З початку повномасштабного вторгнення Білоцерківська громада Полтавської області прийняла понад тисячу внутрішньо переміщених осіб. Це сьома частина від загального населення громади. Впоратися з таким напливом людей владі допомогли місцеві мешканці, підприємці та Програма «U-LEAD з Європою». Тепер у громаді на постійній основі проживають понад 700 переселенців. Усі вони успішно інтегрувалися та працюють заради спільного майбутнього, розповів Білоцерківський сільський голова Іван Лещенко.
«Наша громада складається з 29 населених пунктів. Порівняно з іншими ТГ, вона доволі невеличка — населення сягає близько 6 тисяч людей. Але з початком повномасштабного вторгнення кількість людей збільшилася — з перших днів березня до нас почали прибувати люди з регіонів, де тривали активні бойові дії. Загалом ми встигли прийняти більше тисячі людей з різних куточків країни, із них 770 — залишилися в громаді», — говорить Іван Лещенко.
За його словами, перші дні березня були складними для громади: бракувало базових засобів гігієни, продуктів та чіткого розуміння подальшої стратегії. З продуктами місцевій владі допомогли жителі громади та бізнесмени, а зі стратегією та планом дій — представники Програми «U-LEAD з Європою».
«З 24 лютого Програма «U-LEAD з Європою» вкотре прийшла на допомогу нашій громаді. Спочатку це була підтримка відповідними напрацюваннями, порадами, як працювати в цей період. А згодом до теоретичної й консультативної допомоги додалася матеріальна. Зокрема, ми отримали пакет допомоги «Прихисток», спрямований на покращення умов перебування тимчасово переміщених осіб», — додає сільський голова.
Аби покращити умови перебування тимчасово переміщених осіб, представники громади отримали від «U-LEAD з Європою» пакет допомоги «Прихисток», що включає намет, похідні ліжка, каремати, спальні мішки, ковдри, бак для води, генератор, базові та гігієнічні набори для ВПО.
Завдяки цій допомозі громада розгорнула мобільне наметове містечко, яке фактично перетворилося на транзитний хаб для переселенців. Там люди можуть зупинитися на кілька днів, перепочити та визначитися з подальшими планами.
Водночас переселенці, які вирішують залишитися в Білоцерківській ТГ, забезпечуються робочими місцями та можливістю працювати на користь громади: на місцевих підприємствах, або надаючи власні послуги.
«У певних селах поселилися вузькопрофільні спеціалісти: швеї, перукарі, масажисти. Ми дали їм можливість працювати в громаді, надавати свої послуги місцевим мешканцям і заробляти. І всі задоволені й готові залишатися в нашій громаді», — говорить Іван Лещенко.
Він також додав, що керівництво Білоцерківської громади не відмовляється від планів, які були анонсовані до 24 лютого. Навіть під час війни громада робить все можливе, аби наблизити будівництво індустріального парку та збільшити житловий фонд.
«Сьогодні наша громада живе, працює і, я впевнений, працюватиме надалі. Зрозуміло, що війна позбавляє нас багатьох шансів та можливостей, стримує наші плани, які хотіли реалізувати вже цьогоріч. Але ми неодмінно їх реалізуємо, просто відтермінуємо, перенесемо», — зазначає пан Лещенко.
Теги:
історії війни соціальні послуги війна
Область:
Полтавська областьГромади:
Білоцерківська територіальна громадаДжерело:
Програма «U-LEAD з Європою»
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...