Значну частину території Прилісненської громади займають ліси. Через це там складно виростити більшість культур, та для ягідного виробництва — це ідеальні умови. До децентралізації землі громади тривалий час були занедбані. Утім вже сьогодні там активно розвивається ягідний кластер — один з ключових напрямів стратегії розвитку, розробленої в межах Програми «U-LEAD з Європою».

Заступник голови Прилісненської громади Олексій Гнатюк описує шлях, який громада пройшла до успіху у галузі ягідництва, та майбутні проєкти, над якими вже працює.

 

Олексій Гнатюк, заступник сільського голови

 

«У нас були всі передумови, аби займатися виробництвом ягід»

 

Наша громада вже два роки працює над реалізацією стратегії розвитку, яку вдалося розробити завдяки співпраці з «U-LEAD з Європою». Один з напрямів, над яким одностайно вирішили працювати, — ягідне виробництво. І це не випадкове, а цілком закономірне рішення.

В ході децентралізації ми об’єднали потужні ресурси та надзвичайний людський потенціал. І його потрібно було правильно використовувати. До того ж, місцеві жителі вже давно прагнули займатися підприємництвом та вирощуванням ягід. Жодних сумнівів у нас не було — створення ягідного кластеру включили до пріоритетів громади.

Варто також сказати, що наша земля — унікальна. Понад 65% території Прилісненської громади — це ліси. У нас багато ягід-дикоросів, особливо чорниці та журавлини. Жодна інша культура не зможе тут прижитися так само добре, як ягоди. Крім того, ще з 1990-х років на території громади побудовано багато спеціальних холодильників. Словом, у нас було потужне підґрунтя, і відмовлятися від такої ідеї було б великою помилкою.

Тому вже наступного року після утворення громади, в 2017, ми почали займатися інвентаризацією вільних сільськогосподарських земель, аби підготувати фундамент для подальшої підприємницької діяльності.

 

Прилісненська громада

 

«Ми не шукали інвесторів, це вони знайшли нас»

 

Після ухвалення стратегії розвитку ми хотіли займатися виробництвом самостійно, без здачі земель в оренду великим інвесторам. Навіть практично встигли створити окреме комунальне підприємство, яке мало б цим займатися. Але сталося дещо інакше. Почали приходити підприємці, переконували, що краще налагодити співпрацю і отримати користь для всіх. Вони обіцяли стабільно платити за користування землею та працевлаштувати місцеве населення. Ми порадилися і вирішили, що це справді хороша ідея.

Як виник наш ягідний кластер? До громади приїхав засновник і директор компанії «Біо Беррі» Віталій Ішмурат. У нього була ідея залучити особисті землі населення до ягідного виробництва. Інвестор був готовий допомогти з посадковим матеріалом, фінансувати підживлення рослин та решту процедур. Люди натомість мали б здавати йому ягоди гуртовими партіями для подальшої реалізації за кордоном.

 

Засновник і директор компанії «Біо Беррі» Віталій Ішмурат

 

Так компанія «Біо Беррі» стала першим великим інвестором у нашій громаді. Чи можливо тут бути монополістом? Звісно, ні. Усі підприємці розуміють, наскільки цінна наша земля та які врожаї ягід тут можуть бути. Це прибуткова справа. Тому замість монополії ми отримали дещо краще — постійну та жваву конкуренцію. Але її ніхто не боїться: усі ягоди йдуть на експорт та завжди знаходять свого покупця.

Власне, після звернення пана Ішмурата ми виставили на аукціон право на оренду двох ділянок: площею 12 та 24 гектари. Це була земля, якою понад 20 років ніхто практично не користувався. Інвестор заклав там плантації полуниці, суниці, малини, обліпихи та лікарських трав. А згодом — розширив виробництво новими ділянками.

Важливо розуміти, що ми надаємо ділянки на умовах довгострокової оренди, але не виключаємо подальшої передачі земель у власність. Для цього потрібно виконати лише одну умову: громада має побачити, що люди дійсно працюють і займаються вирощуванням. І про це мають знати усі, хто планує орендувати землі громади.

 

 

«Запустили ягідний кластер — і до нас почала їхати молодь»

 

Безумовно, запуск ягідного виробництва позитивно вплинув на темп та якість розвитку громади. По-перше, з’явилися нові робочі місця, а разом із ними — заробітна плата для жителів. Людям вже не потрібно кудись їхати, аби заробити гроші.

Інвестори орендують наші землі та вкладають кошти у вирощування ягід. Ми, як громада, отримуємо прибуток, завдяки якому забезпечуємо функціонування дитячих садочків та центрів дозвілля. А ще відбувається постійний приток людей.

І найцінніше в цьому — молодь, яка приїжджає до громади та починає тут працювати. Дуже часто це досвідчені спеціалісти, які працювали з ягодами за кордоном та мають хороші знання. Сьогодні вони нарешті можуть заробляти вдома. Так само заробляє й наше комунальне підприємство, яке допомагає інвестору з обробкою землі.

 

 

Врожай малини, вересень 2021 р.

 

«Це не сезонна, а постійна робота»

 

Інколи думають, що наш кластер — це робота на декілька місяців, після чого всі просто сидять і далі чекають на новий сезон. Але це не так. На наших землях вирощують різні ягоди, лікарські рослини, а також гречку. Щоправда, останнє — це тимчасовий захід, завдяки якому можна розчистити землю, не вдаючись до агресивних методів.

Полуниця, малина, обліпиха, валер’яна — різні культури дозволяють продовжувати сезон роботи. А якщо якогось року вийде поганий врожай або ж впадуть ціни на певні ягоди, завжди можна буде заробити на інших.

 

На ягідному полі

 

«Наразі цілі вдалося реалізувати на 70-80%»

 

Сьогодні ягодами займається майже 20% населення громади. І йдеться не лише про людей, які працюють на інвесторів. Місцеві мешканці також вирощують ягоди. І це не дивно, адже за кілька місяців можна отримати більш ніж пристойний дохід.

Ось, давайте порахуємо. У кожному селі громади щонайменше 10 людей займаються малиною. Тобто це приблизно 50 людей на громаду. Якось я поцікавився, скільки вдалося зібрати з 30 «соток». Вийшло 2,5 тонни. А один кілограм коштує 100 гривень. Тобто за осінь, а фактично за два місяці, можна лише на малині заробити 250 000 гривень. Це хороший бізнес і чесний заробіток, який дає результат.

Якщо підрахувати, наскільки нам вдалося виконати наразі цілі, вказані в стратегічному плані, то це, напевно, 70-80%. Можна більше. А головне — потрібно більше. Але для цього слід розвиватися, збільшувати обсяги виробництва та навчати населення. Одна з головних проблем — люди не знайомі з бізнесом достатньо близько, аби розуміти, як налагодити свою роботу та заробляти більше. Тому наразі ми намагаємося організувати курси для мешканців громади, аби вони змогли детальніше розібратися в тонкощах розвитку власної справи.

 

Прилісненська громада

 

«У наших цілях — не лише ягідний кластер»

 

Стратегія, над якою ми працювали разом із U-LEAD, передбачає не лише створення ягідного виробництва. Вона більш широка та глобальна. Наприклад, візьмемо до увагу наше розташування та кількість лісів. Це одразу наштовхує на думку про створення кластеру з виробництва альтернативного джерела енергії — тріски.

Або, скажімо, ми плануємо розвивати туристичний напрям. На території нашої громади налічується 13 озер, багато рослинності, чисте повітря. Тут треба думати про об’єднання з іншими громадами задля створення туристичного кластеру. Сусідні громади мають багато церков та монастирів, а між селами Старосілля та Копилля кілька років тому знайшовся унікальний човен-довбанка, якому понад 700 років. Тобто напрацювання та передумови є, і цілком об’єктивні. Ми не плануємо зупинятися виключно на ягідному кластері.

 

Олексій Гнатюк, заступник голови Прилісненської громади

 

«Без експертів програми нам було б складно»

 

Наразі нам вдалося втілити в реальність один з опорних напрямів стратегії, і в цьому величезна заслуга U-LEAD. Ми співпрацюємо вже давно, з грудня 2016 року, коли лише формувалася громада. Вже тоді ми відчували їхню підтримку: і в організаціях виконавчого апарату ради, і в підборі спеціалістів, і під час створення ЦНАП. Це тривала і довга дружба.

Робота над стратегією розвитку була б значно довшою та складнішою, якби не U-LEAD. Експерти програми допомагали нам під час розробки стратегічних та операційних цілей, консультували щодо прозорого використання землі та аукціонів, пояснювали, як втілити в життя програму з підтримки розвитку підприємництва тощо. І все це було дуже активно, жваво, конструктивно. Навіть якась рутинна, повсякденна робота. U-LEAD — це досвід, який нам дуже допоміг. І, скажу чесно, без цього було б дуже важко. Ми цінуємо цю допомогу та прямуємо разом далі. Попереду ще багато всього.

Фото: U-LEAD

Відеоролик історії успіху Прилісненської громади: