В Хмельницькій області реалізовується проект підтримки розвитку об‘єднаних територіальних громад, ініційований Інститутом громадянського суспільства. Це унікальний з точки зору організації проект, адже його підтримують різноманітні програми та донори з різних європейських країн, зокрема Німеччини, Швейцарії, Швеції, власне Європейського Союзу, Ради Європи та міжнародного фонду Відродження.
Успішність цього проекту дає змогу Хмельниччині стати регіоном, про якого знають в Європейському Союзі! А це – додаткові можливості і для регіональної економіки.
Проект ЄС з підтримки сталого регіонального розвитку в Україні є партнером Інституту громадянського суспільства у його роботі в Хмельницькій області, і це партнерство динамічно розвивається.
В рамках такого партнерства, задля того, щоб дізнатися, який стан справ в об‘єднаних територіальних громадах (ОТГ), і яка потрібна допомога для того, щоб влада у громадах стала спроможною самостійно вирішувати місцеві проблеми, а мешканці громад відчули зміни, і приїхали на Хмельниччину досвідчені експерти в сфері регіонального розвитку Сергій Максименко та Хольгер Піндт – провідний експерт із Данії в сфері місцевого самоврядування.
Чому Данія? Тому що Данія в повоєнний період уже двічі проводила глибоку реформу адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування в 1958-74 та 2005-06 роках. Унікальний досвід Данії, яка спробувала і дуже «довгу» і дуже «коротку» реформи, є цікавим для України і повчальним. Хольгерд Пінд якраз брав безпосередню участь у проведенні «короткої» реформи.
«Я приїхав разом з паном Хольгером, щоб очима українського і європейського експертів побачити, що вам потрібно і чим вам допомогти»,- говорить пан Сергій. Він розповів про майбутній великий Проект міжнародної технічної допомоги від Євросоюзу, який заходить в Україну.
Кошти Євросоюзу будуть направлені на підтримку ОТГ. Для наших європейських друзів дуже важливо, щоб ці кошти були використані з максимальною користю для об’єднаних громад.
Програма включає два основних компонента.
Одна складова – консалтингова, яка передбачає консультування, різні навчальні програми, поїздки з обміну досвідом, тобто направлена на підсилення потенціалу місцевої влади. Також в рамках даної складової буде надаватися допомога в розробці Стратегій розвитку громад та фінансуватиметься розробка Схеми планування громад.
Друга складова направлена на створення ЦНАПів (Центрів надання адміністративних послуг). Такі центри передбачаються у всіх об’єднаних громадах. Сьогодні вони надають адміністративні послуги, але в перспективі будуть працювати за принципом «єдиного вікна». Людина, прийшовши у визначене місце, зможе отримати весь спектр послуг - як самоврядних, так і делегованих державою. На цьому неодноразово наголошував Перший заступник Міністра регіонального розвитку В’ячеслав Негода. Кошти від даного проекту, фактично, можна буде використати як на реконструкцію приміщення, його обладнання, так і на розробку і впровадження програмних матеріалів та навчання працюючого персоналу. Без таких центрів наблизити послуги і зробити їх якісними буде практично неможливо.
Протягом чотирьох днів пан Сергій і пан Хольгер в моєму супроводі мали змогу побувати в 9 з 22 об’єднаних громад Хмельниччини.
Вони відвідали Дунаєвецьку міську ОТГ, яка є найбільшою об’єднаною громадою не тільки в області, а й в Україні. Навколо адміністративного центру міста Дунаївці об’єдналося 25 сільських рад і сьогодні в ній проживає 39600 жителів.
Крім того, вони попрацювали з Дунаєвецькою, Летичівською, Меджибіжською Війтовецькою, Наркевицькою, Чорноострівською селищними та Волочиською міською об‘єднаними громадами.
Летичівська об’єднана громада була серед перших, куди завітали наші експерти. Селищний голова Ігор Тисячний, досить харизматичний і колоритний чоловік, з властивим йому запалом розповів про здобутки своєї команди та проблеми громади. . Бідкається чоловік, що кошти хоч і є,однак проблем так багато,що й не знає за що хапатися. В громаді, крім доріг, які за словами голови, найгірші в області гостро стоїть проблема водопостачання та водовідведення. «Літо жарке,- каже голова, – снігу мало, то ж вода опустилася до 150 метрів. А це позначилося навіть на місцевій економці громади. Люди стали менше худоби тримати та й побутові проблеми виникають. Через відсутність водовідведення брудна вода попадає в підземні води і забруднює водозабір. Куди не глянь скрізь проблеми.»
