04 березня 2024
Logo slogan
Як зробити зі стратегії громади дієвий інструмент та уникнути помилок? Розповідають експерти
Як зробити зі стратегії громади дієвий інструмент та уникнути помилок? Розповідають експерти

До кінця січня цього року українські громади мали б затвердити свої стратегії - бачення, як вони планують розвиватися до 2027-го року, і конкретні кроки для цього. Втім, майже 30% громад наразі над цим не працюють...

У цьому матеріалі експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Олександр Волошинський та Ірина Сторонянська пояснюють, чому стратегія - це насправді живий і дієвий інструмент, в чому його переваги, а також розповідають про досвід громад, яким вдалося розробити якісні стратегії, і яких помилок вони допускалися найчастіше.


 

Що дає стратегія

 

«А що буде, якщо у нас не буде стратегії?», - одне із частих запитань, які ставлять громади. Офіційно за це немає жодної відповідальності, проте громада втрачає багато можливостей - наприклад, претендувати на кошти з Державного фонду регіонального розвитку та міжнародних донорів. Якщо під час війни Державний фонд регіонального розвитку поставили на паузу, то можливість отримати європейські кошти на розвиток залишається перспективною.

«Щоб дати кошти на реалізацію проєкту, грантонадавач хоче зрозуміти цілісну картину - як громада бачить вектор свого розвитку, і чи буде конкретний проєкт органічно підсилювати громаду загалом, а також давати користь у тривалій перспективі», - розповідає Ірина Сторонянська, експертка проєкту «Стратегічний аналіз і рекомендації з розширення можливостей органів місцевого самоврядування і громад за допомогою відповідних стратегічних документів», який за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» реалізовує Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини.

 

Ірина Сторонянська

 

«Робота над стратегією першочергово вимагає попередньої глибокої аналітики щодо соціально-економічного та фінансового стану громади, наявності демографічного, підприємницького, природньо-ресурсного, туристичного потенціалу тощо. Ця інформація дозволяє сформувати соціально-економічний профіль громади. Частиною такої інформації громади володіють, водночас велику частину ми допомагаємо їм віднайти з різних джерел. Чимало інформації для громад стає відкриттям. Також це великий масив даних, і треба мати добрі аналітичні навички, щоб їх опрацювати і систематизувати, а потім на цій інформаційній основі спільно з громадою визначити її конкурентні переваги і сильні сторони, основні проблемні питання та загрози розвитку. Сам соціально-економічний профіль є цінним для громад документом, оскільки усі громади є молодими, і дуже часто він для них стає джерелом необхідної інформації в подальшій роботі, в тому числі для підготовки заявок для участі у різноманітних грантових конкурсах», - говорить Ірина Сторонянська.

Стратегія допомагає визначити сфокусований вектор розвитку, зазначає Олександр Волошинський, керівник Львівського регіонального офісу Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»:

«Ті громади, які першими робили стратегії 20 років тому, зараз бачать результат. Городок, що на Львівщині, у 2001 році напрацював першу свою стратегію, потім ще кілька і планомірно крок за кроком їх реалізовував. Нині це одна з найуспішніших громад. Раніше ніхто не міг повірити, що там буде митниця, а тепер більшість товарів і 80-90% машин, які заходять на Львівщину, розмитнюються саме там, а частина податків йде в місцевий бюджет. Є індустріальний парк і багато підприємств, які туди зайшли, бо громада активно працювала над залученням інвесторів, щоб люди отримували роботу з гідною оплатою. У 2008 році Львів сказав: «Ми розвиваємо два пріоритетні напрямки - ІТ і туризм, і більше нічого. І тільки тепер він підходить до ще двох напрямків (щоправда, до повномасштабної війни) - це вища освіта і легка промисловість. Це допомагає громаді не розпорошуватися».

 

Олександр Волошинський

 

Крім того, громади вчаться планувати - як свої заходи, так і фінанси на 3 роки, а також бути прозорими.

 

Чому без експертів створити стратегію важко

 

Розробка стратегії та плану заходів займає близько року, адже це складний процес, в результаті якого виходить документ на близько 400 сторінок.

Громадам потрібно сформувати робочу групу, розібратися з нормативною базою, покроково рухатися із розробкою згідно з методичними рекомендаціями Міністерства розвитку громад та територій: провести аналіз розвитку громади, SWOT-аналіз, зробити матрицю цілей і завдань, розробити проєкт плану заходів, сформувати проєкти та відібрати найкращі, оцінити свій фінансовий ресурс, підготуватися до звіту про стратегічну екологічну оцінку, розмістити документи у відкритому доступі, провести громадське обговорення тощо.

Тож найкраще залучити експертів уже з першого етапу. Їх можна запросити напряму, через ОДА/ОВА або проєкти міжнародної технічної допомоги. Важливо обирати тих, хто вже має досвід напрацювання дієвих стратегій. Днями голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін заявив, що 15 найбільш дієвих стратегій продемонструвала Львівщина. Усім цим громадам допомагали експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА за активної участі Департаменту економічної політики Львівської ОДА».

 

 

Загалом експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» супроводжують 57 місцевих та 6 обласних стратегій.

«Експерти порекомендують, кого варто включити в робочу групу - це мають бути не лише представники міської/сільської ради, а й громадські активісти, представники бізнесу, звичайні мешканці, які можуть запропонувати цінні ідеї. Часто громади кажуть, що в них немає діючих ГО, а вони насправді є. Експерти підкажуть, як налагодити роботу з мешканцями і де знайти ресурси, поділяться досвідом інших громад та допоможуть створити захід, де громади поспілкуються між собою та переймуть найкращі практики. Також разом з громадою експерти працюватимуть над текстом і уважно вичитають кінцевий документ. Це величезний пласт роботи, який самостійно зробити дуже важко», - додає пані Ірина.

І найважливіше експерти допоможуть уникнути найпоширеніших помилок.

 

 

Помилки, які роблять громади

 

Намагаються уникнути широкого залучення громадськості до обговорення проблем і стратегічних перспектив розвитку громади.

«В ОМС присутній острах включення громадськості в процес стратегічного планування, оскільки існує упередження, що це може вилитись виключно у негативну оцінку їх роботи і висвітлення лише проблемних сторін. Проте намагання написати стратегію в зачиненому кабінеті ні до чого не приведе, бо за цей «закритий» документ ніхто не захоче взяти відповідальність. Ми ж мотивуємо громади не боятися виносити процес на загал, пояснюємо, на яких етапах варто залучати громадськість і чому це має бути мінімум 4-5 заходів. Це корисно не лише для підготовки документа, врахування інтересів усіх старостинських округів, усіх груп населення – молоді, представників бізнесу, підприємців тощо, а й загалом з позиції інтеграції мешканців, які можуть відчути, що впливають на прийняття рішення. До того ж, досвід показує, що до таких заходів як правило долучаються активні мешканці, які мають ідеї цінні розвитку громади і хочуть допомогти у їх реалізації», - говорить Ірина Сторонянська.

 

 

«Якщо громада не буде залучати до стратегічного планування молодь і не дасть можливість їй власні ідеї інтегрувати в Стратегію та план її реалізації, а потім спільно це втілити в життя, вона буде втікати в інші громади. Туди, де молоді люди побачать можливість своєї реалізації», - зазначає Олександр Волошинський.

Залученість мешканців дуже важлива і для міжнародних донорів, які звертають увагу, як саме розробляли стратегію, хто був присутній на зустрічах, чи є фото із засідань, чи весь процес був публічним тощо.

Планують окремі активності замість проєктного підходу.

«Часто громади мислять одним заходом - наприклад, зробити ремонт в класі. Ми ж акцентуємо на тому, що варто орієнтуватись на проєктний підхід. Якщо хочемо підвищити якість навчання, то мало однієї дії, треба зробити комплекс заходів: зробити ремонт в кількох школах, придбати обладнання, підвищити кваліфікацію вчителів, провести заходи з профорієнтації тощо. Також інколи пропонують ідеї на кшталт відреставрувати вокзал, який навіть не є власністю громади. Тому завжди варто пам’ятати про результат, який ви хочете отримати на виході і чи це входить до компетенцій місцевої влади», - зазначає Ірина Сторонянська.

