05 березня 2024
Logo slogan
Волонтерський менеджмент як фактор розвитку добровільних пожежних команд: основні висновки із серії вебінарів громадської організації «Добровольці-вогнеборці»
Волонтерський менеджмент як фактор розвитку добровільних пожежних команд: основні висновки із серії вебінарів громадської організації «Добровольці-вогнеборці»

Автори:
Василь Кундрик, голова організації ГО «Добровольці-вогнеборці»
Агнєшка П’ясецька, міжнародна експертка з питань цивільного захисту


Створення добровільних пожежних команд, на щастя, перейшло з екзотики зразка 2016 року у майже мейнстрім у 2023-му. Завдяки зусиллям міжнародних організацій на кшталт Представництва Фонду міжнародної солідарності Республіки Польща в Україні чи Програмі U-LEAD з Європою, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, активній взаємодії органів місцевого самоврядування з іноземними партнерами та, на жаль, актуалізації безпекових викликів через повномасштабне вторгнення, кількість українських практик успішних добровільних пожежних команд постійно зростає. Водночас для розвитку українського добровільного пожежного руху все ще є певні ризики. Як для стартапів існує так звана «долина смерті», так і для новостворених добровільних пожежних команд немає механізмів інституційної підтримки чи включення їх з моменту створення у мережу спроможної асоціації, створеної знизу вгору, як у країнах з розвиненою системою добровільної пожежної охорони. Відтак підтримання мотивації добровільних пожежників від самого початку діяльності команди до моменту її перетворення на сталу структуру лягає, очікувано, на органи місцевого самоврядування.

Саме з огляду на цю проблематику від початку травня до кінця жовтня ГО «Добровольці-вогнеборці» за підтримки Фонду Східна Європа виконувала проєкт «Акселерація потенціалу добровільних пожежних команд на місцевому рівні». У межах проєкту для 8 громад-учасниць був організований ряд активностей:

  • ознайомчі вебінари з волонтерського менеджменту,
  • дитячі пожежні табори за участю пожежних команд,
  • конкурси малюнків з пожежної тематики,
  • дводенні тренінги з домедичної допомоги,
  • підготовлені за побажаннями громад макети постерів з пожежної безпеки.

Усі ці заходи є способами залучення добровільних пожежних команд до активної діяльності в громаді між викликами (яких на рік може бути і менше 20, тобто двічі на місяць).

У цій статті пропонуємо зацікавленим громадам ознайомитися з основними висновками із серії вебінарів про волонтерський менеджмент у сфері добровільного пожежного руху.

Для чого це все робити? Якщо коротко, то якщо громада хоче, аби добровільна пожежна команда працювала, нові кандидати з'являлися, а досвідчені – залишалися, до пожежного депо приходили зацікавлені діти та й всі охочі, а про команду на території громади знали та пишалися її діяльністю, волонтерський менеджмент є обов’язковим.

Що таке волонтерський менеджмент? Це система практик, які забезпечують підтримку мотивації волонтерів та спрямування їхньої діяльності для найкращого результату. Ці практики базуються на таких постулатах:

1) Волонтери можуть у будь-який час припинити свою участь – задача організатора – забезпечити високий рівень сталості команди.

2) Волонтерство є безоплатним, але водночас воно має приносити користь усім учасникам.

3) Волонтери мають відчувати визнання свого внеску – регулярно, а не разово.

4) Волонтерство не є повністю безкоштовним для організаторів – воно потребує зусиль і коштів задля навчання, організації роботи та відпочинку.

5) Волонтери не можуть сприйматись як ресурс на будь-які випадки життя.

Відтак волонтерський менеджмент містить:

  • Належне планування залучення волонтерів, визначення їхніх цілей та функцій.
  • Зрозумілу і вчасну комунікацію очікувань від участі волонтерів та їхніх функцій.
  • Розуміння та врахування очікувань волонтерів.
  • Визнання внеску волонтерів.
  • Здійснення інвестицій у розвиток волонтерів.
  • Дотримання балансу роботи і відпочинку, що може охоплювати інвестиції у непряме стимулювання волонтерів через рекреацію.

Чому важливо утримувати волонтерів у команді?

