Автори: 
Вадим Денисенко, експерт з мобільності “U-LEAD з Європою”
Яна Брик, радниця з розвитку громадської інфраструктури “U-LEAD з Європою”

Велосипед в умовах кризи завжди ставав в нагоді людині. На фото, де зображені міста після землетрусів та інших стихійних лих, ви часто можете помітити разом із пошкодженими будівлями людей з велосипедами поміж ними.

Діти повертаються додому після школи на фоні наслідків Великого Східнояпонського землетрусу 2011 року. Фото

Що спільного у стихійних лихах та війнах? Вони призводять до знищення інфраструктури, відсутності пального та потреби на деякий час розраховувати лише на власні сили. Велосипед - недорога та масова відповідь на перелічені виклики.

Російська агресія та її наслідки демонструють, наскільки недооціненим виявився велосипедний транспорт у мирні часи і як ефективно він може допомагати у критичні моменти.

Інтернет облетіли фото сотень покинутих у Зеленодольській громаді велосипедів, на яких мешканці Херсонщини вибиралися полями з окупованих територій.

Велосипеди та інвалідні візки, які у Зеленодольську залишили мешканці Херсонщини, втікаючи від війни. Фото: Дмитро Невеселий

В оточених та окупованих Чернігові, Маріуполі, Тростянці велосипед став ледь не єдиним способом доставити адресну гуманітарну допомогу.

Мешканці Маріуполя під час боїв за місто. Фото: Альбертас Тамашаускас

Концепції розвитку велоінфраструктури як відповідь на нові виклики

«U-LEAD з Європою» завжди підтримувала розвиток сталої мобільності. У 2018 році в рамках проекту «Зелене світло велоруху в громадах[2]» в п’яти громадах були розроблені велоконцепції, а ще 30 громад отримати плани розвитку сталої мобільності. Більше того, саме за підтримки «U-LEAD з Європою» був розроблений перший державний стандарт України з планування та проектування велосипедної інфраструктури ДСТУ 8906:2019[3].

У жовтні 2021 році «U-LEAD з Європою» започаткувала мережу з розвитку велоінфраструктури, учасниками якої стали 12 громад західних областей України. Завдяки участі у «веломережі» у громад з’явилась можливість розробити власні схеми та концепції розвитку велоінфраструктури.

Звісно, це передбачало копітку роботу. Громади пройшли теоретичне навчання з планування велосипедної інфраструктури, отримали індивідуальні  консультації з написання концепції розвитку велоінфраструктури та навчилися створювати картографічні матеріали в Google My Maps.

У підсумку 12 громад запланували 1 070 050 км шляхів транспортної велосипедної інфраструктури. З них:

• 181 927 км першочергових - ділянки, якими будуть користуватися більшість велосипедистів, бо там знаходяться точки тяжіння;
• 804 051 км  другорядних - ділянки, які сполучають житлові масиви з першочерговими маршрутами; та
• 89 860 рекреаційних - прогулянкових маршрутів вихідного дня.

Також громади запланували 37 туристичних веломаршрутів загальною протяжністю 1 161 404 км. Туристичні маршрути об'єднують 23 замки та палаци Західної України: Дубенський, Тернопільський, Бучацький, Чортківський, Микулинецький, Теребовлянський, Підзамочківський, Палац графів Реїв, Свірзький, Золочівський, Олеський, Підгорецький, Збаразький, Скалатський, Бодулів, Виноградівський, Королевський, Хустський, Бронецький, Палац-фортеця графів Телекі,  Палац графа Жігмонда Перені, Палац Стецьких, Палац Шахіновича.

Воєнні дії не стали перешкодою на шляху до фіналізації продуктів, над якими працювали громади.

12 громад-учасниць мережі з розвитку велоінфраструктури: Гощанська (Рівненська), Мирогощанська (Рівненська), Люблинецька (Волинська), Маневицька (Волинська), Бібрська (Львівська), Красненська (Львівська), Байковецька (Тернопільська), Великоберезовицька (Тернопільська), Спаська (Івано-Франківська), Солотвинська (Івано-Франківська), Іршавська (Запорізька), Довжанська (Запорізька).

Планування велосипедної інфраструктури, на думку учасників веломережі, сьогодні набуло подвійної актуальності через наступні фактори:

• в усіх громадах відбулось різке збільшення населення за рахунок переселенок та переселенців, які шукали прихисток подалі від лінії фронту;
• паливна криза призвела до перебоїв у роботі громадського транспорту та проблем з пальним для приватних авто.

В чому цінність концепції розвитку велоінфраструктури

Велоконцепція - це планувальний документ громади, який:

• з одного боку, визначає зміни в просторі громади. Вказує на яких вулицях та дорогах в майбутньому з’являться умови для руху велосипедом (велосмуги, велодоріжки, заспокоєння руху) та де будуть побудовані велосипедні паркінги;
• з іншого - визначає дії органу місцевого самоврядування для промоції велотранспорту та аналізу ефективності витрати коштів (підрахунок велосипедних потоків)

Велоконцепція є інструментом планування. Затвердження концепції місцевою радою змушує розробників містобудівної документації враховувати її рішення та дозволяє залучати кошти на реалізацію її заходів.

  Схеми транспортної та туристичної веломереж Байковецької громади, Тернопільська область

Таблиця заходів реалізації концепції Маневицької громади, Волинська область

Концепція зазвичай складається зі:

1. схеми транспортних велосипедних маршрутів – тих шляхів, якими мешканці та мешканки громади їхатимуть в щоденних справах: на роботу, навчання, на закупи;
2. схеми туристичних маршрутів – шляхів між туристичними об’єктами, природніми принадами території. Туристичні маршрути зазвичай поєднують території кількох громад, якщо їх об’єкти посилюють привабливість маршруту;
3. переліку заходів концепції з визначенням часу реалізації та відповідальних осіб. В перелік заходів входять опис кожної окремої ділянки транспортних та туристичних маршрутів, визначення точок розташування велосипедних паркінгів, заходи з промоції використання велосипедів;
4. та системи оцінки та моніторингу ефективності виконання концепції – індикатори успішності реалізації.

Усі вищезазначені компоненти напрацьовувались громадами. Й, наприклад, 12 громад загалом запланували встановити велосипедні паркінги у 481 точці на власній території. 28 з них заплановані як “перехоплюючі”, тобто розташовані у транспортних вузлах і дозволяють залишити велосипед на довгий час та пересісти на інший транспорт. Наприклад на міжміський автобус чи залізницю.

Окрім схем та концепцій, 10 громад підготували також проекти мобільності, врахувавши потреби внутрішньопереміщених осіб.

Війна демонструє, що наявність велосипедної інфраструктури в громадах – це не просто сучасний тренд, а елемент стійкості території перед непередбачуваними обставинами, складова концепції енергетичної незалежності. В умовах здорожчання та скорочення кількості пального не лише переселенці, але й місцеві мешканці відчули можливості, які відкриває для них велосипед.

Щиро сподіваємось зовсім скоро проїхатись велосипедом по вже реалізованим туристичним маршрутам від Чортківського до Бучацького замку.