18 травня 2024
Децентралізація
Стан та потреби бізнесу за оцінкою органів місцевої влади - дослідження
Стан та потреби бізнесу за оцінкою органів місцевої влади - дослідження

У квітні-березні цього року було проведене дослідження стану та потреби малого і середнього бізнесу в Україні. Експерти зібрали та проаналізували дані від 15 обласних військових адміністрацій (ОВА) та 125 територіальних громад (ТГ).


 

Ключові результати

 

1. Стан бізнесу: за оцінками більшості опитаних ОВА та майже половини територіальних громад обсяги бізнес-діяльності зменшилися щонайменше на 10-30%

Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на можливості бізнесу здійснювати виробництво, реалізовувати продукцію та надавати послуги. Більшість опитаних представників/ць ОВА (60,0%) та громад (49,6%) оцінюють зменшення масштабів роботи бізнесу на рівні 10–30% (тобто, на їхню думку, обсяги зменшилися до 70-90% порівняно з рівнем до 24.02.2022). Тільки 6,7% ОВА зазначають, що обсяги діяльності бізнесу не змінилися. Представники/ці громад оптимістичніше оцінюють ситуацію — 26,4% опитаних вважають, що обсяги діяльності бізнесу не змінилися або зросли на 10-30%.

 

Оцінка стану бізнесу (економіки) у порівнянні з періодом до 24.02.2022

У регіональному розрізі тільки Рівненська ОВА відзначає, що обсяги роботи бізнесу практично не змінилися, водночас Луганська ОВА говорить про практично повну зупинку бізнесу. У Донецькій області, за оцінками ОВА, масштаби бізнесу становлять 10-30% від рівня до 24.02.2022, а в трьох областях – Кіровоградській, Полтавській та Миколаївській – 40-60%. У решті областей, ОВА яких узяли участь в опитуванні (Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області), обсяги виробництва зменшилися і становлять 70-90% порівняно з рівнем до 24.02.2022.

 

Оцінка ТГ стану бізнесу порівняно з періодом до 24.02.2022

Серед представників/ць громад тільки в двох областях – Тернопільській та Запорізькій – відзначено зростання бізнесу на 10-30%. Водночас майже в половині громад Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької та Чернігівської областей, які взяли участь в опитуванні, діяльність бізнесу практично не змінилася.

На думку 12,8% опитаних ТГ, бізнес зросте в поточному році на 10-20% порівняно з 2022 р. Причому найбільше таких ТГ (3) у Харківській області. На думку представника тільки однієї громади, зростання

бізнесу в 2023 р. становитиме 150-160% від рівня 2022 р. Представники/ці ОВА оптимістичніші в оцінках динаміки розвитку бізнесу в 2023 р., зокрема, на думку 53,3% опитаних, обсяги бізнесу зростуть на 10-20% порівняно з 2022 р. Це відзначили представники/ці Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської та Чернігівської областей. Водночас трохи більше половини представників/ць громад (51,2%) вважають, що обсяги роботи бізнесу будуть незмінними.

 

Прогнози динаміки бізнесу в 2023 р. порівняно з 2022 р.

Опитані представники/ці ТГ серед ТОП-5 найперспективніших секторів місцевої економіки, що мають найбільший потенціал для зростання та експорту, називають сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство (1); виробництво харчових продуктів (2);  роздрібна торгівля харчовими продуктами (3); туризм (4); легка промисловість (5). Представники/ці ОВА першими двома пріоритетними секторами відзначили такі ж, як і ТГ, але надалі пріоритетність дещо змінюється: машинобудування (3); легка промисловість (4); добувна промисловість і розроблення кар'єрів (5).

 

Найперспективніші сектори місцевої економіки (з найбільшим потенціалом росту, експорту)

 

2. Повномасштабна війна зумовлює невизначеність щодо динаміки доходів місцевих бюджетів у 2023 р.

Із опитаних представників/ць ТГ 15 (або 12%) не змогли оцінити очікуваний рівень доходів їхніх бюджетів у 2023 р. порівняно з попереднім роком. Серед наданих відповідей переважають обережні оцінки. Так, на думку трохи більш ніж третини (36,8%) тих, хто відповів на це запитання, доходи місцевих бюджетів не значно зростуть або залишаться на рівні 2022 р.; 11,2% вважає, що доходи можуть зрости на 10-20%, 4% – на 20-30%. Тих, хто вважає, що доходи можуть зрости більше ніж на 30% і вище, – 6,4%.

