На шляху до прозорих та обґрунтованих платежів за адміністративні послуги

Автор: Віктор Тимощук, головний експерт напрямку з покращення адміністративних послуг Програми «U-LEAD з Європою»


16 листопада в парламенті було зареєстровано законопроект «Про адміністративний збір» (№4380) (далі – Законопроєкт).

Законопроект розроблено з метою впорядкування відносин у сфері плати за надання адміністративних послуг, забезпечення прозорості цих відносин, а також для підтримання сталого та якісного надання адміністративних послуг за рахунок обґрунтованих (раціональних) розмірів адміністративного збору.

Проблема полягає в тому, що з одного боку плата за надання адміністративних послуг є недостатньо компенсаційною для держави та особливо органів місцевого самоврядування, суб’єктів надання послуг і ЦНАП, а з іншого боку непрозорою для споживачів послуг, що уможливлює зловживання у цій сфері (Детальніше - в Концепції «Плата за адміністративні послуги та сталість ЦНАП і якість послуг»).

Надходження у місцеві бюджети у багатьох громадах не покривають навіть витрат на оплату праці персоналу, що виконує цю роботу.

До прикладу, в рамках моніторингу ЦНАП у 25 громадах – учасницях Початкової фази Програми «U-LEAD з Європою» (де середня кількість мешканців у громаді складає 13 тисяч осіб, а середня кількість персоналу ЦНАП – 7 працівників), 4 громади отримали у 2019 році за адмінпослуги надходження у місцевий бюджет в межах від 100 до 200 тисяч грн., а 7 громад – взагалі менше 100 тис. грн. за рік.

Основна причина цієї проблеми полягає у тому, що за більшість адміністративних послуг передбачені недостатньо компенсаційні  платежі (як-от, 13,60 грн. за реєстрацію місця проживання), чи мізерні платежі (за реєстрацію шлюбу – держмито 85 копійок, «місцевий нотаріат» по 17 і 34 копійки тощо), або ж взагалі є безоплатними для споживачів (реєстрація бізнесу, землі тощо).

Водночас нормативні акти досі по-різному називають платежі, які мають характер плати за адміністративні послуги («державне мито», «ліцензійний збір», «плата» тощо), а також по-різному визначають і самі розміри плати (у прожиткових мінімумах, у неоподатковуваних мінімумах; в мінімальних заробітних платах; у відсотковому вимірі тощо). При цьому Декрет «Про державне мито» не переглядався з 1993 року, і пропонований законопроект значною мірою ухвалюється на зміну цього нормативного акта.

Нерідко плата за одну адміністративну послугу складається з кількох елементів, які визначені у різних нормативних актах (як-от, у паспортній сфері), і тут особливо бракує визначеності та прозорості. У результаті такої законодавчої невпорядкованості, а також окремих відомчих інтересів, із громадян у деяких сферах і досі стягуються сумнівні платежі. Наприклад, у ДП «Документ» за паспортні послуги стягують по 400 грн. з особи, а пілотний проект «Шлюб за добу» дозволяє в Києві отримувати з громадян за цю адмінпослугу від 6 тисяч до 13 тисяч гривень. При цьому у місцевий бюджет надходить лише 85 копійок державного мита.

Законопроект пропонує:

  • на законодавчому рівні визначити єдині засади і критерії платності та безплатності адмінпослуг, порядок визначення конкретних розмірів адміністративного збору, процедуру його сплати;
  • визначити конкретні розміри адміністративного збору за так звані «базові» адміністративні послуги (загалом близько 170 найпопулярніших адмінпослуг). За інші адмінпослуги розміри збору можуть бути визначені в інших законах, а також за рішенням законодавця –актами Кабінету Міністрів. Але платність адмінпослуги завжди встановлюється виключно законом;
  • компенсаційний підхід при визначенні розміру адмінзбору за платні адмінпослуги, з обмеженням не вище «собівартості»;
  • розмір адмінзбору визначити в абсолютних одиницях – у гривні. Це повинно додати прозрості у зручності громадянам;
  • правило перегляду конкретних розмірів адмінзбору кожні три роки;
  • пріоритет електронних послуг над паперовими / фізичними (вартість збору на 25% нижча), аби заохочувати саме електронну комунікацію;
  • єдиний збір за будь-яку адмінпослугу, без права стягувати додаткові платежі;
  • визначити видачу «довідок» загалом як безоплатні послуги, аби мотивувати органи влади до їх ліквідації;
  • встановити мінімальну ставку адміністративного збору у розмірі 20 гривень. Тобто або послуга має надаватися безоплатно, або з мінімальною платою 20 гривень, щоб раціоналізувати адміністрування цих платежів;
  • полегшити готівкові розрахунки за адмінпослуги у сільській місцевості, якщо там немає інших можливостей для оплати.

Основою законопроекту стали багаторічні напрацювання Центру політико-правових реформ у цій сфері. Використано досвід аналогічних законів Польщі, Чехії, ФРН (Землі Баварія). В рамках робочої групи, створеної з ініціативи Голови підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Л. Білозір законопроект було доопрацьовано за активної участь народних депутати України, представників окремих міністерств, експертів Програми «U-LEAD з Європою», представників асоціацій органів місцевого самоврядування, керівників ЦНАП та інших заінтересованих сторін. Законопроект підтримується АМУ, Асоціацією ОТГ, Мінрегіоном.

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
02.12.2020 - 15:21 | Переглядів: 8143
Віктор Тимощук

Автор: Віктор Тимощук

Теги:

адміністративні послуги Віктор Тимощук

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

13 листопада 2024

Аналіз проекту Державного бюджету на 2025 рік, підготовленого до другого читання

Аналіз проекту Державного бюджету на 2025 рік,...

9 листопада Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на...

13 листопада 2024

13 листопада 2024

Структура ОМС: порядок внесення змін (відеоурок)

Структура ОМС: порядок внесення змін...

Відеоурок від Програми USAID DOBRE роз’яснює алгоритм дій ОМС за необхідності внесення змін до їх структури та штатів...

13 листопада 2024

Програми Європейської комісії, доступні українським громадам

Програми Європейської комісії, доступні...

Програми ЄС фінансують проєкти у таких сферах, як освіта, охорона навколишнього середовища, соціальні послуги,...