Як правильно передати комунальні лікарні громадам та чому це треба зробити якнайшвидше? Як у місцевому бюджеті передбачити видатки на лікарню, яку громада ще не отримала? Чи можуть неспроможні громади віддати лікарні, наприклад, на обласний рівень? Та чи не втратять чинність декларації з пацієнтами та договори з НСЗУ під час зміни власника лікарні?

На ці та багато інших запитань шукали відповіді учасники відкритого діалогу «Новий адмінтерустрій - нова система управління: алгоритм дій комунальних медичних закладів та їх власників». У заході взяли участь представники профільних Мінрегіону, МОЗу та НСЗУ. У режимі онлайн до участі у діалозі приєдналося 295 учасників із 24 областей України та міста Києва. Серед них – керівники департаментів охорони здоров’я, очільники медзакладів, лікарі, юристи, керівники органів місцевого самоврядування, депутати обласних, районних та місцевих рад. Ще близько 5000 глядачів слідкували за трансляцією онлайн у Facebook та Youtube. Учасники діалогу мали змогу поставити свої запитання спікерам.

Підсумки відкритого діалогу - читайте у лонгріді Українського кризового медіа-центру.

 

 

Закон №3614, який Верховна Рада прийняла у вересні, розподілив доходи і видатки між бюджетами територіальних громад і районів, і фактично більша частина ресурсів перейшла у громади. Відповідно, райони уже зараз не в змозі фінансувати районні лікарні. Саме тому процес передачі об'єктів комунальної власності має пройти якнайшвидше, аби у новому бюджеті 2021 року громади могли передбачити необхідне для лікарень фінансування.

Основна частина фінансування лікарням вторинки надходить відповідно до договорів з НСЗУ - це заробітні плати, зокрема. За місцевим самоврядуванням, як власником закладів, залишається утримання, комунальні послуги, інші поточні видатки та відповідальність за розвиток лікарні - як гарантія якісних медичних послуг для мешканців. Проте, як показує практика, не всі громади поспішають забрати лікарні, а деякі, після їх отримання, чекають допомоги від держави. Є і позитивні приклади - коли ще до початку роботи нових районних рад, попереднім райрадам  дали можливість закрити питання передачі комунального майна громадам. Саме практика оперативних зважених рішень, за словами учасників відкритого діалогу, є найбільш ефективною у ситуації, що склалася.

 

Колишні районні лікарні передають громадам

Завданням першого етапу  децентралізації було сформувати мережу територіальних громад, які зможуть самостійно надавати послуги якнайближче до людей, і їм не потрібно буде звертатися в район. Про це розповів В'ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України.

"Шість-сім років тому, на початку розроблення концепції (реформи місцевого самоврядування - ред.) передбачалося, що у системи охорони здоров’я буде три рівні мережі: первинка - у громадах, другий рівень - районні заклади охорони здоров’я, які будуть в управлінні органів влади районного рівня, і третій - на рівні області.

Станом на сьогодні ситуація змінилася. На це декілька років тому вплинула і нова політика від МОЗ. Далі реформа почала розгортатися по-іншому. Ми, як міністерство, зацікавлені в тому, щоб була збережена мережа закладів охорони здоров’я, а де вони будуть (на районному, базовому чи обласному рівні) - це питання іншого характеру. Але також треба врахувати, що відповідно до закону 907-ІХ, майже всі податки перейшли на рівень громад. За переходом податків на інший рівень - мають слідувати і об’єкти".

