Ми працюємо над змінами в регіоні, а не просто над Стратегією, - Мирослав Кошелюк та Дмитро Ливч про стратегування розвитку та відновлення Одеського регіону

Автор: Надія Петруняк


Якось у спілкуванні з одним із представників місцевої адміністрації, він висловив думку, що розроблення стратегії розвитку області – марне витрачання часу. Точніше «розроблення» він замінив словом «написання». І складно було з ним не погодитися, якщо саме такий зміст вкладати в стратегію. Адже «написання» такого важливого документу – це просто робота над твором, з суб’єктивним авторським баченням і розлогістю фантазій про те, що варто було з зробити, щоб регіон розвивався у ритмі мильних бульбашок і їх лускання. Така стратегія-твір або стратегія без стратегії потім пилючиться на полиці, аж поки не прийде час писати нову стратегію. І дуже не хочеться, щоб новий документ повторював долю попереднього. А таке може бути? Так. То може стратегія розвитку не така вже і потрібна регіону? Чому так відбувається? Хто чи що може донести управлінцям, в чому різниця між написанням і ґрунтовним стратегуванням майбутнього регіону? Хто може пояснити, що знати, які проблеми існують в регіоні, ще не означає їх розуміння і що розуміння - це не те саме, що аналіз? Від чого/кого залежить вибір підходу до такого важливого питання і чи може тут допомогти метакогніція?

Днями в Одесі відбувся Форум під назвою «Відновлення та розвиток людського капіталу Одеської області: освіта». За змістом, цей захід вийшов за межі  своєї тематики і привернув увагу до того, як важливо усім разом – всією громадою області, без винятків і сачкування, спільно працювати над майбутнім регіону попри всі труднощі сьогодення і невідомості часових параметрів, коли настане Перемога України. Вразила згуртованість громади області над розробкою Стратегії відновлення та розвитку регіону, яка зараз триває. І знаєте що? В них все вийде. Вони не пишуть стратегію, вони «підіймають кожен камінець», який лежить на території області (а хтось все ще бачить в камінцях перепони), щоб зрозуміти, що завтра вони з його допомогою побудують. Відомо, що допомагають тому, хто сам собі хоче допомогти. Тож громаду Одещини потужно підтримує Посольство Швейцарії в Україні, яке згуртувало свої проєкти і програми – DECIDE, UCORD, EGAP, залучило провідну компанію у сфері управлінського консалтингу в Центральній і Східній Європі CIVITTA, домовилось про співпрацю з проєктами проєктами USAID «ГОВЕРЛА» та «Долучайся!» – всі вони спільно з Одеською обласною військовою адміністрацією, Агенцією регіонального розвитку Одеської області, територіальними громадами регіону стратегують відновлення і розвиток регіону.

В кулуарах Форуму, а точніше в бомбосховищі, під час повітряної тривоги «Децентралізації» вдалося поспілкуватися з Мирославом Кошелюком, національним експертом Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, та Дмитром Ливчем, експертом у галузі державної політики, розробки стратегій та приватного капіталу, партнером CIVITTA. Вони повідали, що сьогодні триває робота над аналітичною частиною Стратегії відновлення і розвитку Одеської області і пояснили, в котрий бік треба змінювати підходи до стратегування.

 

Розкажіть трохи деталей роботи над підготовкою Стратегії відновлення і розвитку Одеської області. І чим важлива аналітична складова для такого документу?

Мирослав Кошелюк: Стратегія має три складові – аналітичну, програмну і проєктну. Для її підготовки сформована потужна мультидонорська команда, ядром якої є проєкти, які підтримуються Посольством Швейцарії в Україні DECIDE, UCORD, EGAP, залучені проєкт USAID «ГОВЕРЛА», Агенція відновлення та розвитку, низка місцевих партнерів. Спільно з компанією CIVITTA ми зробили більшу частину роботи по підготовці аналітичної частини документу. Провели масштабний збір інформації від громад:  82 з 91 громади Одещини надали нам інформацію. Чималу частину аналітики колеги зібрали з відкритих  джерел. Зараз ми верифікуємо зібрану інформацію з департаментами ОВА. Ви ж розумієте, що Стратегія може базуватися тільки на реальних проблемах.

