Як об'єкти культури «ділитимуть» після ліквідації старих районів? Які є можливості для розвитку культури зараз? Та як українські громади дають раду отриманим у спадок об'єктам культури? Як одна яскрава подія може допомогти громаді, наприклад, відремонтувати дорогу?

Про це та багато іншого говорили під час публічного обговорення, яке відбулося в Українському кризовому медіа-центрі за участі представників центральних органів виконавчої влади, проєктів міжнародної технічної допомоги, місцевого самоврядування, експертів.

“В Україні культура та історія є підґрунтям, що забезпечує багатство та глибину національному досвіду. Культура так само важлива, як і добре врядування, сильна економіка чи соціальна справедливість. Сьогодні ми говоримо про важливість утримання та розвитку культури та культурних послуг у контексті децентралізації. Ми враховуємо зміни, які реформа принесла на національному та місцевому рівнях. Децентралізація – одна із найважливіших реформ країни і є успіхом для України” , – зазначив Джеймс Хоуп, директор Місії USAID в Україні та Білорусі.

 

 

Як культура фінансується сьогодні?

Цьогорічний бюджет на сферу культури та інформаційної політики більший, ніж був минулого року, також міністерство отримало додатковий мільярд гривень на відшкодування збитків, які зазнала креативна економіка та сфера культури у зв'язку з пандемією COVID-19, - зазначив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

 

 

Що стосується культури в умовах децентралізації, то на думку міністра, для ефективного розвитку, необхідно узгодити дії, які робляться в центрі, з тим, що відбувається в регіонах. Зокрема Олександр Ткаченко наводиться декілька програм, які запустило міністерство для розвитку культури на місцях:

"Запущена інституційна програма Українського культурного фонду - зараз, на третьому етапі, УКФ може виділити на місця суму в розмірі 295 мільйонів гривень на допомогу культурним інституціям. Також розроблено регіональні стратегії розвитку туризму та "регіональні магніти" для туризму. Розпочався другий етап освітньої програми Академія культурного лідера – це зв’язок людей, задіяних в культурній сфері в ОТГ (зараз 45 ОТГ). Розроблена програма для розкриття внутрішнього потенціалу регіонів спільно з обласними державними адміністраціями. І найважливіше з цього переліку – це розвиток центрів культурних послуг, які, ми сподіваємося, запрацюють пілотними проєктами у декількох регіонах. Гроші на це є. Це трансформування 16 тисяч бібліотек, 16 тисяч клубів, інших центрів – у сучасні центри надання культурних послуг, нової якісної атракції, як наприклад, онлайн-бібліотеки, кіноточки тощо. Ми зрозуміли, що без активної участі чи ініціативи ОТГ ми зробити нічого не зможемо, і якщо ОТГ виходять з ініціативами – ми залюбки йдемо назустріч. Є модель, є принципи фінансування, коли частково ОТГ, обласна влада фінансує трансформацію таких культурних центрів, і через систему ДФРР фінансується інша частина".

Також Олександр Ткаченко додав, що у планах - проаналізувати видатки з ДФРР на культуру. Відповідно до подання Мінкульту, сума має збільшитися на 50%.

 

 

 

Які повноваження будуть у нових районів стосовно культурної інфраструктури?

Основою розбудови культури залишається громада. Райони – для системи органів виконавчої влади, у повноваженнях яких контроль за об’єктами культурної спадщини, та тим, як реалізується державна політика у сфері культури на місцях. У компетенції підрозділів обласних адміністрацій залишається управління закладами культури, які є на рівні області - театри, великі музеї, туристичні заповідники національного та місцевого рівнів тощо. Про це розповів заступник міністра розвитку громад і територій України В'ячеслав Негода.

 

 

За словами В’ячеслава Негоди, зараз значна частина інфраструктури, яка призначена для надання послуг у сфері культури, знаходиться у спільній власності територіальних громад, якою управляють районні ради. Із завершенням формування органів місцевої влади більшість цих об’єктів перейдуть у власність громади.

"На наш погляд, краще, ніж самі громади, розвивати питання культури, традицій, інші органи, не можуть. Тому основний акцент і в повноваженнях, і в ресурсах у подальшому буде робитися на підтримку громад, які мають бути культурними осередками, де формуються і традиції, і культура, і основна інфраструктура, яка забезпечує надання послуг, які, будуть іти через ці культурні центри".

Найближчі два місяці очікується прийняття законодавчих змін, які регулюватимуть передачу об’єктів громадам. Зокрема, першим кроком має бути визначення переліку об’єктів, які мають перейти у комунальну власність громад. Також будуть об’єкти, які стосуватимуться інтересів не однієї громади, а великих територій. У таких випадках, за словами заступника міністра, громади мають пріоритетне право вирішити, як будуть використовуватись ці об’єкти. Зокрема, згідно з законодавством про співробітництво, громади можуть прийняти рішення про спільне фінансування певних об’єктів та управління ними. Зокрема, йдеться про співфінансування цих об'єктів.

 

Які є можливості для розвитку культури в громадах?

Український культурний фонд - це державна національна інституція, яка надає гранти на культуру, зростання креативних індустрій. За три роки існування УКФ провів три конкурси на грантову підтримку, у рамках яких отримав близько 5 000 заявок і надав підтримку більше 1000 проєктів. У перший рік близько 70% заявок було подано з Києва та Київської області і лише 30% надійшли з інших областей. У 2019 році ситуація покращилась -  з інших регіонів України надійшла половина заявок. Оскільки УКФ не працює із проєктами будівництва, то всі ці заявки відносять до "м'яких проєктів".

*М'які проєкти, як правило, стосуються навчання, консультацій, тренінгів. Мова не йде про підтримку інфраструктурних проєктів.

За словами Юлії Федів, виконавчої директорки Українського культурного фонду, опитування показують, що першочергова потреба громад у сфері культури - це інфраструктура. Тож є потреба налагодити співпрацю із ДФРР, який фінансує будівництва. Таким чином можна отримати комплексний результат - повноцінне оновлення об'єкту від ремонту до концепції.

 

 

"В ідеалі треба поєднати: фінансування розробки проєктно-кошторисної документації, підготовку до будівництва, а тоді​ УКФ фінансує розробку концепції, тобто, "душу" закладу. І ми матимемо повноцінний продукт: чи центри надання культурних послуг, чи регіональні, місцеві музеї, чи локальні фестивалі. Тобто має бути повноцінне переосмислення значення культури на місцях".

Переглянути конкурси УКФ

Зараз в Україні розпочинається програма "Велика реставрація", до участі в якому запрошують і громади. Про це повідомив міністр культури Олександр Ткаченко.  – Мова йде про відновлення понад сотні архітектурних пам’яток в усіх регіонах України, і наразі створюється експертна група, яка і відбиратиме проєкти.

За словами міністра, програма поширюється не тільки на об’єкти, які знаходяться на балансі міністерства, але в першу чергу на ті, що знаходяться на балансі або обласних рад, або місцевих громад. Головна мета програми в тому, щоб відновити важливі об'єкти та відкрити їх для туристів.

* Переглянути УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №329/2020

*Відбір проводитиметься за трьома основними критеріями:

• статус об’єкта (перевага – фігурантам списку ЮНЕСКО або кандидатам до нього),
• стан об’єкта (аварійний або незадовільний),
• привабливість об’єкта для туристів.

Також громади можуть подавати заявки на конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, що фінансуються за кошти ЄС. Цьогоріч відбір триває до 20 жовтня. Тут мова йде не про будівництво, а про систему сталого розвитку громади, чи регіональні програми, які активізують саме сферу розвитку чи культурної спадщини, туризму тощо. За словами В'ячеслава Негоди, минулоріч було відібрано понад 70 проєктів, які наразі впроваджуються.

Детальніше про відбір 2020

Також для громад є ряд навчальних програм. Зокрема, Швейцарсько-українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO пропонує два інструменти навчання - школа місцевого самоврядування і навчальна платформа.

"Культура в окремих громадах несе той код нації, який потім формується в загальноукраїнський культурний код. Спочатку в рамках проєкту ми працювали з іншими темами. Потім почали розуміти, що найголовніше – це сформувати критичну масу людей у громадах, які будуть усвідомлювати свої перспективні завдання. І одним з таких завдань є формування ідентичності кожної громади, - зазначила Оксана Гарнець, керівниця Швейцарсько-українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO, - Соціальна єдність, розуміння спільних завдань – все це формується навколо культурних речей. Тому ми почали працювати в рамках наших тренінгових програм над формуванням ідентичності громади через культурні інструменти​".

Детальніше про програми

 

 

Як яскрава культурна подія може допомогти громаді?

У розвитку культури в громадах треба діяти стратегічно, саме такий підхід допоможе перейти від інфраструктури до її наповнення - так вважає Наталія Ключник, виконавча директорка Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України, консультантка з послуг Програми USAID DOBRE.

Під час роботи із громадами, за словами експертки, виявилася ще одна проблема - наявна інфраструктура не відповідає потребам громади. Адже за багато років вона занепала і сьогодні потребує системного відновлення. Також дається взнаки брак кадрів та обмаль ресурсів. Це підкреслює важливість стратегій та системності. Саме для таких потреб Програма USAID DOBRE створила методичні рекомендації, де описано універсальний інструмент для покращення послуг. Методика базується на досвіді громад, які уже розробили такий план.

"Цей інструмент став дуже важливим для нас, тому що ми його понесли і в інші громади. І тут я хочу подякувати Українському культурному фонду за те, що підтримали ініціативу мультиплікації досвіду, і ми спробували дію цього інструменту не тільки для громад-партнерів, а й для інших регіонів".

 

 

Вісімнадцять із 30 обраних громад написали плани покращення послуг. Кожна із них підготувала один проєкт, який міг би стати важливою точкою або магнітом для території. За словами експертки, вони шукали свою ідентичність і вони її знайшли. Наталія Ключник додала, що багато з цих проєктів уже втілили в життя.

Як приклад Наталія Ключник називає фестиваль на Івано-Франківщині - він показав громаду підприємцям, які згодилися вкладати кошти в ремонт дороги.

"Минулого року ми реалізували проєкт в межах "Малі міста – великі враження" у селі Старуня Івано-Франківської області, і залучили понад 50 місцевих підприємців. Коли ми вперше з ними зустрічалися, вони не вірили в це. Казали: де там у великому полі пройде великий фестиваль, хто на нього приїде. Але коли в село, де 3,5 тисячі населення, приїхало 17 тисяч людей, то це, звісно, показує результат. І тоді підійшли ці ж самі підприємці і сказали: ми готові виділити 10 мільйонів на те, щоб прокласти дорогу, якої там не було. Це приклад такої активізації, як працівників культури, так і активістів, виконавчого комітету сільської ради... Це приклад того, як публічний захід стає яскравим, як він привертає увагу. Тоді вкладаються різні ресурси. Тому зусилля треба мультиплікувати і об'єднувати".

 

Перезавантаження культури - приклад Заводської ОТГ з Тернопільської області

Одним із викликів для Заводської ОТГ після об'єднання була культура, адже вони мали приміщення, але умови там були не придатні для роботи. Голова громади Людмила Павлінська розповіла, що громада поставила собі за мету оновити культуру і наповнити її новим сенсом. Зокрема, об’єднали школу мистецтв та будинок культури – так утворився центр естетичного виховання. На початку співпраці з Програмою USAID DOBRE одним із пріоритетів покращення послуг ОТГ обрала саме культуру. Тож центр естетичного виховання оновили та обладнали спільними зусиллями. У приміщенні, яке 30 років не бачило навіть косметичних ремонтів, зараз встановили опалення, відремонтували дах, зробили капітальний ремонт. Програма USAID DOBRE надала технічну допомогу еквівалентну сумі 941 тисячу гривень, а з місцевого бюджету громада виділили 1 мільйон 295 тисяч гривень для реалізації цього проєктую

В цілому утримання культури в громаді складає 22% від власних надходжень. За словами Людмили Павлінської, зважаючи на інші потреби, це значна сума для ОТГ, проте громада розуміє важливість культурної сфери. Щоб її розвивати, шукають і інші джерела надходжень. Зокрема, подають заявки на різні гранти. Місцева громадська організація «Від ідеї до успіху» виграла проєкт і залучила 189 тисяч гривень на створення вільної платформи для спілкування дівчат-підлітків.

Також реалізували проєкт, який був спрямований на роботу в умовах пандемії - від компанії House of Europe. Громада отримала 78 тисяч гривень на проєктор, медіа-інструменти, які необхідні для розвитку школи і навчання онлайн.

Ми - громада, яка старається шукати виходи, шукати проєкти. І нам це вдається. До ремонту діти насправді були в жахливих умовах. І тому ми поставили​ культуру пріоритетом. Завдяки Програмі DOBRE вдалося залучити 941 тисячу гривень, з місцевого бюджету ми виділили 1 мільйон 295 тисяч гривень для реалізації цього проєкту. Але не ремонт став основою. Головне - це надзвичайно талановиті діти, які виграють конкурси міжнародних організацій, всеукраїнські конкурси. Тож вважаю, що культура – має стояти основою. І коли будуть щасливі люди, а культура все ж таки наповнює їх, надихає, тоді, я думаю, буде і щаслива країна, яка матиме можливість розвиватися".

Невдовзі до Заводської ОТГ приєднаються ще 4 населених пункти. І, за словами Людмили Павлінської, діти вже висловлюють бажання навчатися у центрі естетичного виховання, зокрема. Тож громада продовжує шукати можливості для розвитку культурної галузі.

---

Нагадаємо, 4 червня 2019 року відбувся круглий стіл, присвячений культурі в умовах децентралізації.

Напередодні круглого столу, Український кризовий медіа-центр у рамках Програми USAID DOBRE провів дослідження стану культурної інфраструктури у 75 громадах 7 областей України. Моніторинг показав, у 75 ОТГ є 488 будинків культури, 271 бібліотека, 19 музеїв і нуль кінотеатрів. До того ж, у більшості опитаних громад немає профільного управління, яке б займалося виключно культурою – як правило, вона йде однією із суміжних компетенцій поряд із туризмом чи навіть освітою, молоддю та спортом. Окрім того, за даними дослідження, у селищних та сільських громадах працівників культури менше, ніж у міських, хоча саме там проживає більше людей.

Переглянути результату моніторингу

Майже всі опитані громади сказали, що мають потребу у навчанні і серед топ-тем є вміння написання проектів та вивчення міжнародного досвіду.