За словами В’ячеслав Негоди, у порівнянні з іншими сферами управління, проблема передачі лікарень складніша:

"Сьогодні ми з Міністерством охорони здоров’я, громадами, райрадами та облдержадміністраціями, які це координують, працюємо над тим, аби визначитися із передачею лікарень. Усі громади з 1 січня 2021 року  будуть на прямих міжбюджетних відносинах, тож рішення потрібно шукати саме там. Лікарня передається у одну або декілька громад (жителі яких обслуговуються у певному закладі) - і громади повинні думати, як забезпечити функціонування цих лікарень. Зокрема, це можливо у рамках закону про співробітництво територіальних громад. До того ж, заробітні плати (в залежності від пакету медичних послуг) фінансуються із держбюджету. За місцевим самоврядуванням – утримання, комунальні послуги, інші поточні видатки. Частка фінансування з держбюджету в рази більша, ніж лікарні потребують від місцевого самоврядування", - зазначив В'ячеслав Негода.

Ірина Микичак, заступниця Міністра охорони здоров’я України, додала, що громади не завжди готові брати на себе відповідальність за утримання лікарень вторинного рівня.

“У процесі децентралізації новостворені громади отримали великі повноваження і достатньо великий фінансовий ресурс. Однак ми постійно відчуваємо проблему з відповідальністю - отримавши повноваження, громади не беруть на себе відповідальність за роботу вторинки. Раніше були райони і у кожному працювала щонайменше одна лікарня. У вигляді субвенцій вони отримували 70% із держбюджету. Після того, як почала працювати програма медичних гарантій (із 1 квітня 2020 року), органи місцевого самоврядування значно зменшили бюджет на лікарні у цільових програмах, у порівнянні з 2019 роком. Органи місцевого самоврядування прийняли для себе рішення, що все має фінансуватися із держбюджету. І зараз, у час пандемії, ми особливо бачимо цю проблему”.

Ірина Микичак додала, що зараз, у час змін, вкрай важливо зберегти і розвинути спроможну мережу надання медичної допомоги. А для цього громади мають розпочати діалог.

"Щоби не сталося так, що фінансово спроможна громада буде розвивати дуже потужну лікарню на невеликій території. А тим часом менш спроможні громади (або взагалі райони) змушені будуть утримувати лікарню, яка до того була профінансована і добре працювала, зараз має непогані кошти з програми медичних гарантій, а насправді не має можливості функціонувати через брак коштів. Дуже важливо, щоби громади знайшли між собою діалог. Департаменти охорони здоров’я не мають прямого впливу на роботу лікарень, а тим паче громад. Адже керівник закладу працює відповідно до контракту з органом місцевого самоврядування і зарплату отримує згідно з договором із НСЗУ.  Є й функція госпітального округу сьогодні - це територія області. Вони, на жаль, ще не дуже ефективно працюють, а в деяких областях і не почали працювати. Зараз карантин також наклав свій тягар на цю ситуацію Госпітальні ради мають взаємодіяти з громадами - створити маршрути пацієнтів, карту надання медичної допомоги, мережу, яка забезпечить роботу лікарень, збереже медичні кадри, і гарантуватиме доступну якісну медичну допомогу кожному громадянину України".

Андрій Віленський, т.в.о. Голови Національної служби здоров’я України додав, що відповідно до програми медичних гарантій, медичні послуги надаються за одним стандартом.

"У будь-якому регіоні України, в будь-якому населеному пункті громадянин має право на якісний рівень надання медичних послуг. І Національна служба здоров’я України під час укладання договору з закладами охорони здоров’я висуває до них однакові вимоги. За відповідність закладу цим вимогам відповідає місцева влада, а не НСЗУ. Якщо громада зможе мати на своїй території потужний заклад, який буде надавати якісні медичні послуги, матиме більше пакетів послуг, то і якість цієї медичної допомоги на певній території буде кращою".

 

Чи мають громади та райради час до 1 липня?

 Передача громадам комунального майна, яке знаходиться в управлінні районних рад і районних державних адміністрацій, має відбутися до 1 липня 2021 року. Таку норму диктує закон № 1009-ІХ. В'ячеслав Негода пояснив, що на цю дату можна орієнтуватися лише для завершення передачі незначних об'єктів. А для ефективного бюджетування та функціонування основних закладів, за його словами, їх необхідно передати уже зараз - до завершення 2020 року.

