Автори: Аліса Макаріхіна, Володимир Гарасюк

---

Як психічне здоров'я впливає на економічні показники, чому громадам критично важливо розбудувати для своїх мешканців систему психологічної допомоги, яку користь це принесе у майбутньому та якими принципами керуватися, аби зробити це правильно. Про це - у матеріалі. 

Психічне здоров'я впливає на наші емоції, поведінку, комунікацію, мислення, процес прийняття рішень та соціальне благополуччя, тобто має всебічні прояви в повсякденному житті.

Крім наочних прикладів, недостатня увага до психічного  здоров'я може призвести до загострення проблем зі здоров’ям фізичним. Наприклад, депресія підвищує ризик виникнення або погіршення багатьох хронічних станів, таких як діабет, серцево-судинні захворювання, астма, ризик виникнення інсульту та інфаркту. У 2008 р. Канадський Інститут Інформації про Здоров'я визначив, що люди, які мають симптоми депресії, зазнають утричі більше хронічних фізичних захворювань, ніж загальне населення. Водночас громадяни з такими захворюваннями мають удвічі більшу ймовірність зазнавати психічних розладів настрою або тривожних розладів у порівнянні з тими, хто їх не має.

Українці перебувають у стані довготривалого впливу стресу від війни вже майже 10 років. У 2017-2019 рр. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я та Група Світового банку у своїх документах щодо трансформації системи психічного здоров’я в Україні зазначили, що від 20 до 30% українців, що мали травматичний досвід, пов’язаний із війною, уже мають наявні ознаки погіршення психічного здоров’я, такі як депресія, порушення сну, посттравматичні розлади. Проведене навесні 2023 р. дослідження психологічного стану українців, визначило що останні 16 місяців війни призвели до наявності травматичного досвіду у понад 90% населення.

На основі цих даних можемо зробити висновок, що кожен третій українець вже має порушення психічного здоров’я. Такий масштабний травматичний досвід без максимально доступної, вчасної та наближеної психологічної підтримки буде мати соціально-економічні наслідки десятиліттями, забираючи роки повноцінного життя як цивільних, так і військових. На сьогодні самооцінка свого психологічного стану самими українцями залишається на порівняно високому рівні, що є абсолютно природньою реакцією на стрес. Відповідно до результатів дослідження, проведеного серед українських біженців у Республіці Чехія,

• 51% українських біженців мають депресивні стани, але за самооцінкою тільки 14% визнають це;
• 23% українських біженців мають високий та надвисокий рівень тривожних станів у порівнянні з 4% серед мешканців Чеської Республіки.

Автори дослідження ємності ринку послуг ментального здоров’я в Україні припускають, що вже наступного року ситуація з порівняно високим рівнем самооцінки свого психологічного стану українцями зміниться у бік погіршення і до 2028 р. рівень тривожних розладів потенційно збільшиться втричі, а рівень депресивних станів – удвічі в порівнянні з 2016 р.

Важливо також зазначити, що стан ментального здоров’я напряму впливає на економічні показники. Група Світового Банку оцінила економічну вартість відновленої продуктивності (економічна вартість відновлення продуктивності в контексті психічного здоров'я включає витрати на психотерапію, лікарське лікування та інші психіатричні послуги, а також економічні переваги, такі як підвищена працездатність, зменшення втрат людського ресурсу, зниження інвалідизації та маргіналізації як результату поліпшення психічного стану) з лікуванням поширених психічних розладів у період 2017- 2030 рр. у понад 800 мільйонів доларів США для депресії та 350 мільйонів доларів США для тривожних розладів. На практиці, для вчасно наданих послугах ментального здоров’я, на кожен долар, інвестований у розширення лікування поширених психічних розладів в Україні, буде отримано 2 долари відновленої продуктивності та доданої економічної вартості.

Згідно з оцінюванням Світового Банку, система ментального здоров’я в Україні є централізованою на 90%. Заклади, що надають психіатричні послуги, здебільшого розташовані у великих містах і представлені передусім стаціонарами та консультативними поліклініками радянського зразка із застарілими підходами до організації послуг, що не відповідає викликам, з якими стикаються сучасні українці. У 2020 р. Міністерство охорони здоров’я почало реформування системи ментального здоров’я, намагаючись наблизити послуги до пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги. Також, досить активно на цьому полі працюють різні волонтерські та донорські проєкти, які намагаються долати найгостріші виклики, але вони не можуть покрити увесь спектр потреб. mhGAP community toolkit: field test version. Geneva: World Health Organization; 2019. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

 

mhGAP community toolkit: field test version. Geneva: World Health Organization; 2019. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO

 

Що ж саме можна зробити на рівні громад для покращення ситуації зі психічним здоров’ям

Насамперед, тут треба подумати про такі три кроки:

1. Визначте, хто у вашій громаді буде відповідальним за організацію, розвиток та освіту у сфері психічного здоров’я?

2. Визначте групи мешканців вашої громади за віковими та соціальним чинниками. Наприклад,

• діти шкільного віку,
• діти-переселенці,
• діти, які втратили близьких на війні,
• діти, близькі яких отримали поранення,
• діти, близькі яких брали\беруть участь в активних бойових діях,
• діти, що пережили окупацію,
• діти, що вже звертались по допомогу з приводу ментального здоров’я.

Велика кількість випадків будуть комплексними, тому потребуватимуть більше уваги!

