Після того, як впала «Азовсталь», замість одного Маріуполя з’явилося два. Перший – зруйнований майже дощенту, заляканий, зрадницький, переповнений окупаційними військами та гаслами, голодний, холодний і безперспективний. Другий – нескорений, сповнений планів й обернутий у майбутнє. І чим далі, тим більше слабшає перший і тим сильнішим стає другий. Бо його підтримує увесь світ, віддаючи йому свою енергію і переконуючи у тому, що саме він – справжній. Тому досі працюють Маріупольська міська рада і маріупольські школи. Після звільнення і відбудови міста вони повернуться і писатимуть нові сторінки української історії Маріуполя. Над цим вже працює міський голова Вадим Бойченко, який зараз намагається зберегти освітню структуру міста – насамперед вчителів та учнів. Саме про них переважно і йшла мова у розмові Децентралізації з маріупольським міським головою, який обіймає свою посаду ось вже сім років поспіль.
Автор: Дмитро Синяк
Інтерв'ю підготовлено у межах кампанії "Громади і освітяни у війні" за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» DECIDE.
- Що можна сказати про підготовку до нового навчального року в умовах війни? Якими є її головні особливості?
Це надскладний рік з точки зору підготовки маріупольських дітей до нового навчального року. Адже вони, на відміну від своїх українських однолітків, не можуть піти до своєї школи, зустрітися з друзями та педагогами. Місто знаходиться під російською окупацією. Майже всі навчальні заклади мають пошкодження через російські обстріли, а від деяких залишилися самі руїни.
Сотні тисяч маріупольців змогли виїхати з окупації. Маріупольські діти перебувають зараз у різних куточках країни та світу. Тому для нашої команди було важливим створити умови, щоб вони мали змогу продовжувати навчатися у маріупольських школах онлайн. Нашу ініціативу підтримало МОН та керівництво Донецької ОВА. Таким чином, ми змогли запустити онлайн-навчання у шести школах №10, 29, 47, 48, 54 та 66.
Для нас було важливо зберегти зв'язок дітей з Маріуполем та Україною, а також освітній та інтелектуальний потенціал нашого міста. Адже вони і є майбутнє нашого українського Маріуполя.
З 63 маріупольських шкіл вважається уцілілими вісім
- Як навчатимуться маріупольські школярі та студенти? Чи вдасться зберегти маріупольські навчальні заклади?
У зазначених шести школах працюють маріупольські педагоги з різних навчальних закладів. Дисципліни викладають 250 педагогів. З них територіально 31% працюють з за кордону, 69% - з підконтрольної території України.
На початку вересня у наших закладах розпочали онлайн-навчання 4700 маріупольських дітей. Найбільше зараз учнів знаходиться у Польщі, Німеччині та Чехії.
Крім того, у столиці, за підтримки Київської міської ради, скоро запустить роботу Маріупольський міський ліцей, який об'єднав в собі три маріупольських ліцеї. Також маріупольські вчителі окремо об'єднали зусилля та створили приватну школу №56. Подібні ініціативи допомагають нам зберегти інтелектуальний та професійний потенціал Маріуполя, аби після деокупації вдихнути в місто нове життя.
Крім шкіл, свою діяльність в евакуації продовжують вищі та фахові навчальні заклади Маріуполя, які переїхали в різні міста України. Ті, хто звертався за нашою підтримкою, її отримували. Найбільше вона стосувалася інформаційного супроводу у проведенні вступної кампанії.
Під час обстрілів більшість шкіл міста отримали ушкодження та руйнації різного ступеню
- Наскільки до цієї підготовки залучається міська громада? Що залежить від неї?
Наша головна мета як громади - зберегти маріупольську освіту. Тому працюємо над цим разом з цивільно-військовою адміністрацією Донецької області та державою. Весь педагогічний склад отримує зарплату за рахунок державної субвенції. Інші працівники шкіл отримують нарахування з місцевого бюджету. Ті вчителі, які не залучені у навчальному процесі та знаходяться на території України, отримують ⅔ від окладу. Ті педагоги, які навчають дистанційно, отримують платню в повному обсязі.
Крім того, розуміємо, що маріупольським родинам зараз складно зібрати дитину до школи, бо фінансово не всі можуть це зробити. За власною ініціативою запустили у центрах “ЯМаріуполь” соціальну акцію з підтримки першачків. Вони мали змогу отримати все необхідне приладдя для навчання. Це важливо, щоб діти знали, що вони з Маріуполя та навіть, знаходячись в евакуації, відчували маріупольську турботу. Крім того, добрі канцелярські набори отримали учні 2-4 класів. Зараз розробляється низка проєктів, щоб охопити більше дітей різного віку підтримкою, яка допоможе у навчальному процесі. Шукаємо для цього партнерів та благодійні фонди.
- Що вимагає робота в умовах війни від колективів навчальних закладів?
У наших вчителів є великий досвід роботи в форматі онлайн-навчання. На це вплинула пандемія COVID-19. Але є особливості. Якщо всі вчителі добре знали своїх учнів, то зараз класи сформовані не тільки з різних класів, але й шкіл. Треба з деякими дітьми знайомитися заново, також враховувати їх психоемоційний стан після того жаху, що їм довелося пережити під час обстрілів Маріуполя.
Тож колективи налагоджують роботу з дітьми та налагоджують зв'язок. Крім того, формують навчальну програму таким чином, щоб діти мали змогу навчатися у другу зміну - після шкіл, які вони відвідують в інших країнах. А це також різні годинникові пояси. Тому уроки починаються у них о 15:00 за київським часом. Оскільки для них за день це “друга школа”, то варто сильно не навантажувати дітей. Матеріал подається креативно, цікаво, подекуди в ігровій формі та без виконання великого домашнього завдання. Уроки тривають по 30 хвилин. Засвоєння матеріалу виглядає наступним чином: 50% - в форматі онлайн, 50% - на освітній платформі, де діти самостійно можуть переглянути лекцію, матеріали до неї, презентації, виконати творчі та тестові завдання.
Викладання проводиться українською мовою. Проводять класні години на різні теми. Перші уроки почали з маріупольською родзинкою, показами добрими та рідними роликами про мирний Маріуполь.
Основна роль наших педагогів - бути вчителем, психологом та навіть батьками. Наші педагоги розуміють, через що пройшли наші діти, бо самі знають, як виживати у блокадному Маріуполі. Тому навіть в режимі онлайн намагаються бути більш уважними до учнів.
Як виглядає знищена окупантами найстаріша школа Маріуполя – школа №1
- Що відомо про стан навчальних закладів на окупованій території? Чи вціліли бодай якісь із них? Чи є такі, що розпочнуть працю, власне, в окупації, під орудою окупантів?
Під час обстрілів більшість шкіл отримали ушкодження та руйнації різного ступеню. З 63 маріупольських шкіл вважається уцілілими вісім. За попередніми даними після окупації Маріуполя 22 школи мають руйнації від 75 до 100%. Тобто ми розуміємо, що деякі з них вщент зруйновані та не підлягають ремонту. Інші мають часткові руйнації, але не придатні для навчання дітей. Російські окупанти цілеспрямовано знищували весь Маріуполь, обстрілювали все - від інфраструктурно важливих об'єктів, лікарень, шкіл до місць масового укриття людей та мирні будинки.
Наразі вони показово відремонтували декілька шкіл, які найменше всього постраждали від обстрілів. Але ми бачимо за лаштунками, що діти навчаються в коридорах, бо класи – зруйновані, їх не ремонтують. Багато сучасного мультимедійного обладнання окупанти вивезли у невідомому напрямку, віднявши у наших дітей не лише щасливе, мирне дитинство, а й змогу отримувати сучасну освіту.
Десятки навчальних закладів в Маріуполі знищені чи пошкоджені окупантами
- Чи здійснює Маріупольська міська рада якісь заходи, що полегшили б адаптацію учнів та педагогів до роботи-навчання на новому місці?
Ми відкриті для маріупольських родин. Аби відповісти на всі питання та проконсультувати, в нас працює єдиний контакт-центр, куди звертаються наші родини у разі, якщо вони не знають, що їм необхідно робити у новому місті та як їм записати дитину у школу. Але наразі всі українські громади дуже допомагають у цих питаннях переселенцям та немає проблемних моментів. Крім того, через наші центри ”ЯМаріуполь” вчителі, які не задіяні у навчальному процесі в онлайн-форматі, можуть звернутися за працевлаштуванням. У нас є такий позитивний досвід. Зараз розробляємо єдину систему працевлаштування для всіх маріупольців, які шукають роботу.
Теги:
історії війни репортаж освіта історії війни спецпроєкт
Область:
Донецька областьГромади:
Маріупольська територіальна громадаДжерело:
Пресцентр ініціативи "Децентралізація"
27 листопада 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...
27 листопада 2024
Зміни до Положення про атестацію педпрацівників: на що чекати освітянам
Зміни до Положення про атестацію...
Автор: Сергій Яцковський, національний експерт з місцевого самоврядування Проєкту DECIDE Відповідно...
27 листопада 2024
Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити дитину в сімейному середовищі
Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити...
Патронат над дитиною — це послуга в громадах, завдяки якій діти залишаються в сімейному середовищі навіть тоді, коли...
27 листопада 2024
Парламентський комітет напрацював рекомендації...
25–26 листопада 2024 року у Вінниці відбувся круглий стіл на тему: «Практика діяльності центрів надання...