Поряд із очікуваним зростанням доходів місцевих бюджетів, значна частина респондентів/ок, які представляють ТГ (54, або 43,2%, від усієї кількості опитаних), вважає, що доходи місцевих бюджетів у 2023 р. навпаки знизяться. З них 17,6% очікує незначного зниження – до 10%, 8,0% очікують зниження на 10-20%, 7,2% прогнозують падіння на 20-30%. Водночас 10,4% вважає, що доходи місцевих бюджетів впадуть більш ніж на 30%.

 

Прогнози ТГ щодо доходів місцевого бюджету (без трансфертів, дотацій з державного бюджету) у 2023 р. порівняно з 2022 р.

Прогнози ОВА щодо динаміки доходів місцевих бюджетів виглядають трохи оптимістичнішими. Зокрема, дві третини з них вважає, що доходи місцевих бюджетів зростуть, тоді як майже третина очікують їхнього зниження, і тільки 1 представниця ОВА не дала відповіді на це запитання.

 

3. Оцінки бізнес-клімату різняться серед опитаних представників/ць ТГ та ОВА

Майже половина представників/ць ОВА (46,7%) оцінюють бізнес-клімат у своїй області вище за середній рівень по Україні. Це зокрема, такі області, як Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Одеська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. Значно нижче середнього рівня в Україні бізнес-клімат у Донецькій області, а представниці Луганської ОВА було складно оцінити бізнес-клімат області.

Опитані представники/ці ТГ критичніше оцінюють бізнес-клімат у своїх областях і громадах. Зокрема, тільки третина з них оцінює бізнес-клімат в області та громаді на рівні середнього по Україні. Разом із тим, у порівнянні з іншими громадами області вже більша частка ТГ – 40,0% – вважає, що бізнес-клімат у їхніх громадах на рівні середнього по області. Вище середнього по Україні та області бізнес-клімат у громадах оцінюють 14,4% та 15,2% представників/ць ТГ відповідно. Значно вище середнього рівня по Україні оцінюють бізнес-клімат у своїх областях по 1 представнику/ці ТГ у Хмельницькій, Одеській, Київській, Львівській та Чернівецькій областях. Тільки 1 громада – Дрогобицька міська Львівської області – оцінює свій бізнес-клімат значно вище за середній по Україні та області. Натомість велика кількість опитаних представників/ць ТГ вважають бізнес-клімат у їхніх областях нижче та значно нижче середнього рівня по Україні (загалом 24,0%), а бізнес-клімат у їхніх громадах нижче та значно нижче середнього рівня по Україні – 33,6%, середнього рівня по області – 19,2%. Водночас від 16,8% до 20,8% респондентів/ок було складно оцінити бізнес-клімат у своїх громадах та областях. Найбільше таких ТГ в Одеській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях.

На думку опитаних представників ТГ та ОВА, до ТОП-5 перешкод, які заважають бізнесу відновлюватися та розвиватися, наразі належать: відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку (на думку 57,9% представників/ць ОВА та 68,8% – ТГ), непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку (57,9% та 56,3%, відповідно), зруйнованість ланцюгів постачання (51,6% та 87,5%), відсутність достатнього капіталу (власні та/або оборотні фонди, заощадження) (44,4% та 56,3%), відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників (34,1% та 68,8%).

 

Перешкоди відновленню та розвитку бізнесу

Перешкоди, зумовлені діями або бездіяльністю влади, не потрапили в ТОП-перешкод для відновлення та розвитку бізнесу. Водночас представники/ці ОВА критичніше оцінюють чинники, які залежать від повноважень органів місцевого самоврядування ТГ, а представники/ці останніх – навпаки критичніше оцінюють діяльність органів державної влади. Зокрема, непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу (зміна законодавства, податкової політики тощо) як перешкоду для бізнесу оцінюють 31,0% представників/ць ТГ, але тільки 6,3% – ОВА, високі податки та збори – 12,7% та 6,3%, відповідно, відсутність необхідної підтримки бізнесу на рівні громади в межах повноважень органів місцевого самоврядування – 2,4% та 12,5%.

 

4. Релокація: пошук виробничих і складських приміщень, а також приміщень для розміщення співробітників/ць — серед ТОП-потреб бізнесу

Лише третина опитаних представників/ць ТГ зазначають, що знають про релоковані підприємства на територію своїх громад. Водночас кількість релокованих бізнесів суттєво різниться – від 1 до 68 (у Чернівецькій міській ТГ). Найбільше ТГ, які знають про релоковані бізнеси на їхню територію, з Івано-Франківської (6) та Рівненської (5) областей. З-поміж ОВА тільки представниці Луганської та Чернігівської областей відзначили, що не знають про випадки релокації бізнесу на території цих областей.

