21 липня 2024
Децентралізація
Як Бахмутська громада вже зараз планує своє майбутнє. Інтерв’ю заступника начальника Бахмутської МВА
Як Бахмутська громада вже зараз планує своє майбутнє. Інтерв’ю заступника начальника Бахмутської МВА

Заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко, під орудою якого проводяться ретельний підрахунок коштів, необхідних для відбудови, розповів про майбутнє Бухмута, а також про участь у Міжнародній виставці ReBuild Ukraine powered by Energy, що проходила днями у Варшаві.

Автор: Дмитро Синяк


Бахмутська міська військова адміністрація тепер є не просто органом місцевого самоврядування, а й певним символом, довкола якого гуртуються майже 80 тисяч колишніх мешканців, нині розсіяних по цілому світу. Тому позитивні новини від цієї адміністрації є надзвичайно важливими, на них завжди чекають. Заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко вважає, що місцева адміністрація, як і до повномасштабного вторгнення, має залишатися джерелом саме таких новин. Він також переконаний, що вже зараз треба планувати відбудову міста. Про те, що зараз у Бахмуті, Олександр Марченко вже розповідав «Децентралізації». Нинішня наша розмова присвячена майбутньому міста та довколишніх сіл.

 

Заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко

 

Якими є результати участі Бахмутської громади у Міжнародній виставці ReBuild Ukraine powered by Energy у Варшаві? Чи задоволені ви ними?

- Ми дуже хотіли взяти участь у цій виставці, і врешті-решт стали 26-м містом, яке презентувало там у спеціально виділеному Українському павільйоні свої проєкти. Для нас головною метою було знайти підрядників для розмінування та розчищення території, цього наша громада потребуватиме насамперед. Причому наша специфіка у тому, що замінування є дуже щільним. За попередніми підрахунками, на розмінування Бахмута та 18-ти сіл Бахмутської громади потрібно близько 1,2 млрд євро і щонайменше три роки. Адже йдеться ні мало ні багато про 436 кв. км. Про це ми, власне, і розповіли під час виставки на так званому Марафоні громад. Представники близько 300 компаній з різних країн відвідали наш стенд, багато з них вже зараз займаються розмінуванням у Харківській області. Звісно, вони зацікавлені у нас, як у замовника. Також я дуже радий, що отримав контакти кількох виробників модульних містечок, це точно станеться нам при нагоді, адже багато наших сіл зруйновано буквально до фундаменту. Та і від самого міста Бахмута мало що лишилося.

 

До повномасштабного вторгнення росії Бахмут входив до ТОП-55 українських міст, найзручніших для життя

 

До 24 лютого 2022 року у Бахмутській громаді було 749 багатоквартирних будинків та 15 487 приватних, а інфраструктура громади налічувала 1147 об’єктів. Бахмут входив до 55 міст, найзручніших для життя з Всеукраїнського рейтингу. Зараз 95% міських будівель знищено або сильно пошкоджено. У руїнах, зокрема, лежать 25 лікарняних закладів, 25 дитячих садочків та 17 шкіл.

Чи вдалося знайти партнерів, які у майбутньому зможуть профінансувати бодай частково відновлення Бахмутської громади?

- Так, зокрема, ми знайшли однодумців у Польщі, з яким ми невдовзі хочемо підписати меморандум про співпрацю. Також на виставці ми знайшли команду архітекторів, які вже готові взятися за розробку візуалізації одного з мікрорайонів майбутнього Бахмута. Перед цим плануємо провести опитування громадської думки щодо майбутнього відновлення. За таким ж принципом працює Маріупольська міська рада, представники якої вже вдруге беруть участь у ReBuild Ukraine. Тому цьогоріч вони приїхали вже з готовою візуалізацією. Ми йдемо таким же шляхом: насамперед рахуємо, скільки нам потрібно на розмінування, розчищення, відновлення тієї чи іншої інфраструктури, згодом розробляємо візію. Фахівці нашої теплової компанії, водних та дорожніх мереж беруть активну участь у цих процесах, пропонуючи застосування найсучасніших технологій.

 

Бахмутська делегація на виставці ReBuild Ukraine powered by Energy у Варшаві

Презентаційна продукція Бахмутської міської територіальної громади на виставці у Варшаві

Під час роботи виставки

 

Отже, є розуміння, що робити, але коштів бракуватиме?

- Їх не те що бракуватиме, їх немає зовсім. А потрібні просто величезні суми. Ми підрахували, що нам потрібно на відновлення: житлового фонду – понад 2,1 млрд євро; централізованого водопостачання – 136,1 млн євро; теплопостачання – 55,2 млн євро; вулично-дорожньої мережі – 46 млн євро; функціонування громадського транспорту – 44,1 млн євро; системи збору та переробки будівельних та побутових відходів – 2,7 млн євро. Загалом 2,4 млрд євро. Ось яких збитків тільки Бахмуту завдала росія! Однак усі партнери, з якими ми спілкувалися на виставці, переконані, що Бахмутській громаді обов’язково допоможуть, щойно її буде звільнено від рашистів. Але громаду все ж треба перше звільнити, тобто тут все залежить від нашої армії.

Чи порадили б ви іншим громадам брати участь у таких виставках? Наскільки це ефективно?

- Я би сказав, що дуже ефективно, адже ми могли не тільки презентувати свої проєкти, але й подивитися вже готові кейси, наприклад, з того ж таки розмінування. Також це чудовий спосіб нагадувати про себе. Зараз унікальна ситуація: інвестори дуже лояльні до таких громад, як Бахмутська. Вони готові допомагати, надавати знижки тощо. Мовчати зараз, я вважаю, неправильно. Тим більше, що витрати на участь у Варшавській виставці були дуже незначними: у нашому випадку це лише кошти на відрядження, решту, включаючи перекладача на два дні, нам забезпечила Асоціація міст України, що була партнером виставки.

Бахмутська громада окупована не повністю. Чи є можливість відбудовувати бодай якісь з її сіл вже зараз?

- Три села з дев’ятнадцяти населених пунктів нашої громади досі перебувають під контролем України. Я дуже не люблю читати у пресі, що Бахмут є окупованим містом. Це далеко не так, українські захисники міцно тримаються за його західні околиці. Разом із цим, всі вільні від загарбників території нашої громади знаходяться фактично на передовій. Говорити про будь-яку їхню відбудову чи навіть про розмінування ще зарано. Це зона активних бойових дій.

Де зараз живуть мешканці Бахмута? Чи підтримуєте ви з ними зв’язок?

- Так, звісно! Ми вже відкрили 10 осередків підтримки бахмутян у різних областях України. Там надають гуманітарну та юридичну допомогу нашим мешканцям. Ми намагаємося постійно тримати руку на пульсі, з'ясовуючи, хто і якої допомоги потребує. Ми також змогли організувати роботу у Києві нашого БТІ, який почав видавати різноманітні довідки, щоб люди, які втратили житло, могли згодом отримати компенсацію.

 

Роздача гуманітарної допомоги в одному з Центрів підтримки бахмутян

З Бахмутом у серці

Відвідувачі Центру підтримки бахмутян у Харкові

 

Чим здебільшого займається Бахмутська військова адміністрація?

- Основний напрямок нашої роботи – це підтримка бахмутян у тих осередках, про які я розповів. Також ми працюємо у напрямку відбудови громади, проводимо розрахунки. Ми розуміємо, що більшість навіть із того, що залишилося, доведеться зносити і будувати заново. Й ми активно переймаємо відповідний досвід в інших громад. Прикладом такої роботи для нас є Ірпінь та Буча. Ми також уважно спостерігаємо за діями наших хлопців та дівчат на бахмутському напрямку і сподіваємося, що невдовзі зможемо зайти вже до міста і працювати за тим планом, який розробили.

Чи не зарано розробляти подібні документи? Адже на фронті все дуже швидко змінюється.

- Якщо ми зможемо повернутися до Бахмута, у нас не буде часу для того, щоб шукати підрядників, техніку, робити підрахунки тощо. До цього часу все має бути готове! Тоді ми вже маємо казати, які дороги треба відновлювати насамперед, які мости. У нас же жодного моста не залишилося... Ми також маємо розуміти, як буде організовано інтернет-зв'язок, звідки ми на початках візьмемо світло, газ та воду. Про це треба думати вже зараз.

Отже ви вже маєте конкретне бачення відновлення міста?

- Ми над ним працюємо. Для цього ми проаналізували кілька візій інших міст та визначили першочергові кроки. Тож перше, що нам потрібно, це припинення бойових дій. Друге –відновлення територіальної цілісності України. Третє – розмінування території. Четверте –  відновлення критичної інфраструктури, бодай часткове. І потім вже можна буде рухатися у напрямку відбудови житла. Власне, щодо формування візії весь час відбуваються багато форумів та нарад, на яких, наприклад, виробляється кадрова політика. Ми повинні вже зараз розуміти, хто може поїхати до нас працювати, на яких умовах тощо.

Чи враховуєте ви європейський досвід? Адже під час Другої світової багато міст теж було зруйновані дощенту, наприклад, Берлін та Роттердам, які нині є перлинами світової архітектури.

- Не так давно на форумі у Львові європейські урбаністи та архітектори, власне, наводили приклади відновлення міст після Другої світової війни. При цьому вони розповідали про помилки, допущені будівельниками, на які ми вже не маємо права. Тож врахувати потрібно найменші деталі, а головне, потрібно враховувати думку людей, які повернуться. Треба насамперед питати у них, яким вони хочуть бачити своє місто, що краще побудувати для них замість «панельок» радянського зразка та як, з урахуванням нових технологій зробити місто зручнішим та красивішим.

 

Бахмут перед повномасштабним вторгненням росії. З бахмутського презентаційного буклета для виставки ReBuild Ukraine powered by Energy

Бахмут сьогодні

 

Який був бюджет міста до війни і яким він є тепер?

- До війни ми мали 640-650 млн грн на рік, враховуючи власні надходження. Причому на кожну гривню власних надходжень ми приводили п’ять гривень інвестицій. Тут я не можу не згадати нинішнього голову Бахмутської міської військової адміністрації Олексія Реву, який до цього 32 роки був міським головою Бахмута. Це дуже багато у чому його заслуга. Він поставив справу так, що громада розвивалася переважно за рахунок різноманітних міжнародних структур та спонсорів. Грубо кажучи, мало не на кожний проєкт 20% йшло з бюджету, а решту давали інвестори. На цей рік у нас заплановано 484 млн грн надходжень, здебільшого це ПДФО, яке сплачують військові, поліція, ДСНС тощо. Через зміни стосовно «військового» ПДФО, які відбулися у законодавстві, наступного року нам може бути сутужно.

484 млн грн – це доволі велика сума. На що військова адміністрація витрачає їх?

- Насамперед на допомогу військовим частинам, які перераховують нам ці кошти. Також на зарплати працівникам міської ради, включаючи всіх старост. У нас продовжують дистанційно працювати сфери освіти та культури. Ми намагаємося зробити все можливе, аби зберегти їхні колективи. Нещодавно у нас відкрилися осередки надання медичних послуг – у містах Дніпро та Бровари. Наші фахівці-медики виїхали туди разом з обладнанням. Звісно, у цих медичних центрах послуги отримують не тільки бахмутяни, а й місцеві мешканці. Прийде час, і всі ці колективи повернуться до Бахмута. Ми розуміємо, що місто – це не тільки будівлі й інфраструктура, це насамперед люди.

Переглядів: 1630
Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Новини на тему: історії війни
Читайте також: