18 липня 2024
Децентралізація
«Мало – просто щось купити дітям. Їм треба голос». Як у Терешківській громаді працюють зі шкільним бюджетом
«Мало – просто щось купити дітям. Їм треба голос». Як у Терешківській громаді працюють зі шкільним бюджетом

Авторка: Марія Булейко (Марковська)


У 2018-му році до Терешківської сільської громади, що на Полтавщині, увійшли дві сільські ради, а вже 2020-го – до них доєдналася третя.

Зокрема, щоби об’єднати всіх мешканців громади, у місцевої влади виникла ідея – спільно створювати різноманітні проєкти, разом брати участь у конкурсах, залучати всіх жителів до спільних рішень. Усе – щоби люди відчували, що причетні до важливих кроків, розуміли, що мають вплив і були активними.

Тож, коли у 2021 році громада дізналася про можливість підписати меморандум про співпрацю зі проєктом DECIDE, часу не гаяли. Це була змога з фаховою, інформаційною та фінансовою підтримкою залучати не лише дорослих, а й дітей.

«Я вважаю, що наша громада – дитиноцентрична. Це про те, щоб дати дітям не лише матеріальні речі – а й голос. Хоча й матеріальним ми займаємося. Зробили харчоблок за всіма стандартами, маємо найкращий клас фізики в Україні, комп’ютерний клас із новітнім обладнанням. Але цього недостатньо. Найголовніше – це так звана «перепрошивка мізків». Ми прагнемо, щоб наші діти були творчими, інноваційними, могли пропонувати свої ідеї, а не бути просто споживачами благ», – пояснює Віталій Турпітько, голова Терешківської сільської ТГ.

Читайте про те, як у Терешківській громаді влаштували шкільний громадський проєкт, як це змінило життя громади, який механізм надало місцевій владі та що про це говорять діти.

 

Як мав відбутися конкурс проєктів і що йому (не) завадило

 

Насамперед фахівці DECIDE допомагали молодій Терешківській громаді розробляти стратегію розвитку громади, освіти та закладів освіти. Зрештою, запропонували взяти участь у проєкті «Громадський бюджет на дитячі мрії».

Швейцарсько-український проєкт має готовий механізм проведення конкурсу: від написання проєктів до закуплення обладнання. Система така: шкільні команди мають відвідати тренінги й хакатони, під час яких вчать писати проєкти, розробляти кошторис та презентувати ідеї громаді. Другий етап – подати проєкти, які розміщують на електронній платформі. На цьому етапі комісія аналізує проєкти та може віддати їх на доопрацювання. Коли команди кінцево допрацюють проєкти, розпочинається голосування.

Дорослі мешканці громади можуть голосувати на електронній платформі з допомогою ID-картки. А ті, кому ще не виповнилося 14 років, – за бюлетенями в школах-учасницях. Упродовж голосування шкільні команди мають агітувати громаду голосувати за їхні проєкти. За підсумками голосування визначають переможців. Отримавши фінансування, ці проєкти реалізовують учні разом з учителями.

У лютому 2022 року діти Терешківської громади завершували написання 17-ох проєктів і мали подати їх комісії.

«Ми підписали угоду, затвердили цільову програму, визначили шляхи реалізації проєкту, намітили терміни. Ми були дуже натхненні й готові до реалізації. Але росія здійснила повномасштабне вторгнення», – розповідає Ігор Погорілий, начальник відділу освіти Терешківської сільської ради.

Ігор пригадує, як 24-го лютого о 6:30 ранку влада Терешківської громади зібралася в кабінеті голови. На місці вирішили, що робити. Зокрема, у пріоритеті були внутрішні переселенці, які їхали з Харкова дорогою через Терешки. У громаді займалися розселенням, харчуванням, обігрівом. Здебільшого робили це в закладах освіти.

«Це був кошмар. Ми патрулювали територію, роздавали людям харчі, займалися гуманітаркою. Звісно, тоді були інші пріоритети, тож ми трохи відступили від ідеї шкільного громадського бюджету. Однак фахівці DECIDE і тут не залишилися осторонь. Друзі пізнаються в біді. Я зателефонував їм і попросив про допомогу. Розповів, що в школі проживає багато людей. А ми щойно зробили ремонт у харчоблоці й ще не купили плиту. Мешканці громади зносили нам харчі, а ми готували на старій газовій слабенькій плиті й не могли забезпечити всіх людей», – пригадує Ігор.

