Асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» виповнюється два роки.

---

Урбанізація дедалі більше змінює світ. Ще кілька років тому рівень урбанізації населення планети становив 54,9%, а темпи зростання частки міського населення – 1,84% (оцінка тренду на 2015-2020 роки). Причім найбільше воно концентрується саме навколо головних планетарних міст тяжіння – потужних міських агломерацій.

Сьогодні третина населення Франції проживає в радіусі 100 кілометрів довкола столиці і вважає себе парижанами, принаймні жителями Великого Парижа. На величезні мегаполіси, густо населені агломерації перетворилися майже всі столиці  європейських країн: Лондон, Берлін, Варшава, Брюссель, Рим, Лісабон, Стокгольм, Амстердам тощо.

Вочевидь це об’єктивний процес, тож державним інституціям, органам місцевого самоврядування доводиться вчитися управляти ним, створювати належні умови для співжиття, співпраці, спільних інтересів, налагодження комфорту для всіх. Ефективне управління призводить до економічного зростання країн, відповідної соціальної рівності, раціональнішого використання природніх і трудових ресурсів.

 

 

Берег лівий, берег правий…

Напряму зачіпають ці виклики сьогодення й українську столицю, розділену на дві частини однією з найбільших річок нашого континенту. Існує навіть такий вислів: «Столичні мости стомилися». Київ зусибіч істотно приростає новими районами щільної, переважно висотної забудови, він перевантажений транспортом, а міська інфраструктура непомірно переобтяжена через маятникову міграцію. Тому безвідкладний пошук сучасних ефективніших управлінських форм співпраці із сусідами – не забаганка, а об’єктивна реальність.

Схоже, довготривалі розмови про нагальність створення столичної агломерації вже перейшли в практичну площину. Законодавці працюють над розробкою правової бази майбутнього утворення, цю тематику передбачає законопроект №2637– про це на початку року йшлося на круглому столі, який організував Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у співпраці з асоціацією «Київська агломерація» за підтримки Ради Європи.

Принагідно згадаємо, що Рада Європи на запит української сторони три роки тому підготувала ґрунтовний аналітичний Звіт за результатами фахового огляду «Демократичне врядування в містах-метрополіях на прикладі Київського регіону». Сутність порад зводилася до одного: «Сідайте за один стіл і домовляйтеся, це вигідно всім!». Перше репрезентативне соціологічне опитування населення, що проживає в низці міст, селищ та сіл навколо Києва та в самій столиці, проведене на замовлення Ради Європи, засвідчило помітний інтерес тамтешніх жителів і жительок до ідеї створення столичної агломерації.

А на початку жовтня 2019-го громади Київщини та Київ започаткували власну асоціацію «Київська агломерація», маючи на меті ефективніше здійснювати свої повноваження, узгоджувати дії щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сприяти місцевому та регіональному розвитку.

Спершу членів асоціації було 19, затим, у зв’язку із децентралізацією та реформою територіальної організації влади кілька учасників приєдналися до інших громад, натомість своє членство офіційно підтвердили Ірпінська та Білоцерківська міські, Немішаївська селищна і Гірська сільська ради. Сьогодні асоціація об’єднує 18 громад.

Певна річ, кожен потенційний учасник ймовірного утворення бачить власну вигоду від співпраці. Приміром, Білоцерківська міськрада сподівається, що таке партнерство дасть можливість покращити культурні та соціальні послуги через кращий транспортний зв’язок. До речі, ці сподівання не безпідставні – вже сьогодні тут відкрито швидкісний маршрут і  доїхати з Києва до Білої Церкви можна за 1 годину  10 хвилин. Це позитивно позначиться на збільшенні туристичного потоку зі столиці до унікального парку «Олександрія» та на Міжнародний симпозіум скульптури, який віднедавна тут проводять. На Олександрівському проспекті міста вже з’явилася алея оригінальних металевих скульптур, яку варто побачити.

Золочівська сільська територіальна громада з Бориспільщини, розташована поблизу унікальних дніпровських заплав, хотіла б налагодити сучасне автобусне сполучення зі столицею, щоб жителям і жителькам було зручніше їздити на роботу й вертатися ввечері додому. Водночас це, на думку місцевих управлінців, також сприятиме приїзду до них киян, які звикли у вихідні відпочивати на природі, а отже, сприятиме розвиткові туристичної інфраструктури прибережних територій.

Міська рада Обухова має економічну цікавість до створення майбутньої агломерації. Тут діють потужні підприємства, зокрема і з переробки твердих побутових відходів, які, на думку місцевої влади, можуть викликати інтерес у партнерів. Сподіваються вони і на культурні преференції від нової форми співпраці, зокрема плекають надію, що етнографічний міський фестиваль прихильників пісенної творчості Андрія Малишка «Мамин рушник» за умов агломерації перетвориться на міжнародний.

Фастів як потужний залізничний вузол  має плани з покрашення пасажирських перевезень. Це, каже тамтешня влада, зможе істотно розвантажити автомобільні шляхи і зменшити затори на дорогах.

 

 

Крок за кроком

Свого часу під час презентації Звіту за результатами фахового огляду «Демократичне врядування в містах-метрополіях на прикладі Київського регіону» експерти Ради Європи зазначали, що досягнення домовленостей щодо майбутніх механізмів врядування в рамках метрополії у Київській області забезпечить кращу координацію просторового планування, економічний розвиток, забезпечить інвестиції не лише в житлове будівництво, а й в інфраструктуру на всій метрополійній території. І при цьому враховуватимуться можливості забезпечення демократії участі.

Називалися і конкретні втрати України від управлінської невизначеності щодо цього процесу. Європейські колеги також наголошували, що з економічних і політичних причин це питання набуває загальнонаціонального масштабу, яке стосується не лише місцевого самоврядування. Тому центральна влада країни має брати участь у сприянні та формуванні належних рамкових умов для підтримки розв'язання існуючих проблем.

З цим погодилися і народні депутати України з профільного парламентського Комітету. Уважно вислухавши учасників і учасниць круглого столу в місті Буча, про який ми згадували вище, аргументи членів асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», думки експертів вони погодилися з пропозицією відкликати законопроект № 2637 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад».

Асоціація органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», за словами її виконавчої директорки Інни Скляр, продовжує свою діяльність. Протягом вересня асоціація на вимогу і за потребою органів місцевого самоврядування ініціювала низку заходів. Так, у  Гостомельській громаді  у форматі круглого столу обговорювали можливості для співробітництва: державно-приватне партнерство, форми співробітництва, передбачені Законом України «Про співробітництво територіальних громад», інші можливості співпраці з інвесторами, пошук грантів. Також дискутували щодо внесення змін до законодавства для створення кращих умов співробітництва громад.

Під час зібрання говорили про потребу внесення змін до чинного законодавства, які б розширили такі можливості. У Броварах йшлося про виклики і перспективи територіальних громад, що входять до асоціації, у зв’язку із будівництвом Великої Київської окружної дороги. Броварська міськрада пропонує реалізувати ідею спільного залучення інвесторів. Наступним місцем зустрічі стане Обухів. Там топовою темою буде обмін досвідом співпраці місцевої влади і бізнесу в сфері переробки побутових відходів.

Контакти, співпраця, пошук компромісів, гуртування довкола справ, які мають взаємний інтерес, – це інструменти, якими в сучасному світі розв’язують великі і малі проблеми. За умов економічної конкуренції, яка дедалі загострюється, разючішим стає саме регіональний її аспект, він помітно впливає на міграційні процеси, відтік трудових ресурсів, передусім молоді, призводить до зміни усталених пріоритетів у науці та освіті на свою користь.

Такими «центрами тяжіння» останніми роками стали метрополії найближчих сусідів України: Бухарест, Варшава, Прага, Стамбул, які, за сприяння центральної влади, удосконалюють управління на своїх територіях, впроваджують ефективні сучасні стратегії і проекти економічного зростання. Бо той, хто зупиниться в своєму розвиткові, ризикує залишитися на узбіччі.

Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка

---

Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»