Як провести обстеження пошкоджених об’єктів: порядок та особливості

Авторка: Яна Брусенцова, експертка Проєкту DECIDE, юристка,
головна редакторка всеукраїнських видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости»,
директорка Департаменту видань для публічно-правової сфери


В умовах воєнного стану ми опинилися в ситуації, коли в результаті бойових дій було пошкоджено об’єкти різного виду (житловий фонд, будівлі закладів освіти, культури тощо). Логічно, що у представників органів місцевого самоврядування виникає запитання: що з цим всім робити? Раніше ми вже про це трохи писали спираючись на постанову КМУ від 18.12.2013 № 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації».

Відтепер же Урядом було прийнято постанову від 05.04.2022 № 423, якою було внесено зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва (далі – Порядок), а відповідно визначено процедуру здійснення обстеження в тому числі пошкоджених внаслідок саме воєнних дій об’єктів (далі – пошкоджених об’єктів). Отже, з моменту набрання ним чинності, саме на нього необхідно спиратися здійснюючи відповідні обстеження.

Розглянемо його та спробуємо розібратися в нововведеннях.

Варто одразу вказати, що в самому вже Порядку визначено, що він застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.

Передбачається, що обстеження:

  •  об’єктів проводиться за рішенням власника або управителя об’єкта;
  •  пошкоджених об’єктів може проводитися за рішенням:
    - уповноважених органів – виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад;
    - у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Тобто маємо щонайменше декілька суб’єктів, за чиїм рішенням може та має розпочатися процедура обстеження пошкоджених об’єктів (перелічені вище).

 

ДО УВАГИ

Уряд деталізував, що обстеження, зокрема, пошкоджених об’єктів проводиться відповідно до Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

 

Важливо! Передбачається, що у разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу – виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі – уповноважений орган) він письмово повідомляє про таке рішення власника або управителя об’єкта протягом трьох календарних днів.

Тобто, на мою думку, маємо таку хронологію:

  • уповноважений орган прийняв рішення про проведення обстеження;
  • протягом трьох календарних днів письмово повідомляє про таке рішення власника або управителя.

 

Примітка. У Порядку не уточнено з якого моменту починається відлік трьох робочих днів. Отже звернемося до загальних правил Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Зокрема, відповідно до ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується:

  • відповідним власником або управителем;
  • уповноваженим органом;
  • шляхом залучення за загальними правилами, тобто в умовах мирного часу (п. 2 Порядку):
  • фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі – виконавці);
  • підприємств, установ та організацій, у складі яких є відповідальні виконавці, вказані вище.

Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об’єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – Реєстр будівельної діяльності).

У той же час в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану обстеження пошкоджених об’єктів проводиться:

  •  виконавцями, зазначеними вище в цьому матеріалі;

та/або

  •  фахівцями інших професій, які пройшли професійну атестацію, а саме:

- інженер-проектувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
- експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
- інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія».

  •  може проводитися шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є виконавці, визначені вище.

Важливим є розуміння підстав, за наявності яких проводиться обстеження об’єктів. Загальний перелік наведений в оновленому п. 6 Порядку. Передбачається, що обстеження проводиться у разі:

  • настання строку наступного обстеження (примітка: про них йдеться у п. 5 Порядку);
  • виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта, що проводиться його власником або управителем;
  • необхідності прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), у тому числі на підставі актів, складених уповноваженими органами

(Примітка: на мою думку, це саме наш варіант, коли необхідно проводити обстеження саме пошкоджених об’єктів);

  •  проведення перевірки технічного стану об’єкта для виконання проектних робіт із капітального ремонту, реконструкції, реставрації;
  •  проведення перевірки врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Згідно з п. 7 Порядку обстеження об’єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устатковання), що характеризують експлуатаційну надійність об’єкта (в тому числі забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реконструйованих або збудованих об’єктів житлового та громадського призначення).

Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження, крім випадків, встановлених Мінрегіоном.

Передбачається, що за письмовим зверненням громадських об’єднань осіб з інвалідністю представники таких об’єднань залучаються власником або управителем об’єкта для проведення обстеження.

У свою чергу новим п. 81 Порядку уточнено, що обстеження об’єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами:

1. Підготовка до проведення обстеження.

Примітка. Підготовка до проведення обстеження об’єкта здійснюється шляхом:

  • ознайомлення з об’єктом, його об’ємно-планувальним і конструктивним рішеннями, виконавчою геодезичною документацією, матеріалами інженерно-геологічних вишукувань;
  • проведення аналізу наявної проектної та технічної документації;
  • складення програми робіт з обстеження на підставі погодженого власником або управителем об’єкта технічного завдання.

2. Попереднє та/або основне (детальне) обстеження.

Примітка. Попереднє обстеження об’єкта проводиться за зовнішніми ознаками з метою визначення необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення програми робіт шляхом:

  • суцільного візуального обстеження;
  • виявлення дефектів і пошкоджень за зовнішніми ознаками з проведенням необхідних вимірювань, фотофіксацією, складенням схем їх розташування, а також їх прив’язкою в натурі;
  • попереднього оцінювання технічного стану об’єкта;
  • складення попереднього висновку про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта, рекомендацій щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або рекомендацій щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об’єкта, а також про врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення (у разі коли проведення основного (детального) обстеження не вимагається).

У разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, та/або неврахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення проводиться основне (детальне) обстеження.

Важливо! Рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об’єкта приймається його власником або управителем, або уповноваженим органом разом з виконавцем у разі потреби із залученням представників громадськості.

Обстеження проводиться шляхом:

  • проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проектні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем за період експлуатації об’єкта, а також внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів);
  • визначення фактичних експлуатаційних навантажень і впливів на будівельні конструкції, основи фундаменту, інженерні мережі і системи об’єкта;
  • детального вимірювання необхідних геометричних параметрів об’єкта, будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, їх елементів і вузлів;
  • виявлення зміни характеристик основи фундаменту та розвитку небезпечних процесів і явищ шляхом виконання контрольних інженерних вишукувань на земельній ділянці та прилеглих до об’єкта ділянках за наявності небезпечних процесів і явищ;
  • інструментального визначення параметрів дефектів і пошкоджень, фотофіксації, складення схем їх розташування, а також їх прив’язки в натурі;
  • проведення перевірочних розрахунків основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об’єкта в цілому;
  • проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень;
  • узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
  • розроблення рекомендацій щодо можливості подальшої експлуатації об’єкта, проведення наступного обстеження, конструктивних рішень про відновлення та підсилення окремих будівельних конструкцій та/або врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення, загальних висновків

3. Складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Примітка. Звіт, який має містити:

  • висновок про технічний стан;
  • рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації);
  • разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

При цьому складення паспорта об’єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об’єкта не вимагається.

 

Роботи з обстеження пошкоджених об’єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні».

Якщо стисло, то саме так має виглядати процедура проведення обстеження пошкоджених об’єктів. По мірі того, як буде з’являтися нова інформація, ми будемо продовжувати висвітлювати цю тему.

22.04.2022 - 12:03 | Переглядів: 14252
Як провести обстеження пошкоджених об’єктів: порядок та особливості

Теги:

інфраструктура юрконсультація війна війна ліквідація наслідків Яна Брусенцова

Джерело:

DECIDE

Читайте також:

24 грудня 2024

Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія Івана Космини

Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія...

Чи не єдиний в Україні штатний радник міського голови з питань безбар’єрності Іван Космина працює у місті Чортків...

24 грудня 2024

Громада на всі 100: як Шевченківська громада відновлює водогін, а Вознесенська — створює нові робочі місця

Громада на всі 100: як Шевченківська громада...

10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс...

24 грудня 2024

24 грудня 2024

Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо стратегічного розвитку громад та регіонів

Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо...

Міністерство розвитку громад та територій України об’єднало понад 500 представників влади, експертів та громадськості...