Автор: Ян Герчинський, експерт шведсько-українського проекту
«Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International)
1. Заробітна плата вчителі станом на сьогодні
2. Оплата праці вчителів відповідно до постанови №822
Нормативно-правові акти, наведені у довідці
Реформа оплати праці вчителів є одним із основних пріоритетів політики нового Міністра освіти і науки України пана Оксена Лісового. Планується як масштабна реформа, яка забезпечить значно вищі зарплати вчителів, які працюють в українських середніх школах. Сьогодні ці зарплати є дуже низькими, попри гарантії, закріплені в статті 61 Закону “Про освіту”. Ці гарантії на даній час залишаються нереалізованими.
Очевидно, що будь-яка комплексна реформа оплати праці вчителів має починатися з чіткого визначення того, що є так з нинішньою системою та як ці недоліки мають бути вирішені. Окрім низького рівня заробітної плати вчителів, одним із часто згадуваних аргументів є те, що нинішня система є надто складною. З іншого боку, також надаються аргументи на противагу наведеному твердженню. В Україні не проводилося незалежного аналізу та оцінки оплати праці вчителів, що ускладнювало публічні дебати та обговорювання. У цій аналітичній довідці робиться спроба коротко описати стан оплати праці вчителів в Україні без наведення комплексного аналізу та емпіричних даних.
Сьогодні в Україні існують дві системи оплати праці вчителів: загальнонаціональна система оплати праці вчителів, визначена кількома постановами Кабінету Міністрів України (КМУ), про яку буде йтися нижче, та нова, так і не запроваджена система, визначена в постанові КМУ від 10 липня 2019 року №822. Насправді, реалізація гарантій, закріплених у Законі “Про освіту”, була однією з головних причин прийняття постанови №822. Однак витрати на повноцінну реалізацію її норм були настільки високими, що набрання чинності цього акта відкладалося з року в рік. Тому обговорення складності чинної системи оплати праці вчителів має включати обидві системи.
У представленій аналітичній довідці SN 150 розглядаються обидві системи оплати праці вчителів в Україні – та, що використовується на практиці (розділ 1), і та, що була прийнята, але так і не впроваджена (розділ 2). У заключному розділі наводяться деякі висновки, основний з яких полягає в тому, що ці дві системи оплати праці є доволі подібними, дуже складними та непрозорими. Тут ми не торкаємося ключової проблеми самої системи ставок, сутність якої полягає в тому, що заробітна плата залежить не від індивідуального контракту вчителя, а від фактичної кількості уроків на тиждень, що може змінюватися з новим навчальним роком і залежить від рішення директора школи, який розподіляє години навантаження серед учителів.
Ця довідка є продовженням аналітичної підтримки Міністерства освіти і науки України (МОН), яку надає шведсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні”. Експерти проекту підготували та надали низку документів з питань політики, в яких розглядається система оплати праці вчителів в Україні: SN 111 щодо варіантів політики підвищення заробітної плати вчителів (липень 2019 р.), SN 115 щодо стратегічних питань оплати праці вчителів в Україні (листопад 2019 р.), SN 141 про наслідки вимог закону щодо заробітної плати вчителів (березень 2023 р.), SN 143, SN 146 та SN 149 щодо можливої реформи оплати праці вчителів (квітень, травень 2023 р.). Крім того, у 2021 році проект підготував і видав монографію “Як платити вчителям. Три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів у Східній Європі” (на базі досвіду Естонії, Литви та Польщі).
Використані скорочення
КМУ: Кабінет Міністрів України
МОН: Міністерство освіти і науки України
Заробітна плата вчителів визначається за Єдиною тарифною сіткою, яка використовується в Україні для різних категорій працівників деяких галузей бюджетної сфери та регулюється постановою КМУ від 30 серпня 2002 року №1298 (з подальшими змінами). Після її прийняття щороку до постанови неодноразово вносилися зміни (за винятком 2004 року) – до 16 змін протягом одного року (у 2016 році). Поточна редакція постанови була прийнята 2 травня 2023 року. Єдина тарифна сітка – це таблиця з 25 тарифними розрядами, до яких можуть бути віднесені працівники установ, і для кожного тарифного розряду визначено тарифний коефіцієнт від 1 для першого розряду до 4,51 для найвищого розряду. Розмір посадового окладу працівника першого розряду визначено постановою КМУ від 20 січня 2021 року №29. Плани щодо його підвищення у вересні 2022 року були відкладені через російську агресію, тому з того часу цей розмір залишається без змін. Для повноти картини зазначимо, що до 2020 року посадовий оклад працівника першого розряду дорівнював прожитковому мінімуму працездатних осіб, який щороку встановлювався в законі про бюджет. Посадовий оклад працівників, віднесених до інших тарифних розрядів, визначається шляхом множення розміру посадового окладу працівника першого розряду на відповідний коефіцієнт.
Учителів відносять до тарифних розрядів залежно від професійної категорії. Існує чотири групи вчителів: без категорії, першої категорії, другої категорії та вищої категорії. Учителі відносяться до 10-14 тарифних розрядів, а директори шкіл – до 14-18 тарифних розрядів (постанова №1298, додаток 2). У таблиці 1 нижче наведено коефіцієнти для тарифних розрядів, які стосуються вчителів:
Таблиця 1. Окремі коефіцієнти оплати праці вчителів та директорів шкіл (чинна система)
Тарифний розряд
|
Коефіцієнт
|
10
|
1,82
|
14
|
2,42
|
16
|
2,79
|
18
|
3,21
|
Окрім посадового окладу, система також включає:
В Україні немає нормативно-правового акта, який би конкретно визначав значення та використання цих трьох елементів заробітної плати. Підвищення призводить до збільшення посадового окладу, і це важливо, адже всі доплати й надбавки зазвичай встановлюються у відсотках від посадового окладу. Таким чином, підвищення на 30% і надбавка в розмірі 20% в результаті дають зарплату на рівні 132% від початкового посадового окладу, а не 130%. Підвищення посадового окладу зазвичай призначається за роботу у важких умовах та в певних типах закладів. Доплати до посадового окладу – за додаткову роботу чи окремі види додаткової педагогічної діяльності, наприклад, за класне керівництво або перевірку навчальних робіт учнів. Надбавки переважно призначаються за почесні звання, за відмінне виконання роботи, за вислугу років і за престижність педагогічної праці.
Підвищення, доплати та надбавки визначаються різними законами та постановами КМУ, деякі з них залежать від професії. Нижче ми розглядатимемо лише ті елементи, які стосуються вчителів (але не обов’язково лише вчителів). Почнемо з постанов КМУ від 30 серпня 2002 року №1298 та від 11 серпня 1995 року №648, які поширюються на всіх працівників, оплата праці яких визначається за Єдиною тарифною сіткою. Подальші постанови стосуються саме педагогічних працівників. У кількох місцях у наведених нижче переліках це питання судження, чи розглядати деякі додаткові елементи як один чи як окремі елементи, у більшості випадків ми вирішили розглядати їх як один елементне.
Постанова КМУ від 30 серпня 2002 року №1298
Постанова встановлює такі доплати до посадового окладу:
Постанова також встановлює такі надбавки до посадового окладу:
Постанова КМУ від 11 серпня 1995 року №648
Постанова встановлює підвищення посадового окладу на 25% для всіх працівників, які працюють у населених пунктах зі статусом гірського.
Постанова КМУ від 11 січня 2018 року №22
Постанова встановлює підвищення посадового окладу на 10% для всіх педагогічних працівників, у тому числі для всіх вчителів загальноосвітніх шкіл. Зазначимо, що роком пізніше було прийнято аналогічне підвищення на 11% для науково-педагогічних працівників (постанова КМУ від 23 січня 2019 року №36).
Постанова КМУ від 28 грудня 2021 року №1391
Постанова встановлює такі розміри підвищення посадового окладу:
Постанова встановлює такі доплати до посадового окладу:
Доплати відповідно до пунктів 9 і 10 також визначені в Законах “Про освіту” та “Про повну середню загальну освіту” відповідно.
Постанова КМУ від 31 січня 2001 року №78
Постанова визначає надбавку за вислугу років педагогічним працівникам, а саме 30% за стаж роботи понад 20 років, 20% за стаж роботи понад 10 років, 10% за стаж роботи понад 3 роки. Ця надбавка надається виключно педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти.
Постанова КМУ від 23 березня 2011 року №373
Постанова встановлює надбавку за престижність педагогічної праці в розмірі від 5% до 25% посадового окладу.
