Веселівська об’єднана громада Запорізької області ще два роки тому забрала району лікарню, на яку тепер щомісяця витрачає близько 0,5 млн грн. Однак голова громади Петро Кіяшко переконаний, що отримані переваги коштують набагато більше і навіть не вимагає співфінансування від інших громад старого району.

---

 

Автор: Дмитро Синяк

 

 

 

 

 

 

З формуванням в Україні нового адміністративно-територіального устрою, постало питання утримання районних закладів охорони здоров’я, відповідь на яке шукає Міністерство розвитку громад та територій, намагаючись максимально залучити Міністерство охорони здоров’я. 26 серпня за ініціативи Мінрегіону в Житомирській області відбулася нарада під головуванням заступника Міністра В’ячеслава Негоди, на якій і представники МОЗу, і громад, і райлікарень  обговорили різні можливі варіанти подальшого утримання медзакладів районного рівня.

- На те, що у державному бюджеті з’являться додаткові кошти на «вторинку», думаю, сподіватися не варто, – зазначив В’ячеслав Негода. – А для обласних бюджетів цілком достатньо і «третинки». Загалом ця проблема не є простою, тому ми чекаємо на пропозиції від Міністерства охорони здоров’я, обласних адміністрацій, громад ...

Натомість є громади, які виступають проти додаткового фінансового навантаження. Наприклад, за словами голови Глибоцької ОТГ Чернівецької області Григорія Ванзуряка, комунальні видатки районної лікарні, яка знаходиться в адміністративному центрі громади, сягають близько 6 млн грн на рік. Це надто велика сума для бюджету Глибоцької ОТГ, який цього року складає 100 млн грн, причому 58 млн грн з них – це власні надходження. З іншого боку голова Баштанської ОТГ Миколаївської області Іван Рубський зазначає, що де-факто його громада вже давно утримує місцеву районну лікарню, проводячи у ній капітальні ремонти, забезпечуючи всім необхідним та закриваючи всі дірки у її бюджеті. Район лише номінально залишається її власником.

- Лише цьогоріч ми виділили нашій лікарні 4,5 млн грн на боротьбу з COVID-19, у той час як район зміг виділити тільки 0,2 млн грн, – наводить приклад Іван Рубський.

Між тим є громади, які вже давно забрали у району лікарні і – що найважливіше – навели у них лад. Одною з таких громад є Веселівська ОТГ Запорізької області. Про її досвід «Децентралізації» розповів голова громади Петро Кіяшко.

 

 

Чому ви вирішили забрати лікарню у району?

- Щоб мати вплив на якість послуг, які надаються у ній. Якщо громада позиціонує себе як господаря своєї землі, то треба вже залишатися господарем до кінця. Веселівська ОТГ об’єдналася у жовні 2015-го, а коли за три роки вона вже міцно стала на ноги, ми забрали у власність районну лікарню. Час показав, що ми вчинили правильно і завдяки цьому тепер опинилися в авангарді реформи.

Скільки коштує утримання Веселівської районної лікарні?

- Близько 500 тис. на рік, без врахування вартості різноманітних ремонтів, більшість з яких ми, щоправда, вже зробили. Зарплату лікарям платить Національна служба здоров’я, але ми оплачуємо зарплати кільком технічним працівникам, а також покриваємо комунальні видатки закладу. Минулого року ми вклали 1,5 млн грн у ремонт хірургічного і терапевтичного відділень. На закінчення ремонту «терапії» ми запланували цьогоріч 700 тис. грн. На черзі ремонт інфекційного відділення та загальне утеплення будівлі. Проект утеплення ми вже маємо, і загалом вартість робіт за ним має скласти близько 6 млн грн. Однак ми хочемо залучити до фінансування донорські структури, адже йдеться про енергоефективність. За новим проектом, на даху лікарні ми хочемо розмістити сонячні батареї. У нас завжди багато сонця, і сонячні батареї можуть бути дуже корисними для нас.

Якось у вас все дуже гладко виходить. Чи так було завжди?

