Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти (10–12 класи й заклади професійної та фахової передвищої освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти).

Цей документ є новим форматом для української освіти: на відміну від одного стандарту для базової та старшої середньої освіти тепер будуть два окремі документи. Проєкт стандарту профільної освіти продовжує реформу «Нова українська школа», яка стартувала з першого класу 2018 року. Передбачається, що 2027 року ці учні почнуть здобувати профільну освіту за новими стандартом і програмами. До цього, починаючи з 2025 року, відбудеться пілотування стандарту й моделей профільної освіти в окремих закладах.

Згідно з концепцією реформи учнівство зможе формувати власну освітню траєкторію, обираючи профіль і частково предмети для вивчення. Водночас заклади освіти зможуть сформувати якнайкращу пропозицію для учнів залежно від своїх можливостей.

Для цього передбачено кілька опцій:

1. Документ пропонує девʼять освітніх галузей, у межах яких можна буде формувати відповідні профілі завдяки вибору інтегрованих і міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів).

2. Навчальні результати, яких мають досягти учні на завершення повної загальної середньої освіти, передбачають основний і поглиблений рівні. Тож заклади освіти зможуть відповідно до зацікавлень учнівства та своїх можливостей комбінувати власні моделі профілізації (поглиблене вивчення предметів, специфічні курси для поглиблення профільності, інтегровані рішення тощо).

3. Базовий навчальний план містить години для вільного вибору предметів і курсів:

• у 10 класі — 105–210 годин за обраним профілем, 35–140 годин — поза обраним профілем;
• в 11–12 класах — 385–595 годин за обраним профілем і 70–280 годин — поза обраним профілем за два роки.

4. У базовому навчальному плані (який міститься в стандарті) для кожної освітньої галузі передбачено мінімальну й максимальну кількість годин, що дозволяє перерозподіляти їх між освітніми галузями.

5. Години на вивчення освітніх галузей розподілені за роками / циклами навчання, щоб заклади освіти могли навчати за модульним принципом, реалізовувати з учнівством проєкти як упродовж року / семестру, так і компактно (наприклад, упродовж одного тижня).

«Свобода — важлива цінність для освіти. А індивідуальні освітні траєкторії для учнів — це можливість якнайкраще її реалізувати. По-перше, це допоможе школярам навчитися ухвалювати рішення, спираючися на власні інтереси та потреби. По-друге, старша профільна школа з вибором власного освітнього шляху надаватиме можливість учням заглибитись у певну галузь знань та краще підготуватися до подальшого здобуття професії», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Разом зі стандартами початкової та базової освіти проєкт стандарту профільної освіти створює цілісну концепцію навчального прогресу учнів у НУШ. В основу цих трьох документів покладено компетентнісний підхід до навчання і єдиний перелік освітніх галузей:

• мовно-літературна;
• математична;
• природнича;
• технологічна;
• інформатична;
• соціальна і здоров’язбережувальна;
• громадянська та історична;
• мистецька;
• фізична культура.

Ключові компетентності, визначені законом «Про освіту», учні опановуватимуть у межах кожної освітньої галузі, адже для них визначено компетентнісний потенціал. 

На основі затвердженого стандарту розроблять типову освітню програму й модельні навчальні програми, які запропонують та конкретизують предмети й курси для вивчення. Стандарт дозволяє створити широкий список різноманітних предметів і курсів.

«НУШ — одна з ключових освітніх реформ. Її впровадження триває в базовій школі, та ми поступово рухаємося до профільної освіти. Адже підґрунтя цих змін потрібно готувати вже. І цим підґрунтям є стандарт профільної освіти. Після затвердження ми плануємо відпілотувати цей документ і програми, що будуть розроблені на його основі, а також інші зміни, повʼязані з просуванням реформи. Передбачаємо, що пілотування почнеться 2025 року, за два роки до старту профільної освіти, що дасть змогу якісно відрефлексувати результати пілоту і внести необхідні корективи перед масовим упровадженням», — сказав заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Співавторами стандарту є представники МОН, УЦОЯО, Національної академії педагогічних наук, ЗВО, ОІППО, директори й учителі шкіл. Координувала створення стандарту Команда відновлення та реформ МОН. Також узимку 2023 року відбулося експертне обговорення кожної освітньої галузі, а головні екзаменатори міжнародного дослідження PISA здійснили експертизу проєкту стандарту. Тож у ньому враховані коментарі щодо математичної, природничої та читацької компетентностей, сформованість яких у 15-річних підлітків перевіряє це дослідження.

Міністерство запрошує долучитися до громадського обговорення проєкту стандарту. Надсилати свої пропозиції можна до 30 листопада 2023 року за адресами: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, e-mail: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua. Контактна особа для надання консультацій: Світлана Фіцайло, начальник відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління загальної середньої освіти директорату шкільної освіти, номер телефону: (044) 481-47- 61.

Звіт за результатами громадського обговорення.