Авторка: Інна Білик
Коли ви проходите крізь виклики, здобуваєте досвід, то розумієте, що зміни це завжди непросто. Ви охоче допомагаєте іншим, бо знаєте, як у подібних ситуаціях потребували підтримки самі. В умовах воєнного стану Алла Євтюхова, начальниця відділу освіти, молоді і спорту Вилківської міської територіальної громади, тренерка практичної гри «Формування спроможної освітньої мережі» є однією із тих, хто змінює мережу закладів освіти у Вилківській громаді, допомагає впровадженню змін колегам не лише з Одеської, а й з Тернопільської областей.
Про те як у Вилківській громаді проводиться оптимізація, підготовка до реформи старшої школи, яких результатів вдалося досягти, у чому секрет успіху впровадження змін Вилківською ТГ в умовах воєнного стану та як оптимізація сприяє розвитку співпраці між громадами - ми спілкувалися з Аллою Євтюховою, начальницею відділу освіти, молоді і спорту Вилківської територіальної громади.
Пані Алло, що спонукало вас ініціювати зміни освітньої мережі в громаді ?
Фактично, це сукупність трьох чинників: демографічної ситуації, підготовки до реформи старшої школи та прагнення підвищити якість освітніх послуг. Підготовку до реформи старшої школи ми розпочали ще 2022 року. Ми провели аналіз освітньої мережі, зокрема проаналізували демографічну ситуацію, якість освітніх послуг. В цілому, заходи з оптимізації в нашій громаді стали інструментом підвищення якості освіти і ми цим досвідом поділилися в базі даних кращих практик управління освітою .
Чи могли б ви поділитися трьома основними висновками, що були зроблені вами за результати проведеного аналізу, і які кроки ви зробили після цього?
Якісний аналіз має стати основою змін. Якщо ж виділити три, то вони і стосуватимуться тих чинників, що спонукали нас до змін освітньої мережі:
1. Аналіз демографічної ситуації засвідчив, що у Вилківській громаді спостерігається спад народжуваності і в майбутньому це призведе до зниження наповнюваності класів. Чотири з шести шкіл громади розташовані в сільській місцевості, три з яких це школи І-ІІІ ступенів, великі заклади, вони розраховані на 350 учнів, і вже сьогодні їх проектні потужності використовуються частково. В трьох сільських школах фактична наповнюваність класів менша розрахункової в кращому випадку на 2,86, а в гіршому на 11,36.
2. Всі 5 закладів громади І-ІІІ ступенів не зможуть виконати вимоги законодавства щодо ліцеїв та надавати освітні послуги для учнів 10-12 класів починаючи з 2027 року. На наше ж переконання для учнів старших класів краще здобувати освіту у школі, де для цього є відповідні умови: комп’ютеризація освітнього процесу, сучасне технічне забезпечення, сучасний дизайн і матеріально – технічна база навчальних кабінетів, прогресивні, осучаснені методики викладання предметів, якими користуються педагоги, повний спектр освітніх послуг, що в майбутньому допоможуть усвідомлено підійти до вибору професії.
3. Аналіз якісних та кількісних показників свідчив про недостатньо високий рівень використання потенціалу педагогічних кадрів в закладах освіти.
Після отриманих результатів я звернулася до Матвія Костянтиновича, голови Вилківської громади, і ми обговорили необхідність оптимізації шкільної мережі.
Алло Ярославівно, чи складно було заручитися підтримкою голови громади?
Маю сказати, що мала підтримку голови громади із першого дня, бо прийшла до нього з конкретними цифрами, фактами, з розумінням ситуації. Матвій Костянтинович, він людина, яка керується не емоціями, а фактами. Він розуміє необхідність оптимізації шкільної мережі.
Ще досі зустрічаються ті, хто каже що оптимізація освітньої мережі не на часі, Україна в умовах війни і треба зачекати. Ви є прихильницею іншої точки зору, чому?
Кожного разу будуть якісь проблеми, що будуть ставати на перешкоді цього процесу. Реформа освіти, реформа старшої школи це дуже важливо і якщо ми вже прийняли рішення йти цим шляхом, то ми маємо йти в будь-якому разі. Діти мають отримувати якісну освіту за будь-яких обставин, тому ми, дорослі, повинні їм у цьому допомогти і ці умови створити.
В умовах воєнного стану ви розпочали зміни, отримали перші результати, що було найскладнішим в тому процесі?
Найскладнішим було довести батькам, що всі зміни, які ми пропонуємо, будуть на краще для їхніх дітей. Батьки приймають рішення за дитину. Я майже переконана, що батьки не обговорюють з дітьми цих питань, бо діти більш гнучкі і вони швидше адаптуються до змін, вони хочуть змін. Для мене надважливо виконати те, що ми обіцяємо, зокрема зробити дороги, придбати автобус, створити нове освітнє середовище, організувати безпечне підвезення дітей до школи. Ми обіцяли безкоштовне харчування для дітей, яких будемо підвозити, якщо вони будуть зайняті і в позаурочний час. Тут дуже багато цих складових, які ми розуміємо і маємо батькам показати, що виконуємо обіцянки. Працюємо для того, щоб діти зі шкіл, які пройдуть оптимізацію, навчаючись в інших школах громади, які будуть у статусі ліцеїв, отримали кращі освітні послуги та академічні знання в кращих умовах. Найвищою оцінкою буде те, коли дитина прийде додому і скаже, що вона щаслива від того, що навчається в школі, яка дає їй можливість розвиватися і отримувати якісні знання.
Ви неодноразово проводили зустрічі з батьками, якою була їх активність, які питання хвилювали найбільше і як вдалося заручитися їх підтримкою?
В нашій громаді батьки були найбільш активні на останніх зустрічах, коли вже чітко зрозуміли що питання змін мережі не є одноразовим, що зміни будуть системними. Ми роз’яснювали, що оптимізація це постійний процес і, якщо у Вилківській громаді зросте народжуваність, в громаду приїдуть сім’ї з дітьми, тоді нам будуть потрібні інші зміни, ми будемо проводити оптимізацію, але вона матиме інші наслідки.
Які питання хвилювали батьків під час громадських слухань?
Найперше, чи запрацюють зміни з оптимізації мережі вже з нового 2023/2024 навчального року; який чином буде організовано перехід з базової до старшої школи; що робити, коли під час повітряної тривоги шкільний автобус ще на маршруті?
Варто відмітити, що на громадських слуханням не було тих, хто виступав би категорично з питань оптимізації і, я вважаю, що це заслуга моєї команди, бо ми говорили цифрами, фактами, Законом. Звичайно, серед батьківської громадськості ще залишаються ті, хто не готовий до конструктивного діалогу, бо є прихильниками міфів «закриють школу – помре село». Їхня ціль - говорити голосно за всіх, за всю громаду. По факту таких людей меншість, але вони дуже активні і мають відповідний вплив на людей, які їх оточують. Не можна опускати руки в ці моменти, це неправильно. В таких ситуаціях я схиляю батьків до того, що кожен має для себе прийняти рішення за свою дитину, рішення щодо майбутнього саме своєї дитини. Коли починаєш говорити з батьками, то в процесі індивідуальних бесід бачиш, що є люди, які мають іншу точку зору, проте вони бояться її висловлювати, остерігаючись осуду односельчан. Проведення неодноразових зустрічей з батьками, надання їм можливості висловитися наодинці, обговорення проблем, які їх хвилюють - все це дає результат.
Наскільки педагогічні колективи, адміністрації закладів освіти готові і підтримують зміни?