- Що ви! У перший рік було надзвичайно важко. Я навіть думав, що припустився помилки, взявши лікарню. Адже, по-перше, там виявилися чималі борги по заробітній платі. По-друге, третина персоналу явно була зайвою, і довелося проводити дуже болісне скорочення. Думаю, якщо б я зробив це скорочення цьогоріч, я не мав би шансів на наступних виборах – такий галас зчинився. Але тепер люди побачили, що вийшло на краще. Бо завдяки скороченню лікарня фактично звільнилася від баласту, який псував якість послуг. Так, ми скоротили майже 70 осіб, і зараз персонал нашого медичного закладу складається зі 150 працівників. До речі, держава згодом повернула нам кошти, витрачені на виплати заборгованих зарплат медикам.

Що конкретно виграла громада від «приєднання» лікарні?

- Найціннішим є те, що змінилися підходи лікарів та медсестер до роботи. Тепер кожен із них розуміє, що їхня доля залежить не від призначеного згори районного керівництва, а від голови громади, якого обирають люди. І коли ці люди будуть незадоволені медичними послугами, голова громади зробить все, щоб виправити цей недолік. Ставлення до пацієнтів направду стало більш чуйним, уважним – про це я не раз чув від багатьох відвідувачів. Нещодавно я і сам два дні лежав у нашій лікарні із сильною застудою, подивився ізсередини, як вона працює, та залишився задоволеним.

Чи доплачує громада медикам за роботу?

- У цьому немає потреби, бо зараз вони вже отримують непогані зарплати, які відчутно зросли за останні два роки. Головний лікар тепер ходить з високо піднятою головою і якщо і просить про щось, то лише про капітальні ремонти, такі, як-от утеплення будівлі. Також все йде до того, що держава платитиме виключно за надані послуги. Провели операцію – отримайте за неї, провели прийом пацієнтів – будь ласка, ось ваші гроші.

Чи радили б ви іншим громадам забирати районні лікарні у власність?

- Справжні господарі зобов’язані це зробити, причому що швидше, то краще. Ось, наприклад, у сусідньому районі була непогана лікарня. Та коли кошти почали переходити з районного бюджету до бюджету громад, вона стала занепадати. З’явилися борги по зарплаті, і найкращі лікарі пішли. Тепер я навіть не знаю, чи варто її рятувати. Це треба було робити кілька років тому. Зараз там вже ніхто не зможе надавати якісні послуги. Я веду до того, що знищити лікарню дуже просто, а от відновити – майже нереально. Тож краще не давати їй занепасти. Це по силах тільки громаді, до того ж, саме громада і ніхто інший зацікавлена у послугах лікарні.

Голови інших громад кажуть, що утримання районних лікарень є надто дорогим для того, щоб погодитися на цей крок…

- Згідний! Але треба навести лад у лікарні, щоб вона не була такою дорогою. Районна влада рідко стежить за ефективністю лікувальних закладів та за їхньою вартістю для бюджету. Хіба Веселівська ОТГ така вже багата? Наш цьогорічний бюджет – 98 млн грн, з яких власні надходження становлять 52 млн грн. Це на 15,5 тис. населення. Та мова навіть не про гроші. Я вважаю, що медицина та освіта є візитними картками голови громади. Якщо не берегти цих двох галузей, то навіщо взагалі потрібен голова громади?

Чи інші громади співфінансують Веселівську лікарню?

- Ні, але нашій громаді це й непотрібно, бо інші громади старого району є набагато біднішими за нашу і мають лише по 3 тис. населення. Коли я забирав лікарню, голови цих громад боялися, що я перешкоджатиму тамтешнім жителям лікуватися у нас. Вони навіть виступали з пропозицією розділити лікарню. Та я категорично відмовився від цього, пообіцявши, що кожен мешканець району не матиме жодних проблем із доступом до медичних послуг. Я розумію, виходить так, що наша громада витрачається на утримання лікарні, а інші громади користуються нею цілком безкоштовно. Здавалося б, який у цьому сенс? Все просто: Веселівська ОТГ добуває престиж і вагу у регіоні. Це вартує 0,5 млн грн на рік.

Чи купує ваша громада специфічне медичне обладнання для лікарні?

- Так, причому ми робили це ще задовго до об’єднання. Зазвичай, щоправда, нас просили про співфінансування, і ми ніколи не відмовляли. Ми завжди брали участь у житті лікарні, а тепер і тим більше братимемо.