Проблем багато, але рук чоловік не опускає, бо тепер у громади чи не вперше з‘явилися можливості їх вирішувати. Для цього держава передала не тільки повноваження, але й ресурси. Сьогодні Летичівській громаді від інфраструктурної субвенції перепало 12 млн. гривень. А ще ж можна щось отримати з ДФРР під стратегічні проекти. Ось тільки проблемка є, де взяти фахівця, який би грамотно готував конкурентоспроможні проекти. Тепер треба добре думати як ефективніше ці кошти витратити, бо як каже наш земляк Анатолій Ткачук їх треба спрямувати туди, де вони створять додану вартість, щоб громада почала економічно розвиватися, бо мало мати гроші, треба їх вміло використати. .
«У нас є багато проектів. Ми хочемо здешевити опалення приміщень, перевівши їх на тверде опалення. Будемо використовувати місцеві ресурси для виробництва пілетів. Активно працюємо по залученню інвесторів, в першу чергу місцевих. Я їм кажу: – зайди і зроби 10 робочих місць і вже 10 сімей будуть мати заробітну плату, а це ж надходження до бюджету. Ось такими маленькими кроками ми працюємо», – ділиться селищний голова.
На питання, що ви очікуєте від цієї Програми голова вказує на необхідність розробки Стратегії розвитку громади, Схему планування території, підготовку та навчання кадрів.
«У мене є команда-кулак. Ми працюємо і ми хочемо навчатися. Одна з проблем, як працювати разом, працювати з громадянським суспільством. Це великий ресурс, який слід задіяти. Нас цього не вчили. Громада не вміє працювати з владою, а влада з громадою. Але ми хочемо працювати разом. Зараз будуть вибори старост, їх треба навчати, змінювати мислення, бачення. Їх багато: 13 сільських рад – 13 старост, і саме вони представлятимуть владу на місцях. Хочемо зібрати кандидатів на старост і провести їм роз‘яснення, щоб вони розуміли куди ідуть, які в них функції і повноваження. Висуваю таке гасло: «Песимісти на вибори не ідуть!», - говорить голова.
Це свого роду і фільтр, і платформа. Не хоче пан Тисячний, щоб у його команді були випадкові люди, хоче, щоб вони розуміли, яке завдання перед ними стоїть, бо вони мають відчувати один одного і працювати в унісон..
«Треба, щоб нас вчили як працювати і розвивати громаду на власні доходи», – каже заступник голови Василь Гащук. Хольгер додає оптимізму, обіцяючи команді Летичівського голови, що значну частину піднятих питань проект зможе вирішити.
Кожна зустріч, як і кожна громада по своєму цікава. і змістовна
«Зразу була ейфорія – ділиться Наркевицька голова, а потім прийшло розуміння, що це велика відповідальність, відповідальність не за одну залізничну станцію, начальником якої я була, а за всю громаду. Сьогодні в громаді проживає 7300 чоловік , це не 25 чоловік,якими я керувала». Пан Хольгер при цьому зауважує що у Данії після реформи 2007 року немає муніципалітетів, де мешкає менше 20 тисяч жителів.
Розповідаючи реалії роботи в громаді, селищна голова на перший план виносить проблеми лікарні, бо каже, що люди йшли на об‘єднання тільки заради того, щоб залишилася лікарня в громаді. Тому вона тепер повинна подумати, де взяти ще 2-3 лікарі. Крім цього, в її планах зробити великий спортзал для проведення змагань, ремонт шкіл. Та чи варто утримувати лікарню в громаді, де проживає 7300 жителів, тим більше, що такі послуги справедливо віднесені до другого рівня ( вторинну медичну допомогу надає районний рівень), бо там мають працювати більш досвідчені фахівці, а для фаховості потрібна постійна практика? Тож про яку практику тут можна говорити. Але на проблему слід подивитися з іншої сторони і знайти альтернативне рішення, яке буде більш ефективним Можливо не треба йти на поводу у жителів, а налагодивши діалог, показати , де їх потреби будуть задоволені у кращий спосіб. І знову приходимо до висновку, що треба вчитися, вчитися комунікувати з громадою, залучати її до співпраці, є також потреба в розробці Стратегії як цілісної картини розвитку громади, яка допоможе рухатися в правильному напрямку.
Не обійшлося під час поїздки і без сюрпризів. Так перебуваючи в Чорноострівській громаді ми були приємно вражені дружнім візитом Липовецького міського голови з Вінницької області в супроводі заступника та секретаря ради, які приїхали до Чорного Острова отримати досвід в питанні об‘єднання громади.
«Уже рішення прийняли про об‘єднання і суміжні громади погоджуються. От приїхали досвід переймати: з чого почати, що робити? Хочеться отримати поради, щоб уникнути зайвих помилок»,- каже гість. Я із задоволенням поділилася напрацьованим досвідом, який отримала в процесі об‘єднання громад та в ході їх становлення як повноцінних суб‘єктів місцевого самоврядування. Пан Сергій і пан Хольгер радо надали інформацією про підтримку, яку отримають громади незабаром. А селищний голова ділився своїми буднями в умовах нових повноважень.
Говоримо з Війтовецьким селищним головою, який розповідає про перші кроки, про труднощі з якими зіткнувся і про перші здобутки. І знову ключовою проблемою звучить відсутність кадрів. Де взяти толкового юриста, економіста? Турбує голову і питання передачі земель, які знаходяться за межами населеного пункту у власність громади. Каже,що були проблеми з тендерами на електроенергію та газ, але дякуючи офісу реформ уже вирішені..
Команду Волочиської міської ОТГ більше цікавив досвід Данії.
Пан Хольгер з радістю ділився досвідом своєї Батьківщини в реформуванні муніципалітетів. До першої реформи 60-70-х років в Данії діяло 1400 муніципалітетів. Після реформи в результаті об‘єднання залишилося 270. Через добровільне об’єднання, яке тривало протягом 8 років було об’єднано ¾ всіх муніципалітетів, решту прийшлося об‘єднати примусово. Під час першої реформи були визначені основні критерії об‘єднання: по-перше, кількість населення не повинно бути меншим ніж 5 тисяч і по-друге, об’єднання за принципом 1 місто -1 муніципалітет. Це означає , що до кожного міста повинні приєднуватися навколишні села. Під час другої реформи, яка відбувалася в 2007 році законодавець обмежив термін об‘єднання, встановивши 6 місяців, для того щоб муніципалітети визначилися з ким хочуть об‘єднуватися. При цьому був висунутий головний критерій: кількість мешканців не повинна бути меншою ніж 20 тисяч. Однією із обов‘язкових умов була наявність ЦНАПів. В Данії ЦНАПи надають і муніципальні послуги, і делеговані державою. Прозвучала ключова фраза пана Хольгера: Чим більше часу відводиться, тим більше супротиву. Те, що відбулося в Україні – це дуже великий прогрес, тому і Євросоюз прийняв рішення підтримати фінансово.
Аліну Коваль з Волочиської міської громади турбувала відсутність об‘єднаної бази даних, що створює найбільшу для їхньої громади проблему. Програмне забезпечення має бути одне для всіх.
Потрібен зв‘язок з громадами, в тому числі і відео зв‘язок, що зробить роботу старост ефективною, а послуги більш доступними. Було б добре,якби цю проблему можна було вирішити в рамках майбутнього проекту.
Цікавим в цьому плані є досвід Данії ,де запроваджено електронне відання . Що стосується муніципалітетів,то вони надають інформацію тільки в режимі ІНТЕРНЕТ. Житель обслуговує сам себе не виходячи з дому. Навіть така послуга як зареєструвати новонародженого , чи записати дитину в школу, або дитсадок також здійснюється через веб-сайт.
В Данії всі послуги, крім медицини надаються на рівні муніципалітету, медицина – на рівні регіональному. До речі, в Данії не існує субрегіонального рівня, тобто району. Держава включає в себе 5 регіонів і 98 муніципалітетів. На запитання міського голови, що нам треба зробити, щоб прийшов інвестор? Пан Хольгер відповів: «Потрібно, щоб об’єднана територіальна громада стала сильною. Як наші саксонські друзі люблять говорити «Всю реформу треба розглядати як вікно можливостей».
Знайомство з громадами завершувалося в Дунаєвецькому районі. В обох громадах міській і селищній працюють досвідчені керівники. Веліна Заяць – Дунаєвецька міська голова має досвід роботи на керівних посадах в державних органах влади, а Антон Камінський – Дунаєвецький селищний голова до місцевих виборів 2015 обіймав посаду голови Дунаєвецької райради. Відчутно, що попередній досвід і знання, які отримують на семінарах, що проводяться Інститутом громадянського суспільства дають свої плоди.
«Ми вже створили робочу групу з вивчення проблемних питань, залучили підприємців, громадськість, робимо опитування. Наше завдання правильно використати кошти ДФРР ,які поступають в якості інфраструктурної субвенції, враховуючи інтереси громади. Ми уже починаємо займатися стратегічним плануванням. Це не питання одного дня, але ми цю роботу вже розпочали. Нам потрібен путівник,за яким будемо рухатися» – каже Веліна Заяць.
Розуміючи, що основне в роботі органів місцевого самоврядування – це надання якісних і доступних послуг, обидва голови звертають увагу на необхідність ЦНАПів. Радують нас, демонструючи співпрацю в наданні соціальних послуг через спільні територіальні центри. Отож Закон «Про співробітництво громад» в дії.
Згадала нашу випадкову зустріч з Антоном Камінським річної давності. На той час уже був прийнятий Закон «Про добровільне об‘єднання» та затверджені Методичні рекомендації. Переконати тоді ще голову райради про неминучість реформи, яка уже фактично стартувала, було невдячною справою. Пан Камінський був переконаний, що нічого з того не вийде, і він не вірить ні в які реформи. Що змінилося з того часу? «Я довгий час працював в системі органів державної влади, знаю її з середини, тому не вірив, що влада просто так віддасть свої повноваження. А потім приїхав в район Анатолій Ткачук і я побачив, що іде обговорення, створені Офіси реформ, розробляється Перспективний план, і тоді я зрозумів, що неможливе стає можливим».
Згадуючи Анатолія Ткачука, дякують йому за науку. Слід відзначити, що всі громади дуже високо цінують внесок «батька української реформи» як його влучно прозвали закарпатці в просуванні реформи в області, в становлення і зміцнення громад. Голова Дунаєвецької селищної ради навіть сказав, що він не уявляє реформи без Анатолія Ткачука , «якби не Ткачук, то реформи в Україні не було би». До речі, завдячуючи йому тепер керівники громад знають, що Стратегія не пишеться в кабінетах, вона розробляється командою фахівців за участю депутатів та активістів громади.
Певним заключним акордом в перебуванні експертів на Хмельниччині була зустріч з Хмельницьким офісом реформ, де вони мали можливість детальніше ознайомитися з роботою офісу як поточною, так і попередньою, дізнатися про потреби, зробити певні висновки і накидати плани на перспективу.
Пан Сергій відзначив, що в Офісі працюють люди, які вірять у справу, за яку взялися і мають високе почуття відповідальності. Обидва експерти залишилися задоволеними від спільної праці та вражень,які отримали в ході зустрічей. Дякували за відкритість та доброзичливість, за допомогу у з‘ясуванні насущних потреб громад.
Спільно з Офісом зробили висновки щодо ситуації в громадах. Не зважаючи на те, що в когось краща інфраструктура, а в когось гірша, головною проблемою, яка червоною лінією пройшла через всі діалоги-це відсутність достатніх знань , вмінь та навиків , відсутність досвіду роботи в нових умовах з новими повноваженнями керівників громад. Гроші уже є, в когось більше, в когось менше, і є реальні можливості вирішувати конкретні питання.
А от що зробити уже сьогодні, а що відкласти на завтра , що зробити сьогодні таке, щоб завтра це дало новий ресурс, нові можливості? Як створити робочі місця, розвивати економіку, наповнювати бюджет, щоб в кінцевому результаті розвивалася громада? Як згуртувати громаду та зробити якісно новою?
Для цього потрібні не тільки знання, а й навики, саме цьому навчає сьогодні Інститут громадянського суспільства, саме на це буде направлена технічна допомога Євросоюзу. Відкриваються нові можливості навчити голів, підготувати фахівців у кожній громаді, підсилити спроможність громад, зробити їх сильними і конкурентоспроможними.
Замість післямови:
Данія сьогодні – одна з найбільш розвинених країн Європи, з дуже високим рівнем життя і дуже гарно збереженим природнім середовищем. Не зважаючи на те, що в Данії дуже низька частка сільського населення, там вирощується в тричі більше свиней, ніж в Україні, хоча таких величезних комплексів, як у нас просто не має. В радах данських муніципалітетів практично не має відвідувачів, адже всі комунікації здійснюються через інтернет. В Данії є багато всього, чого не має у нас. Але в 1958 році, коли Данія проводила свою першу реформу, у них були проблеми дуже подібні до нинішніх українських. Але вони почали реформу і здолали ці проблеми. Все має вийти і у нас.
Наталія Рохова
Теги:
Інститут громадянського суспільства Сергій Максименко
Область:
Хмельницька областьДжерело:
Інститут громадянського суспільства
22 листопада 2024
Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації в ОМС в умовах воєнного стану
Окремі питання обмеження доступу до публічної...
Програма USAID DOBRE підготувала відеороз’яснення на тему: «Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації...
22 листопада 2024
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий список фіналістів
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий...
Завершився другий етап конкурсу «Громада на всі 100», під час якого серед 261 громади обрали 40 учасників, що...
22 листопада 2024
Розмежування повноважень органів місцевого...
18 листопада у Бучі відбувся круглий стіл щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування та органів...
21 листопада 2024
Громади Хмельниччини долучилися до обговорення реформи старшої школи
Громади Хмельниччини долучилися до обговорення...
15 листопада в Хмельницькому відбулося громадське обговорення впровадження реформи профільної середньої освіти. Захід...