Автор: Дмитро Клименко, експерт із питань регіонального висвітлення Програми «U-LEAD з Європою»
Нові міста-побратими з’являються в українських муніципалітетах після початку вторгнення росії всупереч обставинам. І в цій ситуації це справжні друзі, адже громади в біді, без світла і тепла, води та інтернету.
Програма «U-LEAD з Європою» допомагає українським громадам знайти таких партнерів у країнах Європи та налагодити з ними сталі відносини.
Коростень на Житомирщині підписав угоду про співпрацю із литовським містом Укмерге. Громади вже обмінялись візитами своїх делегацій і вже мають перші результати співпраці.
Коростень значно постраждав від агресії росіян, місто навесні покинули понад 40 тисяч мешканців, в більшості жінки та діти виїхали за кордон та в інші регіони країни.
Окремі вулиці міста, така як Ковельська, були значно пошкоджені російською авіацією, а з жовтня від постійних атак росіян на енергетичну інфраструктуру в громаді перебої із постачанням електрики, тепла та води. Тому український муніципалітет налагоджує співпрацю із побратимом, аби зменшити негативні впливи війни.
Як литовське місто-побратим допомагає коростенцям, які проєкти планують реалізувати громади і як деруни об’єднали два міста, розповів Коростенський міський голова Володимир Москаленко.
Ми спілкувались із паном Володимиром онлайн 13 грудня перед черговою атакою росіян.
Вітаю, пане Володимире, дякую що знайшли час на цю розмову, знаю, що зараз складно з електроенергією та інтернетом.
Дякую вам!
На якому етапі зараз співпраця із Укмерге?
Почну з подяки Програмі «U-LEAD з Європою», яка допомогла нам знайти партнера в Литві і налагодити комунікацію. Це важливо для громад.
Ми вже підписали угоду про співпрацю між Коростенем та Укмерге. Зробили це в онлайн-режимі в присутності членів ради Укмерге, там були також наші представники. В угоді ми прописали, чим саме будемо займатись, але зрозуміло, що ключові заходи стосуватимуться війни в Україні.
В травні Укмерге відзначав день міста, наша делегація була там. І ставлення литовців до нас було вражаючим. Українських прапорів у місті було більше, ніж литовських. Таке щемне ставлення до нас, вони дуже співпереживають і хочуть допомогти. Міський голова (Роландас Яніцкас) дуже хоче приїхати до нас, і ми готові до зустрічі, лише варто зважати на безпекову ситуацію.
Ми бували в Литві не лише в травні, кожного разу, як наші представники відвідують Польщу, вони їдуть і в Укмерге, адже це поруч. І ми їм на день міста передали зображення червоного бика, який є на їхньому гербі, та іншу символіку.
Яку саме допомогу вже надали литовці?
Зараз наша співпраця стосується гуманітарної допомоги литовців нам. Спочатку ми просили, щоб нам передали медикаменти та продуктові набори довгострокового зберігання. І ми це від них привозили. Така допомога до нас йде постійно.
Ще нам передали великий автобус, який ми віддали військовим. Коли стала проблема із енергетикою – отримали від партнерів сім генераторів по 4 кіловати. Так, вони невеликі, але вкрай потрібні. Частину ми віддали нашим військовим і в пункти незламності. Також в цій партії були окопні свічки.
Роландас Яніскас, мер Укмерге, у своїй статті на одному із українських новинних сайтів написав колонку про вашу співпрацю. В ній він, зокрема, описав плани співпраці у сфері розвитку індустріальних парків. Що саме мається на увазі?
Так і в нас, і в них є індустріальні парки. Але у литовців з енергетикою простіше. Вони мають кілька генераторних установок, і це парк на основі дерев’яного кластеру. Вже понад 10 підприємств переробляють деревину і далі будуються. Ті підприємства користуються не газовою електроенергією, а поставили установку на 10 мегават, яка працюватиме на відходах підприємств.
Ми у Коростені виділили землю під сонячну електростанцію. Планували цю роботу, але через певну неузгодженість компенсації коштів за установку сонячних панелей багато інвесторів пішли. Ми виділили дві ділянки – одна 43 гектари, інша 25 для встановлення сонячних панелей. Але через військові дії цей процес зупинився. Ми не лишаємо цю ідею, і атаки росіян на енергетичну інфраструктуру показали важливість спроможності громад забезпечувати ключові потреби самостійно.
У нас є 34 котельні на території міста, із них 7 – на альтернативному паливі. І процес модернізації триває. На сьогодні з теплом і водою проблем немає, але які події будуть далі, ми не знаємо. У нас теж були «прильоти» по енергетичній інфраструктурі, яка забезпечує частину області. Енергетики швидко все відновили.
Реалізація таких проєктів – це не лише гроші, це і люди. Знову ж, у своїй статті мер Укмерге Яніскас написав, що бореться, щоб українські біженці переїздили до невеликих містечок Литви. Він бореться за людський капітал. Яка статистика виїзду мешканців громади у вас і скільки повернулось людей?
Окремої статистики по Укмерге у нас немає, але є загальні цифри. У березні ми вивезли 40 тисяч коростенців. Це жінки і діти. Це була Німеччина, Чехія, Словаччина, Польща, Франція. Вивезли досить оперативно автобусами та евакуаційними потягами.
Зараз за кордоном близько 1,5 тисяч дітей, дорослих трохи менше. Але активна міграція і цифри наразі змінюються, ми можемо відслідковувати кількість дітей по онлайн-навчанню.
Які проєкти ви плануєте реалізувати спільно з литовськими друзями?
Нас цікавить їхній досвід будівництва котельні, яка працює на відходах від обробки деревини, бо в нас тут на півночі Полісся достатньо такого ресурсу і ми хотіли б його максимально ефективно використовувати.
Крім того, в країнах Балтії альтернативна енергетика розвинута і там є деякі відмінності від того, як ця сфера працює у нас. Тому нам цікавий цей досвід.
Також розвиватимемо культурну співпрацю та обмін. І тут варто відмітити, що вторгнення росіян спрацювало як каталізатор об’єднання національних культур в Україні.
Важливий емоційний зв’язок. Наші діти із центру дитячо-юнацької творчості передавали своїм одноліткам поробки і, відповідно, з Литви теж отримували подарунки.
Зараз всі зусилля спрямовані на перемогу. Кожна наша розмова зводиться до питання – як ми можемо вам допомогти? І це нас вражає. Литовці дуже позитивно ставляться до України. Муніципалітет Укмерге став нашим справжнім другом. І вони, і ми хочемо розвивати партнерські стосунки.
До вторгнення Коростень мав побратимські стосунки з містами Білорусі та Росії. Коли громада розірвала ці зв’язки і хто, окрім литовського Укмерге, з’явився?
24 лютого у нас була сесія міської ради і ми розірвали побратимські стосунки з Мозирем з Білорусі і двома містами з Сибіру в Росії. Тому що які там можуть бути побратимські відносини, якщо вони – наші вороги.
Зараз вже підписана угода з Укмерге. Місто Бурж у Франції, вони самі до нас звернулись. Прийняли до себе наших 200 жінок і дітей. Постійно тримаємо зв’язок.
Маємо побратимів у Польщі – Краснік та Поліце. Також налагодили зв’язки з молдавським містом Аненій-Ной, це біля Кишиніва. Ми зустрілись у Литві. Їздили до них 9 листопада на день міста. Наша делегація інформувала їх про дії російських військ в Україні.
Також маємо контакти з містами Великої Британії, Китаю, Японії. Але поки це лише контакти.
В місті Нагасакі мали контакти, але поки це співпраця з протидії радіації.
Сьогодні в Україні складна ситуація. І важко говорити про наш вклад у такі проєкти як співпраця Укмерге-Коростень. Але що ваша громада дає цьому проєкту?
Ми дуже вражені підтримкою литовців. Під час кожної зустрічі ми відчуваємо розуміння та прагнення допомоги. Навіть на День Незалежності України мер Роландас Яніскас привітав нас українською мовою. Наша відповідь сьогодні – у культурній площині. В Коростені традиційно проводимо фестиваль дерунів. Це сотні рецептів страви і десятки тисяч туристів. І от цього року я розповів своєму колезі, що маю традицію на день дерунів готувати на святі. І передав йому свій рецепт млинців.
Так він організував окреме свято в своєму муніципалітеті, сам готував деруни за нашим рецептом і пригощав своїх гостей. Це наша культура древлянська, яка тепер є і в литовському Укмерге.ф
Теги:
партнерство історії війни міжнародна підтримка
Область:
Житомирська областьГромади:
Коростенська територіальна громадаДжерело:
Програма «U-LEAD з Європою»
25 листопада 2024
28 листопада: експертна публічна дискусія...
28 листопада, з 15:00 до 16:30 Інститут аналітики та адвокації (ІАА) проводитиме публічну дискусію «Відбудова громад:...
25 листопада 2024
Стратегії розвитку територій потрібні навіть...
До 13 лютого 2025 року кожен регіон має актуалізувати свою стратегію розвитку у відповідності до оновленої цього року...
25 листопада 2024
26 листопада – вебінар «Державний бюджет на освіту 2025. Ключові пріоритети та інвестиції»
26 листопада – вебінар «Державний бюджет на...
Швейцарсько-український проєкт DECIDE запрошує на вебінар про кошти на освіту і науку, закладені у Державному бюджеті...
25 листопада 2024
Яким буде освітній бюджет 2025 - основні акценти
Яким буде освітній бюджет 2025 - основні...
Верховна Рада України ухвалила бюджет на наступний рік. Яким він буде для освіти, розбиралися експерти...