Це правда, що нікому не хочеться виходити із зони комфорту. І це ще один аргумент на користь проведення всебічного, якісного громадського обговорення. Час, передбачений для цього законодавством важливий тим, що перш за все керівники освіти мають розуміти конкретний рух і стратегію розвитку свого закладу, знаходити відповіді на запитання, які хвилюють батьківську громадськість, педагогічну спільноту. Органи управління освітою спільно з керівниками закладів освіти повинні вирішити важливі питання щодо працевлаштування вивільнених працівників, підвезення педагогів до місця роботи в іншому закладі і в зворотному напрямку. Важливо – не згубити той педагогічний потенціал, який є сьогодні в громаді, а створити умови для його збереження. Що потрібно зробити для закладів освіти, які підлягають оптимізації, щоб вони залишились життєствердними ? Пропоную створити освітні хаби, розвивати на базі вивільнених приміщень позашкілля, намагатися створювати різні активності для розвитку дітей та молоді. До прикладу, сьогодні через виклики війни до нас в село Приморське переїхала сім’я з Миколаєва, яка на постійній основі проводить з дітьми Приморського заняття з карате кіокушинкай та черлідингу, оздоровчо- спортивні заняття для дорослого населення. Наразі у них немає власного приміщення для занять спортом, але в Приморському ЗЗСО є приміщення, яке сьогодні не функціонує, тому провівши ремонт, його можна переобладнати на спортивний хаб. Батьки бачать результат, підтримують захоплення дітей, їздять з ними на змаганнях, вихованці клубу виступають під час свят в громаді. Ми підтримали їх ініціативу використовувати спортивний зал школи для занять з дітьми в холодну пору року. В громаді проживають дуже талановиті діти, які мають бажання займатися спортом, музикою, малюванням, декоративно – прикладним мистецтвом. Наше завдання – створити ці умови, адже колись по селах працювали музична та художня школи, але потім їх діяльність поступово зупинилася. У нас багато вчителів музичної школи - пенсіонери, але їх талант нікуди не дівся.
Потрібно шукати і використовувати різні можливості. В 2023 році центри зайнятості дали нам пропозиції по отриманню другої освіти для людей, які старше 40 років. Держава допомагає фінансово. Виділяються 25 тис. грн, якщо людина вступила до вузу для здобуття спеціальності, якої у неї раніше не було. Ми інформуємо про ці можливості адміністрації закладів освіти та педагогів.
Пані Алло, зміни освітньої мережі у вашій громаді торкаються здебільшого закладів освіти, що розташовані в сільській місцевості. Є дискусії щодо того, скільки часу має тривати громадське обговорення. Існують точки зору, що його треба максимально скоротити, особливо в умовах воєнного стану. З вашої практики скільки має тривати громадське обговорення?
Дивіться, насправді я притримуюся точки зору, що це обговорення має проводитися рік. Бо до цього громадського обговорення, до цих фінальних слухань маємо готуватися дуже ретельно цілий рік. Ми маємо спілкуватися з людьми, навіть якщо низька громадська активність. Зустрічі проводити неодноразово, доносити людям, чому процес оптимізації шкіл потрібен в нашій громаді, підводити їх до того, щоб вони самі для себе прийняли це рішення, маємо заручитися їх підтримкою. Вони приймуть виважене рішення тоді, коли ми розкажемо всі деталі і особливості цього процесу. Щоб це зробити, треба провести ґрунтовний аналіз і впродовж року проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу, щоб люди розуміли причини змін і знали, що їм очікувати. Наразі з наших обіцянок виконані дві, але вони ключові: відремонтовано відрізок дороги, який сполучає два населених пункти для підвезення дітей, і Вилківська міська рада отримала у комунальну власність шкільний автобус.
В умовах воєнного стану ви не лише працюєте над змінами освітньої мережі у власній громаді, ви також допомагаєте колегам із інших територій. У травні місяці ви допомагали Підгайцівській громаді Тернопільської області в процесі реалізації їхнього плану формування спроможної освітньої мережі. Що сприяло такій співпраці?
Цьому сприяла моя участь у тренінгу для тренерів практичної гри «Формування спроможної освітньої мережі», що проводився SALAR International. Підгайці – це моє рідне місто, я тут народилася, навчалася у середній школі і приїхала до мами на відпочинок. Коли приїжджаю, то завжди зустрічаюся з друзями, серед яких голова Підгаєцької громади Ігор Марена та депутат міської ради Петро Калиняк. Під час зустрічей ми просто не можемо обійти тему освіти, бо хоч наші громади далеко одна від одної, але необхідність змін освітньої мережі нас об’єднує. Я розповіла про досвід Вилківської громади і про те, що отримала сертифікат тренерки з практичної гри «Формування спроможної освітньої мережі» і їх зацікавила можливість проведення такого заходу в Підгаєцькій громаді. На наступний день Петро Калиняк звернувся до начальниці управління освітою з пропозицією провести практичну гру- ідея була підтримана і ми успішно провели гру в громаді.
Алло Ярославівно, завдяки вам я мала можливість поспілкуватися із Оксаною Василівною Федів, начальницею управління освіти Підгаєцької міської ради. Зокрема вона зазначила, що в громаді були спроби провести оптимізацію, але далі громадських слухань справа не пішла. Сьогодні питання формування спроможної освітньої мережі є дуже актуальним для них. На думку пані Оксани наради і бесіди в традиційному форматі не такі результативні. Завдяки грі болюче і неприємне питання оптимізації обговорювалося учасниками гри легко, моментами весело. В Підгайцях ви як сертифікована тренерка вперше провели практичну гру «Формування спроможної освітньої мережі», її учасникам довелося «приміряти» нові для себе ролі, в певній мірі виходити із зони комфорту. Які переваги такого підходу?
Перевагою гри є те, що вона допомагає бути об’єктивними, краще зрозуміти як і які приховані мотиви керують поведінкою людей під час оптимізації, знайти дієві аргументи. Під час гри її учасники виконують певні ролі. Працюючи в тій чи в іншій ролі вони беруть на себе певну відповідальність, а за інших обставин в них немає змоги цього зробити. Розроблена на реальних даних гра дозволяє отримати цінний досвід з проведення оптимізації шкільної мережі як для управлінців в сфері освіти, так і для працівників ОМС. На чужих прикладах легко вчитися. Учасники гри були дуже активними, попри серйозність питання гра дійсно дозволяє створити легку атмосферу.
Як проходить процес формування спроможної освітньої мережі у вашій громаді?
Депутати Вилківської міської ради на ХLІ сесії VІІІ скликання затвердили план оптимізації та трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до 01.09.2027 року й ми приступаємо до його реалізації.
Які б поради ви дали тим, хто розпочинає оптимізацію?
По – перше, визначити для себе це завдання пріоритетним, знайти команду однодумців, заручитися підтримкою засновника і діяти.
По – друге, не давати пустих обіцянок, підходити до аналізу існуючої мережі виважено, обґрунтовувати всі висновки, залучати до співпраці активну частину батьківської, педагогічної та громадської спільноти .
По – третє, не боятися змін, бо рух – це життя. Нічого не стоїть на місці, а освіти це тренд будь – якого суспільства. Станьте агентами змін в своєму регіоні, пройдіть цей шлях, дивлячись в майбутнє, і не забувайте, що від рішення причетних до цього питання, залежить доля маленьких людей – учнівства.
Досвід Вилківської громади мотивує до дій. Оптимізація – це серйозний виклик в умовах воєнного стану, в якийсь момент його подолання може здатися неможливим і саме тоді варто пригадати Махатма Ганді. який одного разу сказав: «Не слід думати, що це неможливо тільки тому, що важко». У силі і справедливості цих слів допоможе вам переконатися база даних кращих практик управління освітою в громаді. На цьому ресурсі представлений досвід громад, які у довоєнні часи та в умовах воєнного стану проводять оптимізацію для підвищення якості освітніх послуг, забезпечення рівного доступу до них. За допомогою цього ресурсу, а також порталу «Ресурс освіти новим громадам» ви дізнаєтеся про секрети проведення успішної оптимізації, про те як провести оптимізацію «граючи».
Матеріал підготовлений у межах кампанії з поширення кращих практик та розвитку горизонтальної співпраці територіальних громад експерткою SALAR International шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».
Теги:
Джерело:
Проект «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International)
27 листопада 2024
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю голови громади
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю...
Голова Великоберезнянської громади Закарпатської області Богдан Кирлик про те, як подвоїти бюджет громади й будувати...
26 листопада 2024
Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини
Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...
Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...
26 листопада 2024
«Інтеграція до ЄС – це довга дорога. Треба мати...
25-26 листопада відбувся Другий щорічний Львівський форум муніципального партнерства. Цьогоріч подія...
26 листопада 2024
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...
Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...