Що насправді відбувається з освітою у громадах? Результати масштабного дослідження

 

Швейцарсько-український проєкт DECIDE, провівши Всеукраїнське соціологічне дослідження «Децентралізація управління освітою в територіальних громадах України», зрозумів, що треба вдосконалити і чим можна пишатися в освітній сфері.

 

Автор: Дмитро Синяк


Без соціологічних досліджень неможливо зрозуміти, якими конкретно є результати тої чи іншої реформи. Тому масштабне дослідження, яке провів Швейцарсько-український проєкт DECIDE, є надзвичайно важливим. На цьому наголошували практично всі учасники прес-конференції, присвяченій презентації результатів соціологічних розвідок.

- Наприкінці позаминулого року в Україні з’явилося понад 1400 громад, яким було делеговано управління шкільною та дошкільною освітою, – сказала, відкриваючи захід, директорка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Наталія Протасова. – Але для якісного розуміння потреб на місцях необхідно регулярно моніторити результати змін. Ми сподіваємося, що результати нашого дослідження дадуть можливість об’єднати зусилля всіх учасників реформи для організації якісної освіти на місцях.

Безпосередньо проводив опитування респондентів з листопада 2020 року по вересень 2021 року Київський міжнародний інститут соціології, який загалом провів вже шість досліджень, що стосувалися децентралізації. Основним завданням інституту було «визначити рівень задоволення членів громад та ключових учасників освітнього процесу доступністю та якістю освіти», а також «вивчити питання дебюрократизації та управління закладами освіти у територіальних громадах України». Дослідження охопило всі території нашої держави, крім тимчасово окупованих, з акцентом на чотирьох пілотних областях: Івано-Франківській, Луганській, Одеській та Полтавській.

 

Хто брав участь в освітньому дослідженні DECIDE

 6 500 респондентів з усіх областей України (крім тимчасово окупованих територій) загалом взяли участь у дослідженні, у тому числі:

  • 40 представників центральних органів виконавчої влади
  • 24 управлінці обласних державних адміністрацій
  • 88 управлінців органів місцевого самоврядування
  • 125 керівників
  • 325 учителів
  • 3009 учнів 8-11 класів
  • 1692 батька чи матері учнів 1-11 класів
  • 1301 член територіальних громад

 

Менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак наголосила, що повноваження управління освітою для більшості громад є новими, адже раніше модель управління освітою була централізованою.

- Секторальна реформа децентралізації в сфері освіти передбачає докорінну зміну системи управління, - наголосила Валентина Полторак. - Якщо раніше у нас переважала централізована модель, то вже понад рік прийняття рішень, зокрема і в освіті, максимально наближені до громадян. Адже повноваження з управління освітою були передані місцевим радам. Дошкілля, загальна середня освіта та позашкілля, центри професійного розвитку педагогічних кадрів, інклюзивно-ресурсні центри - це ті установи, засновниками яких сьогодні є територіальні громади. Ми говоримо про понад 30 тисяч закладів освіти, 4 мільйони учнів, понад 1 мільйон вихованців ДНЗ, понад 450 тис учителів.

 

 

Дослідження виявило багато проблем, пов’язаних з кадровим потенціалом, бюрократією та залученням громадян до прийняття рішень у сфері освіти.

Валентина Полторак  звернула увагу на те, що у 2021 році більшість громад робила перші кроки в управлінні освітою і дослідження відображає саме ті напрями реформування, які допоможуть забезпечити сталий розвиток якісної та доступної освіти. За її словами, мова йде про:

  • стратегічне планування освіти, яке потребує максимального залучення освітян, батьків, активних громадян;
  • формування ефективної мережі закладів освіти у громадах. У найближчі роки мережа буде знову трансформуватися, адже з 2027 року в Україні мають запрацювати профільні ліцеї.
  • cтворення комфортного та безпечного освітнього середовища, яке передбачає і реформу шкільного харчування, забезпечення пожежної безпеки та інші нагайних питання, за які відповідає засновник.
  • розвиток кадрового потенціалу громад - як управлінського, так і педагогічного;
  • розмежування повноважень в сфері освіти між обласним та місцевим рівнями;
  • скорочення та цифровізація звітності і документообігу;
  • прозорість та демократичність врядування як в громаді, так і в школі.

Заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький розповів, що, за результатами дослідження, 29,5% управлінці органів місцевого самоврядування щотижня витрачають на створення різноманітних звітів від 6 до 12 годин, а серед керівників закладів освіти цей показник зростає до 38,2%. Це чимало, особливо якщо враховувати, що робочий тиждень складається із 40 годин. Однак при цьому 4,2-4,5% респондентів виступають проти запровадження електронного документообігу. Цікаво, що п’ята частина керівників закладів освіти стверджує: інформація, яку вони подають до звітів, не відбиває реального стану галузі.

 

 

85% управлінців органів місцевого самоврядування вказали, що подають одну і ту ж звітність, лишень за різними формами та різним органам державної влади. 37% опитаних працівників обласних адміністрацій вказали на дублювання повноважень органів управління освітою місцевого та обласного рівнів, при цьому 47% управлінців розповіли про потребу у проведенні додаткової роз’яснювальної роботи щодо повноважень обласних та місцевих органів влади. Факт проведення таких навчань – щодо децентралізованого управління освітою – підтвердили тільки 2% працівників місцевих адміністрацій і 21% працівників ОДА.

Доволі невеселою виявилася статистика стосовно вікової та гендерної збалансованості в освіті. Виявилося, що 85% шкільних вчителів – жінки, а вік 75% вчителів перевищує 36 років. Не дуже втішною є картина демократичного врядування. 19% учнів взагалі не змогли оцінити його рівень, що свідчить насамперед про їхню слабку обізнаність у цьому питанні. А ужитковість шкільних знань визнає лише половина учнів: з твердженням «У школі я отримую знання, необхідні мені у житті» погодилися лише 52% респондентів.

Однак є і кілька перемог. Найбільшою з них є практично одностайне (90%) визнання модернізації освітньої інфраструктури. Також 89% опитаних визнали, що громади співпрацюють між собою у сфері освіти, що є надзвичайно важливим для швидкого поширення позитивного досвіду.

- Сфера освіти посідає чільне місце у реформі місцевого самоврядування, і від того, наскільки якісно надаються освітні послуги, багато в чому залежить успіх усіх перетворень, – сказав заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода. – Як на мене, результати дослідження виглядають доволі оптимістично. Адже з 1 січня минулого року понад 800 нових громад перейшли на нові умови господарювання, перебравши делеговані державою повноваження у сфері освіти, тож не дивно, що багато їхніх мешканців та працівників органів місцевого самоврядування ще не до кінця зорієнтувалися у новій для них системі координат. Я переконаний, що якби опитували виключно жителів громад, що утворилися у 2015-2016 роках, результати були би набагато кращими…

 

 

Заступник Міністра зазначив, що «Мінрегіон врахує потребу у навчанні працівників органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, а також керівників освітніх закладів». Крім цього, В’ячеслав Негода визнав, що «дублювання різних доручень є великою проблемою для спеціалістів нижчої ланки, які часто змушені готувати однакові довідки для різних установ за різними формами та станом на різні дати». Тож щоб зменшити апетити органів центральної, обласної та районної влади у тому, що стосується довідок, вже створено спеціальний портал, який включатиме й інформацію щодо освітньої мережі. Він, зокрема, міститиме багато показників сфери освіти, аж до кількості дітей у кожному освітньому закладі. Завдяки цьому можна буде легко робити аналітику по району, області і цілій країні.

Генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти та науки України Олег Єресько сказав, що, на щастя, сюрпризів для нього у дослідженні виявилося небагато. Однак він висловив занепокоєння «не дуже високим рівнем бажання представників органів місцевого самоврядування проходити навчання». Принагідно пан Олег повідомив про кілька нових державних освітніх субвенцій: на розбудову нових харчоблоків, на запровадження пожежної безпеки у школах, а також на інклюзивність навчального процесу.

- Ті часи, коли вчителеві для якісного викладання було достатньо шкільної дошки та уламку крейди вже давно минули, – сказав Олег Єресько. – Освітній стандарт теж має бути адаптований до сучасних вимог, щоб знання та навички, отримані дитиною у школі, знадобилися б їй згодом у житті. А також щоб розрив між освітою у селі та у місті, був би набагато меншим.

 

 

Важливі наголоси прозвучали в промові секретаря Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталії Піпи.

- Дослідження проєкту DECIDE показує сумну тенденцію щодо демократичних процесів у закладах освіти, – сказала вона. – Такий глобальний показник змінюється протягом років, отже проблема є серйозною. PISA* показує розрив між міською та сільською школою в Україні у півтора роки.  Однак правда також у тому, що громади, якими керують люди, близькі до освіти, показують набагато кращі результати, ніж ті громади, для яких освітні проблеми є периферійними. Керівництво багатьох громад, на жаль, досі не розуміє, що таке Нова українська школа і як на практиці має реалізовуватися вимога давати учням не тільки знання, але й компетенції. А все це вимагає інвестицій, зокрема, і з боку громади. Досі, на восьмому році реформи, керівники багатьох громад повторюють: «Не буде школи, помре село». Між тим, у Німеччині, де 80 млн жителів, шкіл є удвічі менше, ніж в Україні. Тож кількість не означає якість.

Наталія Піпа дещо конкретизувала слова Олега Єреська про додаткові державні субвенції, виділені на сферу освіти громадам цьогоріч. Так, протипожежна субвенція має скласти 1,6 млрд грн, або близько 60 млн грн на кожну область. Громади мають виділити стільки ж для повноцінного фінансування проєктів, «які вже варто готувати».

Виступила на прес-конференції і директорка Швейцарського бюро співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Ніколь Рудер.

- Швейцарія є дуже децентралізованою країною, і для нас децентралізація у сфері освіти є логічним продовженням загальної реформи, – розповіла пані Ніколь. – Як це виглядає на практиці? Якщо в одній нашій громаді збирають врожай, то на цей час плануються канікули у школах. А інші громади вчаться у цей час. Якщо в одних громадах більше годин французької мови, бо вона належить до франкомовної частини нашої держави, то в інших громадах – менше. Подібні речі регулюють місцеві органи влади. Загалом освіта є одним з факторів, за яким люди судять про ефективність децентралізації. Тому, на мою думку, якщо 35% мешканців українських громад не довіряють органам місцевого самоврядування, а саме таку картину змалювали автори дослідження, цей показник обов’язково треба покращувати. Тоді підтягнуться й інші цифри.

 

 

На прес-конференції також виступили голова Всеукраїнської організації громад Олександр Корінний, директорка Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС Національного агентства України з питань державної служби Марина Канавець та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський.

- Ми впевнені, що результати цього дослідження будуть відображені у стратегічному документі щодо децентралізації управління освітою в Україні, – резюмувала Валентина Полторак. – Це дослідження було лише першим етапом, результати наступного будуть оприлюднені в 2023 році.


* PISA (Programme for International Student Assessment, Програма міжнародного оцінювання учнів) – дослідження якості освіти, започатковане 1997 року Організацією з економічного співробітництва та розвитку. PISA надає доказові дані про якість освіти, допомагаючи урядам країн світу змінювати освітню політику там, де це потрібно.

 

Найнесподіваніші висновки «освітнього» дослідження проєкту DECIDE

  • Лише менше половини учнів почуваються цілком безпечно у шкільному середовищі, а кожен десятий взагалі не вважає освітнє середовище безпечним. Водночас цього не помічають керівники закладів освіти, вчителі та батьки.
  • Значна кількість учнів отримує у свій бік негативні висловлювання учителів, що свідчить про необхідність створення комфортного психологічного клімату у закладах освіти.
  • Серед усіх елементів освітнього процесу у школах учні найбільш незадоволені шкільним харчуванням.
  • Кожен четвертий учень вважає шкільну освіту неякісною, а кожен п’ятий – недоступною.
  • Лише 34,5% учителів і 36,8% батьків змогли підтвердити, що брали участь в обговоренні перспектив розвитку освіти, що наштовхує на думку про формальний підхід до громадських консультацій та обговорень або про вибіркове залучення громадськості до розробки стратегічних документів.
  • У громадах близько 20% респондентів переконані у тому, що стать голови громади або керівника закладу освіти впливає на ефективність місцевої влади та на якість освіти відповідно.
  • У школах поширений поділ класів на групи за статевим принципом – про це розповіли від 43,3% до 61,4% опитаних.
  • Понад 30% батьків вважають, що існують чоловічі та жіночі професії.

 

ЗАВАНТАЖИТИ більше результатів дослідження (PDF, 5,5 МБ)

Фото Анастасії Сироткіної

Теги:

освіта дослідження

Джерело:

Читайте також:

27 листопада 2024

Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді

Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...

У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...

27 листопада 2024

Зміни до Положення про атестацію педпрацівників: на що чекати освітянам

Зміни до Положення про атестацію...

Автор: Сергій Яцковський, національний експерт з місцевого самоврядування Проєкту DECIDE Відповідно...

27 листопада 2024

Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити дитину в сімейному середовищі

Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити...

Патронат над дитиною — це послуга в громадах, завдяки якій діти залишаються в сімейному середовищі навіть тоді, коли...

27 листопада 2024