Така вже доля Зеленодольської громади бути форпостом Дніпропетровської області. В мирний час ця громада завдяки молодій команді була однією з найактивніших та ініціативних.  З 24 лютого вона стала прихистком і домом для десятків тисяч переселенців з Херсонщини, які рятувалися від війни. При цьому громада та її мешканці постійно потерпають від обстрілів ворога.

Але не зважаючи на складну ситуацію та величезну зайнятість на волонтерському фронті, Зеленодольська громада продовжує прагнути до розвитку, допомагає розвиватися малому та середньому бізнесу, підтримує своїх мешканців і не дає «опускати руки». У серпні громада провела онлайн-форум випускників проєкту «Громада, дружня до бізнесу», який реалізовувала за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

В рамках проєкту для 30 підприємців (чинних та початківців) провели цикл навчальних тренінгів та тему розвитку бізнесу та власної справи. Про це розповіла Юлія Стадник, директорка Агенції місцевого розвитку Зеленодольської громади.

- Цей проєкт став поштовхом для створення зовсім нового формату взаємодії бізнесу і влади в нашій громаді. Нам вдалося реалізувати цей проєкт під час війни завдяки надійним партнерам, підтримці учасників та відповідальності кожного. А ще я дуже вірила, що в нас все вийде, - каже Юлія Стадник.

Під час форуму кожен з учасників розповів про свою справу і чого навчився. Своєю історією поділилася Ірина Карабут, яка разом із чоловіком Олександром торік придбали 10 вуликів. «Просто три ставити економічно невигідно, а п’яти могло не вистачити на всю рідню та друзів. Тому вирішили поставити десять», - пояснює вона. І додає, що бджоли, мед і участь в проєкті – це та опора, завдяки якій їм вдалося пережити перші місяці війни і почати жити далі. Вони з чоловіком не лише втримали власну справу, а збільшили пасіку і розширили асортимент продукції.

 

Олександр та Ірина Карабут

 

- Як тільки побачила оголошення про конкурс на навчання, то одразу зрозуміла, що це мені потрібно. На той момент ми з чоловіком тільки робили перші кроки в підприємництві та бджільництві. Для Зеленодольської громади, де на кожній дачі своя пасіка, продавати мед – це не проста справа. Але наші продажі на ярмарку до Дня Незалежності перевершили всі очікування. Ми пригощали медом всіх, хто підходив до нашого столика. І куштуючи наш мед, люди його купували. На наступному ярмарку у вересні ми вже презентували новинку – крем-мед. І знову продажі перевершили очікування. Але особисто я відчувала, що мені потрібно вчитися, розвиватися і тому цей проєкт стартував в нашій громаді дуже вчасно, - розповідає Ірина Карабут.

За її словами, якість тренінгів та отриманих знань була на дуже професійному рівні. Підприємниця розповіла, що на заняттях вчилися працювати з клієнтами, презентувати свою ідею інвесторам, розширяти свій бізнес, створювати бізнес стратегію.

- Під час одного з тренінгів нам пояснили, як визначити економічний результат проєкту. Завдяки цьому я змогла прорахувати рентабельність виробництва пастили, скільки треба її виготовляти та продавати, щоб не мати збитків. І вже на день народження придбала  обладнання для виготовлення пастили. Тепер знову-таки завдяки цьому навчанню ми готуємося подавати проєкт на грант. Дуже хочемо розвивати зелений туризм, пропонувати людям апітерапію та інші послуги. Я б навіть і не подумала про гранти та розширення, якби не була на тому навчанні. Працювали б як усі. Винесли на базар – хочете купуєте, хочете ні. Нам під час навчання дали основу. Як то кажуть вудку дали, а далі сам лови рибу. На безкоштовних курсах такого зазвичай не розказують. Усі хто дійшов до фіналу, вже один в одного замовив або продукцію або послугу. Ви б бачили мій зошит, - каже пані Ірина.

Ранок 24 лютого та перші дні вторгнення родина переживала, як і вся Україна, мобілізували внутрішні ресурси, склали тривожні валізки і почали допомагати волонтерам.

- Ми відвезли до волонтерського центру нашої громади відра, молотки, ще якісь речі за списком. Передали на блок-пости та передову меду. І повернулися додому – працювати. У нас вибору не було. Ми розуміли, якщо кинемо своїх бджіл, то вони загинуть. Ми не могли їх залишити. Так і виходили з того стану: пішов Саша на пасіку раз, потім вдруге, потім разом. Потім навколо вуликів квіти садили, щоб молода бджілка далеко не летіла і росла, збираючи нектар біля вулика. Було важко, але бджоли нас витягли. Саша цьогоріч всі нові вулики зробив жовто-блакитними - розповідає підприємниця.

 

Олександр цьогоріч всі нові вулики зробив жовто-блакитними

 

В один з таких днів Ірина вирішила запустити кампанію «Обміняю мед на донат на ЗСУ».

- Цікаво, але люди брали меду на 200 грн, а скидали 1000. І казали, це вашим захисникам. Бо люди не знали, як їм допомогти ЗСУ. Багато хто виїхав з нашого міста в села, а тут побачили можливість долучитися до спільної справи. Я не знаю, скільки грошей перерахували. Але ми розпродали/роздали весь свій мед. І люди продовжують кидати гроші. От буквально вчора присилає жінка мені 850 гривень і каже: «Іра, зроби мені півкіла пастили, а решту віддайте своїм захисникам». От такі в нас люди. Мої клієнти допомагали з прихистком знайомим переселенцям з нашої громади. До мене зверталися люди, як шукали прихистку і не знали, куди їхати. І я писала своїм клієнтам в Івано-Франківськ, Львів і люди їхали до них, - розповідає вона.

Ірина каже, що навчання додало їй впевненості у власних силах, дало підтримку людей та необхідні знання. Події останніх місяців довели, що як би важко не було, кожен може набагато більше. І навіть в умовах війни можна продовжувати улюблену справу. Зараз на пасіці родини Карабут вже 20 вуликів. Олександр сам зумів розвести бджолині сім’ї і це ще один крок до розвитку сімейного бізнесу.

У Регіональному офісі «U-LEAD з Європою» в Дніпропетровській області зазначають, що в рамках проєкту «Громада, дружня до бізнесу» свої ініціативи реалізовувала також і Софіївська громада.

- Коли ми починали разом із громадами реалізовувати цю ініціативу, наша мета була допомогти налагодити взаємодію між владою та бізнесом, допомогти створити сприятливий клімат для розвитку підприємництва, нові робочі місця, а також впроваджувати сталі інструменти активізації місцевих бізнес-ініціатив, - зазначає Олена Тертишна, керівниця регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Дніпропетровській області. - Як показує результат цього проекту, громади, котрі навчали підприємців, не втратили жодного з них. І під час війни усі учасники проекту стали надійною економічною складовою розвитку громад, а також каталізатором багатьох волонтерських бізнес-ініціатив.