У наведеній нижче таблиці 2 представлено короткий перелік додаткових елементів заробітної плати вчителя за видами та правовими підставами:
Таблиця 2. Кількість додаткових елементів заробітної плати вчителів за видами та нормативно-правовими актами (чинна система)
Постанова КМУ
|
Кількість додаткових елементів
|
|||
Підвищення
|
Доплати
|
Надбавки
|
Усього
|
|
№1298 від 30 серпня 2002 р.
|
|
3
|
4
|
7
|
№22 від 11 січня 2018 р.
|
1
|
|
|
1
|
№648 від 11 серпня 1995 р.
|
1
|
|
|
1
|
№1391 від 28 грудня 2021 р.
|
13
|
14
|
|
27
|
№78 від 31 січня 2001 р.
|
|
|
1
|
1
|
№373 від 23 березня 2011 р.
|
|
|
1
|
1
|
Разом
|
15
|
17
|
6
|
38
|
Загалом на рівні законодавства визначено 38 додаткових елементів заробітної плати вчителів, крім посадового окладу. 36 із цих елементів поширюються на всіх працівників, заробітна плата яких визначається за Єдиною тарифною сіткою. Майже половину всіх додаткових елементів складають доплати.
Варто також пам’ятати, що законодавство передбачає додаткові підвищення посадового окладу для педагогічних працівників, які працюють у конкретних навчальних закладах, наприклад, для працівників Малої академії наук (постанова КМУ від 25 квітня 2018 р. №304) або дитячо-юнацьких спортивних шкіл (постанова КМУ від 14 серпня 2019 р. №755). Ми не наводимо в переліку та не враховуємо ці додаткові елементи.
Через постійні зміни в умовах проведення навчання та постійне вдосконалення технологій, які використовуються в школах, всі ці додаткові елементи заробітної плати вчителів теоретично повинні регулярно переглядатися та коригуватися. Звичайно, це зробило б систему ще більш складною та нестабільною. Цю аналітичну роботу МОН не проводить частково з причини того, що якби аналіз показав, що деякі підвищення, доплати чи надбавки є відносно надто високими та потребують зменшення, провести такі коригування було б складно з політичної точки зору.
2. Оплата праці вчителів відповідно до постанови №822
Постанова КМУ від 10 липня 2019 року №822 було прийнято з конкретною метою – забезпечити гарантії мінімальних розмірів посадового окладу вчителів, як це визначено у статті 61 Закону “Про освіту”. Постанова визначає посадові оклади для всіх посад в освітніх та наукових закладах України, передбачаючи для кожної посади коефіцієнт посадового окладу, подібний до коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки. Так само, як це сталося з Єдиною тарифною сіткою у 2019 році, посадовий оклад, отриманий шляхом множення розміру прожиткового мінімуму на відповідний коефіцієнт (у попередньому розділі зазначалося, що з 2021 року прив’язка посадового окладу до прожиткового мінімуму в Єдиній тарифній сітці була зупинена; така зміна також буде скоріш за відображена в постанові №822, якщо ця постанова набере чинності). При цьому в постанові №822 не використовуються тарифні розряди, визначені в Єдиній тарифній сітці, але для кожної посади встановлюється коефіцієнт посадового окладу. Це означає, що попри певну схожість, постанова №822 виводить усіх педагогічних і наукових працівників із Єдиної тарифної сітки.
Коефіцієнти посадового окладу наводяться окремо для педагогічних працівників (переважно закладів загальної середньої та професійної освіти), науково-педагогічних працівників (вищих навчальних закладів) та наукових працівників (наукових установ). У межах кожної групи наведено багато посад і визначено коефіцієнти посадового окладу. У таблиці 3 представлені коефіцієнти посадового окладу, які застосовуються до вчителів, і кількість посад, на які вони поширюються.
Таблиця 3. Коефіцієнти посадового окладу та кількість посад педагогічних працівників (постанова №822)
Коефіцієнт посадового окладу
|
Кількість посад
|
4
|
23
|
4,4
|
19
|
4,84
|
10
|
5,32
|
16
|
7,2
|
5
|
8
|
11
|
12
|
3
|
Стосовно даних у таблиці 3 варто відзначити, що коефіцієнти посадового окладу для педагогічних працівників, визначені в постанові №822, коливаються від 4 до 12. Це значно вище, ніж поточні коефіцієнти, що застосовуються для визначення посадових окладів учителів та директорів шкіл, відображені в таблиці 1. Це свідчить про чіткий намір суттєво підвищити зарплати вчителям. Водночас включення до постанови науково-педагогічних працівників (коефіцієнти посадових окладів від 5 до 12,96) та наукових працівників (коефіцієнти посадових окладів від 4 до 10,37) свідчить про намір зберегти певний баланс між різними категоріями працівників закладів освіти – від дошкільної до вищої освіти.
Усього постанова №822 містить 87 посад педагогічних працівників, для яких визначені коефіцієнти посадового окладу. Це набагато детальніше, ніж призначення коефіцієнтів для визначення посадового окладу вчителів відповідно до їх категорії. Зокрема, для всіх учителів вищої категорії встановлено коефіцієнт посадового окладу 5,32, а для вчителів першої, другої категорії та без категорії – 4,84. Це означає підвищення розміру посадового окладу на 10% при отриманні вищої категорії, що менше за чинну прогресію, наведену в таблиці 2 . Зокрема незрозуміло, чому отримання другої чи першої категорії не призводить до збільшення коефіцієнта посадового окладу. Так само для низки посад у закладах дошкільної освіти всі працівники першої, другої категорії та без категорії мають однаковий коефіцієнт посадового окладу, але якщо працівник отримує вищу категорію, цей коефіцієнт збільшується на 10%.
Очевидно, що постанова №822 відображає намагання оцінити відносну складність усіх можливих типів посад педагогічних працівників і відповідним чином визначити розміри їх винагороди шляхом встановлення диференційованих посадових окладів. Проте будь-яка спроба порівняти роботу інструктора з туризму та керівника гуртка на національному рівні буде дискусійною, оскільки в різних школах їхня робота може бути зовсім непорівнянною.
До цього слід додати те, що перелік педагогічних і науково-педагогічних посад визначено в постанові КМУ від 14 червня 2000 року №963 (з подальшими змінами). Ця постанова регулярно оновлювалася, і остання зміна була прийнята в серпні 2022 року. Цей перелік містить лише назви посад, без жодного опису вимог чи обов’язків, пов’язаних із посадою, тому він є досить бюрократичним. Оскільки обов’язки вчителів та іншого педагогічного персоналу змінюються, такі зміни мають бути відображені як в постанові №963, так і в постанові №822, якщо вона коли-небудь набере чинності.
Деякі з підвищення посадового окладу в поточній системі були змінені на інші коефіцієнти посадового окладу в постанові №822. Наприклад, обидві системи визнають, що управління великою школою є більш складною роботою, ніж управління малою школою. У нинішній системі це відображається у підвищенні на 5% для директорів шкіл із понад 1000 учнів на кожні 700 учнів. У постанові №822 встановлено коефіцієнт посадового окладу директорів загальноосвітніх навчальних закладів, виходячи з кількості учнів, які навчаються згідно з таблицею 5:
Таблиця 5. Коефіцієнти посадових окладів директорів шкіл залежно від кількості учнів (постанова №822)
Кількість зарахованих учнів
|
Коефіцієнт посадового окладу директора школи
|
до 300
|
7,2
|
від 300 до 1000
|
8
|
понад 1000
|
12
|
Прогресія посадового окладу директора школи відповідно до постанови №822 є значно стрімкішою, ніж у системі, яка наразі використовується в Україні. Особливо вражає збільшення на 50%, якщо школа перевищує ліміт у 1000 учнів. Виправдати таке підвищення доволі складно. З огляду на сучасні демографічні тренди в Україні, можна очікувати, що у багатьох директорів шкіл зарплата різко зменшиться в результаті зменшення кількості учнів.
Також дивує те, що директор закладу дошкільної освіти чи закладу позашкільної освіти з коефіцієнтом посадового окладу 8 має вищий посадовий оклад, ніж директор загальноосвітньої школи з кількістю учнів до 300 осіб. Оскільки існує багато дошкільних закладів, які налічують менше 150 вихованців, більш високий посадовий оклад їхніх директорів не виглядає виправданим.
Аналіз складності роботи для всіх посад педагогічних працівників, за результатами якого були визначені коефіцієнти посадового окладу, наведені в таблиці 4, був проведений МОН ще у 2019 році. Відтоді робота в школі зазнала багатьох змін, не в останню чергу через пандемію ковід, а потім внаслідок повномасштабної російської агресії. Це означає, що якщо існують плани ввести в дію норми постанови №822, то результати цього аналізу потрібно переглянути та обговорити вже сьогодні.
