Дніпропетровщина - одночасно відносно тиловий та прифронтовий регіон. Війна била по громадах області як із близька, так і залишала віддалені сліди у вигляді відсутності води, наприклад. Саме проблема водопостачання, яка виникла внаслідок підриву Каховської дамби, стала ключовим питанням візиту представників Програми USAID DOBRE у Зеленодольську, Софіївську та Васильківську громади.
У новій фазі роботи Програми USAID DOBRE партнерами в Дніпропетровській області залишилося п’ять громад. Більшість допомоги громади отримують у рамках проєкту швидкого реагування на подолання наслідків війни. Майже 80% - на водопостачання. Наразі громади отримали обладнання на понад 70 тисяч доларів: насосне обладнання та станції керування ним, труби, ємності, в яких можна зберігати та доставляти воду. Друга важлива складова - це техніка, для закупівлі якої треба більше часу. Проте вже невдовзі громади почнуть отримувати й таку допомогу від DOBRE. Також громади матимуть фінансову підтримку на реалізацію розвиткових проєктів: уже готуються проєкти молодіжного спрямування та з місцевого економічного розвитку. Про плани на співпрацю і подолання нових викликів говорили під час візиту представників Програми USAID DOBRE у громади.
Представники Програми USAID DOBRE у Зеленодольській громаді
Історії опору, відновлення, розвитку та подолання сучасних викликів - у матеріалі Українського кризового медіа-центру.
Зеленодольська громада
Безпечна спортивна громада
Пріоритетами Зеленодольської громади до повномасштабної війни були безпека, спорт та озеленення. І громада досягала успіхів.
Приміром, у громаді прийняли непопулярне рішення - відмовитися від сторожів у навчальних закладах. На заробітні плати міський бюджет витрачав приблизно 3,5 мільйонів гривень. Після скорочення, на зекономлені кошти, громада закупила камери відеоспостереження та датчики руху. Камери встановили в закладах та по місту. За ними стежить добровольчий батальйон, який також отримує сигнали про надзвичайні події по всьому місту і координує звернення. Умовно кажучи, в Зеленодольську працює місцевий «911», який відповідає за безпеку.
Аби громада була чистою та зеленою - тут створили посади озеленювачів по всіх старостатах. Ці люди займаються організацією висадок дерев та стежать за рослинами. Місцеві регулярно збиралися на акції, організовували збори, аби долучатись до покращення громади. Зайнялися і деревами в центральному парку - розчистили всі хащі та лікували дерева.
Тут створювали нові гуртки для дітей та вдосконалювали наявні. Приміром за підтримки Програми USAID DOBRE в громаді відкрили скеледром. Спочатку був тільки один тренер, а потім довелося додавати вакансію та вчити нових спеціалістів. До повномасштабної війни у громаді було чотири групи дітей. Причому приїздили сюди - із усього району.
Коли прийшла повномасштабна війна
Коли прийшла повномасштабна війна - громаді довелося залишити розвиткові справи і стати на захист свого дому.
«Ми знайшли спосіб вивезти жінок і дітей - просили автобуси і інший транспорт. Ми мусили забезпечити собі тил, аби не обертатися назад і не переживати за родини. Самі йти звідси не збиралися», - згадує голова Зеленодольської громади Дмитро Невеселий.
Із окупованої частини України почали йти люди, які потребували допомоги. На той час «швидка» їхала до громади понад півтори години. Тому люди забирали поранених і їхали назустріч медикам.
«У березні до нас почали приходити люди з Херсонщини. Поранені. По снігу. Босі. Пішки. Тисяча людей, може більше. З інвалідними візками. Один одного підтримували. Несли навіть людей на ліжках - тих, хто не міг йти самостійно», - розповідає Дмитро Невеселий.
Зараз мешканці громади також допомагають патрулювати території Дніпропетровської області, щоб люди не збирали мертву рибу після підриву Каховської дамби.
«Важливо знати, що наші люди - це справді громада, а не кожен сам за себе», - говорить Дмитро Невеселий.
Відбудовуються та повертають людей
«Оце все - із квартир моїх співробітників. Це невелика частина», - голова громади показує на невелику експозицію уламків, яку розташували в міській раді.
За час військової агресії РФ зі 104 багатоквартирних будинків - 73 були пошкоджені. Різного ступеню руйнувань зазнали майже 1500 приватних будівель. Загинули 18 цивільних, з них одна дитина, ще 68 були поранені.
Ще на початку повномасштабної війни із громади евакуювали 70% населення. Зараз майже всі вони повернулись додому, адже повертатись було куди. Міська влада взяла на себе організацію ремонту людям, які хотіли повернутися. Для закупівлі матеріалів залучили партнерські організації. Ремонт допомагало робити місцеве комунальне підприємство, яке на той час уже отримало інструменти від Програми USAID DOBRE у рамках проєкту швидкого реагування. Зараз відбудували 90% житлових будинків.
«Ми були щодня під обстрілами. У нас багато руйнувань: і інфраструктури, і доріг. Але нашим пріоритетом від початку була відбудова житла. Ми можемо відремонтувати дорогу, але навіщо вона потрібна, якщо немає кому нею ходити? Ми повернули людей. Замість звуків обстрілів чуємо наших дітей», - каже Дмитро Невеселий.
Був пошкоджений обстрілами і міський парк. Проте у місті є люди, які займаються саджанцями та квітами. Вони взялися за відновлення парку. Встигають ділитися квітами і з іншими громадами, які постраждали від обстрілів. Уже роздали понад 4000 саджанців павловнії.
Змогли сховати і вберегти наповнення веслувальної станції. Обладнання, яке допомогла закупити Програма USAID DOBRE у першому етапі роботи, чекає на юних спортсменів. Будівлі не так пощастило - вона приймала на себе перші удари обстрілів. Втім ремонт тут також частково зробили.
Під обстріли потрапив стадіон та спортивна школа. Проте зараз про це нагадують лиш дірки від уламків на стінах, адже вікна повністю замінили, а територію - прибрали.
Здавалось, громада оговталась від перших ударів війни та може повернутися до розвитку. Але російські війська підривають Каховську дамбу. І в Зеленодольську постає нова нагальна проблема - вода.
Проблеми з водою
Із Каховського водосховища працювали два насоси, один з яких подавав технічну воду через криворізький канал до водосховища у Зеленодольську. Уже тут, у громаді, працювала додаткова станція фільтрування, де очищали воду та постачали населенню. Зараз її в економному режимі вистачить ненадовго. Але вона потрібна місцевій ТЕС, яка забезпечує громаду електроенергією та теплом. Перейти критичну межу, яка необхідна для роботи підприємства, неможливо. До того ж, із режимами економії у громаді є нюанс.
Зараз для ощадного використання знизили тиск води. Вимкнути її зовсім та подавати за графіком - не можна. Від постійних гідроударів порожні труби будуть просто руйнуватись. Вони і без того ледь виконують свою роботу. Від вибухів зеленодольська земля тремтіла, і разом з нею - труби, прокладені в 70-х роках.
У громаді є декілька скважин. Одна з них - у селі Мар’янське - вже обміліла, бо на підземні води катастрофа також впливає. Тож зараз, окрім глобального вирішення проблеми води, необхідне і тимчасове рішення - привезти її людям. Для цього потрібні модульні ємності на колісній базі, які можна було б довезти, як причіп до автівки.
У селі Велика Костромка є діюча свердловина, яку допомагала оснащувати Програма USAID DOBRE. Але невідомо, наскільки її вистачить. Зараз вона працює, як бювет, звідки люди можуть набирати собі воду.
Єдиний варіант для Зеленодольської громади - шукати воду під землею. Процес ускладнюється тим, що місто та деякі села стоять на граніті або мають скелястий грунт. Це значно здорожчує пошук та і результату не гарантує.
Але Зеленодольська громада, як під час оборони, так і зараз не здається і шукає можливості вирішення поточних викликів і, звісно, розвитку. Попри все планує майбутні проєкти, адже мріє бути безпечною та комфортною для життя.
Софіївська громада
Переймати досвід та розвиватися
Софіївська громада є порівняно тиловою. До повномасштабної війни громада прагнула розвитку, аби в першу чергу розвивати освіту та покращувати комфорт у громаді. Тут є дві лікарні, відділення ДСНС, поліція, школи, садочки, Центр надання адміністративних послуг. Основні надходження - земельний податок та ПДФО. Також громада активно залучає міжнародних партнерів та без упину пише проєкти на усі можливі конкурси та гранти, залучають підтримку партнерів, серед яких і Програма USAID DOBRE.
«Завдяки програмі DOBRE ми багато чого навчилися, зокрема, залучати та використовувати кошти, подавати заявки на проєкти. Ми почали працювати і з багатьма іншими проєктами, де отримуємо гранти і розвиваємо нашу громаду. Програма DOBRE нам відкрила очі: сьогодні ми знаємо, де знайти кошти, щоб розвиватися успішно», - каже голова Софіївської громади Петро Сегедій.