Такий аналіз бажано проводити для всіх визначених категоріях мешканців, але якщо ресурсів не вистачає, то краще зосередитися на певних категоріях: діти, військовослужбовці, родини, що втратили близьких, переселенці тощо.

3. Визначте, хто допомагає підтримувати психічне здоров’я різним категоріям мешканців вашої громади: волонтерські організації, медичні працівники, групи самопідтримки, духовні інституції тощо.

• Який відсоток медичного персоналу закладу охорони здоров’я ПМД пройшли навчання з ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги?
• Який відсоток мешканців пройшли оцінювання свого психічного здоров’я?

Як і будь-яка інтервенція у сфері охорони здоров’я, робота із розвитком доступності до послуг психічного здоров’я починається з оцінювання потреби. Усвідомлюючи високу стигматизацію психічного здоров’я серед більшості українців, методом визначення актуальності та об’єму необхідних послуг ментального здоров’я є проведення анкетування в декілька етапів:

1. Самооцінка стану ментального здоров’я. Питання формуються відповідно до груп та їхніх потреб у співпраці з лікарями та психологами.
2. Визначення рівня обізнаності щодо психічних порушень, таких як: порушення сну, посттравматичний розлад, тривожні стани, розлади харчової поведінки тощо. Чи знають мешканці вашої громади про те, що такі стани існують і які їхні основні прояви на побутовому рівні?
3. Обізнаність мешканців щодо доступності послуг та готовність до отримання таких послуг. Наприклад, чи знають мешканці, що можна одержати консультацію з психічного здоров’я у сімейного лікаря або що в громаді організовано доступ до онлайн-консультування з психологами?

Питання можуть групуватися в залежності від вікових та соціальних чинників у громаді, анкетування може проводитися як онлайн, так і на паперових носіях. За результатами таких досліджень можна буде зробити такі висновки:

• Який відсоток мешканців громади визначають методом самооцінки, що мають розлади сну, високу та надвисоку тривожність, відчувають себе самотньо та відлюдно, мають складності при прийнятті рішень, різкі перепади настрою тощо;
• Який відсоток мешканців не знають, чи потрібна їм допомога та де цю допомогу можна знайти;
• Стільки мешканців не звертається по допомогу через фінансові та/або логістичні бар’єри, довгі черги;
• Скільки мешканців не звертається по допомогу через високу стигматизацію та небажання, щоб хтось дізнався про те, що вони звертались по допомогу.

Після проведення подібного дослідження наступним кроком буде формування мапи психічного здоров’я громади та визначення кроків для розбудові цієї системи, використовуючи підтримку національних, міжнародних та волонтерських проєктів.

 

Що можливо зробити вже сьогодні

1. Забезпечити максимальну приватність на прийомах у сімейного лікаря. Пацієнти набагато легше відкриваються, якщо мають можливість бути з лікарем наодинці.
2. Провести оцінювання стану психічного здоров’я мешканців, що звертаються до сімейних лікарів. За можливістю закласти додаткові фінансові стимули для медичних працівників, що проводять таке оцінювання.
3. Зібрати доступні в регіоні сервіси з надання послуг ментального здоров’я як на безоплатній, так і на платній основі, та розмістити цю інформацію в доступних місцях та онлайн.
4. Роздрукувати «червоні прапорці ментального здоров’я для різних вікових груп» та активно їх розповсюдити.
5. Визначити, хто зможе з максимальною приватністю допомогти знайти відповідну допомогу та записати на консультації, не залишаючи людину саму вирішувати ці питання.
6. Якщо є технічна можливість, забезпечити доступ до онлайн-консультацій у публічно доступних місцях (бібліотеки, ЦНАП, школи, будинки культури) з максимально можливою приватністю.
7. Визначити мешканців громади, що готові здобувати освіту в різних аспектах психічного здоров’я.

Психічне здоров’я є невід’ємною частиною повноцінного життя людини. Стан психічного здоров’я мешканців громади напряму пов’язаний з потенціалом розвитку та відбудови громади, рівнем і тривалістю життя її мешканців, тому для кожної громади в Україні критично важливо підвищити рівень обізнаності про вплив психічних порушень та повсякденне життя людей, знизити стигматизацію звернень за психічною допомогою та усвідомити, що це завдання є не спринтом, а радше марафоном на кілька років, але водночас кожна хвилина та гривня, вкладені в психічне здоров’я, сприятимуть відбудові нашої країни.

---

Джерела:

1. Stories of change in four countries: building capacity for integrating mental health care within health services across humanitarian settings. Geneva: World Health Organization; 2021. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
2. Voice of Ukrainians: Mental health / Research among refugees. Research authors
3. Martina Kavanová, Daniel Prokop, Michael Škvrÿák, Matyáš Levinsky (PAQ Research) Zoe Guerrero, Petr Winkler (National Institute of Mental Health)
4. https://ontario.cmha.ca/documents/the-relationship-between-mental-health-mental-illness-and-chronic-physical-conditions/
5. Assessment and Guidance for Strengthening Integration of Mental Health into Primary Health Care and Community-Based Service Platforms in Ukraine World Bank Group, 2019
6. https://www.statista.com/outlook/hmo/mental-health/ukraine
7. mhGAP community toolkit: field test version. Geneva: World Health Organization; 2019. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
8. https://academy.nszu.gov.ua/