Що змінилося у виборчому законодавстві  в частині інституту старост.

Автор: Олена Бойко, народний депутат України VІII скликання, кандидат наук з державного управління

Законопроект 3485 (вже чинний Закон України 805-ІХ) містить зміни в тому числі й щодо інституту старост. Текст закону - за посиланням.

Отже, відповіді на актуальні питання…

1. Як обирається староста?

Старости віднині не обираються шляхом прямих виборів. Саме тому із «тіла» Виборчого кодексу України згадки про старост вилучено. Але це не означає, що інститут старост зникає. Змінюється процедура обрання: непрямі вибори старост унормовані тепер у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон). Отже, усі відповіді шукаємо саме тут, і не в ч 14-1, яка вилучена законодавцем, а новій частині 54-1, яка уповні присвячена саме старостам.

Відповідно до ч.1 ст 54-1 Закону староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Слово «затверджується» подекуди сприймається як «призначається». Проте це не так. Цілком погоджуюсь із експертом Лесею Федченко, яка у своєму дописі у Фейсбук від 20 липня пояснила різницю між призначенням та обранням. Цитую експертну думку: «Нагадаю: відповідно до ст. 3 Закону («Про службу в органах місцевого самоврядування» в ОМС є три види посад:

1. виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах (голова та донедавна - староста);
2. виборні посади, на які особи обираються (секретар ради) або затверджуються (керуючий справами, заступники голови) відповідною радою;
3. посади, на які особи призначаються (решта посадових осіб місцевого самоврядування) відповідним головою на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством».

Отже, посада старости залишається виборною.

Процедура, як зазначено вище, законодавцем передбачена така: староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Інших вимог ані до процедури, ані до кандидатури на посаду старости законодавством не встановлено. Проте передбачено (ч. 3 ст. 26 Закону), що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, вирішуються питання серед іншого щодо затвердження «Положення про старосту». Отже, вимоги до кандидатури та деталізація порядку затвердження цілком можуть бути визначені відповідною радою саме у «Положенні про старосту». Важливо дотримати принцип невтручання держави у питання місцевого самоврядування і незабюрократизувати процеси саме законом. Місцева влада має визначитись із процедурами, на моє переконання, такий підхід є доречним. Чи будуть процедури демократичними? Залежить від самої ради. Чи має вона право "придумати" процедуру самовисування чи висування на посади за якимось іншим принципом? Думаю, так. Законом це не заборонено. Головне, щоб рішення були прийняті з урахуванням чинного заонодавства, без обмеження прав громадян та у межах і спосіб, визначений законом.

2. Хто може бути старостою?

Варто пам`ятати, що відповідно до ст. 38 Конституції України громадяни серед іншого мають право бути обраними до органів місцевого самоврядування та користуються рівним правом доступу до служби в органах місцевого самоврядування.

Але при цьому, відповідно до ст.3 Закону, громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад (ч. 1). Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (ч. 2).

3. Який статус старости?

Відповідно до ч. 4 ст. 51 та ч. 2 ст. 54-1 староста - член виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі. А порядок організації роботи старости (ч. 2 ст. 54-1) визначається чинним законодавством, а також вже згаданим «Положенням про старосту».

Відповідно до ч. 5 ст. 54-1 при здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.

До речі, визначення поняття «старостинський округ» законодавець не змінював: це частина території об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад", на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою.

Отже, староста – представник жителів населеного пункту відповідно до норм Закону.

4. Які повноваження старости?

Повноваження старости визначені у ч. 4 ст. 54-1. Дослівно:

1. представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
2. бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;
3. має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;
4. сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
5. бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
6. бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
7. вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;
8. бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;
9. бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;
10. бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;
11. отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;
12. сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;
13. здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

Звертаю увагу, що перелік повноважень не є вичерпним -  у Положенні про старосту кожна місцева рада може визначати також інші повноваження старости.

5. Чи може староста мати представницький мандат (наприклад, бути депутатом)?

Ні, бо відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті. А ми пам`ятаємо, що староста – член виконкому. Отже, якщо особа, обрана депутатом місцевої ради (головою), хоче бути старостою, їй доведеться скласти представницький мандат. Голова районної, обласної ради має тотожні обмеження (ч.3 ст. 55 Закону), як і міський, сільський, селищний голова (ч. 4 ст.12 Закону).

6. Чи можуть повноваження старости припинятись достроково?

Так. За рішенням відповідної ради (ч.6 ст. 54-1 Закону). І це виключна компетенція відповідної ради (ч. 3 ст. 26 Закону). Підстави дострокового припинення повноважень старости визначені ст. 79-1 Закону:

1. його звернення з особистою заявою до сільської, селищної, міської ради про складення ним повноважень старости (з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт);
2. припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України (з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт);
3. набуття громадянства іншої держави (з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт);
4. набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду, без прийняття рішення відповідної ради);
5. набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду, без прийняття рішення відповідної ради);
   5-1. набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави (строки законодавцем не визначені, логічно було б за аналогією до п.5);
6. набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим (з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду, без прийняття рішення відповідної ради);
7. його смерті (з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть).

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 Закону повноваження старости також можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради. Дострокове припинення повноважень у цьому випадку - з дня прийняття відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень старости.

Повноваження старости можуть бути достроково припинені також у випадку, передбаченому Законом України "Про правовий режим воєнного стан" (з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів).