISA й директор з питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). На його переконання, школа має не просто допомогати учням проявити себе, а стати містком між здібностями конкретної дитини і сферами, де їх можна застосувати. Адже дуже часто після закінчення школи учні все ще не знають, ким хочуть бути й не певні у виборі подальшого шляху. Як наслідок — студенти ЗВО кидають навчання або не працюють за здобутою спеціальністю.

«Соціальні проблеми, які зʼявляються. Професії, яких ще немає. Технології, які вже є, але їхнє застосування незрозуміле. Звичайні навички автоматичного повторення знань втрачають актуальність. Треба вміти мислити нешаблонно, ініціативно. І саме до цього має готувати школа. Для нас усіх усе в житті починається з того, що нам щось подобається, і тому в нас є мотивація цим займатися. Але цього часто недостатньо. Треба також дати дитині можливість проявити свій талант. Але навіть це ще не все. Треба вміти поєднати талант і те, кому він може бути корисним. Це підприємницьке мислення: де мій талант може стати людям у пригоді й дати мені матеріальну винагороду. І часто люди не можуть поєднати те, що дає школа, з тим, де це може знадобитися в житті. Без цього можна бути відмінником і не могти конвертувати свої знання в матеріальне забезпечення», — сказав Андреас Шлейхер.

 

 

Під час заходу учасники мали змогу почути про концепцію реформи профільної освіти, як профільне навчання організовано в інших країнах, які є способи персоналізувати освітню траєкторію учня / учениці, що таке карʼєрне консультування і як його організувати, які є можливості для співпраці шкіл та ЗВО тощо.

«Наразі горизонт планування реформи складає 10 років, тобто Стратегія охоплює період до 2033 року. Але в умовах повномасштабної війни складно спрогнозувати, якою буде ситуація в українській освіті і країні в цілому  у 2027 чи 2030 році. Попри усі виклики ми щиро віримо, що вже зараз потрібно будувати освіту нової якості. І головне — дбати про її доступність для кожної дитини в Україні», — наголосила менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак.

Окрім того, генеральний директор директорату шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний презентував концептуальні засади реформи профільної освіти.

У документі розʼяснено основні засади реформи, а також запропоновано варіанти організації освітнього процесу в академічних ліцеях за різними профілями.

«Концептуальні засади створення академічних ліцеїв було сформовано на підставі роботи Міністерства освіти і науки України, рекомендацій ОЕСР, з урахуванням бачення Національної академії педагогічних наук України, громадянського суспільства, обговорень проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти. Реформа профільної середньої освіти — це частина концепції «Нова українська школа». Контекстом для руху реформи далі є ідеї, закладені в концепцію НУШ: педагогіка партнерства, орієнтування на учня та вчителя, автономія школи тощо. Нині ми перебуваємо на етапі перед запуском пілотування 2025 року. Успіх пілотування залежить від належної підготовчої роботи, яка буде відбуватися за участі майбутніх 25 пілотних ліцеїв, які стали учасниками форуму. МОН може пропонувати концепції, розроблені за участі партнерів, але без долучення учасників і учасниць освітнього процесу, тобто закладів освіти, підготовка до пілотування реформи буде менш успішною», — зазначив Ігор Хворостяний.

 

 

У концептуальних засадах окреслено причини, чому потрібна реформа, візію академічних ліцеїв (закордонний досвід і пропозиції для України). Зокрема, зазначено, що академічний ліцей буде не лише місцем навчання, але й мотивувальним осередком, який відкриває перед учнями широкі можливості для особистісного та професійного розвитку.

Учні й учениці зможуть самостійно «складати» свій освітній шлях, обираючи з різноманітних освітніх компонентів і напрямів. Для цього проєкт стандарту профільної середньої освіти передбачає кілька можливостей:

1. Два рівні вивчення кожної освітньої галузі: основний (базовий) і поглиблений (профільний).
2. Освітня програма ліцею може передбачати як «вузькі» навчальні предмети, так й інтегровані курси.
3. Зміст освіти в ліцеї має бути гнучким та варіативним і складатися з трьох компонентів: обов’язкових для всіх освітніх компонентів; варіативної частини в межах обраного профілю; варіативної — поза профілем. З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових для всіх освітніх компонентів зменшуватиметься, натомість кількість годин для вивчення варіативної частини — збільшуватиметься:

 

На основі концепції Національної академії педагогічних наук України визначено кластери, у межах яких ліцеї зможуть формувати профілі: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. Очікується, що кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів.

У фіксованих класах учні вивчатимуть лише обов’язкові навчальні предмети / курси. Для вивчення вибіркового циклу (профільних і поза профілем) школи формуватимуть міжкласні групи.

Більше про концептуальні засади реформи профільної середньої освіти, приклади навчальних планів академічного ліцею читайте за покликанням.

Запис національного форуму «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)» доступний ТУТ.