Автор: Василь Височанський, експерт з питань охорони здоров’я «U-LEAD з Європою»

Україна знаходиться в активній стадії реформування системи охорони здоров’я і, як наслідок, одним з актуальних питань в контексті процесу децентралізації є формування та діяльність госпітальних округів, створення яких базується на кластерному принципі територіальної доступності якісної медичної допомоги для населення.

Зважаючи на суспільне значення системи госпітальних округів, важливо розглянути їхню законодавчу основу, засади для формування та участь у цьому процесі територіальних громад.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до власних (самоврядних) повноважень територіальних громад належать:

• управління закладами охорони здоров’я, які належать територіальним громадам,
• організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення,
• організація медичного обслуговування населення.

В той же час, серед делегованих повноважень територіальних громад:

• забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території,
• забезпечення розвитку медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності,
• визначення потреб та формування кадрових замовлень для цих закладів.

У статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено, що з метою забезпечення територіальної доступності якісної медичної допомоги населенню створюється госпітальний округ.

Поняття «госпітальний округ» визначається як сукупність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території. Також встановлено, що у межах госпітального округу визначаються опорні заклади охорони здоров’я. Порядок створення госпітальних округів та перелік опорних закладів охорони здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Відповідно до цього постановою КМУ від 27.11.2019 р. № 1074 «Деякі питання створення госпітальних округів» (далі – постанова) затверджено порядок створення госпітальних округів, який, у свою чергу, визначив механізм створення, управління та функціонування госпітальних округів.

Згідно з п.6 постанови суб’єктами госпітального округу є заклади охорони здоров’я та фізичні особи-підприємці, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення на території госпітального округу. Виходячи з цього, всі заклади охорони здоров’я, власниками яких є територіальні громади, є суб’єктами госпітального округу.

Тією ж постановою визначено мету створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються для того, щоб краще організувати та наблизити до людини спеціалізовані медичні послуги, оскільки, мешканці територіальних громад потребують не лише первинної медичної допомоги. Їм потрібна і спеціалізована медична допомога в стаціонарних умовах. А це вже питання наявної медичної інфраструктури вторинного рівня.

Особливо гостро ці питання постали після передачі закладів охорони здоров’я вторинного рівня з районної у комунальну власність територіальних громад, яка відбулась після укрупнення районів згідно з постановою Верховної Ради України (далі – ВРУ) від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів”. На сьогодні, розпорядженням КМУ від 15.01.2020 «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року» затверджено перелік опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року. Однак, цілком логічним є їхній перегляд за пропозиціями відповідних госпітальних рад.

Згідно з п.7 постанови КМУ від 27.11.2019 року № 1074 «Деякі питання створення госпітальних округів», визначено, що рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська чи Севастопольська міські держадміністрації для визначення проблемних питань, координації дій, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо реалізації на рівні госпітального округу державної політики у сфері охорони здоров’я, а також щодо організації надання медичної допомоги в госпітальному окрузі, утворюють госпітальну раду як консультативно-дорадчий орган при раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській чи Севастопольській міських держадміністраціях.

В Україні досі одна з найбільш неефективних серед європейських країн мереж закладів охорони здоров’я, проблеми якої пов’язані з відсутністю системи планування таких закладів та практикою сталої співпраці місцевих громад з керівниками закладів охорони здоров’я щодо їхнього утримання та розвитку. Тому центральним елементом медичної реформи в аспекті реформування та впорядкування мережі закладів охорони здоров’я стало затвердження Порядку створення госпітальних округів та госпітальних рад. Завданням госпітальних рад є аналіз і планування того, яким чином розвиватимуться заклади охорони здоров’я, розташовані в різних населених пунктах, сусідніх містах та селах, котрі входять до одного госпітального округу.

Ключовим процесом в даному випадку є створення спільного плану дій, а саме як такі заклади охорони здоров’я будуть розвиватися не окремо один від одного, а усі разом. Кінцева мета — забезпечення повного комплексу спеціалізованих медичних послуг для жителів госпітального округу. Саме відповідальні особи на місцях через госпітальні ради мають зробити так, щоб підпорядковані їм заклади охорони здоров’я працювали максимально ефективно як єдина система. Адже туди, де буде багато пацієнтів, і поїдуть кваліфіковані фахівці, а зрештою, і підуть кошти Національної служби здоров’я України.

Відтак, долю закладів охорони здоров’я, які знаходяться в самих територіальних громадах, мають вирішувати насамперед представники громад. Це дозволить, як мінімум, чітко контролювати процес та уникнути небажаних для громади результатів. Більше того, це можливість суттєво підвищити якість життя в громадах. Основна мета запровадження госпітальних округів, госпітальних рад і всього того, що із цим пов'язане, – це наблизити до людей високоякісні спеціалізовані медичні послуги, наприклад, кардіохірургія, нейрохірургія, діаліз тощо. Допомога, яку мешканці громад раніше могли отримувати лише в обласному центрі, зараз має надаватися в багатопрофільних лікарнях інтенсивного лікування.

Необхідно при цьому вже після формування госпітального округу та госпітальної ради напрацювати перспективний план розвитку госпітального округу мінімум на 3, а краще на 5 років. Важлива участь в розробці такого плану представників територіальних громад. Саме їхня участь дозволить визначити, яким чином територіальні громади організовують медичну мережу своїй території та правильно розподіляють відповідні фінансові ресурси. Територіальні громади мають приймати стратегічні рішення, яку лікарню доцільно розвинути до другого рівня, яку перепрофілювати у заклад паліативного догляду, а яку – у реабілітаційний центр тощо.

Отже для ефективної та якісної роботи закладів охорони здоров’я в госпітальному окрузі однією з необхідних умов є максимальне делегування до госпітальної ради представників громад. Це можуть бути голови територіальних громад або їхні профільні заступники, представники медичної спільноти, активні мешканці, які мають бути залучені до обговорення та напрацювання перспективних планів розвитку госпітальних округів. Серед іншого, такий підхід дасть змогу врахувати всі регіональні особливості для ефективного використання наявних ресурсів системи охорони здоров'я та залучення додаткових інвестицій для розвитку спроможної мережі закладів охорони здоров’я відповідного госпітального округу.