Автор: Віталій Безгін, народний депутат, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою
Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, для "Української правди"

25 лютого з великого форуму в Києві стартувало коло регіональних обговорень необхідності змін до Основного Закону щодо децентралізації влади.

Попри те, що реформа визнана найбільш успішною за роки після революції як європейськими експертами, так і українськими громадянами, спроби закріпити її на рівні Конституції вже четвертий раз зазнають невдачі.

Два законопроєкти за попереднього скликання та президента і ще два вже за поточної владної команди були "успішно" відкликані.

І тут постає ключове питання: чи є гостра необхідність закріплення децентралізації Конституційними змінами, або ж дорожня карта реформи є недосконалою і даним пунктом можна знехтувати?

Противники змін до Конституції наводять, як правило, три аргументи "проти". Спробую відповісти на кожен з них.

Перший аргумент. У 1996 році (при ухваленні Основного Закону незалежної України) блок про місцеве самоврядування став політичним компромісом, тому зараз він є далеким від ідеального. Проте сьогоднішні процеси тільки погіршать ті, хоч і невеликі, але все ж таки здобутки.

24 роки тому Конституція була результатом політичного компромісу того часу, в якому фактичні адепти сильної України, що крокує в Європу, були змушені домовлятись з комуністичними адептами спільного існування з Росією.

Наразі, в поточному парламенті, такої проблеми немає. Рух України в бік Європи є сталим, а політичні конфронтації мають інше джерело. Отже, нема і потреби шукати компроміс такого порядку.

Відповідність проєкту змін Європейській Хартії Місцевого Самоврядування та інтересам наших громадян не підлягає сумніву.

Другий аргумент. Реформу можна закінчити без змін до Конституції.

Якщо під реформою ми вбачаємо новий адміністративно-територіальний устрій, то це судження є правдивим. Після відкликання президентом проєкту №2598 ми запустили "план Б" і ухвалення законопроєкту №2653, що вже подолав перше читання, дозволить нам провести жовтневі вибори на новій основі та перезавантажити систему місцевого самоврядування.

Але що стосується повноцінної реформи, впровадження нового підходу до адміністративного нагляду за законністю, надання обласним радам власних виконавчих органів, то всі ці питання підвиснуть під загрозою їхньої неконституційності.

Третій аргумент. Суспільний запит на відповідні зміни відсутній.

Зміни до Основного Закону – це консенсус про правила та подальше співіснування як еліт, так і громадян.

Якби запиту на тотальне оновлення правил гри в країні не було, то Володимир Зеленський не став би президентом, а партія "Слуга народу" не сформувала б першу в історії українського парламентаризму монобільшість.

Крім цього, реформа децентралізації є найбільш популярною серед українців, її підтримують від 65% до 70% наших співгромадян, що є шаленим кредитом довіри.

Отже, Офіс президента, профільне міністерство та більшість у парламенті готові спробувати ще раз ініціювати внесення відповідних змін до Верховної Ради.

Щоб не провалити комунікацію, цього разу все буде відбуватись в максимально відкритий спосіб. Після великого форуму в столиці, протягом двох тижнів будуть відбуватись регіональні обговорення, а з 11 по 14 березня майданчиком для чергової дискусії стане Рада Європи.

Серед ключових положень, що підлягають обговоренню:

1. Необхідність виборного органу на рівні районів
2. Формат адміністративного нагляду. Чи можуть виправдати себе префекти?
3. Наявність чи відсутність в Конституції переліку областей
4. Однозначність тлумачення статусу одиниці в системі адміністративно-територіального устрою. Щоб ні у кого не було сумнівів, що ніякого особливого статусу не буде.
5. Необхідність згадки про контроль органів місцевого самоврядування з боку громадян.

Відповісти на всі ці запитання має суспільство, профільні асоціації, експерти та представники всіх депутатських фракцій. Тільки тоді децентралізацію нарешті можна буде завершити успішно. Ми, у фракції "Слуга народу", гарантуємо максимальну прозорість обговорення і віримо у готовність політичних опонентів до конструктивного діалогу.