Дмитро Ливч: Раніше була прийнята Стратегія області на період 2021-2027 років в рамках циклу програмування, який в Україні синхронізовано з Європейським Союзом, але вона має бути адаптована до  нових викликів. І без якісної аналітики, розуміння того, який є реальний стан справ в Одеській області, в тому числі і на рівні громад, мікрорегіонів, не можливо зробити якісний документ і не можливо переходити до процесу програмування. Було б великою помилкою, якби Стратегія починалася з програмування.

 

Тобто фактично програмування потім і дає відповідь на питання, чому саме такі завдання нам необхідно виконати, бо воно опирається на дані аналітики?

Дмитро Ливч: Абсолютно. Основне завдання, яке потрібно вирішити – це перейти від підходу, в якому ми одразу хочемо знайти рішення, до підходу, в якому спочатку ми намагаємося зрозуміти, яка є проблема, які виклики, що саме змінилося внаслідок повномасштабного вторгнення, внаслідок нашого євроінтеграційного, євроатлантичного векторів розвитку, внаслідок того, що буде відбуватися відновлення і розвиток української  економіки в цілому і розуміння того, яке місце Одеського регіону в економіці України, в економіці південного регіону, через те, що економіка Одещини взаємопов’язана з економікою південних областей України. Такий підхід ми застосували до підготовки Національної економічної стратегії 2030. Наша команда тоді почала з документу, який назвала «Аудит української економіки». Тобто ми зробили аудит, зрозуміли, який є потенціал економіки, зрозуміли, що стримувало економічний ріст протягом більше 30 років незалежності і тільки після того перейшли до роботи над векторами економічного розвитку. Так само тут, в Стратегії Одеської області, ми почали з аналізу природно-ресурсного потенціалу, інфраструктури, економіки, людського капіталу, врядування та інших речей, який дають фундамент для подальшого програмування.

Мирослав Кошелюк: Я добавлю дещо. Бачите, практика підготовки стратегій стала поширеною, модною. І дуже часто це робиться дещо формально, в кабінетній тиші. І фактично ця аналітична частина, яка є обов’язковою, формується приблизно так - збирають певні дані і компілюють (без самостійного дослідження). Все. Той підхід, який ми застосовуємо – це дійсно діагностика. Тобто аналітичну частину Стратегії ми бачимо не просто як її формальну частину, а як основу, на якій ми зможемо запропонувати ті речі, які потрібно і можна реалізувати.

Дмитро Ливч: Наше завдання - побудувати evidence based policy making (правила побудовані на доказах). Це неможливо без розуміння стану справ. Це неможливо зробити в умовах обмеженої кількості статистичних даних. А зараз є проблема з доступом до статистичних даних в силу зрозумілих причин. Є здебільшого лише доступ до даних на період до 2021 року.  І бракує реального розуміння того, яким чином вплинула війна. Тому нам потрібно було проводити активну роботу з точки зору field research (дослідження в галузі), збирати інформацію від громад. Насправді збір інформації від громад дуже сильно поінформував нашу програмну частину. Ми зрозуміли, що є особливості мікрорегіонів – півдня Одеської області, півночі, Одеської агломерації, є розуміння різниці у викликах, перспективах, у баченні розвитку. Ми також ретельно вивчили доступну публічну інформацію, яка є в інших аналітичних звітах, що містять глибокий аналіз тих чи інших сфер. Тобто, якщо ми говоримо про Стратегію – то вона такий всеохоплюючий документ, що спирається не тільки на наші власні дослідження, а й на відкриті дослідження інших аналітичних центрів, міжнародних організацій, які аналізували до нас інформацію глибоко в конкретних сферах.. Все це потрібно було обробити і це було зроблено на аналітичнму етапі процесу. Плюс, що найважливіше – ця вся інформація має бути валідована з представниками різних груп стейкхолдерів – це і Одеська обласна військова адміністрація, і Агенція регіонального розвитку Одеської області, наукова спільнота, громадськість, бізнес тощо.

 

Скільки вже працюєте над аналітичною частиною Стратегії, на якій вона зараз стадії, коли плануєте завершити?

Мирослав Кошелюк: Якщо говорити про підготовчий етап, то десь перша розкачка почалася весною. Були моменти, пов’язані з формуванням команди, були певні адміністративні зміни. Повноцінна робота почалася в серпні-вересні. Часові рамки визначені. На сьогодні аналітична частина документу на 90% готова (170 сторінок). Жодного такого документу, в якому було б так об’ємно зібрано  інформацію про Одеський регіон, я думаю, не існує.

 

Зазвичай громади не дуже поспішають надавати аналітичну інформацію на запити. В них і без того багато роботи. Як вдалося активізувати громади до збору інформації?

Мирослав Кошелюк: Два моменти. Перший - на початку літа я особисто проїхав приблизно 25 громад протягом десяти днів. Такий собі марафон. Це було перше спілкування. Другий  – насправді нашою серйозною опорою в усьому цьому процесі стратегування є Агенція регіонального розвитку в Одеській області, яка може бути зразком в багатьох питаннях для інших агенцій. Агенція якраз бачить своїм пріоритетом роботу з громадами, вже має вибудувану з ними взаємодію і саме завдяки цій взаємодії нам вдалося отримати багато інформації від них.

Дмитро Линч: І я б додав третій елемент – адаптовані підходи до анкет і до того, яким чином відбувалася постановка питань. Це було більше про майбутнє, про те, яким чином громади можуть бути долучені до формування самої Стратегії. Адже у стратегіях важливо забезпечити процес інклюзивності, він набагато важливіший, ніж фінальний варіант документу.

Мирослав Кошелюк: Це не були матриці з цілою купою таблиць. Це було близько 20 питань анкети саме про ті речі, які важливі для розвитку громад.

 

Дмитре, ви говорили про те, що проблеми мікрорегіонів Одещини суттєво відрізняються…

Дмитро Ливч: Не те, що відрізняються. В них є певні особливості в економрозвитку, пріоритетів, які сектори розвиваються на півдні, на півночі, доступ до інфраструктури також різняться, доступ до людського капіталу, логістика. Ми маємо ставити під питання умовно універсальний підхід у визначенні спеціалізації регіону. Тобто ми не можемо на рівні регіону сказати, що цей регіон буде тільки про розвиток АПК через те, що на рівні регіону можуть бути особливості малих мікрорегіонів, можуть бути особливості громад. І тут потрібно використовувати 2 підходи: перший – коли ти зверху-вниз намагаєшся зрозуміти на основі аналітики те, як статистично це могло б виглядати і яка могла би бути теорія зміни (theory of change) на рівні регіону, і з іншого боку – ти маєш піти знизу-вверх, зрозуміти, які є потреби в громадах.  Можливо є 5 громад на півдні, які пишуть однакові проєкти відновлення і розвитку, і це може бути свідченням того, що, перше, вони не співпрацюють між собою і не знають, що в сусідніх громадах є такі самі проблеми і такі самі проєкти. Друге, те, що ця проблема не є унікальною для окремої громади, вона є спільною для всього мікрорегіону. В нашій спільній команді є ті, хто  досить багато працював над такими підходами як мегагромади або формування агломерацій. Це дозволяє сформувати передумови для не те щоби великої кількості однотипних проєктів, а для можливо проєктів, які передбачають міжмуніципальне співробітництво, які можуть бути основою для подальшого стратегування. Важливо зрозуміти, що спеціалізація працює на мікрорівні – на рівні громади або підприємств, а диверсифікація  - на рівні регіону. І чим більш буде диверсифікованою економіка регіону за рахунок спеціалізації на рівні громад або конкретних компаній, або мікрорегіонів, тим більше буде зростати їх конкурентоспроможність.

Мирослав Кошелюк: От ви сказали, що ми побачили відмінності. Насправді, це була наша гіпотеза від  початку. І наша принципова позиція полягала в тому, що ця стратегія повинна мати і загальну рамку, і враховувати ці мікрорегіональні особливості. І подальший аналіз дійсно підтвердив те, що не можнабудувати стратегію, яка б була як середня температура по лікарні. І це можливо одна з відмінностей того підходу, який ми намагаємося реалізувати.

 

Можна підготувати найкращу Стратегію, але її хтось має втілювати в життя. Потрібні люди: здорові, інтелектуально розвинуті, що вони можуть мати завдяки якості життя, люди, здатні  якісно, продуктивно працювати. Ви сьогодні представляли дослідження щодо людського капіталу в Україні. Результати досліджень виглядають невтішно.  Так от, кому втілювати стратегії відновлення і розвитку в ці лому в Україні і, зокрема, в Одеській області?

Мирослав Кошелюк: Одеська область, як і всі області, на жаль понесла суттєві втрати в людському капіталі. Це зрозуміло. Мобілізація, міграція, чимало людей віддали своє життя в боротьбі за Україну. Але ви чули про високий відсоток внутрішньо переміщених осіб, які сюди приїхали – понад 200 тисяч людей або 7% від усієї кількості внутрішньо переміщених осіб. Так, проблема дефіциту людського капіталу буде характерна для всіх регіонів. Але ми бачимо достатній відсоток людей, які хочуть долучитися до створення нової  України, які хочуть долучитися до її відродження. Буде кому. Якщо регіон буде активно розвиватися - він буде притягувати людей. Наше завдання – в певній мірі запустити цей механізм.

Дмитро Ливч: Виклики, про які говорять аналітичні центри, демографи, ми розуміємо: старіння нації, природне зменшення кількості населення, міграція, прямий наслідок повномасштабної війни – кількість населення зменшується. Які є компенсатори? Для Одеського регіону – це великий притік внутрішньо переміщених осіб. Є частина підприємств, які релоковані з інших регіонів Важливо розуміти, яким чином буде збалансований ринок праці, як буде відбуватися балансування попиту і пропозиції на ринку праці, чи будуть наявні навики відповідати запиту на людський капітал, який є у підприємств. Це перше. Друге – це вже більше про програмування, яким чином буде відбуватися секторальна трансформація регіону на рівні економіки. Ми всі розуміємо, що виклики суттєво впливають на секторальний баланс, який був у регіоні. Ми розуміємо, що агросектор суттєво постраждав, як і логістика, транспорт. Але ми бачимо перспективи для розвитку нових секторів. Як розвиваються нові сектори? Вони розвиваються за рахунок того, що іде ідентифікація проблем, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, залучення людського капіталу, створення і акумуляція якогось колективного ноу-хау, який за рахунок виробництва в  нових секторах створює конкурентну спроможність на рівні мікрорегіонів, громад, підприємств і потім експортується за кордон і конкурує з іншими економіками. Тут треба дивитися на різні часові горизонти, що ми можемо робити прямо зараз, для того щоб бути стійкими, що ми можемо робити для того, щоб відновитися активно і ефективно, і що ми можемо зробити заради майбутнього, як залучити діаспору, як залучити вимушених мігрантів, як відкрити доступ для висококваліфікованої робочої сили з інших країн - європейських, північноамериканських,  залучити капітал, який може допомогти  привнести щось нове, як залучити прямі іноземні інвестиції за рахунок того, що ми забезпечуємо якісь страхування військових ризиків або інвестиційні гарантії. Тут теж питання часових горизонтів. Саме на етапі програмування будемо багато про це говорити.

Мирослав Кошелюк: Ми з самого початку визначили, що Стратегія відновлення і розвитку Одеської області повинна мати три виміри – просторовий, часовий і секторальний. При аналізі і плануванні намагаємося їх враховувати…

Дмитро Ливч: …і творчо переосмислити підходи до її підготовку. Потрібно розуміти, як зовнішні фактори впливають на на регіон, зокрема євроінтеграція. І, до речі, початок переговорів про вступ України до ЄС ще більше посилює цей фактор для нас.

Мирослав Кошелюк: Насправді регіональний розвиток є однією з базових політик ЄС. Політика згуртованості - так це називається в ЄС. Сподіваюся, що регіональний розвиток буде серед перших, з чого  почнеться процес переговорів. Насправді нам дещо потрібно змінювати підходи до планування регіонального розвитку. Адже часто це робиться формально. Є семирічний цикл для створення нових регіональних стратегій, має бути стратегія – прийняли. Але часто ці документи не наповнені змістом, конкретикою. Зрозуміло, що  Стратегія відновлення й розвитку Одеської області, над якою ми зараз працюємо, не може бути прийнята до того, як буде оновлена Державна стратегія регіонального розвитку. Відповідно до чинного законодавства, оновлення регіональних стратегій має відбутися протягом 6 місяців після відповідних змін Державної стратегії. Ми стартували трішки раніше, і зрозуміло, що коли відповідні рішення будуть прийняті, ми їх будемо теж враховувати. Але Одеський регіон сьогодні найближчий до того, щоб прийняти нову Стратегію після оновлення Державної стратегії регіонального розвитку.