Як зазначають опитані представники/ці ТГ та ОВА, найчастіше підприємства, які мають намір перемістити свої виробничі потужності на територію області/громади, звертаються до них із запитами допомогти знайти виробничі і складські приміщення (63,5% – опитаних представників/ць ТГ та 81,3% ОВА).

 

Запити від підприємств, які мають намір перемістити свої виробничі потужності на територію громади/області

Варто відзначити, що, на думку ТГ та ОВА, вони мають можливості задовольнити ці запити. Наприклад, 74,6% опитаних представників/ць ТГ і 87,5% ОВА вважають, що мають можливість підбирати локації для розміщення виробничих потужностей релокованих підприємств. Значно меншими є їхні можливості надавати підтримку з пошуком інвесторів, у розвитку експорту та фінансово підтримувати релокований бізнес.

 

Можливості ОВА і ТГ надавати підтримку підприємствам при релокації на їхню територію

 

5. Програми підтримки підприємництва

За даними опитаних представників/ць ТГ, лише в третині з них наявні чинні програми підтримки підприємництва, але 60,8% респондентів/ок цих громад не знають, коли ці програми були прийняті. З тих, хто відповів на запитання щодо періоду прийняття такої програми, 6,4% вказали, що програма була прийнята до 24.02.2022, але в умовах повномасштабного вторгнення була оновлена, і 8,8% зазначили, що в їхніх громадах були схвалені програми підтримки підприємництва вже після початку повномасштабного вторгнення.

У громадах, в яких відсутні програми підтримки підприємництва, на думку їхніх представників/ць, головними причинами є:

  • брак коштів на фінансування такої програми – 46,0% респондентів зазначили цю причину;
  • брак досвіду/знань щодо дієвих інструментів підтримки підприємництва – 19,0%;
  • мало/відсутні підприємці, які б скористалися цією програмою – 15,1%;
  • брак людських ресурсів для розробки такої програми – 8,7%;
  • брак підтримки в місцевій раді для затвердження такої програми – 5,6%;
  • є інші, пріоритетніші завдання, ніж розвиток підприємництва – 5,6%.

Найпоширенішими інструментами підтримки бізнесу в межах програм територіальних громад є інформаційна підтримка (56,0% відповідей респондентів/ок) та консультаційна допомога (53,6%).

 

Інструменти підтримки, передбачені програмами підтримки підприємництва в ТГ

У ТГ в умовах повномасштабного вторгнення найчастіше надають бізнесу інформаційну підтримку та консультаційну допомогу (86,4% та 82,4% респондентів/ок зазначили використання цих інструментів відповідно). Допомогу в релокації бізнесу надають 36,8% опитаних ТГ, 28,8% надають бізнесу пільги на сплату місцевих податків і зборів, 20,8% знижують плату за оренду комунального майна і тільки 16,8% надають грантову допомогу/ваучери.

За даними опитаних респондентів/ок, у 2022 р. 17 громад виділяли кошти з місцевих бюджетів на реалізацію програм підтримки підприємництва. Водночас розмір коштів коливався від 2 до 501 000 тис. грн., середній розмір виділених коштів у цих громадах – 32 764,5 тис. грн. У 2023 р. вже 28 громад заявили, що виділили кошти на фінансування програм підтримки підприємництва, розмір коштів збільшився і коливається від 7 до 1 500 000 тис. грн., середній розмір виділених коштів у цих громадах – 75 434,8 тис. грн.

Із 15 опитаних представників/ць ОВА 14 вказали, що в їхніх областях наявні чинні програми підтримки підприємництва (тільки в Донецькій області такої програми немає). Водночас 46,7% вказали, що ці програми були прийняті до 24.02.2022, але змінені після повномасштабного вторгнення Росії. За даними третини опитаних представників/ць ОВА, в їхніх областях чинні програми підтримки підприємництва не оновлювалися після 24.02.2022 і продовжують діяти в попередній редакції. Тільки в двох областях прийнято нові програми підтримки підприємництва після 24.02.2022 – це Житомирська та Чернівецька області.

Як і у випадку програм ТГ, обласні програми найчастіше передбачають надання бізнесу інформаційної підтримки та консультаційної допомоги (по 93,3% відповідей респондентів/ок). Також поширеними є проведення тренінгів/семінарів для підприємців (80,0%) та організація бізнес-виставок/ярмарків (73,2%). Грантова допомога/ваучери бізнесу передбачені в програмах 6 областей (40,0%) – Луганській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Надання допомогу в релокації бізнесу передбачають програми в 4 областях – Житомирській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій.

В умовах повномасштабного вторгнення ОВА найчастіше використовують саме ці згадані інструменти, однак допомогу релокованим підприємствам надають 13 із 15 ОВА, які взяли участь в опитуванні.

 

Інструменти підтримки, передбачені програмами підтримки підприємництва в областях

За даними представників/ць ОВА, у 8 областях у 2022 р. виділялися кошти на програми підтримки підприємництва; розмір коштів коливався від 8 до 232 300 тис. грн. У середньому, в цих 8 областях було виділено 38 217,5 тис. грн. У 2023 р. вже в 10 областях виділено кошти на фінансування програм підтримки підприємництва. Розмір коштів у програмах зріс порівняно з попереднім роком і коливається від 800 до 3 500 000 тис. грн. Середній розмір виділених коштів у цих областях – 384 917,5 тис. грн.

 

6. Інфраструктура підтримки підприємництва

Як відзначають представники/ці ТГ, у їхніх громадах найпоширенішими інституціями інфраструктури підтримки бізнесу є відділи підтримки підприємництва, розвитку економіки або подібні підрозділи в органі влади (55,2%), агенції місцевого/регіонального розвитку (16,8%) та координаційні ради з питань підприємництва (16,0%). На думку представників/ць ТГ, найбільші потреби є у створенні центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» (41,6%), координаційних рад з питань підприємництва (29,6%), коворкінгів (28,0%).

 

Наявність та потреби в розвитку інфраструктури підтримки бізнесу в ТГ

За даними ОВА, найпоширенішими інституціями інфраструктури підтримки бізнесу в областях, так само як і в ТГ, є відділи підтримки підприємництва, розвитку економіки або подібні підрозділи в органах влади (86,7%), агенції місцевого/регіонального розвитку (86,7%), торгово-промислові палати (73,3%), кластери, бізнес-асоціації (73,3%) та координаційні ради з питань підприємництва (66,7%). На думку представників/ць ОВА, найбільші потреби є у створенні нових або розвитку наявних наукових парків, технопарків, індустріальних парків (33,3%), коворкінгів (26,7%), кластерів, бізнес-асоціацій (20,0%), бізнес-клубів (20%) та акселераторів, інкубаторів (20,0%).

 

Наявність та потреби розвитку інфраструктури підтримки бізнесу в областях

У контексті інструментів відновлення та розвитку економіки в ТГ та ОВА значний інтерес викликають індустріальні парки. Зокрема, за даними опитування, 90,4% представників/ць ТГ та 93,3% ОВА знають про індустріальні парки та мету їхнього створення й функціонування. Однак більше третині представників/ць ТГ та більше чверті ОВА складно оцінити ефективність державного регулювання у сфері регулювання індустріальних парків. Третина з опитаних (які представляють як ТГ, так і ОВА) вважають державне регулювання у цій сфері на рівні середнього порівняно з іншими інструментами підтримки бізнесу.

 

6. Підтримка експортерів

Серед можливостей розвитку місцевого бізнесу важливою є підтримка експортерів. Серед опитаних представників/ць ТГ 26,4% зазначили, що в їхніх громадах не надається підтримка експортерам. Загалом серед ТГ найпоширеніша інформаційна підтримка експортерів (56,8%) та консультаційна допомога (46,4%). Тільки 7,2% опитаних ТГ підтримують участь експортерів у виставках та торговельних місіях за кордоном за рахунок місцевих бюджетів.

 

Інструменти підтримки експортерів в ТГ

Усі опитані представники/ці ОВА зазначили, що в їхніх областях надається підтримка експортерам. Як у випадку використання інструментарію підтримки загалом, так і в підтримці експортерів у практиці ОВА найпоширенішою є інформаційна підтримка (усі опитані відзначили застосування цього інструменту) та консультаційна допомога (93,3%). Тоді як лише 13,3% опитаних підтримують участь експортерів у виставках та торговельних місіях за кордоном за рахунок обласних бюджетів.

 

Інструменти підтримки експортерів в областях

Серед необхідних інструментів підтримки експортерів найактуальнішими з точки зору ТГ та ОВА є:

  • допомога в пошуку партнерів (для 54,8% ТГ та 50,0% ОВА);
  • консультації щодо виходу на зовнішні ринки (для 47,6% ТГ та 56,3% ОВА);
  • полегшення виходу на нові ринки (зниження митних тарифів із боку країн-імпортерів, включення України до переліку країн, із яких дозволено експорт харчової продукції тощо) (для 44,4% ТГ та 62,5% ОВА);
  • спрощення та пришвидшення митних процедур для експортних операцій (для 42,1% ТГ та 31,3% ОВА);
  • освітні заходи та тренінги щодо експортної діяльності (для 38,9% ТГ та 37,5% ОВА);
  • просування бренду Trade with Ukraine/Made in Ukraine (для 30,2% ТГ та 37,5% ОВА);
  • інформація й дослідження про зовнішні ринки (для 29,4% ТГ та 37,5% ОВА);
  • організація та співфінансування участі у торгових місіях і виставках (для 21,4% ТГ, але першочерговий пріоритет для ОВА – 62,5%);
  • страхування та кредитування експортної діяльності (для 14,3% ТГ, але є пріоритетом для ОВА – 43,8%).

 

7. Участь бізнесу в регуляторній політиці

За даними опитування, 55,6% представників/ць ТГ та 75,0% ОВА вважають, що випадки участі бізнесу у заходах регуляторної політики нечисленні, виявляють бажання брати участь у цих заходах одні й ті самі активні представники/ці бізнесу. У двох областях (Київській та Чернівецькій) представники/ці ОВА вважають, що не більше третини бізнесу, який зареєстрований на території громади, виявляє бажання брати участь у заходах регуляторної політики. Серед громад таку оцінку висловили 11,9% опитаних. У Черкаській області, на думку ОВА, бізнес взагалі не виявляє бажання брати участь у заходах регуляторної політики, водночас 23,8% ТГ зазначили це щодо бізнесу, зареєстрованого на території їхніх громад.

Форми залучення бізнесу до участі в заходах державної регуляторної політики незначно відрізняються в ТГ та ОВА. Так, ТГ переважно оприлюднюють проєкти регуляторних актів на офіційному вебсайті, опрацьовують зауваження і пропозиції, що надійшли до них (86,5% опитаних відзначили таку форму), так само переважна більшість ОВА використовує таку форму – 81,3%. Натомість у ТГ більше використовується включення представників/ць бізнесу до складу робочих груп із перегляду регуляторних актів (30,2%), в ОВА ж тільки 18,8% відзначили застосування цієї форми.

 

Форми залучення представників бізнесу до заходів державної регуляторної політики

Покращити процес ліцензування бізнесу на місцевому рівні, на думку ТГ та ОВА, можливо шляхом:

  • проведення роз’яснювальної роботи ОВА щодо ліцензування на місцевому рівні (висвітлення актуальної інформації на офіційних вебсайтах ОВА) (для 55,6% ТГ та 25,0% ОВА);
  • анкетування представників/ць бізнесу щодо проблемних питань у сфері ліцензування, що здійснюють ОВА (для 41,3% ТГ та 37,5% ОВА);
  • проведення навчальних семінарів, нарад для ОВА спеціально уповноваженим органом із питань ліцензування (для 35,7% ТГ та 56,3% ОВА);
  • надання роз’яснень для ОВА спеціально уповноваженим органом із питань ліцензування (для 29,4% ТГ та 43,8% ОВА).

 

8. Історії успіху бізнесу під час повномасштабної війни

Додатково представники ТГ та ОВА поділися, чи відомі їм на території області/громади історії успіху адаптації чи розвитку бізнесу, виходу на зовнішні ринки під час повномасштабної війни. 93,3% опитаних (представники/ці 14 ОВА), ствердно відповіли на це запитання. Серед представників/ць ТГ таких лише третина – 33,6%. Зокрема, представники/ці громад із 4 областей (Луганської, Тернопільської, Харківської та Херсонської) не знають про такі історії успіху на території своєї громади.


Дослідження  проведено в межах Ініціативи для відновлення економіки України, що яка реалізується Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес, Advanter Group за підтримки МінЦифри, Мінекономіки, Мінфіну,  Державної регуляторної служби України, Торгово-промислової палати України  та за сприяння Програми розвитку ООН в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Польщі, Швеції і Швейцарії.

 

Переглядів: 2081
Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Новини на тему: розвиток бізнесу
Читайте також: