Автор: Олена Бойко, народний депутат України VІII скликання, кандидат наук з державного управління

Однією із дискусійних тем змін до виборчого законодавства (законопроект 3485) стало питання виборів старост.

Старости - виборні посадові особи місцевого самоврядування. Конституція України регулює строки повноважень та призначення чергових місцевих виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, проте Основний Закон не містить норм щодо старост. Правове регулювання статусу і повноважень старост – у Законі «Про місцеве самоврядування в Україні». І природньо, що виникає питання визначення строку повноважень задля визначення позиції щодо призначення чергових виборів саме старост. Тому до проекту 3485 було внесено ряд правок, які можуть дати відповідь на питання. При чому, шляхи вирішення – різні і мають право на реалізацію.

Варіант 1. За логікою і аналогією, доречним було б призначення чергових виборів для чинних старост, перших – в нових громадах. Щоправда, у такому випадку в нових громадах 25 жовтня 2020 року не відбулись би перші вибори старост, оскільки саме відповідна місцева рада утворює старостинські округи та призначає перші вибори старост. Отже, поки рада набуде повноважень та збереться на засідання для вирішення питання по старостам – мине певний час.

Варіант 2. Окремі автори правок до законопроекту 3485 пропонують введення посад старост не лише для сіл, селищ, а й для міст. Виникає питання щодо виконання повноважень старост у великих містах. Обґрунтування таких пропозицій від авторів: унормовується можливість виборів старости у місті, яке приєднується до іншої територіальної громади і яке не є адміністративним центром громади. І звісно, це урівнює права на впровадження інституції старост для сільських та селищних громад та міських.

Варіант 3. Є правки щодо унормування питання призначення чергових виборів старост на 25 жовтня 2020 року навіть у тих старостинських округах, в яких обов’язки старости виконують особи, які здійснювали повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання, а також приєднання до об’єднаної громади і пропонується призначення таких виборів у 2020 році - відповідною районною територіальною виборчою комісією (а сьогодні таке рішення - за місцевою радою).

Варіант 4. Ряд правок є інноваційними та пропонують визначити старосту не як виборну особу, а як посадову особу. У такому випадку альтернативою прямим виборам старости є призначення відповідною радою старости своїм рішенням.

***

Жодна із пропозицій не суперечить нормам Конституції України, чинному законодавству, європейській практиці доброго урядування. Всі позиції є, звісно, не тотожними, проте різне бачення розвитку інституту старост свідчить про важливість вирішення питання унормування як способу легалізації, так і повноважень.

Останній варіант вирішує питання оперативності впровадження інституту старост (не витрачатиметься час на сам виборчий процес), є шанс організації конструктивної роботи ради-старости, в умовах обмеження фінансових ресурсів громад – економія місцевого бюджету. Враховуючи, що староста – член виконкому таке рішення є реалістичним. Така конструкція є більш прийнятною, якщо врахувати велику вірогідність впровадження імперативного мандату (у тому числі для старост, у разі прямих його виборів) та заборони самовисування (сподіваюсь, такі правки не будуть підтримані). Староста, призначений радою, буде зорієнтований на роботу на благо громади більше, ніж обраний під «домокловим мечем» імперативного мандата від місцевого партійного боса.

До речі, Комітет підтримав правки саме задля реалізації варіанту № 4.