«Від того, втратимо ми дітей, що добре розуміються у фізиці, чи не втратимо, залежить обороноздатність нашої держави у майбутньому. Адже розробки фізиків – це і дрони, і літаки, і балістичні системи…».
Завідувач кафедри фізики Херсонського фізико-технічного ліцею Максим Пашко разом з українськими науковцями та колегами з України заснували безоплатні курси з фізики для старшокласників, створивши фактично нову модель освіти й працевлаштування вчителів.
Автор: Дмитро Синяк
Максим Пашко – заслужений вчитель України, завідувач кафедри фізики Херсонського фізико-технічного ліцею, на якій до війни працювали 14 викладачів. (Навчалися у ліцеї близько 800 учнів 8-11 класів, причому конкурс на вступ сягав до 3 осіб на місце). Максим також очолює журі Всеукраїнської інтернет-олімпіади з фізики і разом с Іллею Гельфгатом виступає тренером шкільних збірних України під час підготовки до всесвітніх олімпіад: з фізики та з природничих наук. Тепер вчитель неохоче спілкується про час, який провів під окупацією у Херсоні – надто тяжкими є для нього ці спогади. Проте кілька фраз, які вириваються у нього під час розмови, дають зрозуміти, що пережив він чимало.
З іншого боку Максим принципово не хоче акцентувати на будь-яких складнощах. Адже він завжди дивився у майбутнє і при цьому робив усе, щоб воно було яскравим, привабливим та наповнювало життя сенсом. Вирвавшись із Херсона і втративши при цьому житло і можливість повноцінно працювати, Максим дуже швидко зумів зробити так, що від його майбутнього знову повіяло надією. Разом з колегами він створив унікальний освітній проект, який з часом цілком можна буде розширити до формату цілої держави. Після одної зі своїх лекцій Максим докладніше розповів про цей проєкт «Децентралізації».
З чого все почалося?
- Після евакуації ми мали намір насамперед зберегти команду своєї кафедри, тому ми трималися одне одного і продовжували працювати онлайн. Згодом до нас почали звертатися колишні учні, які виїхали за кордон, розпочавши навчання у тамтешніх навчальних закладах. Так-от, ці учні були дуже здивовані низьким рівнем викладання математики та фізики в Австрії, Німеччині, Англії, Швейцарії тощо. Це звучить дивно, але це так. Ми не розуміли, як їм допомогти. Певні факультативи організовували в онлайн-режимі, але кардинально це ситуацію змінити не могло.
Що ж її таки змінило?
- До нас звернувся наш друг, відомий науковець та професор Лейденського університету Нідерландів Олексій Боярський. У Нідерландах він знайшов фінансування для онлайн-школи, яку запропонував нам запровадити. Пан Олексій звернувся до нас з ідеєю: а чому б нам разом з нашими колегами не допомогти дітям, організувавши для них безкоштовні додаткові заняття з фізики? З одного боку, це дозволить не втратити талановитих дітей, а з іншого – працевлаштувати здібних вчителів. Оскільки проєкт вже тоді виглядав доволі глобально, ми об'єдналися з вчителями Харківського фізико-математичного ліцею №27, які теж залишилися практично без можливості повноцінно працювати із зацікавленою у фізиці молоддю. Усі розуміли: від того, втратимо ми дітей, що добре розуміються у фізиці, чи не втратимо, залежить обороноздатність нашої держави у майбутньому. Адже розробки фізиків – це і дрони, і літаки, і балістичні системи… Все це фізика, без знання якої наша країна буде постійно потребувати ленд-лізу і пасти задніх.
Хто підтримує ваш проект?
- Українські вчені з Лейденського університету Нідерландів та їх колеги, друзі та партнери по різним проектам. Вони підтримують нас за всіма напрямками нашої діяльності. Адже нам потрібен безлімітний Zoom, ліцензійне програмне забезпечення, інтернет, тощо. У перспективі ми плануємо демонстраційний експеримент та комп’ютерне моделювання, а це також потребує підтримки. Майже всі ми мешкаємо зараз не у власних домівках, або у містах, де тривають бойові дії. Ми вимушені знімати житло та позбавлені доступу до фізичного обладнання. Тому будь-яка підтримка збоку наших партнерів для нас дуже важлива.
Але ж кошти проєкту, мабуть, обмежені. Відтак навряд чи ви зможете суттєво розширити кількість класів.
- Наші друзі кажуть, що коли буде потреба, вони знайдуть можливості збільшити підтримку. Тобто є всі передумови для того, щоб наша школа розвивалася. У Нідерландах, як не дивно, у цьому зацікавлені. Чому? Наведу такий приклад. У Європейському центрі ядерних досліджень (CERN), поблизу Женеви між 1998 і 2008 роками збудували Великий адронний колайдер, найбільший у світі прискорювач елементарних часток. Фінансують його різні університети і лабораторії з понад 100 країн світу. Тобто бюджет там просто гігантський, так-от значна частина цього бюджету витрачається на організацію екскурсій та лекцій для школярів та вчителів з цілого світу. Збоку це виглядає дещо безглуздо, але у Центрі вважають, що коли навіть один з тих ста учнів, які приїдуть туди, стане згодом науковцем, воно того варте. Один зі ста! Цього достатньо, вважають вони, щоб наука розвивалася і вкладені інвестиції окупалися. Зараз багато українських дітей позбавлені звичайного шкільного навантаження, вони роз'їхалися хто куди, і майже ніхто не займається фізикою поглиблено. Втратити цих дітей означає втратити науку у майбутньому, причому не тільки в Україні, але й у цілому світі, адже наука тепер інтернаціональна.
Якщо проєкт фінансують «друзі з Нідерландів», до нього цілком можуть залучатися й нідерландські викладачі, чи не так?
- Так, і ми обов’язково будемо їх залучати. Багато наших випускників, які зараз працюють за кордоном, мають намір долучитися до нашої школи і навіть викладати у ній. Ми зараз складаємо розклад, і у кожного будуть свої тижні і свої групи. Ми робимо все, щоб фізика стала відкритою для всіх, щоб вона не була частиною якихось елітних освітніх програм й елітних навчальних закладів. Ми намагаємося робити все так, щоб кожен мав вільний доступ до знань. Бо, повторюся, від рівня знань з фізики залежить обороноздатність нашої держави у майбутньому.
Чи має Лейденський університет програми для навчання українців?
- Ми плануємо та сподіваємось, що коли наші учні закінчать наш освітній курс, вони отримують персональні дипломи від вченого Боярського Олексія зі штампом Лейденського університету. А цей штамп у світі важить дуже багато. Диплом з таким штампом може стати перепусткою для навчання у будь-якій точці світу.
Ваша онлайн-школа сконцентрована виключно на фізиці. Але чи плануєте ви додати до курсу своєї онлайн-школи інші предмети, наприклад, хімію?
- Плануємо. За місяць праці ми зрозуміли, що треба додати насамперед спеціальний курс з математики, що дуже потрібна для того, щоб поглиблено вивчати фізику. З іншого боку, ми зацікавлені у збільшенні кількості дітей. Тому що розуміємо, що всі діти, з якими ми працюватимемо, потім, швидше за все, повернуться до нас. На жаль, для створення повноцінної загальноосвітньої школи потрібна ліцензія і ще багато різних документів. У нас наразі не школа, а просто додаткові заняття – з фізики. Але всі, хто відвідують їх, можуть сподіватися отримати доволі глибокі знання з цього предмету. Працюємо ми виключно для учнів 8-11 класів.
Чи готуєте ви до ЗНО з фізики?
- ЗНО ніколи не було для нас ціллю чи навіть орієнтиром. Скажу чесно, готувати до ЗНО і готувати вченого – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Разом із цим, для тих учнів, які витримуватимуть наші навантаження, виконуватимуть наші домашні завдання й ретельно опрацьовуватимуть все, що ми їм даватимемо, складання ЗНО буде зовсім нескладною річчю. Але «ЗНО-шного» спрямування у нас немає і не буде.
За якою програмою ви працюєте? Ви писали авторську програму чи дублювали шкільну?
- Ми перш за все допомагаємо дітям у вивченні фізики у своїх школах, тому нашу програму ми обов’язково узгоджуємо зі шкільною. Але викладаємо ми зовсім не по-шкільному. Ми готуємо багато дітей до всесвітніх олімпіад, до дослідницьких проєктів, тут у нас досить великий досвід, і ми його використовуємо. Ми робимо так, щоб діти могли надолужити те, що вони втратили за час пандемії та війни, на наших курсах можна легко переходити з одної паралелі до іншої, від одного блоку тем до іншого. Таким чином діти можуть одразу долучатися до того курсу, який їх цікавить. Деколи до нас приходять діти, які не витримують навантаження і вимагають «трохи легшого рівня». Частина дітей займаються фізикою на територіях, де практично немає інтернету, і це вимагає від нас особливого підходу. Одна з наших учениць з Херсону, яка зараз живе у Німеччині, наприклад, не може заплатити за якісний інтернет, і тому купує проїзний квиток на потяг до Ганновера і назад. Цей квиток для школярів там коштує дуже дешево, а інтернет у потязі безоплатний. Так вона і навчається у нас.
Чи не заважає вам ця онлайн-школа працювати у ліцеї? Адже Херсонський ліцей теж, мабуть, працює дистанційно?
- Наразі жоден навчальний заклад з окупованих територій не працює у режимі онлайн, а тільки самоорганізується для такої роботи восени, коли має надійти відповідний наказ МОН. Ми поки що намагаємося зібрати дані стосовно реальної кількості дітей і вчителів, яких можна буде зібрати, з’ясовуємо, хто знаходиться на окупованій території, хто за кордоном, готуємо освітні платформи та програмне забезпечення для того, щоб можна було відновити навчальний процес з вересня. Поки невідомо, чи будуть працювати школи, які працювали раніше, до війни, невідомо, скільки дітей у них залишиться, яким буде навантаження педагогів і якою буде їхня зарплатня.
Але багатьом, мабуть, виїхати дуже непросто…
-Так. У когось немає машини; у когось – грошей, які зазвичай потрібні для виїзду; у когось – хворі родичі, яких неможливо залишити; хтось фізично не може ночувати у чистому полі по 5 діб. Наприклад, моя учениця, член української команди на Всесвітній олімпіаді з фізики, яка відбулася близько місяця тому, виїжджала на підконтрольну українському уряду територію з Херсону майже 11 діб. Жодних умов для нормального життя, постійні моральні знущання збоку росіян. Тисячі авто, майже у кожному маленькі діти, або вагітні жінки, або інваліди… Люди сплять у машинах, а коло них по ночах російські «Гради», прикриваючись колонами наших авто, гатять по українських позиціях. Це важко навіть згадувати, не те що пережити.
Як можна долучитися до ваших онлайн-курсів?
- Наприклад, через наш сайт: https://uaphysonline.com/. Достатньо подати заявку та зареєструватися у нашому телеграм-каналі. З часом у кожного учня на нашому сайті буде свій персональний кабінет, такий сайт поки у розробці. Тому спілкування йде через телеграм-канали, де викладаються посилання на групи, домашнє завдання, попередні відеоуроки тощо. Тобто нічого складного. Зареєструвалися, подали заявку і – відвідуєте заняття. У нас поки що 4 класи, по одному класу на паралель, але найближчим часом ми будемо робити додаткові групи. Бо бажаючих дуже багато. Всі заняття для дітей абсолютно безкоштовні, тобто будь-хто може долучитися до них. Наші викладачі перевіряють домашні завдання, пишуть свої коментарі до них, відповідають на запитання. Цей проєкт, власне, й унікальний тим, що цілком безкоштовно кожен старшокласник, який цікавиться поглибленим вивченням фізики, може долучитися до нього. Може надсилати свої розробки і працювати з нами тричі на тиждень, увечері, поза звичайним навчальним часом.
Чи не зацікавилося вашим проєктом Міністерство освіти? Адже у такому форматі можна надавати освітні послуги цілій країні, і, можливо, така освіта буде ефективнішою від онлайн-уроків у звичайні школі.
- Наразі посилання на нашу сторінку є на сайті Міністерства освіти та раді тому, що вони звернули увагу на наш проект. Ми були б дуже раді будь-який підтримці, що не приведе до збільшення формалізації та бюрократії, які можуть вбити будь-який чудовий проєкт. Для нас викладання фізики – улюблена праця, і за допомогою цієї праці ми хочемо зробити свій внесок у майбутню перемогу України.
27 грудня 2024
15 індустріальним паркам виділено 1,1 млрд грн державного стимулювання у 2024 році
15 індустріальним паркам виділено 1,1 млрд грн...
У 2024 році 15 індустріальним паркам виділили 1,128 млрд грн державної підтримки. Це дозволяє реалізувати 34 проєкти...
27 грудня 2024
Затверджено 95% місцевих бюджетів
Затверджено 95% місцевих бюджетів
Станом на 26 грудня 2024 року, за інформацією Мінфіна, затверджено 1520 місцевих бюджетів, що становить 95% від їх...
27 грудня 2024
Україна-Швейцарія 2024: найбільш насичений рік в історії двосторонніх відносин
Україна-Швейцарія 2024: найбільш насичений рік...
2024 рік був дуже насиченим роком в історії двосторонніх відносин між Швейцарією та Україною, мабуть найбільш...
26 грудня 2024
Детальний чи загальний регламент місцевої ради:...
Уявіть собі громаду, де прийняття рішень ради затягується на місяці, а мешканці не розуміють, за якими правилами...