Порівняно нещодавно оновили опорну школу - протягом 2018-2020 років. Із допомогою обласних коштів зробили капітальний ремонт та оновили все оснащення у школі. Не забувають і про позашкілля. До того ж активна місцева молодь не дозволить про неї забути. Зараз у громаді працює молодіжний центр. Обладнати його допомогла Програма USAID DOBRE, а громада - зробила ремонт у одній із кімнат Центру творчості. Тут зараз проводять тематичні зустрічі, де знайдеться заняття кожному. Проте зараз активної молоді у громаді майже 50, тож однієї кімнати їм замало. У другій фазі співпраці з Програмою USAID DOBRE Софіївка хоче створити новий молодіжний простір відповідно до сучасних потреб молоді.
Тут на совість облаштували бульвар Шевченка. Плитку встановлювали за прикладом американських громад, досвід яких привіз голова громади Петро Сегедій із навчального візиту, який організувала Програма USAID DOBRE у 2016 році. Урни, паркові лави, дерево кохання та інше оздоблення зробив місцевий коваль.
Кузня - історія однієї мрії і ефективного проєкту
До речі, кузня - це один зі спільних проєктів громади із Програмою USAID DOBRE. Він розташований у гаражі. Донедавна приміщення не використовувалося, але було на комунальному балансі.
Історія цієї кузні перетинається рядом вдалих збігів і, звісно, цілеспрямованих зусиль. Одного дня звичайний мешканець громади Віктор Гапонов, який на той час працював охоронцем, прийшов до голови громади із запитанням, чи немає часом можливості працювати ковалем. Мовляв, ця робота йому вже сниться. Мистецтво ковальства чоловік переймав від свого діда. Ще молодим хлопцем він споглядав дідову роботу і намагався зловити кожен його рух. Попри те, що доля повела його іншим професійним шляхом - Віктор не забував про давнє захоплення. Він переглядав відео і як міг підтримував навички, аби одного дня не впустити нагоди здійснити мрію.
Саме в цей час громада шукала ідею для проєкту з місцевого економічного розвитку, який планувала втілити у співпраці із Програмою USAID DOBRE. Тут усі знаки зійшлися: ідея була перспективною, приміщення є. Громада зробила ремонт, а Програма допомогла закупити необхідне обладнання.
Спочатку кузня працювала в складі комунального підприємства, а потім її перевели в групу благоустрою, яка підпорядковується виконавчому комітету Софіївської селищної ради. Зараз Віктор Гапонов виготовляє оздоблення для потреб громади: паркові урни, баки для сміття, оздоблення. Виконує і приватні замовлення: люди замовляють ворота, паркани, господарське приладдя, знаки на будинки з номерами, сувенірну продукцію. А ще коваль передає знання молодому поколінню.
Про пріоритети та плани
На початку повномасштабної війни із Софіївської громади виїхало близько 1000 людей. Це не так багато, порівняно з іншими населеними пунктами, які розташовані ближче до лінії зіткнення. Тим паче вже через 8-9 місяців майже всі повернулися додому.
Софіївська громада також стала прихистком майже для 1,5 тисяч вимушених переселенців. Майже 900 з них вирішили залишитися жити в громаді. Зараз орендують будинки в місцевих. Декілька сімей - оселилися в гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб, який Софіївка відкрила у 2016 році.
До війни пріоритетом громади були дороги та вода. Багато доріг обласного значення проходять через центр селища. Проте навіть за великого бажання - ремонтувати їх місцева влада не має права. Із допомогою Програми DOBRE змогли облаштувати тротуари - аби принаймні пішоходи могли безпечно пересуватися.
Для покращення послуги водопостачання мріяли замінити старі металеві труби на пластикові. По-перше, це дозволить доставляти мешканцям більш якісну воду. А, по-друге, звісно, уникнути регулярних поривів, які виникали внаслідок будь-якої зміни тиску. Уже майже знайшли можливість купити зварювальний апарат для пластикових труб та аварійну машину. Але в плани громади втрутилася війна. Та і проблем з водою після підриву Каховської дамби - тільки побільшало.
Як у Софіївській громаді із водою?
Центральна садиба - Софіївка - розташована майже за 40 кілометрів від Кривого Рогу. Саме звідси громада отримувала воду. Єдина 34-кілометрова нитка забезпечувала водою селище, а також 15 із 29 сіл. Воду отримували вже очищеною та зберігали в бетонних резервуарах. Запас - розвозили у житлові масиви. На мапі Криворізького району Софіївка - найбільш віддалена, тож у громади виникли проблеми з централізованим водопостачанням.
Власні водні ресурси громади, м’яко кажучи, обмежені. Дослідження води показують перевищення норми солі у понад 5 разів, вона ще й має гіркий смак через мінералізацію. У деяких дворах є колодязі, хоча багато з них занедбані і довго не перевірялися. Проте навіть із діючих колодязів воду неможливо використовувати і для технічних потреб, не кажучи вже про приготування їжі. Місцеві кажуть, що якщо поливати город водою з колодязя, то земля одразу покривається сольовим нальотом і стає білою.
У одному з сіл є скважина глибиною 38 метрів. Зараз вона забезпечує водою близько 2,5 тисяч людей. Обладнати її допомогла Програма USAID DOBRE. Точний запас води там невідомий, проте об’єми добування води обмежуються пропускною здатністю очисної системи. Із софіївською водою здатна впоратися лише технологія зворотнього осмосу - система пропускає воду під високим тиском через спеціальну мембрану, яка утримує розчинені речовини, бактерії тощо. Після такого способу очищення вода має специфічний смак через брак мінералів, втім є цілком безпечною. Та й інших варіантів у Софіївської громади немає. Технологія зворотнього осмосу є недешевою - близько 80 тисяч доларів за одну систему, яка очищатиме 100 кубів води на добу. Для забезпечення громади водою Софіївці потрібно ще щонайменше чотири. Самостійно громада поки не може закупити її собі. Тому шукає підтримки у партнерів.
Васильківська громада
Агробізнес замість підприємств
Васильківська громада розташована у південно-східній частині Дніпропетровщини. Неподалік - кордон області з Запорізькою та Донецькою областями. В останній - бойові дії тривають із 2014 року. Тож пріоритети Васильківської громади війна скоригувала ще тоді. Громадою перестали цікавитися інвестори великого бізнесу, які будують заводи та підприємства. Тож єдиний варіант залучати бізнес у Васильківці - аграрний напрямок. Громада багата на родючі землі, податок на які є бюджетоутворюючим. Усі ділянки позначені на онлайн-мапі, якою користується земельний відділ. Працівники мають швидкий доступ до всієї бази з інформацією про території, що спрощує процедуру надання землі в користування. Геопортал із мапою створили за сприяння Програми USAID DOBRE, яка допомагала громаді із просторовим плануванням.
«Війна в Україні триває з 2014 року, і ми до наближені до неї територіально. Тож великі інвестори не йдуть до нас будувати заводи. Але ми сільськогосподарський регіон, маємо багато родючої землі, і підприємці приходять винаймати ділянки для вирощування, садівництва тощо», - говорить спеціалістка з розвитку Васильківської громади Вікторія Варава.
Оскільки підприємства не ствоюються - додаткові робочі місця не з’являються швидкими темпами. Проте люди займаються садівництвом, вирощуванням овочів тощо. Аби допомогти людям збільшити собівартість продукції, у громаді почали працювати над створенням цеху з заморозки. Ще один запланований напрямок розвитку підприємництва - вирощування глив. Ці гриби невибагливі до умов вирощування та не потребують особливої агротехніки. Проте тоді війна, уже повномасштабна, втрутилася у плани громади друге.
Не все встигли до війни
До повномасштабної війни громада працювала над місцевим економічним розвитком, аби мати ресурси ремонтувати школи, садочки - вдосконалювати освіту, спорт. Намагались також запровадити сортування сміття, проте не встигли. Бізнес переформатувався, а деякі (як цех із заморозки) так і не встигли реалізувати.
Недобудованим стоїть і парк, який почали реконструювати за рахунок обласного бюджету. За словами Вікторії Варави, плани подібних парків були розроблені для громад усього Синельниківського району. Він передбачав повну реконструкцію та зонування території: на торговельну, відпочинкову тощо. Проте встигли лише частково оновити тротуари. У парку є вільний майданчик, на який претендує молодь. Там хочуть зробити креативну відпочинкову зону за підтримки Програми USAID DOBRE - пишуть детальний проєкт на фінансування.
У громаді вже працює два проєкти різних галузей для молоді, які створили за сприяння Програми: Центр розвитку молодіжного підприємництва та STEM-лабораторія у школі. Разом із DOBRE громада запровадила Бюджет участі, який користувався попитом серед мешканців: щороку люди писали близько 20 проєктів. Місцева влада - виділяла кошти на найпопулярніші ідеї. Однією з таких є скеледром у місцевій школі. На зараз Бюджет участі призупинено через війну.
Як громада живе зараз?
«Із Програмою DOBRE ми працюємо з 2017 року. За цей період ми змогли покращити матеріальну базу і технічний стан нашого комунального підприємства, відкрили декілька майданчиків, впровадили нові технології роботи в громаді», - говорить голова Васильківської громади Сергій Павліченко.
Разом із DOBRE у Васильківській громаді вдосконалювали і послуги. Комунальному підприємству закупили техніку для обслуговування доріг взимку. А ще у 17 навчальних закладах встановили системи фільтрації зворотнього осмосу, які доочищають воду до рівня питної. На цій воді заклади готують їжу, адже вона повністю перевірена та сертифікована. Ще громада отримала 5 ємностей на 500 літрів і 12 ємностей на 300 літрів, аби за потреби зробити необхідний запас.
У житлових будинках у Васильківці та Воскресенівці є централізоване водопостачання технічної води. А мешканці інших населених пунктів мають власні колодязі та скважини. Зараз підрив Каховської ГЕС не вплинув на водопостачання в громаді. Проте невідомо, чи так і буде надалі, адже рівень підземних запасів теж може зазнати змін з часом.
Серед пріоритетів громади сьогодні - турбота про людей, які втратили домівки через війну і оселилися у Васильківській громаді. Офіційно їх зараз 1863. Проте є і ті, хто оселився у родичів і не ставав на облік.
Люди із офіційним статусом ВПО знайшли житло в місцевих - оселилися у вільних будинках або кімнатах. Усі вони сьогодні отримують гуманітарну допомогу від громади та безкоштовно харчуються в комунальних закладах. За словами Вікторії Варави, на це йде значна частина бюджету громади.
«Ми не забуваємо про розвиток і про наших людей. Триває благоустрій, поточні ремонти, ми підтримуємо чистоту в громаді. Хоч пріоритети змінились, але життя триває», - говорить Вікторія Варава.
Зараз у співпраці з Програмою DOBRE, окрім молодіжного проєкту, планують реалізувати проєкт із місцевого економічного розвитку. Проте поки тримають у секреті всі його деталі.
А в одній зі шкіл - Програма допоможе облаштувати комфортне укриття у школі. У школі навчається 660 дітей. Укриття під школою просторе та зоноване відповідно до потреб учнів. Залишилося дочекатися поставки лінолеуму, яке закупить Програма DOBRE, та завершити облаштування укриття.
Програма USAID DOBRE продовжить допомагати громадам
Браян Кемпл, керівник Програми USAID DOBRE:
«Ми відвідали трьох із п’яти наших партнерів у Дніпропетровській області, з якими продовжуємо працювати в другій фазі роботи. Це наші давні надійні партнери і всі вони досягли великих успіхів. Вони дійсно турбуються про своїх громадян, мають багато планів і чекають закінчення війни, яка зараз змінила їхні пріоритети і потреби. Вони зіштовхуються з новими викликами. Дві громади дуже страждають від кризи після підриву Каховської дамби. У них просто закінчується вода. Головна задача з нашого боку - виявити чим, якими ресурсами ми можемо їм допомогти. Все-таки проблема дуже багатостороння і складна. Ми не можемо все вирішити лише нашими силами. Ми хочемо знайти рішення, аби допомогти їм забезпечити воду до повного відновлення, яке має відбуватися на вищих рівнях. У кожному випадку громада має дуже специфічну проблему, яка потребує особливих рішень. Ми разом працюємо над ними. У інших, стратегічних, напрямках ми теж, звичайно, будемо працювати далі. Громади - дуже перспективні і ми раді продовженню нашого партнерства».
Максим Бурдавіцин, заступник керівника Програми USAID DOBRE:
«Традиційно Криворізький регіон забезпечувався водою з Каховського водосховища. Зараз Софіївська і Зеленодольська громади фактично залишилися без води. Простих вирішень проблеми води - немає. Аби подолати проблему води - треба вирішити одночасно дві-три супутні проблеми. Для цього необхідно об’єднати всі зусилля: центрального уряду, місцевого самоврядування, міжнародних програм тощо. Інколи проблеми навіть не в грошах, а технічні. Наприклад, є гроші, але ми не знаємо, як вирішити проблему. Нам треба шукати дослідні інститути, перепроєктовувати систему, шукати нові джерела водопостачання. Ці шляхи технічно складні й дороговартісні, але ми будемо робити все, щоб допомогти громадам якомога швидше і якісніше. Ми з кожною громадою підтримуємо тісний зв'язок, готові виділити додатковий ресурс для вирішення проблеми води. Усі інші проєкти рухаються відповідно до планів: розвиткові проєкти будуть продовжуватись цьогоріч».
