Відсутність ясності щодо системи планувальних документів для відновлення та розвитку громад та регіонів – серед викликів сьогодення, який ще можна вчасно вирішити.
Як це зробити так, щоб раціонально використовувати кошти, людський капітал і час на відновлення територій, враховуючи виклики війни і європейські можливості для України, говорили на круглому столі «Планування відновлення територіальних громад і регіонів у контексті євроінтеграції України і воєнних викликів».
Захід організувала ГО «Інститут громадянського суспільства» в рамках проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Анатолій Ткачук, експерт проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток», перелічив всі виклики сьогодення України. Він нагадав, що 329 територіальних громад окуповані або - в зоні бойових дій і, як наслідок, втрата великої частини населення; замінування територій; руйнування інфраструктури; втрата транзитного потенціалу; падіння економіки; деіндустріалізація регіонів; постійна небезпека для прикордонних територій; ослаблення органів влади місцевого самоврядування на всіх рівнях через відтік людей. Завершує цей перелік викликів - відсутність ясності щодо системи планувальних документів для відновлення та розвитку громад та регіонів. І якщо дев’ять попередніх викликів постановою чи законом не зміниш, то каламбур із системою планувальних документів можна змінами до нормативно-правових актів перетворити на нормальне правове поле для відновлення громад.
Так виглядає система планувальних документів:
В чому відсутність ясності?
Як спланувати відновлення і розвитку територій під час війни і що для цього потрібно? На думку експертів, потрібно дати відповіді на наступні питання:
Пропозиції проєктів змін до нормативно-правової бази експерти направили профільній урядовій структурі.
Більше тез круглого столу, зокрема про роль Державної стратегії регіонального розвитку і територіально-орієнтованого підходу в плануванні відновлення і розвитку України під час війни, а також про те, навіщо Україні функціональні типи територій, які і скільки їх має бути – згодом, у наступних публікаціях «Децентралізації».