Коли востаннє ви щось купували за 51 копійку? А за 85 копійок? Скажете, що давно вже немає таких цін? Виявляється, є. І для споживача це непогано. Правда, є нюанс. Не завжди краще те, що дешевше. Іноді дешевше обходиться занадто дорого. В даному випадку це стосується сфери адміністративних послуг, які надаються на рівні територіальних громад. Але почнемо з початку...

1 квітня виповнилося 9 років Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Це основоположний документ однієї найголовніших реформ в країні, яка здійснюється за принципом децентралізації владних повноважень. Щоб багато не писати про результативність і успішність реформи місцевого самоврядування, нагадаємо лише кілька важливих моментів.

Ось про що йшлося у Доповіді Європейського Парламенту щодо імплементації Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом від 11 лютого 2021 року: «Європарламент вітає досягнення України у проведенні реформи децентралізації та розширенні можливостей місцевої влади, що є однією з найуспішніших реформ на сьогодні (…) закликає Європейську Комісію уважно вивчити успішні практики децентралізації в Україні та розглянути їх практичне впровадження в інших державах…»

В червні 2022 року Європейська Комісія у своєму висновку щодо заявки України на членство в Європейському Союзі назвала децентралізацію вирішальним фактором соціального та економічного розвитку України. Так Європейська Комісія офіційно рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ в Європейський Союз.

Такі оцінки реформи одного з ключових партнерів і друзів України більше зобов’язують, ніж заспокоюють. Адже реформа далеко не завершена і державі спільно з місцевим самоврядуванням ще багато слід зробити, аби вирішити усі питання, про які йдеться у Концепції.

Цей матеріал саме про одне із ключових завдань реформи місцевого самоврядування - забезпечення доступності та якості публічних послуг. Нагадаємо, що про це каже Концепція: «Публічні послуги повинні надаватися відповідно до державних стандартів з урахуванням необхідності забезпечення: територіальної доступності, що передбачає надання послуг на території громади, де проживає особа; належної матеріально-технічної бази для надання основних форм публічних послуг; відкритості інформації про послуги, порядок та умови їх надання; професійності надання публічних послуг».

А тепер подивимося, чи вдалося реалізувати це завдання. Певною мірою - так. З перших років реформи громади, які стали на шлях реформування, щоб забезпечити мешканців доступними адміністративними послугами, починали з чистого аркуша – шукали приміщення для облаштування в них Центрів надання адміністративних послуг, вирішували питання облаштування ЦНАПів необхідним технічним обладнанням, програмним забезпеченням, розробляли та впроваджували мережу віддалених робочих місць таких центрів, навчали кадри. Все це робилося для того, щоб мешканці громад могли в себе вдома, в громаді без черг, бюрократичної тяганини і зволікання отримати необхідну послугу.

І справа зрушила з місця. Так, в цьому завданні громадам допомагали всі: держава, приймаючи необхідні нормативно-правові акти; проекти міжнародної технічної допомоги, які спільно з органами місцевого самоврядування навчали кадри, і закуповували обладнання та програмне забезпечення, і долучалися до ремонту приміщень ЦНАПів, а іноді будували їх з нуля. На початок 2022 року мешканці великих міст і невеликих сіл отримували адміністративні послуги у 936 Центрах, 104 їхніх територіальних підрозділах. Додатково налічувалося більше 1200 віддалених робочих місць Центрів та 24 мобільні ЦНАПи.

Але завдання реформи поки не виконано. Чому?

Варто зауважити, що навіть у такий складний для наших країни, громад, народу час, час страшної війни і втрат, Україна фокусується на реформах. У пріоритетах – і продовження реалізації завдань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Війна не повинна стати на заваді руху України до мети, яку нам нагадує та ж Концепція - створення і підтримка повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Війна призвела до суттєвого скорочення бюджетних надходжень і, як наслідок, до скорочення фінансування Центрів надання адміністративних послуг. Це вимушений крок органів місцевого самоврядування. І він має свої наслідки – неможливість розвитку інфраструктури ЦНАП, відсутність можливостей для створення нових віддалених робочих місць державних реєстраторів, для належного матеріально-технічного, програмного забезпечення. І куди гірше те, що така ситуація може призвести і до втрати кваліфікованого персоналу.