 

 

Роблять проєкти «для виживання», а не для розвитку.

«Основна маса проєктів, які пропонують громади, стосується переважно освіти, охорони здоров'я, доріг - ті, які і без стратегії повинні бути реалізовані. Але задача громади - не тільки витратити гроші, а й заробити їх. Можливо, варто зробити інвентаризацію землі, щоб зайшов інвестор, або створити якусь навчальну програму? Тобто проєкти мають бути такі, які через роки будуть приносити дохід», - додає Ірина.

Не враховують, звідки братимуть гроші.

«Це коли усі фантазії намагаються помістити у стратегію, не маючи на це підстав і грошей - сподіваючись, що лише 10% покриють з бюджету, а 90% десь самі знайдуться. І поки пишуть стратегії, все прекрасно. Дискусія починається тоді, коли формують план заходів і приходиться за чіткими критеріями обирати пріоритетні проєкти та відкидати більшість проєктів-фантазій», - говорить Олександр Волошинський.

Без родзинки і розуміння своїх переваг та обмежень.

«Громада, в якій добре жити» - так зазвичай громади люблять себе позиціонувати, але це дуже традиційно і ні про що. Важливо мислити нестандартно і показати громаду у стратегії так, щоб вона відразу привернула увагу потенційного донора чи інвестора. Наприклад, в Куликівській громаді, що на Львівщині, вигадали гасло «У нас митці голодними не бувають!» - так поєднали мистецтво та харчову промисловість. Це дві речі, якими вони славляться, адже тут був створений один із перших театрів в Україні, звідси родом Богдан Ступка, а також виготовляють «Куликівські ковбаси». Тобі відразу стає цікаво і хочеться дізнатися про громаду більше», - розповідає Олександр Волошинський.

 

 

«Гарним прикладом того, як можна планувати свій розвиток попри суттєві обмеження, є Полянська громада на Закарпатті. 83% їхньої площі - це ліс, який належить ДП «Ліси України». І ось лише на цих 17% громада господарює, до того ж це гірська громада з маленькими населеними пунктами. Проте вони добре розуміють, що вони обмежені в ресурсах, і чітко мають бачення розвитку. Окрім того, що в громаді випускають відомі мінеральні води і працює санаторно-курортна сфера, вони ще й намагаються створити умови для людей і залишити бізнеси, які до них переїхали під час повномасштабної війни: модернізують освітню мережу, будують басейн, планують створити ІТ парк, коворкінг для фахівців. Громада дуже активна, бере участь у всіх конкурсах та проєктах, шукає способи ефективно розпоряджатися своїми ресурсами», - говорить Ірина Сторонянська.

Зациклюються на минулих підходах.

«Коли громада живе сама по собі, їй часом не вистачає свіжого погляду на себе, вони мають упередження і стереотипи. Наприклад, одна із громад хотіла зосередитися на переробці та туризмі, хоча ні переробка там не йде, ні для туристів ця територія не є особливо привабливою. І щоб це запрацювало, потрібні великі інвестиції. Проте у процесі ми виявили, що у громади є інша сильна сторона - медицина. В них задекларовано дуже багато пацієнтів з інших громад, через податки вони отримують чималий дохід. Зрештою розвиток медицини вписали як стратегічну ціль, щоб покращувати інфраструктуру, закуповувати нове обладнання тощо», - зазначає пані Ірина.

Відходять від стратегії перед виборами.

«Часто напередодні виборів керівники громад повністю ігнорують документ, за який самі ж проголосували. Вирішують, що треба зробити терміново ще один дитячий майданчик чи покласти асфальт, чого не було у стратегії.

Стратегія загалом - це на 100% непотрібна річ для тих голів, які не хочуть розвивати свої громади, і прийшли просто «поцарювати». Бо стратегія «заважає жити» - ділити землю, щось тихенько продавати чи будувати, адже це про чіткий план дій і головне - публічність. Тут можна не планувати, а рухатися, куди вітер подує. Так виникає ситуація, коли міняється влада, приходять люди покерувати, а результату для громади нуль», - підсумовує Олександр Волошинський.

Переглядів: 359
Новини на тему: стратегія розвитку
Читайте також: