10 та 11 грудня 2020 року Програма «U-LEAD з Європою» провела вже традиційне Міжнародне експертне обговорення «Розвиток громад: довіра, установи, фінанси та люди».

---

Протягом двох днів дискусій та обміну знаннями виступили загалом 37 експертів: чиновники, науковці, дипломати та активісти з 12-ти країн. Усі вони ділилися цінними ідеями і результатами досліджень щодо ключових викликів регіонального та місцевого розвитку, зокрема і в контексті кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

У даному тексті ми пропонуємо вашій увазі найвлучніші цитати учасників заходу – актуальні як для української, так і для міжнародної аудиторії.

 

Про децентралізацію в цілому

 

«Ми досягли значних успіхів разом з вами у формуванні територіальної основи, що стала фундаментом реформи децентралізації. Попереду ще багато важливої та відповідальної роботи із закріпленням цих успіхів. І я дуже сподіваюся на подальшу співпрацю у цьому напрямку», - Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій України.

 

 

 

«2020 рік є історичним для України з точки зору децентралізації. Але ця реформа жодним чином ще не закінчена. Кожен кінець є водночас і новим початком, це стосується і децентралізації. Процес об'єднання був вражаючим і тривав 5 років. Він відбувся без серйозних збоїв, і це досягнення», - Матті Маасікас, Посол ЄС в Україні.

 

«Результати децентралізації в Україні вражаючі. І це лише початок – робота лише розпочинається. Якщо ж створити умови змагальності, то ніхто не захоче бути внизу списку. Думаю, що це може створити потрібну динаміку для місцевого і регіонального розвитку», - Оле Егберг Міккелсен, Посол Данії в Україні.

 

«Цей фундаментальний процес реформи є одним із найамбітніших та складних проєктів. Це великий успіх та доказ того, що Україні вдалось здійснити цю складну реформу і показати, що справжнє європейське місцеве самоврядування можливе», - Анка Фельдгузен, Посол Німеччини в Україні.

 

«Субсидіарність – ключовий принцип, який треба розуміти для ролі місцевого самоврядування в місцевому та регіональному розвитку. Громади повинні нести відповідальність і мати ресурси для того, щоб вирішувати місцеві питання. Рішення мають ухвалювати на місцевому рівні», - Томаж Менцін, Посол Словенії в Україні.

 

 

 

 «U-LEAD завжди виступає ключовим партнером громад для вирішення їхніх викликів. І зараз ми також концентруємо свої зусилля на супроводі перших кроків новостворених громад по всій країні для того, щоб вони стали дієздатними, ефективними та спроможними», - Бастіан Файгель, Директор Програми «U-LEAD з Європою» від GIZ 

 

 

Про розвиток економіки

 

«Для державного управління є два способи сприяння циркулярній економіці: регулювання ринку та публічні закупівлі. Останні є корисним інструментом для місцевих органів влади, щоб просувати циркулярну економіку та нові бізнес-моделі поряд зі стійким економічним зростанням», - Юркі Катайнен, Президент фінського фонду інновацій “SITRA”.

 

 

«Чого очікує інвестор? Необхідно бути надійним партнером і бути відкритим до інвестицій. Також повинні бути прозорі правила гри в цілій державі, як і в громаді. Це також стосується судів. Закордонні інвестори хочуть відчувати, що ххні інтереси захищено і що вони рівні з місцевими гравцями», - Ірина Озимок, менеджерка програми місцевого економічного розвитку у Western NIS Enterprise Fund.

 

«Компанії мають долучатися до розвитку освіти, адже технології постійно змінюються і громади не можуть справитися із цим викликом самостійно. Муніципальна влада має допомагати бізнесу визначати пріоритетні сфери інвестицій», - Владімір Прєбіліч, мер муніципалітету Кочев’є, віце-президент Асоціації місцевого самоврядування, Словенія.

 

 

«Найважливішим є принцип користі. Наскільки це можливо, місцеві громадські блага і послуги повинні фінансуватися спеціальними тарифами та внесками, які покриватимуть їхню вартість. Якщо люди хочуть більше або кращих послуг, ніж в інших громадах, вони повинні за них платити, «безкоштовних обідів» не існує», - Ґеорґ Мільбрадт, Спеціальний Посланець ФРН в Україні.

 

Про інституційну спроможність

 

«За всіх речей, яких реформа децентралізації досягла в Україні, особливо щодо об’єднання громад, найбільші питання ще попереду. Потрібно відповісти на найбільше запитання: як буде організовано багаторівневе управління в Україні та як розподіляться обов'язки, компетенція, влада та гроші між різними рівнями управління, а також як держава та центральний уряд організують функціонування на території країни», - Професор Вольфґанґ Дрекслер.

«У громад дуже багато з’явилося повноважень, але масштабні проблеми вони не можуть вирішувати, як підняти це питання і його вирішення може тягнутися роками. Не зважаючи на те, як чітко ми можемо розділити повноваження на папері, все одно не працюючи з усіма стейкхолдерами віришити проблемні питання неможливо», - Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute у Київській школі економіки.

«Порада зі швейцарського досвіду і також з мого досвіду спостережень за громадами по всій Європі завдяки моїй ролі в Раді Європи: нам потрібна сильна адміністративна структура, принцип субсидіарності, надання послуг на місцевому рівні, залучення приватного сектору та міцна система врівноваження задля підтримки бідніших громад».

По-друге, потрібні механізму захисту інституцій. Прозорість – це передумова, що громадяни зможуть приймати рішення на основі фактів (…)

По-третє, робота повинна постійно перевірятися. Чи ця задача є необхідною, чи ми досягаємо за допомогою цієї задачі поставлених цілей, чи це реалістично з точки зору фінансів?

Четвертий і останній пункт, потрібна участь громадян. Якщо громадяни справді можуть приймати рішення щодо послуг і бюджету громади, у них буде сильніше почуття відповідальності і буде вища підзвітність місцевих політиків», - Рето Штайнер, декан Школи менеджменту і права, Швейцарія.

 

Про довіру

 

«Довіра сприяє дотриманню публічної політики, а за умов пандемії COVID-19 у багатьох країнах довіра між урядом і громадянами є необхідною задля дотримання усіх заходів, покликаних обмежити поширення вірусу», - Моніка Брецці, керівниця відділу показників урядування та оцінки результатів діяльності.

«Довіру легше будувати, коли інституція створюється з нуля, коли за нею немає шлейфу минулого, і вона починає свою роботу з нульової точки. (…) Довіра назовні дуже пов’язана з довірою всередині організації. В Українському католицькому університеті заклалась дуже  чітка модель поведінки, починаючи від керівника. Важливо, як відбувається залучення людей на всіх рівнях до будь-якого рішення. Звичайно, хтось бере відповідальність за кінцеве рішення, але загалом обговорення є дуже широким. Цей принцип залучення спільноти до прийняття рішення також показує прозорість цих рішень, і ця прозорість шириться і на прозорість у наших взаєминах з донорами, батьками, студентами, з нашими клієнтами, з усіма стейкхолдерами», - Софія Опацька, декан-засновниця Львівської бізнес-школи, проректорка з науково-педагогічної роботи Українського католицького університету.

«Децентралізація дала чи не найбільший поштовх за останні роки до збільшення довіри до місцевих органів влади. (…) Ми перейшли до бюджетної децентралізації ще у 2016 році, це дало великий поштовх і можливості для органів місцевого самоврядування. Іншими інструментами стали і передача адміністративних послуг на місця, і передача розпорядження багатьма ресурсами, в тому числі земельними ділянками, з державного на місцевий рівень, і покращення медичних послуг шляхом проведення медичних реформ первинної та вторинної ланки. Все це підвищує рівень довіри», - Андрій Коломійцев, голова Приютівської територіальної громади.

 

Про людей у громадах

 

«Якщо людина буде бачити, що на рівні своєї громади вона здатна об’єднувати людей, вимагати відповідальності від тих, кого люди обирали, або кого призначала центральна влада, якщо вони створюють незалежні бізнеси, цікаві культурні або освітні простори, які дають свій результат, тоді відсоток відповідальних людей буде збільшуватися. Щоби “жити громадою”, дуже важливо, щоби на місцевому рівні люди вміли гуртуватися, говорити із місцевою владою, місцевою поліцією і якщо відбувається щось несправедливе, ставили це питання на порядок денний», - Лариса Денисенко, українська письменниця і громадська активістка.