Відновлення економіки громад, які постраждали під час війни; підтримка малого і середнього бізнесу, а також створення робочих місць і сприяння самозайнятості ВПО. Про це - у новому випуску подкасту від Програми USAID DOBRE.
Ідея створення подкасту належить ГО «Український кризовий медіацентр», а реалізацію ідеї підтримала програма агентства США з міжнародного розвитку USAID DOBRE у партнерстві з Громадським радіо.
Ведуча: Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо
Гості восьмого випуску:
Як громади можуть спланувати підтримку місцевої економіки в умовах війни пояснює експерт із місцевого економічного розвитку Програми USAID DOBRE Віталій Юрків.
Віталій Юрків: Війна внесла свої корективи у планування розвитку громад.
Деякі речі потрібно робити швидше, а деякі, не критичні під час війни, прибрати із процесу планування взагалі. Обмежена кількість людей, яка залишилася в громаді, також впливає на підходи до планування відновлення економіки.
Актуальною в усі часи залишається необхідність створення дорадчої групи або органа, який займається питаннями відновлення економіки громади. В залежності від розміру громади, кількості людей, які працюють в органі місцевого самоврядування формується невелика робоча група з представників різних зацікавлених сторін. Робоча група має чітко розуміти, які ресурси сьогодні має громада, бо саме на їх основі будується відновлення і розвиток. Ще один важливий момент: робоча група з допомогою залучених консультантів повинна визначити пріоритети: які проєкти на найближчі місяці, тижні, роки впроваджувати. І останнє — спланувати конкретний план дій з відновлення або розвитку місцевої економіки з детальними проєктами, де чітко розписано, що ми робимо, навіщо, яких кількісних і якісних показників очікуємо досягнути, яких ресурсів потребуємо і звідки плануємо їх взяти. Тобто важливо детально прописати проєкти, які ми плануємо реалізувати, й узгодити цей план зі стратегією розвитку громади або її комплексною програмою відновлення.
Тетяна Трощинська: Якщо говорити про якісь окремі підходи, які стосуються Програми USAID DOBRE, чи маєте ви якісь рекомендації або пропозиції, які застосовуєте і пропонуєте громадам?
Віталій Юрків: На запит громад ми допомагаємо, надаємо експертну допомогу для створення цільової програми фінансової підтримки з місцевого бюджету, для відновлення і розвитку бізнесу, що вже існує в громаді, а також для стимулювання до підприємництва.
З наших партнерських громад можу назвати Мереф’янську громаду Харківської області, Софіївську громаду Дніпропетровської області, яким ми допомогли підготувати такі програми. Наразі громади шукають ресурси, щоб їх запустити. На фінальному етапі консультування запит від Лановецької громади Тернопільської області.
Тетяна Трощинська: Яка роль органів місцевого самоврядування в залученні інвесторів, і чи є певна специфіка, викликана війною?
Віталій Юрків: Роль місцевого самоврядування в пошуку інвестора дуже важлива. Однак пріоритети мають бути такими: у першу чергу, треба подбати про бізнес, який вже є в громаді. Інвестор, який планує зайти до вас у громаду, обов’язково подивиться на те, яким чином місцева влада підтримує сьогоднішній бізнес: чи ефективна комунікація, чи чує місцева влада запити й потреби бізнесу і чи готова їх обговорювати та шукати рішення.
Також у громаді має бути орган, який працюватиме з потенційним інвестором. Це може бути та ж сама робоча група з розвитку економіки або консультаційно-дорадчий орган тощо. Має бути чіткий перелік, інвентаризація ресурсів, які є в громаді.
Інвестора цікавить таке:
Навіть якщо громада має землю або приміщення, але немає кваліфікованих людей, які будуть працювати на підприємстві, то інвестора вона навряд зацікавить. І останнє: місцева влада має бути завжди готовою надавати підтримку інвестору та шукати додаткових ресурсів ззовні для того, щоб інвестор зайшов в громаду і мав можливість розвивати бізнес.
Щодо того, які зміни відбулися стосовно інвесторів під час війни, то особливо зовнішні іноземні інвестори зараз в основному приглядаються до громад і вичікують, чим закінчиться війна, перш ніж інвестувати мільйони доларів в її розвиток. Переважно вони перебувають в очікуванні.
Водночас багато інвесторів, які працювали в Україні до війни і вже навчилися тут працювати, знаходять можливості продовжувати свою роботу. Їхні бізнеси працюють, а деякі з них навіть збільшують інвестиції, розширюють потужності, створюють нові робочі місця.
Тилова громада, що налічує 18 тис. населення. Перебуває за 80 км від кордону з Європейським союзом. Прийняла велику кількість ВПО, яких необхідно працевлаштувати. Як місцева влада співпрацює з бізнесом і планує залучати інвесторів розповідає голова розповідає голова Хотинської громади Чернівецької області Андрій Дранчук.
Тетяна Трощинська: Пане Андрію, поговорімо про економічні виклики у вашій громаді. Що для вас зараз найкритичніше?
Андрій Дранчук: Перші виклики, пов’язані з війною, з якими ми стикаємося вже майже 2 роки, це адаптація і соціалізація внутрішньо переміщених осіб, які піддалися бомбардуванням на сході й півдні нашої країни. У піковий період внутрішньо переміщені особи складали близько 50% від нашої загальної кількості. До 8-10 тисяч внутрішньо переміщених осіб проживало в нашій територіальній громаді, і більша їх частина була сконцентрована саме в місті Хотин. Сьогодні це 3 тисячі переселенців, які ходять в школи та дитсадочки, записані до сімейних лікарів. Зараз ми зосереджені головним чином на тому, щоб допомогти цим людям з проживанням. Ми виграли низку міжнародних проєктів згідно з якими ремонтуємо і будуємо квартири для внутрішньо переміщених осіб.
Це напряму стосується економіки, бо навіть за наявності житла, якщо не буде робочих місць для нашого населення з урахуванням внутрішньо переміщених людей, то вони не залишатимуться на нашій території. Тому для нас надзвичайно важливо, щоб вони могли знайти себе, розпочати свій бізнес і розвиватися саме в нашій громаді.
Для цього ми провели певну роботу, зокрема взяли участь в державній програмі релокації бізнесу. Свого часу до нашої громади заїхало до восьми релокованих бізнесів, переважно з Харкова. Вони продовжують функціонувати. Також ми створили індустріальний парк, підводимо за власний кошт комунікації й готуємо місце для великих інвесторів, щоб вони заходили й створювали економічні об’єкти саме в нашій громаді.
Тетяна Трощинська: Тобто, з одного боку, громаді краще, коли більше людей створюють малі бізнеси, є самозайнятими та роблять надходження до місцевого бюджету, а, з іншого боку, хотілося б залучити й великих інвесторів, так?
Андрій Дранчук: Звісно, але потрібно враховувати специфіку західного регіону, нашої області й Хотина зокрема. Ми не є потужними гравцями для великого бізнесу, тому що обмежені в площі та географія нашого бізнесу відрізняється від географії бізнесів в східних областях України. Наш бізнес переважно невеликий, пов’язаний з домогосподарствами й сімейною формою власності. Невеликі землекористувачі, які мають тисячі великих площ для промисловості. Тому індустріальний парк міг би стати магнітом для залучення інвестора і створення робочих місць.
Але окремий компонент, звісно, це малий бізнес. Для наших людей, зокрема з-поміж ВПО, яким ми допомагаємо так само виграти проєкти. Для цього ми створили громадські організації і бізнес-клуб. Таким чином, крок за кроком, ми допомагаємо малому бізнесу розвиватися в нашому місті
.
Тут планують збудувати біоетаноловий завод з виробництва технічного спирту і дизелю. Громада допомагає бізнесу — виділила земельну ділянку і сприяє в документальному оформленні. Детальніше розповідає голова Лановецької громади Тернопільської області Роман Казновецький.
Тетяна Трощинська: Яка ситуація нині з місцевою економікою, розвитком малого і середнього бізнесів у вашій громаді? Які найбільші виклики вирішуєте зараз?
Роман Казновецький: Варто сказати, що від початку повномасштабного вторгнення економічна ситуація поволі стабілізувалася. Можна сказати, що ми стабільно напружено працюємо. Та на фоні цієї напруги є й позитивні зміни. Так у Лановецькій громаді збільшилось на 11% суб’єктів господарювання. Також у нас збільшилася кількість фізичних осіб підприємців, додатково зареєструвалися юридичні особи. Так, у нашій громаді зареєструвалися 10 юридичних осіб і 120 ФОПів.
Також зараз ми інтенсивно працюємо з інвестором, який готовий вкласти понад 100 мільйонів євро на будівництво біоетанольного заводу. Але, з їхніх слів, це лише перша черга, а далі, в принципі, будуть уже дивитися, як працювати далі. Зараз це підприємство працює над створенням приватного індустріального парку, оформлює документи й готує певну технічну документацію щодо подальшої роботи й будівництва біоетанольного заводу. Дійсно, у нас є бачення, що інвестор зайде і буде приносити податки в місцеву скарбницю.
Тетяна Трощинська: Чи маєте ви у своїй громаді якісь механізми, які добре працюють в підтримці малого і середнього бізнесу?
Роман Казновецький: У нас є кілька напрямків для підтримки малого і середнього бізнесу. Спільно з Програмою USAID DOBRE ми відкрили коворкінг-простір в Лановецькій громаді. Ми отримали 1,5 млн гривень на реалізацію цього проєкту. Там уже пройшла низка конференцій, тренінги, бізнес-зустрічі. У нас відкрита і працює в громаді B2B School — школа для бізнесу.
Ми також виграли проєкт щодо розвитку бізнесу. Він називається «Розвиток бізнесу Північної Тернопільщини». Спільно з Євросоюзом і урядом Німеччини ми отримали кошти й реалізували проєкт, у якому взяли участь три громади: Лановецька, Збаразька і Кременецька. Понад 25 осіб взяли участь у навчаннях і тренінгах. З нашої громади взяли участь 14 підприємців. Ми вже маємо свої вигоди — бо наші люди написали бізнес-плани, три з них на погодженні по грантовому фінансуванню на отримання коштів. Ще одна велика перевага в тому, що учасники мали можливість поїхати на міжнародну харчову виставку в Кельні й перейняти міжнародний досвід. Це один з глобальних проєктів, який був реалізований в нашому коворкінгу спільно з Програмою USAID DOBRE.
Також у центрі надання адміністративних послуг у нас діє консультативний пункт для бізнесу. Протягом звітного року, якщо я не помиляюсь, у нас надано до 153-155 інформаційно-консультативних послуг. Також ми проводимо реєстрацію наших підприємців через портал «Дія». Завдяки нашому інформаційно-консультативному центру, у нас зареєструвалося 28 підприємців.
І якщо говорити про розвиток підприємництва в Лановецькій громаді, то ми нещодавно ініціювали до Програми USAID DOBRE можливість залучити фахівця, який методологічно зможе супроводжувати й розробляти програму реалізації мінігрантів від міської ради. Це людина, яка напряму зможе працювати з нашими підприємцями. Сьогодні ми з бюджету міської ради плануємо на такі невеликі гранти навіть виділяти кошти нашим підприємцям, які мають найману робочу силу, орієнтовно по 10-15 тисяч гривень відповідно до певного конкурсу. Також, якщо нам дадуть такого консультанта, то для нас дуже важливо розглядати розвиток підприємництва з залученням наших демобілізованих військових, організовувати їм навчання і надавати допомогу в реалізації своєї справи, яка буде приносити дохід. Такі основні пріоритети нашої громади.
Теги:
розвиток бізнесу соціальні послуги участь громадян DOBRE подкаст
Область:
Тернопільська область Чернівецька областьГромади:
Хотинська територіальна громада Лановецька територіальна громадаДжерело:
Громадське радіо
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...