Паралельно з чинною системою оплати праці вчителів, постанова №822 також визначає низку додаткових елементів заробітної плати, крім посадового окладу. Існує три групи підвищень, сім груп доплат і три групи надбавок. Вони є дуже близькими до доплат і надбавок до посадового окладу вчителів, які застосовуються сьогодні (описано в попередньому розділі), за деякими винятками. Найбільш помітною є відсутність підвищення на 10% для всіх педагогічних працівників, відсутність надбавки за престижність педагогічної праці та відсутність доплати за завідування кабінетом інформатики. Перший і другий з них були введені, щоб дещо підвищити зарплату вчителям, тому з масовим підвищенням коефіцієнтів посадового окладу в постанов і №822 822 вони стали непотрібними. У багатьох місцях йдеться про нормативно-правові акти, які має прийняти МОН. Це дивно, адже, як показує аналіз чинної системи, оплата праці вчителів регулюється постановами Кабінету Міністрів, а не наказами Міністра освіти і науки.
Складність додаткових елементів, що складають заробітну плату вчителів, у постанові №822 є меншою, ніж у системі, яка використовується сьогодні. Однак це принаймні частково перекривається більшою складністю правил визначення розмірів посадового окладу (через коефіцієнти), як показують приклади коефіцієнтів для директорів шкіл у таблиці 5.
Також цікаво, що постанова не є повною. Вона не містить перехідних положень, які б визначали етапи та порядок виконання. Ще більш серйозним упущенням є відсутність переліку нормативно-правових актів, таких як різні постанови, наведені в попередньому розділі, які мають втратити чинність та мають бути вилученими з правової системи. Наведу лише два прості приклади: як постанову КМУ від 11 січня 2018 року №22 (щодо підвищення на 10%), так і постанову КМУ від 23 березня 2011 року №373 (щодо надбавки за престижність педагогічної праці) потрібно скасувати. Постанова також має бути доповнена переліком змін до інших нормативно-правових актів, необхідних для належної реалізації вимог щодо системи оплати праці вчителів.
Це свідчить про те, що постанова у своєму нинішньому вигляді не може набирати чинності та бути обов’язковою для виконання. Це потребує значної попередньої нормотворчої роботи, зокрема:
Наведений у розділі 1 та розділі 2 аналіз двох чинних національних систем оплати праці вчителів в Україні – тієї, що ґрунтується на Єдиній тарифній сітці та є обов’язковою сьогодні, та тієї, що визначена в постанові №822 та досі не вступила в силу, дозволяє сформулювати декілька висновків.
Висновки щодо поточної системи на основі того, що обговорювалося в розділі 1, є такими:
Стосовно системи, визначеної в постанові №822, можна зробити такий висновок:
Порівнюючи дві системи, ми помічаємо, що вони надзвичайно схожі:
Двома важливими відмінностями між двома системами є те, що Постанова 822 вилучає вчителів з Єдиної тарифної сітки та що вона значно підвищує зарплати вчителів в Україні шляхом підвищення коефіцієнтів заробітної плати.
Закон України від 05 вересня 2017 р. №2145-VIII “Про освіту”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Закон України від 16 січня 2020 р. №463-IX “Про повну загальну середню освіту”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Постанова КМУ від 11 серпня 1995 р. №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/648-95-%D0%BF/print
Постанова КМУ від 14 червня 2000 р. №963 “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 31 січня 2001 р. №78 “Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України “Про освіту”, частини першої статті 25 Закону України “Про загальну середню освіту”, частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 30 серпня 2002 р. №1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 23 березня 2011 р. №373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2011-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 11 січня 2018 р. №22 “Про підвищення оплати праці педагогічних працівників”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/22-2018-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 25 квітня 2018 р. №304 “Деякі питання оплати праці працівників Національного центру “Мала академія наук України”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/304-2018-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 23 січня 2019 р. №36 “Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2019-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 10 липня 2019 р. №822 “Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/822-2019-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 14 серпня 2019 р. №755 “Деякі питання оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-2019-%D0%BF#n5
Постанова КМУ від 20 січня 2021 р. №29 “Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2021-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 28 грудня 2021 р. №1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1391-2021-%D0%BF#n16
Теги:
Джерело:
Проект «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International)
24 грудня 2024
Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія Івана Космини
Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія...
Чи не єдиний в Україні штатний радник міського голови з питань безбар’єрності Іван Космина працює у місті Чортків...
24 грудня 2024
Громада на всі 100: як Шевченківська громада...
10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс...
24 грудня 2024
Складання річної фінансової звітності за 2024...
На початку 2025 року розпорядники коштів місцевих бюджетів традиційно складатимуть річну фінансову звітність за 2024...
24 грудня 2024
Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо стратегічного розвитку громад та регіонів
Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо...
Міністерство розвитку громад та територій України об’єднало понад 500 представників влади, експертів та громадськості...