Автор: Валерій Мікуліч, радник із питань децентралізації та місцевого самоврядування
Житомирського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою»

Чинне законодавство передбачає створення Служби у справах дітей для забезпечення  соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей у територіальних громадах, на території яких вони проживають.

Пунктом 2, 2-1 пункту «б» частини першої статті 34 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема:

• забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов, зокрема, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім’ї громадян;
• вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім’ям із дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;
• забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Пунктом 1 частини другої статті 38 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті «б» частини першої цієї статті, належить утворення служб у справах дітей та спостережної, спрямування їх діяльності.

Статтею 1 Закону України від 24.01.1995 №20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи» визначено, що у здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Крім того, у статті 7 Закону України від 13.01.2005 №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо:

• встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Також, ряд постанов Кабінету Міністрів України встановлюють законодавчі підстави щодо створення відповідної Служби в територіальній громаді. Так, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України  від 24.09.2008 № 866 «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Згідно з пп. 3, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставина, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю», суб’єктами виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», є, серед інших, органи місцевого самоврядування (структурні підрозділи виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення тощо), служби у справах дітей.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», сільські, селищні, міські голови, а також старости сіл і селищ, визначені за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю дитини, надання таким дітям допомоги в межах повноважень і своєчасне інформування про них відповідних суб’єктів.

Як вбачаємо з положень цих постанов, створення у територіальній громаді відповідної Служби у справах дітей, яка забезпечить виконання всіх функцій, передбачених чинним законодавством щодо соціального захисту дітей – це персональна відповідальність сільських, селищних та міських голів.

Також для територіальних громад важливо при формуванні організаційної структури створити Службу у справах дітей як виконавчий орган (юридичну особу публічного права), оскільки, відповідно до пункту 14 постанови КМУ від 30.08.2007 N 1068 «Про затвердження типових положень про службу у справах дітей» служба  у справах дітей є  юридичною  особою,  має  самостійний   баланс, рахунки  в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Щодо штатної чисельності такої Служби, законодавець в Законі України від 24.01.1995 № 20/ 95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» встановив, що штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку: один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об’єднану територіальну громаду. Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 20/95-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей мають права юридичної особи.