За тиждень Терешківській громаді надіслали нову плиту.

«Ви не уявляєте, як це важливо, що нас зрозуміли, перейнялися проблемами й допомогли», – говорить керівник відділу освіти.

 

Заспокоїлися і продовжили

 

«Минув час. Ми трохи заспокоїлися і повернулися до наших справ. Насамперед прийняли поправки до порядку проведення шкільного громадського бюджету і змінили терміни втілення проєкту. Загальний бюджет складав 750 тисяч, з яких 500 тисяч – це кошти DECIDE, а 250 тисяч – громади», – розповідає Ігор Погорілий.

Учні громади подали 17 проєктів, із яких 9 здобули перемогу. Три проєкти отримали по 150 тисяч грн і 6 проєктів – по 50 тисяч. В одному з проєктів вийшли за межі 50 тисяч і зрештою, бюджет склав 90 тисяч грн.

«Ми додали кошти громади, бо діти дуже захотіли сучасну рекреаційну зону «Планета Kids» у Терешківському ліцеї. Вони писали проєкт і захопилися. А грошей забракло. Ми не могли їм не допомогти», – пояснює Ігор.

Так, в учнів молодших класів з’явилася сучасна відпочинкова зона. Ідея – ефективно чергувати навчання і відпочинок та спілкування з друзями. Тож у просторі школярі можуть спілкуватися на перервах, після уроків, на групі подовженого дня тощо.

Також серед проєктів:

  • «Компостування – запорука чистого повітря» у Вацівській філії Терешківського ліцею в селі Ваці.

«Проблема була така: спалювати листя – заборонено законом. Вивозити – дорого. Багато органічного сміття просто гниє. Натомість із нього можна робити добриво і використовувати для озеленення квітників чи підживлення квітів у вазонах», – пояснює Ігор Погорілий.

Тож на території школи встановили компостні ящики, у яких органічне сміття перетворюється на компост.

 

 

  • Сучасний волейбольний майданчик біля зони відпочинку в селі Зінці. Раніше тут був невеликий майданчик: просто натягнута сітка біля річки.

«Колись голова виділив невеликі кошти, і ми довели його до ладу. Але він однаково був рівні типового сільського майданчика біля річки та клубу. Тепер він – на сучасному рівні: із суддівськими стійками, огорожею, сучасним обладнанням, яке відповідає стандартам безпеки», – зазначає Ігор Погорілий.

Студентка другого курсу, а на час написання проєктів – 11-класниця Марія Головань, говорить, що ідея виникла тому, що в Терешках діє волейбольна секція:

«Із самого малку багато хто із жителів громади ходить на волейбол. Зараз ми вже граємо в професійній команді, дехто ще навчається в ДЮСШ. Загалом у нас дуже багато спортсменів. Тому нам був необхідний такий майданчик, щоб можна було запрошувати інші команди, проводити чемпіонати області та України».

Марія говорить, що через повномасштабне вторгненн проєкти треба було переписувати. Водночас пригадує, як люди підтримали ідею і тішиться, що все вдалося.

«Нині майданчик на етапі реалізації. Та й погода ще не та, щоби займатися Але влітку, я думаю, ми вже зможемо користуватися нашим омріяним проєктом», – говорить Марія.

  • Радіоклас «Ваці FM».

«Ми вирішили реалізувати цей проєкт, тому що у нашій Вацівській філії розташовано пʼять корпусів, які віддалені один від одного. І для того, щоб якось спростити сповіщення про повітряну тривогу та отримання цікавої для всіх інформації, ми створили радіоклас. Ми хотіли зробити щось, щоби об’єднати дітей», – говорить девʼятикласник Олексій Гришукевич.

За словами Олексія, ідея така: приєднати учнів до роботи з новітньою аудіоапаратурою, навчити працювати із сучасною технікою, випрацювати дикцію, відточити навички тим, хто хоче стати журналістом.

  • Освітній простір «Space Hub» у Терешківському ліцеї. Простір – для творчого розвитку учнів: з тонованою склопластиковою перегородкою, з відремонтованими стінами та м’якою підлогою-пазлом. У зоні є меблі-трансформери, підвіконня-стільниця, кольорові пуфи, грифельна чорна плівка та фліпчарт із маркерами, незвичайної форми полиці для книжок і творчих виставок, сучасна фототехніка.

«Ми всі хотіли створити місце, де могли б проводити різноманітні тренінги та заняття, розмовляти на цікаві теми. Ця єдиність була найлегшою складовою під час усього процесу підготовки ідеї та написання проєкту. Усі додавали свої думки та вдосконалювали ідею. Дуже важливим критерієм було те, що простір не має бути ще одним шкільним класом. Це має бути місце для позакласного проведення часу. Водночас найважчим було те, що в кожного були свої погляди на наповнення простору. Але, зрештою, ми домовилися – і нам усе вдалося», – розповідає одинадцятикласниця Іванка Маркітан.

Освітній простір «Space Hub» популярний серед школярів. Зокрема, нещодавно там проводили чаювання з дітьми та вчителями, також періодично збирається учнівське самоврядування, щоби обговорити важливі питання.

 

 

Школярі не хочуть зупинятися на втіленій ідеї та планують доповнювати та розвивати простір. Наприклад, додати шафки або полиці, щоб зберігати речі.

  • Освітній простір для дошкільнят у ЗДО «Барвінок» у селі Терешки створений для підготовки дошкільнят до навчання в школі. Зокрема, є проєктор, інтерактивна дошка, ноутбук і програмне забезпечення. Діти граються, спілкуються, дізнаються нове, опановують нові навички й займаються творчістю.

 

 

  • Розумна альтанка на подвір’ї Вацівської філії створена для відпочинку, спілкування, проведення уроків просто неба, розмов про проблеми довкілля, проведення занять із групою подовженого дня, семінарів, тренінгів, тематичних подій і пришкільного табору.

 

 

  • Сучасний простір для занять спорту на подвір’ї Терешківського ліцею. Тут обладнаний сучасний баскетбольний майданчик із баскетбольними щитами та новим спортивним інвентарем. На майданчику можуть грати в баскетбол та робити вправи мешканці всієї громади та учасники літніх таборів.
  • «Шкільне подвірʼя – зона комфорту» на території Терешківського ліцею. Тут висадили дерева та кущі, встановили садові лавки, сміттєві урни, бетонні вазони та освітлення. У школярів, учителів і мешканців громади з’явився простір для відпочинку, неформальної освіти та спілкування.

 

 

Як шкільний бюджет вплинув на життя та погляди мешканців громади

 

Насамперед голова громади Віталій Турпітько каже, що місцеві депутати добре сприйняли ідею співфінансування дитячих проєктів.

«Звісно, коли проєкт виділяє більше коштів, ніж громада, депутати це сприймають із задоволенням. Але найголовніше, що сподобалося всім, – це мають вигадати наші діти. У нас точно не вистачило б ідей, щоби облаштувати той таки радіоклас чи альтанку. Проєкти – інноваційні й цікаві, діти справді робили все те, що було необхідним. Це нас вразило. Тепер наші волейболісти мають поле, місцеве самоврядування – місце для зустрічей і так далі», – коментує Віталій.

Загалом голова називає школи громади громадсько-активними. Учні справді намагалися вигадати проєкти, якими могли б користуватися громадяни. За словами голови, у центрі громади, у селі Терешків, немає будинку культури. Хоча населений пункт має 25 тисяч населення.

«Тому фактично ми використовуємо школи як центр чи хаб для культурного розвитку, проведення різноманітних фестивалів та подій. Наприклад, коли в Дніпрі та Полтаві був так званий рух «реданів», ми запустили «Двіж майбутнього» на противагу. Гуртували дітей, влаштовували вечірки в стилі «Венздей» та костюмовані вечірки. У такий спосіб також збирали кошти на ЗСУ», – розповідає Віталій Турпітько.

 

 

Ігор Погорілий також вважає, що вдалося досягти мети – запровадити ефективний механізм взаємодії органів місцевого самоврядування і дітей.

«Ми справді гарно спрацювали з керівниками закладів освіти й дітьми. І, зрештою, показали те, що громада – це цілісний організм, який може працювати разом зі владою. Своєю чергою, діти зрозуміли, що вони можуть ініціювати речі, корисні громаді. Бо всі ці проєкти створені не тільки для дітей якоїсь школи, а для всіх», – ділиться Ігор Погорілий.

Ігор пояснює ще один аспект, якого вдалося досягти. Мовляв, нині зростає активність мешканців громади, але законодавство щодо залучення жителів до бюджетного процесу в громаді вимагає від влади створення дієвих механізмів співпраці з громадою. Зараз, які ніколи, потрібно показувати мешканцям, що влада – це не ворог. Бо владу вибирали самі ж мешканці.

«Треба залучити людей до всіх процесів, показати, наскільки це прозоро й корисно, і який результат може бути. З допомогою громадського шкільного бюджету ми показали, що взаємодія дає результат і впливає на прийняття рішень», – упевнений керівник відділу освіти.

 

 

Тепер, за словами Ігоря, мешканці громади (а що найважливіше – молодь) спробували свої сили, побачили результат – і знають, як упроваджувати подібні проєкти.

«Найголовніше, що ми мали підтримку від DECIDE. Вони допомогли нам організувати ефективну комунікацію, підказали, як це правильно робиться, перейнялася нашими проблемами. Наша співпраця переросла в дружбу. Ми доповнили одне одного, наче пазл. Вони – фахівці, а ми – новостворена об’єднана громада, яка готова вчитися і розвиватися, зокрема, заради дітей», – говорить Ігор Погорілий.

Голова громади Віталій Турпітько каже, що громада охоче б продовжила співфінансування шкільного громадського бюджету. Визнають, під час війни проблема із повним фінансуванням. Але якби хтось із партнерів запропонував співфінансування, громада готова доєднатися.

 

Чому важливо брати участь у таких проєктах

 

Одинадцятикласниця Іванка Маркітан говорить, що участь у проєкті дала їй змогу навчитися працювати в команді.

«А ще – не боятися висловлювати думку, ділитися ідеями, дослухатися до інших і думок старших, які думають не тільки про теперішній стан, а і про майбутнє. Я вважаю, що важливо давати дітям змогу створювати щось за їхнім бажанням, а не нав’язувати. Тому що саме тоді дітям буде комфортно. Якщо ж у дітей не буде цього відчуття, я сумніваюся, що вони будуть приходити будь-куди добровільно», – ділиться Іванка.

Девʼятикласник Олексій Гришукевич поділяє думку Іванки й каже, що випрацював навички роботи в команді:

«Наприклад, ми вирішили робити радіоклас у старій котельні, яка з’єднана з одним із наших корпусів. І під час ремонту приміщення постійно спілкувалися, думали, дружньо пояснювали одне одному, як усе облаштувати якомога комфортніше. Це класний досвід».

Марія Головань також пригадує, що дуже корисними були тренінги та хакатони, щоби навчитися писати та презентувати проєкти.

Голова громади пояснює, що втілення громадського шкільного проєкту разом із DECIDE допомогло владі зрозуміти механізм, як проводити подібні проєкти й залучати усю громаду. Зокрема, зрозуміли, як його можна трансформувати на бюджет участі цілої громади.

«Наприклад, зараз ми ставимо зупинки, облаштовуємо простори та інше. Але хочемо спробувати робити це більш демократично. Як-от, кинути клич у громаді: «Ви хочете зупинку? Гаразд, тоді напишіть проєкт, промотуйте його – а ми втілимо той, що набрав найбільше голосів», – говорить Віталій Турпітько.

Громадський бюджет надихнув громаду й на інші ідеї.

“Ми хочемо, щоб наші діти в майбутньому могли запустити свій бізнес. Наприклад, можна запропонувати, щоб вони продумали ідею бізнесу та детально описали її, а ми запустимо», – говорить Віталій Турпітько.

Завдання влади – знайти спонсорів, які зможуть спонсорувати ідеї дітей. За словами голови, це може бути щось на кшталт «Урбан» в Івано-Франківську. Зароблені кошти йтимуть на заробітну плату і проєкти розвитку громади.

До того ж громада поставила перед собою завдання запустити на базі ліцею три-чотири спеціальності. Як-от, ІТ-сектор, приватне підприємництво, робототехніка та дронотехніка. Нині в громаді створюють лабораторію робототехніки, уже мають 3D-принтер, а місцева школа є опорною з навчання вчителів пілотувати дрони.

«Ми хочемо всіляко мотивувати й зацікавлювати дітей. Зокрема, щоб вони вміли програмувати сучасні проєкти робототехніки та дронотехніки й керувати ними. Бо за цим – майбутнє не лише на війні, а й у сільському господарстві», – пояснює Віталій.

У Терешківській громаді роблять ставку на дітей та беззаперечно вкладають у їхнє навчання. Голова погоджується, що це – для розвитку самої ж громади. Адже ідеться про фахівців, яких зараз навчає громада і які, можливо, у майбутньому розвиватимуть цю ж громаду. Таке собі замкнене коло вкладу й добробуту.

Переглядів: 2848
Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Новини на тему: освіта
Читайте також: