Народний депутат Вікторія Пташник розповіла "Громадському радіо" про своє бачення функціонування інституту префектів в Україні. 

Ірина Соломко: Ви були у Франції та спеціально досліджували інститут префектів, наскільки те, що ви побачили, вас задовольнило? 

Вікторія Пташник: При підготовці реформи місцевого самоврядування експерти вивчали досвід Польщі і Франції. Я була разом з делегатами у Франції і спостерігала за діючими префектами, ставила питання, як ці префекти діють. Нас, власне, цікавили негативні моменти, щоб ми могли уникнути їх. 

Мене вразило, що у Франції у префекта величезний штат працівників. Префект – це особа, яка працює 24 години на добу і має бути доступною 24 години. І має приміщення, де він і живе, щоб забезпечити цей доступ. 

Для чого ми створюємо інститут префектів? Ми передаємо управління та грошові потоки на місця. Повної автономії бути не може, це підґрунтя для федералізації та сепаратизму. Тому має бути від держави представник на місцях. Це і є префект. Його завдання — ефективно працювати та реагувати на усі незаконні рішення, які приймаються органами місцевого самоврядування. Щоб реагувати, має бути не одна особа, а має бути якийсь штаб. 

Ірина Соломко. Існує думка, що це лише зміна вивіски.

Вікторія Пташник: Та концепція, яка закладена в змінах до Конституції та в законопроекті про префекти, – не заміна понять. Основний наголос зроблений на повноваженнях органів місцевого самоврядування. Префектура створюється, щоб не відбувалось порушень на місцях, і був зв’язок між державою і тим, що відбувається на місцях. 

Реформа не робиться за один день, Франція йшла багато років, ще за часів Наполеона. Головне – віддати владу та кошти регіонам, і вони будуть діяти правильно. 

У Франції є також процедура консультації з префектом, бо це професіонал. Хочеться, щоб це був не політик, який буде агітувати за свою політичну силу. Саме тому ми намагаємось запровадити конкурс, як у Франції. 

В законі вказано, що це не політична особа, держаний службовець. Якщо ти йдеш на посаду префекта, маєш вийти з усіх політичних партій. Для того, щоб забезпечити професійність префекта, буде конкурс, потім професійне навчання. 

Ірина Соломко:  Як саме буде діяти префект щодо актів органів місцевого самоврядування? 

Вікторія Пташник:  У префекта є повноваження аналізувати всі акти, які приймаються органами місцевого самоврядування. Є окрема категорія актів, що загрожують територіальній цілісності, державному суверенітету чи безпеці, що протирічить Конституції. На них префект може більш чітко відреагувати – проінформувати Президента, який потім звертається в Конституційний суд. 

Ірина Соломко: Це не узурпація влади, про яку говорили? 

Вікторія Пташник:  Це запобіжники. Враховуючи ту ситуацію, яку ми зараз маємо, очевидно що проросійські сили працюють, вони не хочуть бачити Україну суверенною, неподільною. Тому, вочевидь має бути швидка реакція і запобіжники. З досвіду закордонного видно: де не має швидкого реагування, там є прояви сепаратизму. 

Ірина Соломко: Якщо говорити про Польщу, яким чином там прописані повноваження префектів?

Вікторія Пташник: Порівнюючи досвід польських і французьких префектів, ми беремо щось середнє. У Польщі воєвода своїм рішенням скасовує акти органів місцевого самоврядування. Сам. Без Конституційного суду. Якщо органи місцевого самоврядування не погоджуються з цим, вони можуть подавати позов до суду. У Франції префект звертається до суду, який вже виносить рішення. 

Ми взяли середнє: префект може зупинити, лише тоді, коли він звернеться до суду. Далі суд  вирішує. Тут є певний сенс, баланс.

Ірина Соломко: Які саме акти він може призупиняти? 

Вікторія Пташник: Він зобов’язаний реагувати на незаконні рішення – незаконне будівництво. 

Ірина Соломко: Він сам реагує чи відбувається співпраця з жителями та активістами?

Вікторія Пташник: Законопроектом передбачається: всі акти прийняті органами місцевого самоврядування мають бути публічними. Другий механізм передбачає спілкування з префектом. Громадяни можуть особисто повідомляти префекту, що вони побачили незаконного. 

У Франції органи місцевого самоврядування зобов’язані передавати усі акти. Якщо вони цього не зробили, рішення не вступає в силу. 

Ірина Соломко: Інститут префектів існуватиме на рівні і районів, і областей?

Вікторія Пташник: Наразі передбачається власне обрання префекта району, а також  окремо функціонуватиме префект області. Він матиме менше роботи, ніж префект району. 

Ірина Соломко: Чи буде префект отримувати високу заробітну плату, щоб у нього не було спокус корупційних?

Вікторія Пташник: Я виступаю за те, щоб люди, які працюють, мали гідну та достойну заробітну плату. Тільки тоді ми можемо набирати професійних технократів. 

Префект – це державна особа, яка діятиме відповідно до закону про державну службу. Ми в законі заклали механізми оплати праці не тільки з державного бюджету, а й з міжнародної допомоги, щоб наші службовці не працювали за 2000 тис. грн. На жаль, таке ставлення  держави не дозволяє залучити професіоналів. 

Програма створена за сприяння проекту DESPRO. 

Інфографіка "Префект. Хто він для місцевого самоврядування?" є ТУТ