По-перше, навіть якщо до вашої добровільної пожежної команди завжди будуть черги з охочих взяти участь, один волонтер-новачок не може зрівнятись ефективністю з навченим та досвідченим волонтером. Це питання спроможності команди.

По-друге, кожен волонтер, який припинив співпрацю з командою, – це також втрачені кошти, витрачені на його/її підготовку, страхування та підтримку мотивації. Інтегрування нового волонтера вимагатиме нових аналогічних витрат.

По-третє, сталість команди підвищуватиме імідж залученості до команди і впливатиме на кількість нових кандидатів завдяки репутації. Останнє також посилює превентивний вплив волонтерів на правосвідомість мешканців громади.

Психологічні аспекти волонтерського менеджменту. Першочерговим є розуміння мотиваторів та демотиваторів волонтерів. Типовий психологічний портрет добровільного пожежника – це людина, яка має гостру потребу робити щось корисне, бути поміченою та має здебільшого закриті потреби низового рівня (житло, їжа, сон, впевненість у завтрашньому дні). На жаль, у більшості випадків людина, яка зводить кінці з кінцями, не зможе довгостроково брати участь у волонтерстві. Це важливо розуміти для організації ефективної рекрутингової кампанії, а також під час взаємодії з командою. У кожного волонтера можуть бути життєві негаразди і неуважність до них та їхнє ігнорування може вибити людину з команди та переорієнтувати її на закриття першочергових потреб, що є цілком природним. Також варто пам’ятати, що для волонтера його/її залученість – це завжди пожертва (вільного часу, часу з сім’єю, можливістю заробітку тощо) і цей психологічний аспект завжди потрібно враховувати.

 

 

Саме тому надзвичайно важливою є роль лідера у діяльності добровільної пожежної команди. Персона лідера(ки) команди і те, як він/вона може організувати роботу з волонтерами, визначає подальший розвиток команди. Керівник(и) команди найпершими будуть відчувати її соціальну динаміку, але також будуть її адвокатами у відносинах із місцевим самоврядуванням. Згідно з проведеними дослідженнями у ЄС[1] та США[2] щодо факторів утримання членів команд:

  • командний дух входить до першої трійки основних мотиваторів для добровільних пожежників;
  • наявність у команді закритих відокремлених груп (клік) та відсутність орієнтації керівництва на вирішення проблем волонтерів є найбільш вагомими причинами виходу з команди.

Під час планування діяльності із залученням волонтерів варто враховувати дані соціологічних опитувань серед волонтерів. Хоча вони проводились не в Україні[3], вважаємо, що їхні результати на перший час можуть бути референтними для використання органами місцевого самоврядування до проведення відповідного дослідження в Україні.

По-перше, добровільні пожежники відповіли, що вважають себе активними, якщо вони реагують принаймні на 25% викликів та 50% запланованих тренувань.

По-друге, загалом показник сталості волонтерського корпусу в США – країні з одними із найкращих показників залученості населення до волонтерства – становить 65%[4]. Тобто кожен третій все одно зрештою покидає волонтерство.

До цього потрібно ставитись як до реалій життя і просто відповідно планувати розвиток своєї добровільної пожежної команди. І саме для того, аби цей показник не збільшувався, потрібно впроваджувати заходи волонтерського менеджменту.

Що ці цифри означають для організаторів добровільних пожежних команд? 

 

Хоча ці розрахунки можуть налякати деяких представників органів місцевого самоврядування, проте вони надані для того, аби показати, що гарантованість реагування на виклики волонтерами можна розрахувати математично. На практиці, звісно, кількість добровільних пожежників у командах є меншою, як і потреба, адже відтік волонтерів відбувається не одномоментно. Наприклад, Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні пропонує орієнтуватись на необхідний мінімум у 12 осіб. Саме на цю цифру пропонуємо громадам орієнтуватись і ми.

Велику роль у сталості добровільної пожежної команди відіграє регулярність активностей та плани заходів. Як згадували вище, пожежі у сільській місцевості – територія, де добровільні пожежні команди є найбільш актуальними – на щастя, трапляються не щодня. Практика показує, що команди виїжджають на виклики здебільшого двічі-тричі на місяць. З огляду на те, що окремий волонтер зазвичай не може реагувати на абсолютно всі виклики, для підтримки залученості слід впроваджувати різні заходи:

  • інтеграційні збори для соціалізації команди – бажано раз на місяць;
  • господарські збори для підтримки належного стану обладнання – бажано двічі на місяць;
  • тренувальні збори для підтримки навичок – бажано двічі на місяць.

Ці заходи можна інколи проводити протягом одного дня. Крім цього, частота не має лякати, адже, як зазначали вище, на кожен із заходів може прийти зазвичай тільки половина команди. Ось як виглядає просунуте тренування добровільної пожежної команди в Австрії: 

 

 

Не варто також забувати, що пожежне депо також є якорем для гуртування команди. Будівля пожежного депо в ідеальному варіанті має і забезпечувати простір для інтеграції. і бути місцем, де активні добровільні пожежники та інші члени добровільної пожежної команди бажають проводити свій вільний час. Тому під час планування депо варто подбати про наявність у ньому санвузла та місця для відпочинку й проведення зборів. Додатково у депо можна розміщувати невеликий спортивний зал та простір для проведення навчальних заходів для громади. Наприклад, за стандартом у Польщі у кожному депо облаштована так звана загальна кімната, яка має телевізор і диван для спільного перегляду матчів, шафу з трофеями та артефактами команди, настільні ігри або тенісний чи більярдний стіл, дитячі іграшки, аби зробити місце цікавим для дітей. Пожежне депо також має стати точкою збору команди для заходів соціалізації.

 

 

Як все вище зазначене трансформується у конкретні практики залучення добровільних пожежників? Тезово надаємо деякі варіанти:

1) Створення закритих онлайн-груп чи каналів для спілкування (Viber, Facebook тощо) для підтримки неформальних зв’язків.

2) Залучення волонтерів до творчих завдань, використання їхніх супутніх навичок чи творчих схильностей.

3) Проведення тимбілдингів – наприклад, спільна велопоїздка, сплав на байдарках, футбольний матч тощо.

4) Впровадження брендованих уніформ чи ексклюзивного мерчу для створення відчуття приналежності до клубу.

5) Впровадження практик визнання (організація тематичного місцевого свята, вручення грамот, подяк, жетонів за досягнення, висвітлення заслуг у місцевих газетах тощо).

6) Надання ексклюзивного доступу до певних місцевих подій або знижок чи резервування квитків.

7) Створення чи оплата навчальних програм для волонтерів для розвитку супутніх навичок.

8) Організація спільного святкування (дні народження, День рятувальника тощо) чи проведення окремих розважальних подій (наприклад, шашлики на вихідних з сім'ями).

9) Імплементація ідей волонтерів (наприклад, щодо проведення деяких подій, облаштування залу в депо тощо).

10) Запровадження менторських програм для нових волонтерів.

11) Організація регулярних зустрічей для відвертої розмови між представниками місцевого самоврядування і волонтерами щодо обговорення потенційних проблем і фіксації причин демотивації.

Цей перелік не є вичерпним і потенційні практики обмежуються тільки фантазією і чинним законодавством:)

На завершення, сподіваємося, що нам вдалось коротко розповісти про основні висновки з вебінарів та зацікавити темою волонтерського менеджменту у побудові добровільних пожежних команд. Тема є комплексною і передбачає багато роботи, однак результатом цього є сталість команди, економія коштів, підвищення авторитету команди в громаді та розвиток як превентивного ефекту команди, так і громадської активності. Все це здається дуже вигідною інвестицією.

Якщо ви бажаєте детальніше розібратися у темі після прочитаного матеріалу, напишіть нам із запитом отримати доступ до повних записів вебінарів на сторінці ГО «Добровольці-вогнеборці» у фейсбуці.

Бажаємо всім успішного розвитку добровільного пожежного руху в громадах і читайте наші наступні статті цієї серії.


Матеріал створено ГО «Добровольці-вогнеборці» у межах Програми «Спільнодія», яка виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень і ГО «Разом проти корупції» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Думки, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію організацій-партнерів консорціуму та Європейського Союзу.


Переглядів: 119
Новини на тему: добровольці
Читайте також: