«Європейська політика згуртованості: як відкрити двері до європейських фондів». Під такою назвою у Києві відбувся круглий стіл за участі парламентарів, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Національного агентства з питань державної служби, Національного інституту стратегічних досліджень, асоціацій органів місцевого самоврядування, експертів.
Учасники на основі доповідей представників проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» обговорили питання еволюції і законодавства політики згуртованості ЄС з акцентом на програмний період 2021-2027 рр., системного планування і фінансування політики згуртованості в ЄС та інституційного забезпечення політики згуртованості ЄС. Це ті акценти, які не оминути в євроінтеграційному процесі.
Чітко зрозуміло, що на шляху України до ЄС - непочатий край роботи для всіх – центральної влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства.
Чого лише вартує детально розібратися у законодавстві ЄС, яке складається з регламентів, директив, рішень, рекомендацій та висновків, делегованих та імплементаційних актів.
За словами Юрія Третяка, керівника групи радників проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток», довідник законодавства Європейського Союзу налічує понад 30 тисяч нормативно-правових документів, які групуються за 20 розділами.
Серед ключових розділів – «Регіональна політика та координація структурних інструментів», який налічує 451 нормативно-правовий акт.
«Українське законодавство має дозволити багаторічне програмування регіонального розвитку на центральному та субнаціональному рівнях, забезпечити можливість співфінансування таких програм на центральному та субнаціональному рівнях, запровадити надійну й ефективну систему фінансового контролю та аудиту інвестиційних видатків за програмами. При відборі та реалізації проєктів регіонального розвитку Україна також повинна виконувати законодавство ЄС у таких сферах, як публічні закупівлі, конкуренція, державно-приватне партнерство, навколишнє середовище, транспорт, боротьба з дискримінацією, гендерна рівність, статистика», - пояснив Юрій Третяк.
За його словами, інституційні рамки мають забезпечити створення відповідних інституцій на центральному та регіональному рівнях з чіткими завданнями і повноваженнями. Інституційна рамка також потребує створення ефективного механізму міжвідомчої координації з питань регіонального розвитку, залучення і консультацій із широким колом заінтересованих сторін у підготовці та реалізації програм.
«В усіх інституціях на центральному і регіональному рівнях має бути забезпечено високу адміністративну спроможність. Це включає набір і навчання персоналу та реалізацію заходів із утримання кваліфікованих і досвідчених працівників відповідних інституцій»,- додав експерт.
Юрій Третяк також зазначив, що програмування охоплює підготовку Угоди про партнерство з ЄС і низки операційних програм. Країни-члени повинні забезпечити широке партнерство для підготовки програмних документів. Вони мають створити умови для формування достатньої кількості проєктів регіонального розвитку на повний обсяг передбаченого фінансування.
Щодо формування системи моніторингу й оцінювання, то це передбачає створення відповідних структур і налагодження в них процесів моніторингу та оцінювання, що відповідає вимогам ЄС, а також забезпечення функціонування комплексної комп’ютеризованої системи управління інформацією (MIS).
Також Україні необхідно створити законодавчі рамки для фінансового управління, контролю й аудиту. Це передбачає наділення відповідними повноваженнями існуючих або створення нових інституцій, які відповідають законодавству ЄС, а також впровадження системи фінансового управління, контролю та аудиту з чітко визначеними завданнями і відповідальністю кожного залученого органу.
Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, зосередив увагу на необхідності оновити Державну стратегію регіонального розвитку та модернізувати Державний фонд регіонального розвитку - привести їх у відповідність до процесу відновлення та реконструкції, принципів багаторівневого врядування та територіально орієнтованої регіональної політики. Ще один наголос - важливо вжити заходів для впровадження Закону «Про засади державної регіональної політики» з огляду на різний вплив війни на регіони України.
Народний депутат України Віталій Безгін наголосив на необхідності якнайшвидше повернутися до попередньої моделі ДФРР.
«Давайте чесно, треба відмотувати минулорічні зміни назад (ред.: щодо ДФРР), якщо хочемо відповідати європейським практикам і це треба зробити до завершення травня», - наголосив Віталій Безгін.
Він також звернув увагу на обсяги фондів, до роботи з якими Україні треба підготуватись протягом найближчих років:
- Європейський фонд регіонального розвитку - 226 млрд євро
- Європейський соціальний фонд - 98 млрд євро
- Фонд згуртованості - 48 млрд євро
- Європейські аграрні фонди – 378, 5 млрд євро
«Треба консолідувати всю експертну спільноту та всі гілки влади. Наразі ми не готові і нічого не робимо для цієї готовності. Тут нема місця для політики та образ, треба просто гуртуватись і робити результат», - резюмував народний депутат.
В’ячеслав Негода, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, зосередив увагу на Плані заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу. Цей документ нещодавно затвердив Кабінет Міністрів України. Очікується, що його оприлюднять найближчим часом.
«Нам усім важливо розуміти, що необхідно робити і в якій послідовності. Часу обмаль, якщо виходити з того, що Європейська Комісія здійснюватиме оцінку прогресу України в межах Пакета розширення ЄС за період з червня 2023 року по червень 2024 року. Важливість таких заходів полягає в тому, що потрібно усвідомити декілька важливих системних питань, які стосуються готовності української влади та інших інституцій до євроінтеграційних процесів. Зокрема, потрібно чітко розуміти вимоги, які витікають із законодавства ЄС та мати шляхи їх виконання. Це стосується також місцевих та регіональних влад. А також - популяризація та організація виконання заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, в т.ч. запровадження освітніх програм для всіх ключових стейкхолдерів: центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Можливість стати частиною і отримати вигоди від територіально-орієнтованих політик ЄС залежить від спроможності центральної влади швидко і ефективно озброїтися європейськими підходами, сучасними інструментами до формування регіональної політики. Звісно, що до завдань центральної влади відноситься і питання нормативно-правової адаптації», - сказав В’ячеслава Негода.
Він також наголосив на важливості підтримки інституційної спроможності недержавного сектору: асоціацій, агенцій регіонального розвитку, громадських організацій та інших, які можуть бути задіяними до євроінтеграційних процесів в частині розроблення і впровадження проєктів, спрямованих на покращення якості життя громадян, підвищення зайнятості, економічне зростання, соціальну згуртованість.
«Практика реформ свідчить, що потенціалу владних інституцій самостійно подолати цей шлях буде недостатньо. Пройшовши ці етапи та засвоївши фундаментальні знання, здобувши професійні навики, ми зможемо по новому формувати регіональну політику, державну та регіональні стратегії, стратегії розвитку громад та здійснювати місцевий та регіональний розвиток у взаємодії та співпраці з інституціями ЄС», - зазначив В’ячеслава Негода.
Більше – у презентаційних матеріалах групи експертів проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток»:
Презентація Третяк_Федюк_Подорожний
Регіональна політика-євроінтеграція_Жаліло
Захід проведено «ГО Інститут громадянського суспільства» в рамках проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів», що стало можливим можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА».
