Як громадам збалансувати потреби людей із видатками на культуру?
Авторка: Авторка: Інна Омелянчук для Урядового кур'єру
Містечко Гоща на Рівненщині із початку року стало центром однойменної територіальної громади, до складу якої ввійшло ще 39 сіл, — половина колишнього Гощанського району. Майже в кожному є клуб або будинок культури — здебільшого, на жаль, аварійні.
Маленька Гоща з великою культурою
Приміром, у храмі культури села Федорівка розвалилася сцена, тож народний аматорський театр, який відзначив 30-річчя із дня створення, нині виступає здебільшого у вестибюлі. Або й просто неба. Улітку нормально, а що робити взимку? Як утримувати це та інші приміщення? Та й чи варто витрачати на радянські приміщення життєдайні кошти, які так нелегко заробляє нині громада?
«Оскільки культуру завжди фінансували за залишковим принципом, до сільських закладів кошти майже не доходили. Тепер, коли господарем стала громада, проводимо великий аудит усього, що нам дісталося у спадок, зокрема закладів культури. І доходимо печального висновку, що вкладати гроші у приміщення, які подекуди врятувати неможливо і в які не ходять люди, — це дорога в нікуди. Отже, тепер кардинально змінюємо філософію, інвестуючи фінанси насамперед у розвиток людей. Конституція гарантує кожному вільне право на розвиток своєї особистості. А відповідно до законодавства, маємо забезпечити рівний доступ до послуг культури для всіх жителів, незалежно від місця проживання», — чудово розуміє реалії голова Гощанської територіальної громади Микола Панчук.
У громаді вирішили вивчити ситуацію комплексно. Спершу з’ясували попит людей на послуги культури через моніторинг відвідуваності кожного із закладів, оцінили ефективність його роботи через кількість проведених заходів. Потім прорахували демографічну перспективу і дійшли конкретних висновків. Виявилося, що стосовно кожного села вони різні. Приміром, у Мощонах, де 70 сімей, з яких лише дві молоді, недоцільно утримувати клуб — людей за потреби можна підвезти у заклад культури в найближче село. А у великому Тучині вирішили відновити духовий оркестр, яким славився колишній районний центр. І не лише оркестр. Саме тут створюють один з кількох у громаді центрів культури та дозвілля, який об’єднає під одним дахом гуртки та оновлену бібліотеку.
До речі, вивчаючи досвід децентралізації в сусідній Польщі, бачила подібний підхід до справи там. У тамтешніх гмінах роблять так: доки діти грають, приміром, на духових інструментах, батьки, які їх супроводжують, можуть переглянути новини чи пограти в шахи, а бабусі — відвідати гурток із виготовлення, скажімо, самобутніх іграшок цієї місцевості. Зручно, бо всі послуги зосереджено в одному приміщенні, і їх багато.
«Але в культурі, як у жодній іншій галузі, рух починається з фанатів своєї справи та ентузіастів. Приміром, Олена Джаман, директорка бібліотеки в Гощі, освоїла сучасні технології, сама виготовляє відео. Хай їй буде хоч і 80 років, обстоюватиму те, щоб вона працювала. У нашу музичну школу їздять на роботу викладачі з Рівного. Директор закладу Руслана Цимбалюк працює так, що люди тягнуться сюди і цінують роботу тут. Приміщенню школи мистецтв її працівники власними руками додали креативу, залучивши кошти меценатів на закупівлю матеріалів», — додає Микола Панчук.
Тобто йдеться про те, що з колишніх культорганізаторів працівники галузі мають перетворитися на креативних менеджерів. У цьому їм допомагає інформаційний проєкт Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України та Українського культурного фонду «Арт-громада». На шляху перемін важливо почути про нові підходи, разом із консультантами проєкту взяти на озброєння зміни в законодавстві (а воно не стоїть на місці), попрацювати у фаховій майстерні, врешті побачити на конкретних прикладах, як це роблять інші. Щоб запозичити цікавий і корисний досвід для себе.
Проєкт «Арт-громада» приїхав у Гощу
Зелене світло від уряду
«Раніше фінансування закладу культури ніяк не залежало від ефективності роботи. Бюджетні кошти надавали просто за фактом його існування, а заробітну плату працівникам нараховували за, будьмо відверті, не завжди відпрацьований час, без прив’язки до кількості й, головне, якості наданих культурних послуг, — каже експерт проєкту Людмила Кушнер. — Рік тому Кабінет Міністрів схвалив Концепцію реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами до 2025 року (розпорядження №1035-р від 19 серпня 2020-го), запропонувавши нові підходи розв’язання проблеми. І цим увімкнув зелене світло громадам. Відповідно й Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» окреслює як виключну компетенцію місцевого самоврядування створення, ліквідацію, реорганізацію установ комунальної власності громади. І Бюджетний кодекс передбачає видатки з місцевих бюджетів на центри культурних послуг, дозвілля та культурно-мистецькі програми місцевого значення. Та поки що в цій справі немає синхронізації з головним галузевим законом «Про культуру», тож на місцях із нетерпінням очікують його другого читання та остаточного ухвалення. З початку року громади, по суті, вже завершили прискіпливий аудит приданого, що їм дісталося. І хотіли б розпочати нові культурні реалії без жодних перепон».
«Справді, держава дає механізми для осучаснення, наповнення новим змістом наших культурних надбань, — додає начальник відділу регіональної культурної політики управління культури і туризму ОДА Галина Ковальчук. — Але в цьому оновленні ми не маємо втратити культурних надбань поколінь, що роблять цей край автентичним. У Гощанській громаді є унікальні культурні речі. Лише тут можна почути шедевр «Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле?» у виконанні хору «Чорнобривці». А послухайте унікальний чоловічий гурт «Терен»! Згадайте старий вітряк у Красносіллі, який став магнітом для Всеукраїнського фестивалю «Красносільські вітряки». Унікальна і наша хлібна традиція, яку маємо плекати й відтворювати. Імідж територіальної громади можна будувати не лише на матеріальних проєктах, а й на інтелектуальних, культурних».
<= Унікальний старий вітряк у Красносіллі Гощанського району (пам’ятка архітектури належить до стовпових вітряків, увесь корпус якого обертається залежно від напрямку вітру) став центром проведення Всеукраїнського фестивалю народної творчості, історії та побуту «Красносільські вітряки» і справжнім магнітом для туристів. Фото з сайту rivne.tv
Представниця облдержадміністрації радить громаді думати про нове приміщення для сучасного центру дозвілля. Можна оголосити конкурс серед архітекторів на кращий проєкт, а далі, акумулювавши кошти, звести щось модернове, що стане магнітом не лише для жителів громади, а й для туристів. Адже вони й нині залюбки їдуть у Гощу з Китаю, Німеччини, Норвегії, щоб ознайомитися з унікальною культурною спадщиною цього регіону.
Отже, наша історична місія — зберегти її. Для цього є, приміром, грантові можливості. Та досвід, який уже здобули працьовиті й творчі гощанці, попередньо залучивши в розвиток рідного міста, назва якого походить від слова «гостинний», мільйонні інвестиції.
Поділитися новиною:
18 листопада 2024
Освітній маркер: що нового в освіті за жовтень
Освітній маркер: що нового в освіті за жовтень
У новому випуску «Освітнього маркера» від Швейцарсько-українського проєкту DECIDE - дайджест подій та рішень...
15 листопада 2024
Шведський Бурльов та український Златопіль — міста-побратими
Шведський Бурльов та український Златопіль —...
Місто Златопіль - центр Певомайської громади на Харківщині, та шведський муніципалітет Бурльов познайомилися завдяки...
15 листопада 2024
Про особливості звільнення працівника з ініціативи роботодавця розповіли експерти U-LEAD з Європою
Про особливості звільнення працівника з...
Програма «U-LEAD з Європою» провела захід для представників громад, присвячений правовим аспектам звільнення...
15 листопада 2024
«Муніципальна няня»: тепер ВПО та жителі...
«Муніципальна няня» — це послуга догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку (або 6-річного віку у визначених...