Сновська ОТГ Чернігівської області чотири роки тому взяла на баланс районну лікарню і досі фінансує зарплати медсестрам і техперсоналу. Проте повертати лікарню до району громада не хоче і тепер сама визначає вектор її розвитку.

 

Автор: Дмитро Синяк

---

Голова Сновської ОТГ Чернігівської області Олександр Медведьов завжди був прихильником об’єднання за формулою: один район – одна громада. І це при тому, що він до свого обрання не очолював районних владних структур, звідки було би вигідно перейти до кабінету очільника ОТГ. До листопаду 2015-го пан Олександр обіймав посаду  начальника митного поста «Щорс» Чернігівської митниці. І все ж саме він за рік, не побоявшись нових виборів, виступив із пропозицією створення великої та потужної громади на «крайній півночі» України, на стику її кордонів з кордонами Білорусі та Росії. Тепер Олександр Медведьов переконаний, що час підтвердив його правоту.

 

 

 

Хол приймального відділення Сновської лікарні

 

- Якщо голова іншої громади питатиме у мене поради, чи варто забирати у власність ОТГ районні медичні структури, я без ретельних розрахунків нічого йому сказати не зможу, – розмірковує вголос пан Медведьов. – Адже маленька громада не витягне районну лікарню, а домовитися з іншими громадами району не завжди можливо. Та якщо громада чимала і має відповідний бюджет, прийняття районної лікарні на баланс – цілком закономірне та виправдане рішення. Насамперед треба бути свідомим того, що без підтримки громади районну лікарню можуть переформатувати, зменшити, а то й закрити тощо. Бо коли у державному бюджеті не буде грошей на її утримання, іншого шляху просто не залишиться. Ми були свідомі того, що коли відмовимося від своєї лікарні, вона цілком може стати відділенням сусідньої Корюківської лікарні та може бути суттєво скорочена…

 

Гінекологічне, отолорингологічне й терапевтичне відділення стаціонару Сновської лікарні

 

Особливість Чернігівщини у надзвичайно малій щільності населення. За сто років ці землі втратили близько 1 млн жителів. Тому у цілій Сновській ОТГ, площа якої 1283 кв. км (це більше, ніж у 77-ох держав світу), лише 24 тис. жителів. Натомість бюджет на цей рік громада має чималий: 165 млн грн, з яких більше половини – власні надходження. Лише інфраструктурної субвенції громада отримала у 2018 році 10,7 млн грн, а у 2019-му – 9,9 млн грн, відремонтувавши на ці кошти школи, садочки, заклади культури та медицини, а також дороги та вуличні ліхтарі.

 

Голова Сновскьої громади, колишній митник і вчитель географії Олександр Медведьов

 

- Ви не думайте, що ми тут гроші лопатою гребемо: за свій бюджет ми маємо утримати 56 населених пунктів (24 колишні сільради) 3 села 24-х старостатів, а також місто Сновськ, – веде далі Олександр Медведьов. – У нас, до прикладу, 4 амбулаторії та 20 ФАПів. Багато з них ми мали б скоротити, бо за існуючими нормами, один ФАП має обслуговувати щонайменше 400 жителів. Та ми цього не зробили, адже маємо значну територію і низьку щільність населення, і подекуди ФАП обслуговує у нас села, у яких кількість жителів не перевищує 200. А витрати на ту ж медицину у нас знаєте які? Лише на боротьбу із коронавірусом, зокрема, на закупівлю засобів індивідуального захисту для медиків, ми виділили цьогоріч близько 400 тис. грн. Також ми купили апарат штучної вентиляції легень за 480 тис. грн, дихальний апарат за 195 тис. грн. А звичайні ремонти у лікарні цьогоріч «з’їли» 118 тис. грн… Чи знали ми, що нестимемо такі витрати? Так! А іще ми знали, що є чи не єдиною в Україні громадою, яка зважилася взяти у власність районну лікарню. Та ми чудово розуміли, що не маємо іншого шляху. Жителі Сновської ОТГ були одностайними у тому, що громада має фінансувати лікарню і захистити її від знищення…

 

Дефібрилятор реанімаційного відділення Сновської лікарні, придбаний коштом громади

 

За словами Олександра Медведьова, громада анітрохи не шкодує, що взяла на себе відповідальність за таку чималу структуру. По-перше, тому, що тепер керувати лікарнею стало набагато легше, і її долю вирішує керівництво Сновської ОТГ, а не абстрактний «район». У руках громади забезпечення лікарні всім необхідним, від неї залежить економія енергоносіїв, вона також визначає вектор розвитку медичного закладу. А по-друге, лише за таких умов з’являється можливість покращувати якість медичних послуг. Адже всі працівники лікарні тепер підзвітні громаді.

 - Чесно кажучи, якби «район» просив мене зараз повернути лікарню йому, я би все зробив, щоб не віддати – зізнається Олександр Медведьов. – Бо медицина і освіта – два найважливіших напрямки, потрібних людям. Щонайменше безвідповідально віддавати їх в інші руки.

 

Хірургічне відділення, що його відремонтувала громада

 

З впровадженням медичної реформи Національна служба здоров’я лише частково фінансує утримання медичних закладів. Звісно, можна було б провести масштабне скорочення, і вписатися у бюджет, та Олександр Медведьов вважає, що цього робити не варто, інакше втрачається сенс порятунку лікарні. За три роки громада скоротила тільки 22 особи та одне відділення – пологове, кількість пологів у якому була недостатньою для його ефективної роботи. Під скорочення потрапили і 40 лікарняних ліжок, зменшивши можливість стаціонарного лікування 150-ма особами водночас. Зараз у Сновській лікарні працюють понад 200 осіб, однак їхня кількість поступово зростає, бо громада щороку бере на роботу лікарів потрібних їй спеціальностей. 

Щоб зацікавити фахівців, міська рада прийняла програму підтримки молодих лікарів, за якою кожен з них може розраховувати на безоплатну квартиру та на суттєву щомісяну доплату до заробітної плати з бюджету громади.

 

Гінекологічне відділення Сновської лікарні

 

- Ми вже купили медикам дві двокімнатні квартири вартістю близько 200 тис. грн.. кожна, – розповідає Олександр Медведьов. – Одну з них отримав анестезіолог, іншу – педіатр. За угодою, яку кожен з них підписав, через 10 років  роботи у медичному закладі житло передається їм у власність безкоштовно. Також ми виділили лікареві  однієї з сільських амбулаторій  50 тис. грн. на завершення будівництва власного житла, яке він вів багато років. До речі, саме цю  амбулаторію в с. Тур’я , послугами якої користуються також 8 довколишніх сіл, ми збудували з нуля за допомогою держави. З міського бюджету було виділено 0,5 млн. грн., а ще 5,3 млн. грн. отримали за президентською програмою «Сільська медицина». Тепер амбулаторія у Тур’ї не тільки  має абсолютно нове сучасне приміщення, забезпечене новітнім обладнанням, а й розпоряджається  власним повноприводним автомобілем Renault Duster.

 

Амбулаторія загальної практики села Тур’я збудована з нуля за майже 6 млн грн

 

Щоб залучити до роботи в громаді потрібних лікарів, представники Сновської ОТГ проводять агітацію  по медичним вишам всієї України, а також дають оголошення у спеціалізованій медичній пресі. Наразі троє інтернів, які навчаються у Київському та Полтавському медичних університетах, планують піти на роботу до Сновська.

- Протягом чотирьох років наша громада витратила на лікарню понад 30 млн. грн, – каже пан Олександр. – І я можу сказати, що пишаюся тим, що нам вдалося зробити. За допомогою субвенції на соціально-економічний розвиток ми поміняли всі вікна і двері у всіх дво- і триповерхових приміщеннях лікарні. Громада співфінансувала ці роботи. Також ми прочистили всі батареї лікарняних корпусів, які майже не гріли, капітально відремонтували терапевтичне та хірургічне відділення й кілька кабінетів поліклініки. О, мало не забув…  Мали багато нарікань на наш рентген-апарат, якому вже понад 30 років. Цьогоріч  ми придбали за 2,1 млн. грн. новий апарат, який невдовзі почне працювати.

 

Приймальне відділення, а також відділення екстренної медичної допомоги Сновської лікарні

 

Тільки на комунальні платежі лікарні Сновська громада витрачає близько 1 млн. грн на рік, а ще 3 млн грн – на зарплату медсестрам і техперсоналу. У 2019 році видатки на медицину склали майже 27 млн грн – 16,5 % всього бюджету громади. Натомість медзаклади сплатили 2,4 млн. грн. ПДФО.

- Утримання великої лікарні – непроста і дуже витратна справа, – резюмує Олександр Медведьов. – Приємно, що  наші зусилля не є марними, адже фахівців у лікарні побільшало, покращилася апаратура та «поробилися» ремонти. Вдячні нам за порятунок лікарні не лише її працівники, а і мешканці громади, які мають змогу отримувати медичну допомогу за місцем проживання . Та я би хотів наголосити на іншому. Важко уявити, який галас зчинився б, коли б лікарню закрили через те, що ми відмовилися її фінансувати… Зрештою, тепер я не можу сказати, що лікарня – це наш біль. Швидше, це наша відповідальність, це необхідість для повноцінного захисту жителів громади…

 

Один з корпусів Сновської лікарні з новенькими металопластиковими вікнами.