Діти, які зараз ходять до 6 класу школи, за 4 роки мають продовжити навчання у академічному або у профільному ліцеї. Щоправда, такі ліцеї будуть далеко не в кожній громаді. На національному рівні триває дискусія про те, як має бути організована, як фінансуватиметься і як працюватиме мережа старшої профільної освіти в Україні.
Міністерство освіти і науки України за організаційної та експертної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» продовжує серію заходів, спрямованих на розробку Стратегії впровадження старшої профільної освіти.
Чергове обговорення у межах розробки Стратегії реформи, яке відбулося 13 грудня в Києві, було присвячене роботі над критеріями моделювання мережі академічних ліцеїв.
Як відомо, чинний закон «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що до вересня 2024 року в Україні має бути сформована мережа закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування, котра має запрацювати вже у вересні 2027 року.
Тобто діти, які зараз вчаться в 6 класі, через 4 роки мають піти не до 10 класу, а до академічного ліцею чи професійного коледжу.
Здавалося б, всі засновники закладів загальної середньої освіти, яким є і органи місцевого самоврядування, мають у законев підстави і чіткі дедлайни, щоб не чекати, а вже розробляти плани формування нової освітньої мережі. І дійсно більшість громад почали оптимізацію. Але щоб виконати усі норми закону, необхідні чіткі критерії формування мережі закладів старшої профільної школи, зокрема щодо їхньої доступності, фінансування та профілізації.
Саме тому 70 учасників - представники Міністерства освіти і науки України, Проєкту DECIDE, центральних органів виконавчої влади, експерти міжнародних проєктів, асоціацій, громадських організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги та фондів – зібралися, щоб обговорити особливості і проблеми створення майбутньої стратегії реформи в частині формування мережі академічних ліцеїв.
Менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак зазначила, що реформа старшої профільної школи – це, мабуть, найважливіший і найважчий етап реформи Нової української школи, але його обов’язково треба пройти.
«Для того щоб реформа була втілена, треба приймати дуже важкі стратегічні рішення і на центральному, і на місцевому рівнях. І хоч сьогодні ми робимо лише перші кроки, вони важливі для того, щоб українські діти хотіли залишатися в Україні, бачили своє майбутнє тут, знаходили себе на ринку праці і в цілому в житті в нашій країні. Маємо зробити так, щоби діти, які сьогодні вчаться в шостому класі, пішли в зовсім новий 10-й клас, в школу з новою інфраструктурою, з новою матеріально-техеічною базою, сильним кадровим забезпеченням, а головне - новим змістом освіти і якістю», - сказала Валентина Полторак.
Вона нагадала, що Проект DECIDE на запит Міністерства освіти і науки України вже майже півроку працює над стратегічним документом, який визначить основні етапи реформи старшої профільної школи на найближчі 10 років.
«Ми наразі перебуваємо на аналітичному етапі - вивчаємо, в яких умовах ми з вами будемо цю стратегію впроваджувати. Війна не дозволяє говорити про плани впевнено, а її наслідки негативно впливають на демографічну ситуацію, на фінансування усіх секторів економіки. Але, якщо ми думаємо про майбутнє дітей, то не можемо зупинити реформу. Тому ми запланували низку заходів, досліджень і обговорень, результатом яких має стати розлогий комплексний стратегічний документ, який дасть нам можливість якісно впровадити реформу. Орієнтуємося, що нам вдасться презентувати його влітку наступного року», - повідомила Валентина Полторак.
На думку учасників заходу, багато чого в реалізації цієї реформи та формуванні чітких правил створення і функціонування мережі закладів старшої профільної освіти залежатиме від лідерства профільного міністерства.
Заступник Міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній під час заходу зазначив, що поки що з формуванням мережі академічних ліцеїв є багато питань.
Перше питання – на якому рівні має формуватися ця мережа.
«На моє переконання, в ідеальному варіанті академічна та професійна освіта мають управлятися з одного рівня. І найбільш підходящий для цього – обласний рівень. Але мені здається, що в Україні зробити так не вийде, бо великі міста вже мають свої заклади професійно-технічної освіти, опікуються ними, фінансують їх. Тому я не дуже вірю, що в нас врешті вийде прийти до якоїсь однакової моделі для усіх громад. Отже треба думати над якимось іншим сценарієм.
Досвід показує, що при професійному і серйозному підході до формування мережі закладів середньої профільної освіти у великих містах проблем майже не виникає. Тому більшу увагу треба приділити трансформуванню освітніх закладів в сільській місцевості в малих містах. Тобто, можливо, потрібно мати різні політики, в тому числі - окрему політику для великих міст», - сказав Дмитро Завгородній.
Заступник Міністра освіти і науки України Андрій Сташків наголосив на питаннях профілізації в старшій школі:
«Коли ми говоримо про мережу ліцеїв, варто брати до уваги не лише форму, а й зміст, тобто – профілізацію, кількість предметів і можливості учнів обирати їх. Цей вибір має бути досить широким, охоплювати різні галузі. А отже в ліцеї, де багато профілів і предметів, не може вчитися мало учнів. Це точно має бути великий заклад, з великою кількістю учнів, щоб можна було сформувати певні групи за вибором. Але при цьому ми розуміємо, що у великих містах – обласних центрах ліцеїв може бути більше і вони будуть умовно монопрофільні, а отже не такі великі. І це теж треба враховувати, моделюючи мережу…».
Друге питання - далеко не кожна громада повинна мати академічний ліцей.
«Проблемою буде те, що для багатьох громад непросто прийняти цей факт, змиритись з ним і зрозуміти. В громадах, які знаходяться навколо великих міст, не буде свого академічного ліцею. Це означає, що діти з цих громад будуть їздити в місто, якому доведеться створювати умови для їхнього проживання, харчування і так далі. Тому необхідно запропонувати чітку модель, як це фінансуватиметься. Чи будуть це робити навколишні громади, або ж це буде передбачено в освітній субвенції таким чином, що ліцеї, які приймають дітей з сусідніх громад, отримували гроші субвенції не лише на оплату праці вчителів, але й на проживання дітей і так далі... Це ще відкрите питання, на яке, сподіваюсь, ми разом зможемо пошукати відповіді», - зазначив Дмитро Завгородній.
Загалом представники Міністерства висловили сподівання, що такі фахові дискусії призведуть не лише до створення концептуального бачення, що потрібно робити у 2027 році, але й до формування чітких послідовних етапів, щоб ті кошти, які держава точно виділить на створення мережі ліцеїв, були використані ефективно, а учні отримали максимальну якість і доступність освітніх послуг.
Наталія Піпа, секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій висловила підтримку Міністерству освіти і науки України у частині напрацювання та ухвалення рішень по реформі старшої профільної освіти.
«Я вірю, що ми максимально ефективно зможемо втілити реформу старшої профільної освіти і залучити для цього як державні, так і кошти наших міжнародних партнерів. Комітет зацікавлений у цій реформі, і основне завдання – втілити її якісно, тому я вітаю такі заходи, - сказала Наталія Піпа, звертаючись до учасників стратегічної сесії. – Я впевнена, що дискусії триватимуть і після того, як буде організована старша профільна освіта. Ми знаємо, що МОН буде проводити пілот реформи у 2025 році. Це важливо, аби ми змогли краще підготуватися до повноцінного запуску у 2027 році. Ми як представники законодавчої влади від Комітету Верховної Ради України обіцяємо підтримку у супроводі реформи».
Підґрунтя майбутніх змін
На запит Міністерства освіти і науки України у партнерстві з Проектом DECIDE компанія CIVITTA вже провела комплексне дослідження передумов впровадження реформи старшої профільної школи в Україні.
Основні висновки цього дослідження представив Ярослав Ященко, старший аналітик компанії CIVITTA.
Аналітик зазначив, що концептуальних змін мережі закладів загальної середньої освіти не відбулось у повній мірі, як того передбачає реформа Нової української школи, адже найбільша кількість закладів (56%) припадає на ліцеї з початковою школою та гімназією.
Дослідження показало, що факторами, які найбільше впливатимуть на процес формування мережі старшої профільної школи, є кількість учнів, проектна потужність закладів, а також критерії доступності, зокрема відстань підвезення, наявність пансіонів.
Також Ярослав Ященко зазначив, що наявна потужність закладів загальної середньої освіти та закладів професійно-технічної освіти є більшою, ніж їхній фактичний рівень наповненості, що в теорії надає гнучкість у формуванні нової мережі старшої профільної школи. Проте в окремих випадках може існувати потреба у створенні додаткових закладів.
Важливо також, за словами аналітика, при формуванні мережі старшої профільної школи визначитись із потенційним розподілом учнів, що навчатимуться в академічних ліцеях та закладах професійного спрямування після завершення середньої школи. Аналіз показує, що наразі це співвідношення 65/35% на користь продовження навчання в закладах загальної середньої освіти. В той же час досвід країн Європи показує, що більшість випускників шкіл віддають перевагу професійній освіті, як такій, що дає можливість швидше отримати оплачувану роботу і вийти на ринок праці у самостійне життя.
Експерт Проєкту DECIDE Павло Остапенко розповів про загальні підходи, які фахівці пропонують для моделювання мережі закладів старшої профільної освіти.
За його словами, зараз для кожної області експерти наносять на мапу проектну мережу закладів старшої профільної освіти. Для цього вони працюють з обласною владою і громадами. Наразі такі проектні мережі розробляються для 9 областей: Сумської, Чернігівської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Львівської, Івано-Франківської та Рівненської.
За основу для планування мережі закладів старшої профільної освіти експерти беруть: для академічних ліцеїв - заклади загальної середньої освіти; для професійних ліцеїв – заклади професійно-технічної освіти та фахової передвищої освіти.
Максимальне навантаження на заклад старшої профільної школи (академічний ліцей) експерти розраховують відповідно до кількості дітей, які будуть навчатися в 10-12 класах у 2029-2030 навчальному році. Цю демографічну групу зараз складають діти, які навчаються в 4-6 класах.
Загальну кількість учнів, які можуть навчатися в усіх закладів старшої профільної освіти області, фахівці розраховують від загальної кількості учнів, які зараз навчаються у 4-6 класах в усіх закладів старшої середньої школи області із відхилення не більше 10%.
Загальна проектна кількість місць усіх закладів старшої профільної освіти області у розрахунках експертів має становить не більше 120% від загальної розрахункової кількості учнів, які можуть навчатися в усіх закладів старшої профільної освіти області.
За словами Павла Остапенка, при плануванні мережі закладів старшої профільної освіти необхідно передбачити наявність місць у гуртожитках. Якщо місць в гуртожитках проектних закладів недостатньо, необхідно розглядати розміщення учнів в гуртожитках навчальних закладів, які розміщені в цьому ж населеному пункті, але які не були включені до проектної мережі.
За розрахунками експертів, оптимальна проектна місткість (потужність) проектного ліцею – 600 учнів. Для закладів, які розміщені в гірській та/або малозаселеній та/або периферійній території, проектна місткість може бути меншою, але не менше 300 учнів.
Проектна кількість місць в академічних ліцеях області має бути в межах 50-60% від загальної проектної кількості місць мережі закладів старшої профільної освіти області.
Експерт також акцентував увагу, що заклади профтехосвіти та фахової передвищої освіти, які не будуть включені до проектної мережі фахової передвищої освіти до кінця 2026-2027 навчального року мають бути реорганізовані, та не будуть виконувати самостійний набір учнів/здобувачів загальної середньо освіти в 10-12 класи старшої профільної школи…
Про досвід Чернігова у створенні мережі закладів старшої профільної освіти розповів начальник управління освіти Чернігівської міської ради Василь Білогура.
За його словами, місто почало готуватися до реформи ще у 2020 році, після того, як був ухвалений Закон «Про повну загальну середню освіту». Відтоді щорічно у Чернігові визначаються заклади освіти, які не будуть набирати 10 клас. Не завадила змінам в громаді навіть війна, через яку пошкоджена більша частина освітньої інфраструктури міста. Цього року в громаді вже приймають рішення про створення гімназій, як окремих юридичних осіб. Передбачається, що до 2027 року 4 школи Чернігова стануть академічними ліцеями.
Серед індикаторів, на які місто орієнтується у створенні ліцеїв Василь Білогура назвав такі:
Наголосив представник начальник управління освіти Чернігівської міської ради і на необхідності якісної комунікації змін з жителями громади. Для цього міська рада організувала і проводить інформаційну кампанію у місцевих та регіональних засобах масової інформації, а також через офіційні канали інформації громади. Говорять не лише про необхідність і особливості оптимізації освітньої мережі, а й про переваги професійної освіти перед академічною. Як наслідок – поінформованість жителів і відсутність соціальної напруги у цьому питанні, а також збільшення відсотку учнів, які обирають заклади профтехосвіти замість 10-11 класів школи.
Протягом декількох годин учасники заходу працювали в групах і здебільшого обговорювали питання «хто має бути засновником ліцею», шукали плюси і мінуси різних підходів.
В ході дискусій найбільш прийнятним виявився варіант, що засновниками ліцеїв мають бути як спроможні громади, так і обласні ради, бо лише вони зможуть сформувати ефективну освітню мережу, акумулювати для її функціонування достатньо грошей та оптимально розподілити ресурси. Отже, скоріше за все, попереду у цьому питанні – діалог і тісна співпраця між Міністерством освіти і науки та органами місцевого самоврядування обласного і базового рівня.
Загалом учасники обговорення підняли ряд питань, на які поки немає чітких відповідей ні у експертів, ні у представників центральної влади. Стосувалися вони формування кадрового потенціалу для створення ліцеїв, кількості профілів та класів в ліцеях, механізмів фінансування закладів старшої профільної школи, стану доріг для підвозу учнів, готовності громад якісно комунікувати зміни з жителями тощо.
На всі ці та інші питання протягом кількох наступних місяців доведеться шукати відповіді учасникам робочих груп, які будуть створені Міністерства освіти та науки, і до яких увійдуть представники центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, українські та міжнародні експерти. Заплановане також широке експертне обговорення у регіонах та вивчення громадської думки З результатами роботи цих груп і подальших обговорень ми знайомитимемо вас і надалі.
Приєднані зображення:
Теги:
освіта старша школа DECIDE: Старша школа
Джерело:
Портал "Децентралізація"
27 листопада 2024
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю голови громади
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю...
Голова Великоберезнянської громади Закарпатської області Богдан Кирлик про те, як подвоїти бюджет громади й будувати...
26 листопада 2024
Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини
Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...
Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...
26 листопада 2024
«Інтеграція до ЄС – це довга дорога. Треба мати...
25-26 листопада відбувся Другий щорічний Львівський форум муніципального партнерства. Цьогоріч подія...
26 листопада 2024
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...
Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...