"Якщо районні ради хочуть залишити ці об'єкти до 1 липня  - будь ласка, але вся відповідальність за їх функціонування (комунальні послуги і все інше) буде лежати на районних радах. Але за попередніми розрахунками, у більшості райрад немає цих ресурсів. Тому прохання цю тезу "до 1 липня" відносити лише до завершення процесу у дрібних речах, які потрібно буде ще передати. А щоби всі заклади сфери освіти, охорони здоров'я працювали з 1 січня 2021 року, потрібно передбачити для них фінансування у бюджетах громад уже зараз", - зазначив В'ячеслав Негода.

До прикладу, Маріупольський район Донецької області впорався із передачею об'єктів уже зараз, і тепер має чіткий план, як рухатися далі.

"Ми як новоутворена районна рада перед тим, як прийняти присягу депутатів районної ради, дали змогу, щоб депутати райрад ліквідованих районів змогли прийняти рішення і передати медицину, освіту, культуру вже новим територіальним громадам, - розповів Степан Махсма, голова Маріупольської райради. - Це дозволить об’єднаним громадам бюджетуватися на 2021 рік і прогнозувати видатки на заклади охорони здоров’я. Ми бачимо, що у нас в районі є громади, у яких не залишилося своєї лікарні, тому по вторинці їм потрібно буде заключати договори або з суміжними громадами, або з великим містом Маріуполем".

 

Чи будуть діяти підписані договори та декларації після передачі лікарні?

На сьогодні договори НЗСУ з закладами охорони здоров’я залишаються чинними, проте лікарні зобов'язані внести зміни у державній реєстрації - пояснив Андрій Віленський, т.в.о. Голови Національної служби здоров’я України.

"Якщо заклад змінює назву у зв’язку зі зміною власника, і власник бере на себе зобов’язання щодо цього закладу, то заклад повинен подати відповідну інформацію, що відбулися зміни в державній реєстрації. Далі заклад повинен обов’язково проінформувати орган-ліцензіат (Міністерство охорони здоров’я) про зміну назви та власника. І також внести відповідні зміни в електронну систему охорони здоров’я. Але договір залишається чинним".

Разом із тим, щодо декларацій "лікар-пацієнт" може бути два варіанти подій - додав Андрій Віленський. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я № 503 від 2018 року, зміна власника не є підставою для припинення декларації. Але у цьому ж документі прописана така підстава, як звільнення лікаря.

"Отже, якщо, наприклад, новий власник вирішив, що заклад повинен бути ліквідований, а на його місці створиться новий заклад, то ця дія тягне за собою звільнення лікарів. Тож будуть припинені всі декларації, а потім їх потрібно буде укладати ще раз. І наша порада - утримуватися від таких дій при здійсненні реформи закладів охорони здоров’я".

Отже, якщо у медзакладу лише зміниться власник - то декларації із пацієнтами залишаються чинними. Якщо ж під час передачі заклад буде ліквідовано і на його місці буде створено новий - договори з лікарями треба буде підписувати повторно.

 

Чому не варто ліквідовувати лікарню для її передачі громаді?

Ірина Микичак, заступниця Міністра охорони здоров’я України зазначила, що є випадки, коли ліквідації лікарень відбуваються через недосвідченість нових очільників громад.

"Є новостворені громади, куди обрано багато нових керівників, які поки що не мають управлінського досвіду. Це проблема, яка потребує проведення навчання з керівниками громад у кожній області. Ми вже маємо сигнали від керівників закладів, що ледь не о 8 годині ранку відбувалися екстрені сесії, і радами приймалися рішення про перетворення чи реорганізацію комунальних некомерційних підприємств. Наша спільна з НСЗУ позиція, що така неефективна реорганізація буде тільки на шкоду. Сьогодні надзвичайно складний час. Медичні працівники перевантажені роботою. Вони знаходяться в стані психоемоційного та фізичного виснаження. В країні, як і в цілому світі, епідемія. І кожен медичний працівник сьогодні на вагу золота. І коли керівник громади і рада, які ще не увійшли в процес, не зрозуміли, що таке медичний заклад, приймають таке рішення - це не буде на користь. Тому ми постійно звертаємося до керівників областей, щоби відслідковувати такі ситуації, консультувати, вчити, допомагати".

 

Читайте також:  Проблемні питання щодо фінансування закладів охорони здоров’я з 1 січня 2021 року

 

Під час відкритого діалогу учасники із різних регіонів України приєднувалися до розмови та ділилися своїм досвідом у передачі комунального майна громадам. Далі - прямою мовою.

 

Досвід Полтавської області

Як в області проходить процес передачі лікарень від районів громадам? З якими проблемами стикаються? І чи б’ються у доброму розумінні громади за ці бюджетні заклади у себе на території?

Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА:

Процес іде. Ми його постійно моніторимо, ведемо роботу з громадами. Ризики виникають тоді, коли на території колишніх невеликих районів сформувалися не одна, а 2-3 громади, наприклад. Дехто не погоджується на співфінансування утримання лікарні. Хоча у нас є і хороші приклади. Кременчуцька центральна районна лікарня, де давно створена громада, яка була співзасновником і вкладала дольову участь для розвитку цієї лікарні. Коли ми мали борги по енергоносіях до 5 мільйонів, і територіальні громади розуміли, що без їхнього вкладу лікарня далі існувати не зможе. Тому що постачальники послуг вимагали розрахунків. І ця лікарня, наприклад, надає послуги ще іншій громаді.

Але знову виникають питання. На сьогодні Кременчуцька об’єднана громада хоче забрати цю лікарню. Я думаю, це дискусія і це нормально, це правильно. Це вже є  конкуренція.

Є ще ризики не лише щодо утримання лікарень. Коли на розвиток центрів первинної медико-санітарної допомоги, їхніх підрозділів, фельдшерсько-акушерських пунктів громади, сільські ради виділяли певні суми коштів. Але дехто сьогодні знову не розуміє. Тому ми, як департамент охорони здоров’я, який веде державну політику, пояснюємо людям, депутатам, як функціонує комунальне неприбуткове підприємство. Що ніхто не заперечує контролю над ресурсами, які надходять від НСЗУ, вони будуть звітуватися. Але для того й перетворювалися в комунальні неприбуткові підприємства, щоб мати самостійність і мати можливість ефективно управляти ресурсами і досягати якісних доступних медичних послуг.

 

Досвід Чернігівської області - Сновська громада

Чим ви керувалися, коли забирали лікарню в громаду? Чи не складно було проходити цей процес? Чим виграла громада від того, що утримує районну лікарню?

Павло Мірошниченко, перший заступник Сновського міського голови, Чернігівська область:

Наша громада була створена чотири роки тому в межах всього Сновського району, який зараз ліквідований. У районі працювала одна центральна районна лікарня, і після об'єднання ми забрали її на свій баланс. Авжеж, є проблеми і з фінансуванням, з медичним обладнанням, з кадрами, теплопостачанням. Але все це - не тільки у нас.  У інші роки бувало простіше, у наступному - буде складно. Але у жодному разі ми не шкодуємо, що перебрали цю лікарню на себе. Вона ж і так наша: лікуються наші люди, працюють наші лікарі, медперсонал. Це наші будівлі, і всі ці 4 роки ми ремонтували їх, міняли вікна...

Звільнень за цей час не було. За винятком пологового відділення, яке ліквідували, через те, що у нас народжувалося мало дітей. Люди поїхали народжувати в місто Чернігів або в сусідню Корюківку.

Зараз у нас не вистачає чотирьох лікарів у інших відділеннях. На наступний рік ми приймаємо дві програми. Перша програма – ми готові купити молодому спеціалісту житло, якщо в нього його немає. І також у нас буде прийнята програма про надання одноразової матеріальної допомоги - підйомні у розмірі 100 тисяч гривень. Щоб на початку роботи людина мала змогу придбати собі квартиру або будинок, облаштуватися. Лікарі, приїжджайте, будемо дуже вдячні. У нас чудовий край, природа, місто, чудова громада.

 

 

Чи може громада прийняти заклад із не своєї території?

Олена Хитрова, юридичний радник проєкту USAID "Підтримка реформи охорони здоров'я", Харківщина. Чи може громада прийняти у власність медичний заклад, якщо він розташований на іншій території?

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

У законі № 1009-ІХ є чітка відповідь: об’єкти передаються тій громаді, на території якої вони знаходяться. Проте можна шукати додаткові юридичні шляхи, не порушуючи закон. Відповідно до законодавства, районна лікарня це спільна власність територіальних громад. І якщо вони разом вирішать, що краще, якщо вона буде знаходитися в комунальній власності іншої громади, яка візьме на себе основну частину чи всі видатки на її утримання, то таке рішення можна шукати. Але якщо виникне така проблема, то краще зверніться до нас у міністерство, і ми попрацюємо над вирішенням цього питання разом з вами.

 

Як громадам оформити співробітництво щодо лікарень?

Наталія Кузьма, заступниця сільського голови, Кам'янської громада, Закарпатська область. Про укладання договору з іншою громадою щодо співпраці у наданні медичних послуг.

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України:                          

Закон про співробітництво територіальних громад багато дозволяє того, чого не було раніше. Але передача у власність - це майнова частина, а надання послуг чи медичної допомоги - це трохи інша частина видатків, які фінансуються з державного бюджету. Такі рішення треба приймати на основі кількості жителів, які проживають у тій чи іншій громаді.

Якщо взяти сумарно видатки, які повинні бути на лікарню, відняти доходи, які йдуть від ПДФО в центральну громаду, то іншу частину можна перерозподілити між усіма громадами відповідно до договору для того, щоб і їхні мешканці також обслуговувалися. Звісно, ніхто нікому і так не заборонить обслуговуватися, але така співпраця дасть можливість краще розвивати лікарню. Будь-яка медицина – це в першу чергу фахові лікарі і якісне обладнання. Тому в це треба вкладати. Якщо громади усвідомлять, що лікарня - це не просто якийсь об’єкт комунальної власності, а це їхній престиж, здоров’я жителів їхніх територіальних громад, то вони знайдуть ресурси. Завдяки первинці і вторинці можна вирішити 95% проблем, з якими звертаються люди.

 

Чи може невелика громада мати свою лікарню?

Тетяна Смірнова, заступниця сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Могилівська ОТГ, Дніпропетровщина. Чи доцільно створювати власне комунальне неприбуткове підприємство у громаді з населенням 6100 осіб?

Андрій Віленський, т.в.о. Голови Національної служби здоров’я України:

Я хотів ще сказати одну дуже важливу річ: договір між Національною службою здоров’я України і закладом охорони здоров’я є потужним інструментом для інвестицій з боку держави. Якщо громада прийме рішення розвивати той чи інший вид послуг, то вона може залучити більшу кількість коштів, залучити до роботи лікарів, як ми бачили на прикладі Снова, а також ця територія, ця громада буде привабливою для життя інших громадян. Тому що медична послуга зараз постає однією з основних послуг, якої потребують наші громадяни. Це важливо розуміти.

Треба вийти за межі кількості населення. Підкреслюю, пацієнти мають право отримувати медичні послуги там, де вони хочуть це робити - без прив'язки до реєстрацієї. Якщо громада (незалежно від розміру) бачить, що вона спроможна і має достатньо коштів для підтримки закладу, то варто це робити. Щодо первинної медичної допомоги: така кількість пацієнтів, які підпишуть декларації, надасть можливість існувати цьому центру або амбулаторії.

 

Лікарня може оплатити комунальні послуги за кошти НЗСУ?

Вікторія Бабич, головний спеціаліст відділу фінансів Паланської сільської ради, Уманський район, Черкаська область. У разі незабезпеченості у коштах на енергоносії з місцевого бюджету по комунальному підприємству “Центральна районна лікарня” чи можна спрямувати на такі видатки кошти Національної служби здоров’я України?

Ірина Донець, директорка юридичного департаменту Національної служби здоров’я України:

На сьогодні Бюджетний кодекс України чітко передбачає, що власники комунальних закладів охорони здоров’я зобов’язані забезпечувати комунальні послуги і енергоносії. І це не включено в програму медичних гарантій. З іншого боку, ми розуміємо, що всі комунальні заклади охорони здоров’я, які мають контракт з Національною службою здоров’я, є автономними комунальними некомерційними підприємствами, і вони використовують кошти, зокрема за договором з Національною службою здоров’я, відповідно до фінансового плану, який затвердить їхній власник. Якщо в фінансовому плані це буде передбачено, то комунальний заклад може витрачати кошти НСЗУ і на ці потреби.

Але перш ніж це робити, варто отримати консультацію, офіційне роз’яснення від державних органів, які здійснюють контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів - Державної аудиторської служби. Тому що потім керівник і власник закладу, які прийняли таке рішення, будуть відповідати на запитання контролюючих органів.

 

Чи може районну лікарню забрати область?

Олександр Кравчук, директор КП "Козятинська ЦРЛ Козятинської районної ради:

У нашому районі створено 4 ОТГ. Ми переходимо в новостворений район. У нас потужна опорна лікарня - по загальних і ковідних пакетах. І в місті  обласного значення Козятин є дві медичні установи. Для територіальної громади це велике навантаження. Чи можна розглядати можливість переходу в обласний бюджет, щоб не втратити можливості?

Наступне питання – ми є учасниками «Великого будівництва», і всі зміни, які понесуть, не тільки зміна власника, а реструктуризація або реорганізація, можуть призвести до несвоєчасного виконання завдань, які стоять перед нами?

Ірина Микичак, заступниця Міністра охорони здоров’я України:

Я переконана в тому, що управління стаціонарною медичною допомогою, тобто вторинним рівнем, і має відбуватися з обласного рівня. Адже звідти добре видно маршрути пацієнтів - їх можна оптимізувати, впорядкувати, прийняти рішення про раціонально обґрунтоване розміщення тієї чи іншої послуги рівномірно до кількості населення. Є низка індикаторів за якими весь госпітальний округ має бути упорядкований.

Однак є закон, який дає можливість фінансувати чи управляти з обласного рівня всією стаціонарною допомогою. Є і різні громади, і найголовніше - це їхнє бачення. Якщо громада має бажання і вона спроможна управляти й утримувати центральну районну лікарню, то їй можна тільки подякувати і відслідковувати, наскільки ефективно працює ця лікарня. Але є ЦРЛ, які вважалися і сильними, і забезпеченими, і з великою кількістю обладнання, персоналу тощо, але вони потрапили в громаду, яка фінансово не спроможна. Дійсно, є логіка в тому, щоб вони були передані на обласний бюджет. Тут має бути велика робота в області. Обласна адміністрація, обласна рада, громади мають обговорити і прийняти обґрунтоване рішення в інтересах як громадян, так і медичних працівників, і загалом держави.

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

Ви не є суб’єктом прийняття рішення, але ви можете допомогти депутатам розібратися в цій проблемі. Прийнявши спочатку політичне рішення, можна буде обговорювати  інші юридичні питання.

Тепер стосовно «Великого будівництва». Фінансування відбувається з державного бюджету, якщо це по лінії Державного фонду регіонального розвитку чи по інших джерелах і закінчується в кінці року. І в якій власності ви будете знаходитись, я думаю, не вплине на це, тим паче, якщо це об’єкт довгострокового періоду реалізації. Після того, як зміниться форма власності, доведеться вносити певні зміни, але ці питання вирішуються в робочому порядку із суб’єктом, який вас фінансує. Ви спочатку вирішіть основне питання – де ви будете з 1 січня 2021 року.

 

Вікторія Носоль, Омельницька сільська рада, Полтавщина. Якщо об’єднана громада відмовляється прийняти лікарню у власність, чи можна її передати на область?

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

Тоді потрібно передавати разом із податками тієї громади, які вона отримала з повноваженнями. Навіщо ми тоді утворювали громади, які будуть відмовлятися? Тому я просив би з такими речами не жартувати. Робота самоврядування - це не в себе вдома. Це така ж відповідальність і служба, як і державна. Закон обов’язковий для всіх: і для міністрів, і для місцевих голів.

 

Як громаді закласти в бюджет кошти на лікарню, яка їй ще не належить?

Жмеринська громада. Яким чином закласти кошти в бюджет територіальної громади на 2021 рік, коли заклади охорони здоров’я у власності району, який ліквідовано, і ще передача до новоутвореного району ще не відбулася?

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

Це питання стосується багатьох територіальних громад, адже процес передачі іде не так швидко, як хотілось би. Не всі такі свідомі, як Маріупольська районна рада, депутати якої не прийняли присягу, щоб дати можливість депутатам попередніх райрад швидко ці питання вирішити. Із юридичної точки зору, не маючи об’єктів у своїй комунальній власності, звичайно, передбачати фінансування на них є певним ризиком.

Але під час прийняття місцевого бюджету у розрахунках потрібно такі кошти передбачати. Ви можете поспілкуватися з керівництвом свого медичного закладу, і вони вам скажуть, які у них витрати. Будемо сподіватися, що районна рада швидко прийме ці рішення. Порадьтеся з фінансистами, зокрема з обласним рівнем, як передбачити у видатковій частині кошти на фінансування закладу, як то кажуть "із зірочкою". Певну статтю варто передбачити, а в крайньому випадку місцеві бюджети можна змінювати упродовж року.

 

Галина Тимофєєва, юрист КНП Попаснянський центр первинної медико-санітарної допомоги:

Як діяти, якщо виборів не було, і діє військово-цивільна адміністрація?

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

Минулого тижня було прийнято закон, який стосується змін до закону про військово-цивільні адміністрації. Щойно він набуде чинності, я думаю, військово-цивільна адміністрація все роз’яснить. Зараз, не маючи ще підписаного закону, говорити на цю тему, очевидно, не зможемо. Бо ми не бачили кінцевої редакції закону. Власне саме тому і приймався терміново цей закон, оскільки він стосується саме тих територіальних громад, де поки що не змогли провести місцеві вибори. І це стосується зокрема реорганізації майна, фінансування і багатьох інших питань.

 

Чи вистачить бюджету 2021 року на медицину?

Леся Головата, 5 канал: 159 мільярдів гривень, які закладені в бюджеті на наступний рік, чи вистачить їх на покриття ковідних пакетів, по-перше, а, по-друге, на 300-відсоткові надбавки до зарплат медиків?

Андрій Віленський, т.в.о. Голови Національної служби здоров’я України:

150 мільярдів розраховано на всю сферу охорони здоров’я, і 123 мільярди - на програму медичних гарантій, за кошти якої покриваються витрати на надання послуг закладами, зокрема згідно з ковідними пакетами. Ми неодноразово вже казали, що коштів недостатньо. Але держава спроможна виділити сьогодні таку кількість коштів. Тому ми повинні розуміти, як рівномірно протягом року ці кошти розподілити і виконати зобов’язання, які стоять у держави перед лікарями. Хотілось би більше, але і з цими коштами основні функції по реалізації програми медичних гарантій Національна служба здоров’я України виконає.