«Якщо центральні органи виконавчої влади не можуть надати фінансово-економічних розрахунків по кожній із базових адміністративних послуг, то вважаємо цілком виправданим застосування методу аналогії і встановлення помірних компенсаційних розмірів зборів швидким рішенням парламенту. Адже це питання вже давно перезріло».
Органи місцевого самоврядування, громадськість та народні депутати очікують прийняття законопроєкту №4380 “Про адміністративний збір”, яким має визначитися методика формування цінової політики на послуги для населення. Завдяки цьому документу громади якісніше виконуватимуть делеговані їм повноваження і забезпечать масштабування мережі ЦНАП. Про необхідність впорядкування адмінзборів “Реформа державного управління” поспілкувалася з народною депутаткою Ларисою Білозір.
Пані Ларисо, ви були співініціаторкою законопроєкту “Про адміністративний збір”, який зареєстрований у ВРУ ще в 2020 році. Також ви неодноразово у виступах в сесійній залі Парламенту і в публікаціях піднімали питання регулювання адміністративного збору. Чому нинішня модель адмінзборів потребує удосконалення? На скільки це регулювання є необхідним для країни і її громадян у нинішніх обставинах?
На органи місцевого самоврядування лягає основний тягар надання адміністративних послуг, в тому числі у порядку виконання делегованих повноважень, і забезпечення створення та функціонування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Станом на сьогодні, надходження у місцеві бюджети у громадах не покривають навіть витрат на оплату праці персоналу, що виконує цю роботу.
Головна причина цієї ситуації полягає у тому, що окремі розміри плати за адмінпослуги не переглядалися з 1993 року, а окремі послуги були завжди або стали безкоштовними. Зокрема, безоплатними для споживачів є більшість послуг у сфері державної реєстрації ФОП та юридичних осіб, державної реєстрації земельних ділянок, вклеювання фото в паспорт у формі книжечки тощо. За частину адміністративних послуг передбачені недостатньо компенсаційні платежі, наприклад держмито за реєстрацію шлюбу досі становить лише 85 копійок, а «місцевий нотаріат» (нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами у сільських населених пунктах) - по 17 і 34 копійки.
Отже, необхідно створити зрозумілий та прозорий механізм з оплати адміністративних послуг, встановити раціональні та соціально прийнятні розміри адміністративних зборів за платні адміністративні послуги.
На вашу думку, яким має бути адміністративний збір на базові та соціальні послуги, які надаються офлайн (ЦНАП, ЦСЗН) та онлайн на офіційних платформах?
Адміністративні послуги соціального характеру є і мають залишатися безоплатними для споживачів, адже очевидно, що отримувач субсидії чи ВПО самі потребують допомоги від держави.
Натомість щодо інших послуг, то більшість послуг мають бути хоча б частково компенсаційними в оплаті.
І якщо говорити про підхід законопроекту №4380, то він досить простий. У ньому застосовано метод аналогії зі сфери реєстрації нерухомості, де сама реєстрація права має адмінзбір біля 200 грн, а витяги і виписки з реєстру – біля 100 грн.
Тому такий підхід до однопорядкових послуг є і в цьому законопроекті, коли в сферах реєстрацї бізнесу, землі тощо – надання виписок і витягів – пропонується розмір адмінзбору 100 грн, за стандартні реєстраційні послуги – 200 грн, за складніші дозволи – 300 грн.
Натомість для соціально чутливіших і більш масових послуг є навіть понижені збори у 50 грн (реєстрація місця проживання, чи місцевий нотаріат у сільських населених пунктах). Адже треба враховувати і соціальний чинник.
Щодо послуг, де застосовуються спеціальні бланки (як-от, паспортні, реєстрація авто тощо), то адмінзбір має включати і вартість такого бланка. Тобто фактично відтворюються поточні розміри зборів.
Збережені також підвищені збори за терміновість, в т.ч. пропонується легалізувати шлюб за добу з оплатою збору саме в місцевий бюджет, а не на рахунки різних КП, ДП.
І для онлайн-послуг пропонується застосувати зменшувальний коефіцієнт у 25%, аби заохочувати саме електронні звернення.
Коли можна очікувати всі фінансово-економічні розрахунки по кожній адміністративній послузі?
