15 лютого 2022 року Верховна Рада Украйни прийняла в другому читанні та в цілому законопроект №5719 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів».

Законопроект, зокрема передбачає зміну механізму зарахування акцизного податку з тютюну, відповідальність казначейства у вигляду пені за прострочення платежу акцизу з тютюну, зростання обсягу ДФРР до 1,5%, розширення джерел надходжень місцевих бюджетів тощо.

Експерт з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні Ігор Онищук виокремив основні зміни, що стосуються бюджетного процесу та місцевих бюджетів:

1. Визначено, що з 1 січня 2023 року державний фонд регіонального розвитку визначається в обсязі не менше 1,5 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. (До цього обсяг ДФРР визначався в розмірі не менше 1% доходів ЗФ).

При цьому, визначено, що ДФРР розподілятиметься наступним чином:

30 відсотків – на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку;

70 відсотків – на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених відповідними регіональними стратегіями розвитку та планами заходів з їх реалізації.

2. З 1 квітня 2022 року змінено механізм зарахування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів: зараховуватиметься до бюджетів місцевого самоврядування автоматично відповідно до часток, що визначаються щомісячно, як співвідношення вартості реалізованих тютюнових виробів на відповідній території за звітний місяць до загальної вартості реалізованих тютюнових виробів за звітний місяць в цілому по Україні.

Крім цього, у разі несвоєчасного подання звітності про виконання бюджетів та недотримання автоматичного режиму зарахування акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування, органи Казначейства України несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, який стягується з рахунку органу, що здійснив порушення бюджетного законодавства, до відповідного бюджету місцевого самоврядування.

3. З 1 січня 2023 року змінено напрям зарахування збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження із загального фонду до спеціального фонду державного бюджету.
4. Передбачено зарахування до загального фонду місцевих бюджетів:

• 10 % надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, що зараховуються за місцем фіксації правопорушення за допомогою відповідних технічних засобів – приладів контролю за рахунок зменшення відповідних надходжень до державного бюджету;
• адміністративних штрафів, що накладаються органами електротранспорту (тролейбус, трамвай), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил користування електротранспортом;
• 50 відсотків плати за ліцензії на проведення азартних ігор у казино і  залах гральних автоматів, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного закладу;

5. Уточнено норму щодо зарахування податків і зборів за місцем попередньої реєстрації  при зміні місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду як до державного так і до місцевих бюджетів.
6. Визначено, що податок на доходи фізичних осіб з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок.
7. Доповнено надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів: 90 % коштів від викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства.
8. Додано та визначено термін «бюджетна пропозиція», визначено повноваження та відповідальність головних розпорядників бюджетних коштів щодо складання і подання Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу) бюджетних пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету).
9. Виключено вимогу щодо фінансування ліцеїв виключно міськими радами з населенням більше 50 тисяч. Таке повноваження надано всім міським, селищним, сільським радам.
10. Заборонено в разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків змінювати і переглядати індекс податкоспроможності частіше, ніж один раз на рік.
11. Уточнено, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах надається за рахунок державного дорожнього фонду (було за рахунок джерел формування спеціального фонду державного бюджету). Фактично державний дорожній фонд створюється в межах спец фонду державного бюджету.
12. Уточнено, що однією з істотних умов договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб'єктом господарювання про погашення заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за виконання гарантійних зобов'язань є сплата пені за прострочення відшкодування зазначених витрат у разі прострочення відшкодування зазначених витрат більше ніж 30 календарних днів.

Крім цього, визначено, що обов’язковою умовою договору, укладеного із суб’єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання або іншого позичальника:

• забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик);
• внести плату за надання кредитів (позик);
• надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов’язань;
• сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов’язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;
• надати державі як кредитору права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора

13. Скасовано вимогу щодо складання та подання на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період головним розпорядником бюджетних коштів проекту кошторису.
14. Встановлено вимогу публікації головними розпорядниками бюджетних коштів звітів про огляди витрат державного бюджету протягом трьох робочих днів після подання таких звітів до Кабінету Міністрів України.
15. До доходів загального фонду державного бюджету віднесено:

• 10 відсотків коштів від викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства.
• плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.

16. З 1 січня 2023 року забезпечення здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України буде здійснюватися за рахунок 50 відсотків (було 40%) джерел, визначених пунктом 13-5 частини третьої статті 29 цього Кодексу (50% штрафів за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі).
17. Виключено необхідність подавати до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, і показники їх досягнення за результатами попереднього бюджетного періоду, очікувані у поточному бюджетному періоді та прогнозні на середньостроковий період при поданні проекту закону про Державний бюджет України, схваленого Кабінетом Міністрів України.