Справедливо нагадати, що і до війни ЦНАПи в більшості територіальних громад ніколи з часу свого створення не були самооплатними. Органи місцевого самоврядування витрачали значно більше коштів на їхнє утримання – комунальні послуги, заробітна плата, витратні матеріали, обслуговування техніки, доставка документів до суб’єктів надання адміністративних послуг, ніж ЦНАПи «заробляли» до бюджету за надані адміністративні послуги.

Ось що про це розповіла «Децентралізації» Ольга Шилко, начальниця відділу ЦНАП Бобровицької територіальної громади Чернігівської області.

«Понад 90% з 331 послуги, які ми надаємо, є безкоштовними. За минулий рік місцева рада на утримання ЦНАПу витратила 8 млн грн, а ми заробили 1 млн 200 тис. грн. І це ми ще багато заробили. Бо від колег з інших громад області чула, що ніхто з них більше 500 тис. грн не заробив. Аналізувала і 2021 рік. Тоді ЦНАП Бобровицької громади заробив 1 млн 600 тис. грн. Цих коштів не вистачило навіть, щоб у повній мірі оплатити комунальні послуги та витратні матеріали».

Недостатніми вважають надходження до місцевих бюджетів за платні адміністративні послуги і в Обертинській селищній територіальній громаді Івано-Франківської області.

«Суми адміністративного збору за більшість адмінпослуг є незначними та не компенсують витрат, пов’язаних з наданням цих послуг. Наприклад, адміністративний збір за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання становить 40,26 грн. Це економічно необґрунтований розмір збору. Він не покриває всіх витрат на надання даної послуги», - прокоментував Обертинський селищний голова Віктор Хамут.

За його словами, найбільш поширеними є адміністративні послуги соціального характеру (АПСХ), що надаються через Центри надання адміністративних послуг, утворені міськими, селищними, сільськими радами, з використанням програмного комплексу «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада» (ПК «ІІС «Соціальна громада»). І ці послуги надаються безоплатно.

У 2022 році тільки на оплату праці працівників ЦНАП Обертинської селищної ради витрачено майже 733 тис. грн, а дохід від надання адміністративних послуг склав всього 81 тис. 700 грн.

У Байковецькій громаді Тернопільської області у 2022 році доходи до місцевого бюджету за надані послуги ЦНАП склали 1,6 млн грн, видатки - 4,27 млн грн.

Не краща ситуація і в Чугуївській громаді Харківської області. За словами Ірини Вишлова-Пилєвої, начальниці Чугуївського ЦНАП, якщо до початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України установа надавала послуг щороку більше як на 2 млн грн і ці кошти не покривали витрат на заробітну плату працівників та інші потреби для належного функціонування ЦНАП, то за 9 місяців 2022 року ця сума склала всього 491 тис. грн.

«Наш ЦНАП надає 180 видів послуг, і більшість з них є безкоштовними. Є послуги, які коштують 51 копійку. Мова йде про повторне отримання свідоцтва про народження. Тобто адмінзбір за окремі види послуг є недостатнім. За таких умов говорити про розвиток мережі, підвищення якості і доступності послуг не можемо. А в громаді через постійні вимкнення електроенергії техніка ЦНАП почала виходити з ладу. Через обстріли території громади військами рф, серйозно пошкоджена будівля одного старостату, де люди отримували чимало послуг. Де взяти кошти на відновлення будівлі і закупівлі техніки?», - риторично запитує Ірина Вишлова-Пилєва.

За її словами, проблемою на сьогодні є навіть запровадження еквайрингу.

«Ми хотіли запровадити еквайринг і встановити POS-термінали, щоб людям спростити оплату послуг. Але це виявилося також проблемно для нас. Банку, який може надати таку послугу, за кожен POS-термінал щомісяця необхідно сплачувати 400 грн. Для нас це дорого за сьогоднішніх обставин. Вважаю, що банки повинні мати програми співпраці з державними установами».

Підтверджує недостатність надходжень до місцевого бюджету за платні адміністративні послуги і Павліна Оганесян, начальниця управління адміністративних послуг Ромненської міської ради Сумської області.

«Витрати на папір, заправку картриджів, та інші розхідні матеріали не перекриваються надходженням за адмінзбір. Надходження до місцевого бюджету за платні адміністративні послуги складають 20% від всієї потреби ЦНАП. От міркуйте самі: доходи за платні адміністративні послуги у 2021 році склали 1 млн 881 тис. грн, а видатки – 8 млн 671 тис. грн. Ми доводимо депутатам громади, що щось заробляємо, і нам конче необхідно, наприклад станція з видачі паспортних документів, а фактично кошти не перекривають навіть комунальні послуги та утримання установи», - розповіла Павліна Оганесян.

У Бобровицькій громаді звертають увагу і на питання оплати послуг з реєстрації юридичних осіб, ФОП, громадських формувань, які надаються в ЦНАП.

«В ЦНАПі державні реєстратори опрацьовують Єдиний державний реєстр в «Дії». Щомісяця до Центру надходить не менше 300 заяв щодо реєстрації юридичної особи або ФОП, чи зняття з реєстрації, чи внесення змін. Але місцевий бюджет за такі послуги не отримує жодної копійки. Тобто ми надаємо всі ці послуги для людей, щоб вони були максимально доступними. Але відсутність плати дуже впливає на доступність. Наприклад, в Бобровицькій громаді в окремих старостатах необхідно замінити техніку, бо дуже застаріла. Також є рішення про створення ще одного віддаленого робочого місця ЦНАП. Але, на жаль, рішення залишилося на папері, бо коштів не вистачає», - констатує Ольга Шилко.

Свою колегу доповнює Павліна Оганесян:

«В зв’язку з передачею більшості повноважень органам місцевого самоврядування органами державної влади, більша частина адміністративного збору йде до державного бюджету. В порівнянні, за 2021 рік надходження до державного бюджету склало 2 млн 865 тис. грн, а до місцевого - 1 млн 881 тис. грн. Хоча всі послуги надаються на місцях без залучення спеціалістів органів державної влади. Наприклад, адмінзбір за послугу з видачі посвідчення водія справляється в державний бюджет, за бланкову продукцію, за паспортний документ в місцевий бюджет надходить лише 30% вартості адмінзбору».

Обертинський селищний голова Віктор Хамут вважає:

«Послуги реєстрації ФОП та юридичних осіб мають бути платними, оскільки конкретний отримувач послуги повинен компенсувати принаймні частину видатків на надання послуги».

За його словами, варто врахувати, що з жовтня 2020 року послуги РАЦС не надаються органами місцевого самоврядування, що створює великі незручності для жителів громади. Дані послуги є затребуваними, жителі громади часто звертаються з проханням про надання послуг РАЦС в громадах, так як відсутнє транспортне сполучення з деяких населених пунктів в місто Тлумач, де знаходиться відділ РАЦС.

Те саме кажуть і в Бобровицькій громаді.

«Державна реєстрація шлюбу, смерті зараз в ЦНАПом не надаються. Люди дивуються такій ситуації. В нашій громаді є села, які розташовані за 50 км від центру. І людям потрібно долати цей шлях, витрачаючи на дорогу кошти, щоб отримати такі послуги. І ту є ще один важливий момент – Державний реєстр актів цивільного стану громадян дуже переплетений з пенсійним фондом. І якщо припустити, що послуги ДРАЦ передадуть на рівень ЦНАПів громад, то це не дуже змінить ситуацію. Адже, наприклад, при реєстрації смерті, заявнику необхідно звернутися до пенсійного фонду, щоб отримати допомогу на поховання. А це значить, що все одно людині необхідно їхати за десятки кілометрів і години очікувати в черзі. Все це має бути в одному місці – в ЦНАП. Тоді це буде доступність послуг», - пояснила начальниця відділу ЦНАП Бобровицької територіальної громади.

Ще одна ситуація, яку варто змінити, стосується нотаріальних дій. Наприклад, нотаріальне посвідчення довіреності в старостаті коштує 85 копійок, але сплатити їх можна тільки через банківське відділення, якого звісно немає в багатьох селах, тільки в центрі громади. І багато сільських мешканців не користуються сучасними ґаджетами, щоб могти сплатити таку послугу з допомогою смартфону.