 

Важливо, щоб ті, хто працював над аналітичною частиною Стратегії, також працював і над програмною…

Мирослав Кошелюк: Так. Вже говорив, що процес складається з 3 частин – аналітичної, програмної, проєктної. Проєкт DECIDE працює разом з партнерами  над розробленням Стратегії в цілому. На наше переконання, навіть з прийняттям Стратегії процес не закінчиться. З цього усе тільки почнеться. Тут якраз є можливість реалізувати такий підхід повноцінно правильний – це Стратегія і механізм реалізації, в якому ключову роль повинна відігравати Агенція регіонального розвитку Одеської області. Ми сподіваємося, що ті речі, які напрацюємо, будуть жити. От сьогодні Дмитро Казавчинський, засновник Odesa Business Club, говорив про те, що наше завдання не просто написати Стратегію, а наше завдання – створити коаліцію навколо реалізації цієї Стратегії, тоді вона буде жива. Біда багатьох стратегій в тому, що вони написані для поличок. Займатися просто аналітичною частиною, недумаючи про пріоритети і їх реалізацію,не має сенсу. Ми фактично працюємо над змінами в регіоні, а не просто над Стратегією.

 

Кожній області сьогодні треба працювати над цим. Дасте якісь підказки?

Мирослав Кошелюк:  Повинна бути реальна зацікавленість, а не просто тому, що треба.

Дмитро Ливч: Ставити запитання, для чого і кому це потрібно.

Мирослав Кошелюк: Це не повинна бути ні Стратегія експертів, ні Стратегія адміністрації, це повинна бути Стратегія регіону, повинен бути партисипативний процес з максимальним залученням стейкхолдерів. Дивитися на регіон в цілому, але бачити спеціалізацію і диверсифікацію, бачити відмінності. Враховувати часові горизонти і ставити реальні цілі, які можуть бути досягнуті в різних часових горизонтах.

Дмитро Ливч: А ще на рівні Стратегії має бути розуміння того, яким чином буде відбуватися управління змінами, як це буде організовано, має бути чітке розуміння того, які фактори стримують розвиток, а не просто стратегія, яка формально описує всі можливі сфери. Вона також має бути спрямована на вирішення конкретних больових точок, які є на даний момент і які можуть бути в майбутньому. Треба розуміти взагалі Стратегію як поєднання того, що визначає і позиціонує регіон, що формує зовнішнє поле – євроінтеграція, безпека, місце регіону в національній рамці відновлення і чогось, що буде драйверами відновлення регіону – економіка, люди, їх якість життя і врядування, яке робить можливим реалізацію Стратегії. І не можна зупинятися на формальному списку ініціатив. Потрібно рухатися далі і напрацьовувати реальні проєкти розвитку, відновлення, які будуть передбачати співучасть держави, регіону, міжнародної технічної допомоги, і, що важливо, реального сектору економіки – приватних компаній і міжнародних інвесторів.


«Децентралізація» стежитиме за підготовкою Стратегії відновлення і розвитку Одеської області, щоб допомогти своїй цільовій аудиторії – місцевому самоврядуванню і виконавчій владі знайти і перейняти кращі практики стратегування регіонального розвитку.

13.11.2023 - 13:15 | Переглядів: 1196
Ми працюємо над змінами в регіоні, а не просто над Стратегією, - Мирослав Кошелюк та Дмитро Ливч про стратегування розвитку та відновлення Одеського регіону

Теги:

освіта стратегія розвитку Мирослав Кошелюк

Область:

Одеська область

Джерело:

Читайте також:

27 листопада 2024

Зміни до Положення про атестацію педпрацівників: на що чекати освітянам

Зміни до Положення про атестацію...

Автор: Сергій Яцковський, національний експерт з місцевого самоврядування Проєкту DECIDE Відповідно...

27 листопада 2024

Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити дитину в сімейному середовищі

Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити...

Патронат над дитиною — це послуга в громадах, завдяки якій діти залишаються в сімейному середовищі навіть тоді, коли...

27 листопада 2024

27 листопада 2024

Робоча група з розробки комплексного плану просторового розвитку: що та як робити?

Робоча група з розробки комплексного плану...

Комплексні плани просторового розвитку стають обов’язковими для всіх територіальних громад з 1 січня 2025 року. Проте...