Народними депутатами України які є членами профільного підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування найближчими днями буде направлено депутатське звернення до ЦОВВ щодо необхідності ухвалення законопроекту № 4380 “Про адміністративний збір”, який на часі як ніколи щодо надання пропозицій та зауважень, а також надання фінансово-економічних розрахунків по кожній із базових адміністративних послуг.
Водночас якщо ЦОВВ не зможуть надати такі розрахунки, то вважаємо цілком виправданим застосування методу аналогії і встановлення помірних компенсаційних розмірів зборів швидким рішенням парламенту. Адже це питання вже давно перезріло.
Якщо суб'єкт звернення направиться за послугою не в ЦНАП, а до суб'єкта надання адміністративної послуги, що передбачено ЗУ "Про адміністративні послуги", то якою має бути націнка? Чи буде вона врегульована?
Адміністративний збір має бути однаковим незалежно від того до якого суб’єкта звертається особа за послугою: ЦНАП чи СНАП тощо. Навпаки навіть окремі поточні винятки в Україні (як-от, «Паспортний сервіс» з додатковою оплатою) є досить сумнівними, адже мають ознаки дискримінаційності щодо громадян за їх фінансовою спроможністю. Тож навіть якщо підприємства і допускати до сфери адмінпослуг, то адмінзбір у них має бути таким же як у ЦНАП чи СНАП (ДМС тощо), але з відрахунком фронт-офісної частини роботи і частинки збору для такого суб’єкта. Саме такий підхід буде чесним і щодо надавачів послуг, і щодо споживачів.
Як відомо, 14 березня Мінцифри в межах Державної антикорупційної програми Уряду оголосило плани регуляції плати за надання адміністративних послуг. Для цього будуть визначені єдині засади визначення розмірів адмінзбору за надання адмінпослуг, порядку сплати та використання. Очікуваний стратегічний результат — ухвалення Закону “Про адміністративний збір”. Його правове регулювання оцінюється фахівцями як високе. Чи співпрацюєте ви з Мінцифрою у цьому напрямку в робочих групах, або в інших форматах? Чи є вже проміжні результати такої співпраці?
Так, співпрацюємо і вже отримали від Мінцифри пропозиції та зауваження щодо законопроекту №4380 “Про адміністративний збір”. Залишилося тільки узгодити питання чи можуть бути випадки, коли розміри зборів визначає Уряд, чи використовувати спеціальне мірило або абсолютні одиниці, визначитися з базою для поточного встановлення конкретних розмірів зборів.
Коли потенційно законопроєкт “Про адміністративний збір” може бути проголосований у Парламенті та набере законної сили?
За наявності політичної волі, і особливо підтримки Мінцифри, такий закон можна було ухвалити протягом кількох місяців і набрати чинності фактично одразу. Адже Україні вкрай потрібні внутрішні ресурси для функціонування системи врядування.
На вашу думку, якою має бути політика інформування громадян про базові адміністративні послуги та про обґрунтування їх вартості?
Власне одна з ідей 4380 полягала і в тому, щоб забезпечити максимальну прозорість розмірів зборів (плати за послуги) та їх співмірність – для всіх громадян. Адже у тілі Закону передбачено чітке і прозоре встановлення розмірів зборів за наймасовіші (так звані «базові») адмінпослуги. У цій моделі кожен громадян зможе легко перевірити скільки коштує послуга, і не потрапити в тому числі в інші зайві витрати. Це суттєва перевага над чинними моделями, коли треба вираховувати розміри та коефіцієнти прожиткових мінімумів, мінімальних зарплат, неоподатковуваних мінімумів.
Досвід якої іноземної країни у сфері адміністративного збору для вас є взірцем?
Експерти з якими ми працювали опиралися насамперед на досвід країн ЄС, сусідів України, зокрема, Польщі, Чехії, ФРН (її окремих земель). У цих країнах адміністративні збори встановлені власне законом, прозоро, стало, співмірно.
І важливо пам’ятати, які проблеми нашої країни ми хочемо вирішити новим законом, і досягти поставлених цілей. А це і прозорість (антикорупційність) платежів, і їх раціональність та соціальна прийнятність.