«Тобто, щоб сплатити 85 копійок, мешканцю віддаленого села Бобровицької громади треба витратити на дорогу до центру громади і назад 150 грн. Навіть якщо за людину сплатить працівник ЦНАП зі свого смартфону, то їй все одно треба їхати до центру і заплатити близько 100 грн нотаріусу, щоб той вніс цю довіреність до реєстру».

У Байковецькій громаді Тернопільщини солідарні з колегами і озвучують чіткі пропозиції: по оплаті за послуги, частина з якої йде розщеплення до державного бюджету, застосовувати єдине співвідношення 70% – місцевий бюджет, 30%- державний; включити до переліку адмінпослуг і послугу з надання відомостей про іпотеку для реєстрації місця проживання; збільшити оплату за послуги з реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання; переглянути розмір державного мита за нотаріальні дії та інші пропозиції; замінити платні послуги у відділах ДРАЦ на адміністративний збір.

Проте Байковецький сільський голова Анатолій Кулик наголошує, що платність послуг на мотивацію органу місцевого самоврядування до виконання відповідних повноважень не впливає.

«Мотивацією є доступність послуги для громадян, оперативність та своєчасність», - зазначив Анатолій Кулик.

Хоча і перше, і друге, і третє дуже залежить від фінансового забезпечення таких повноважень.

Зрештою, скільки громад – стільки і поглядів на вирішення проблемних питань фінансової стабільності сфери адмінпослуг.

Чи є спільний знаменник? Відповідь у Конституції України

Стаття 92 Конституції України визначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Щоб змінити ситуацію і впорядкувати відносини у сфері плати за надання адміністративних послуг, забезпечити прозорість цих відносин, підтримати сталий та якісний рівень надання адміністративних послуг за рахунок обґрунтованих розмірів адміністративного збору, ще в 2020 році у парламенті зареєстрували проект Закону «Про адміністративний збір» (№4380). Він був розроблений експертами неурядових організацій та міжнародних проектів, спільно з народними депутатами України та асоціаціями органів місцевого самоврядування (зокрема, Асоціацією ОТГ та Асоціацією міст України) і підтримувався ними.

Законопроект пропонує одним, відносно простим, рішенням оптимізувати розміри оплати за наймасовіші/базові адміністративні послуги та дії, які пропонується прирівняти до адмінпослуг (зокрема, нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами ОМС, де розміри «державного мита» досі складають по 17, 34 чи 51 копійки). Загалом розміри адміністративних зборів встановлювалися співмірно за раніше розрахованими «розцінками» у сфері реєстрації нерухомості, в діапазоні 50-100-200 гривень.

Експерти зазначають, що це має бути закон, що ухвалюється на заміну Декрету «Про державне мито» 1993 року. Перевагою такого закону є також зручність користування, коли в одному нормативному акті визначено плату за найпопулярніші адміністративні послуги. При цьому з одного боку цей закон дозволить оперативно вирішити проблему з розмірами адміністративного збору, а з іншого - створить передумови для подальшого прозорого та обґрунтованого формування розмірів адміністративного збору.

Але головне, що таким рішення можна поліпшити стан публічних фінансів у територіальних громадах, а частину плати (15-30%) - зараховувати до державного бюджету, аби мати ресурси на розвиток цифрових послуг, адміністрування електронних публічних реєстрів, кібербезпеку тощо.

Так, є низка дискусійних питань довкола цього законопроекту. Щоб знайти єдине спільне бачення, потрібно принаймні повернутися до дискусії. І це потрібно робити вже сьогодні, щоб не втратити здобутки децентралізації, які далися громадам нелегко, і щоб досягти поставленої в 2014 році мети - надання високоякісних та доступних публічних послуг.

«Вже чотири роки чекаємо цього Закону. Варто повернутися до його обговорення і більше не зволікати з прийняттям. Сподіваємося, нас почують. Наголошую, це питання вкрай важливе, якщо ми не хочемо втратити те, над чим так багато працювали всі ці роки впровадження децентралізації»,- сказала Ольга Шилко.