Приєднання до Чернівців села Чорнівка ушосте заблокували депутати міської ради, які переконані, що це не принесе обласному центру «жодної користі».
Автор: Дмитро Синяк
Зазвичай саме села блокують ініціативу приєднання до міст обласного значення. Мовляв, не треба нам міського бардака, а з власною землею ми вже якось дамо раду без «чужих» чиновників. У Чернівецькій області все навпаки: Чернівецька міська рада послідовно чотири роки поспіль виступає проти створення об’єднаної громади із сусіднім селом – Чорнівкою. Формально це село належить до Новоселицького району, але насправді давно є частиною міської агломерації Чернівців. Днями депутати у шостий раз провалили відповідне голосування. Причому для позитивного рішення забракло лише 2 голосів. Портал «Децентралізація» спробував розібратися у причинах такого демаршу.
До середини 2018 року мер Дніпра Борис Філатов вів жорстку економічну війну зі Слобожанською ОТГ, намагаючись змусити її платити за всі послуги, які вона отримує від міста. Наприклад, за борги з теплопостачання Дніпро вимагав 8 млн грн. Борис Філатов навіть заявляв, що не зупиниться у своїх нападках на Слобожанську громаду і буде й надалі виставляти їй рахунки аж до повної капітуляції і приєднання селища Слобожанське до міста. Передумови для цього були: Слобожанська ОТГ фактично є лише одним з мікрорайонів, передмість Дніпра, з яким має навіть кілька спільних вулиць. У 2017 році Слобожанська ОТГ була найбагатшою громадою України, маючи бюджет 262 млн грн на 15 тис. жителів. Переважно за рахунок ПДФО від дніпровських підприємств, зареєстрованих на його території.
Однак згодом рекордний бюджет почав зменшуватися. Одна з компаній перереєстровувала юридичну адресу зі Слобожанського у Дніпро. Згодом міська влада Дніпра скоригувала маршрути міських автобусів, після чого селище Слобожанське залишилося без транспортного сполучення. Також Дніпровська міська рада прийняла рішення щодо оподаткування оренди землі у місті Дніпро підприємствами, зареєстрованими у Слобожанській ОТГ. Закінчилася ця історія підписанням «мирної угоди», за якою селище зобов’язувалося платити місту за всі послуги, що отримує від нього. Однак цих проблем могло б і не бути, якби Дніпро вчасно подбало про створення об’єднаної громади зі Слобожанським.
Деколи ОТГ також утворюють довкола міст обласного значення так звані «громади-бублики», оточуючи міста кільцем і позбавляючи їх можливостей розвитку у майбутньому. Наприклад, місто Ахтирка Сумської області з усіх боків оточують три громади: Чупахівська, Тростянецька і Чернеччинська; місто Дубно Рівненської області замикають у кільце дві громади: Тараканівська і Бокіймівська; а Луцьк з усіх сторін оточує Заборольска сільська ОТГ.
Минулого року це питання обговорювалося на круглому столі у Стрию, присвяченому гармонійному розвитку сільських територій у складі міських ОТГ. Тоді не раз звучала теза: формат «бублика» навколо міської громади є абсолютно недоцільним. У якості аргументів спікери наводили насамперед польський досвід децентралізації. У Польщі сільські повіти, утворені «бубликами» довкола міст, у рази відстають у розвитку від громад, що мають іншу конфігурацію.
Власне, у Чернівцях, на жаль, цієї історії не вчили.
У селі Чорнівка Новоселицького району, де мешкають 2300 осіб, вирішили об`єднуватися з обласним центром ще у 2016 році, провівши, відповідно, громадські слухання. Об’єднуватися хотіли насамперед з огляду на інфраструктурну субвенцію, яку селяни мали би отримати внаслідок участі у реформі. Цілком можливою була також різноманітна допомога міжнародних інституцій, які набагато активніше співпрацюють саме з ОТГ, ніж з сільрадами старого зразка. Рішення жителів Чорнівки згодом врахували у перспективному плані депутати облради. Згідно із цим планом, 5 навколишніх сіл, включаючи Чорнівку, мали би бути приєднані до Чернівців у складі Чернівецької ОТГ. Це виглядало більш ніж логічним кроком, адже до районного центру – Новоселиці – від Чорнівки аж 50 км, а Чернівці буквально «по той бік паркану».
- Ми одні з перших в Україні ініціювали процедуру об’єднання, – розповідає про це Чорнівський сільський голова Георгій Бота. – Однак у 2016 році приєднання сіл до міст обласного значення мало приводити до позачергових виборів, і нашу пропозицію депутати очікувано не підтримали. Та коли з’явився закон про те, що до міст обласного значення можна приєднуватися без додаткових виборів, ми звернулися до Чернівецької міськради вдруге. Але депутати поставилися до цієї ідеї прохолодно, і жодні перемовини з ними не дали результату.
Протягом чотирьох років це питання виносилося на голосування 5 разів, Георгій Бота щоразу просив «зробити селу подарунок», однак міська рада залишалася байдужою до його волань.
- З нашим селом межує Салгірський район Чернівців, – веде далі Георгій Бота. – Моя онучка вже три роки ходить до цього району у музичну школу. Але нещодавно їй сказали, що її батьки щомісяця мають сплачувати місту за її навчання 1500 грн. Мовляв, коли ви не з нашого міста, то за всі послуги, які отримуєте у ньому, маєте платити. Об’єднаним громадам, може, і по плечах такі витрати, але ми є селом із бюджетом 1,3 млн грн, і ради з цими виплатами точно не дамо. Крім того, для нас очевидно, що далі аналогічна проблема виникне із відвідуванням жителями Чорнівки медичних закладів Чернівців…
Коли питання стало руба, Георгій Бота ініціював ще одне, шосте голосування. У Чернівецькій міській раді 42 депутати, відтак для прийняття будь-якої ухвали потрібно 22 голоси. Того дня у сесійній залі було лише 30 народних обранців. Георгій Бота просив, закликав до сумління, і його пропозицію ставили на голосування 4 рази, однак позитивного рішення так і не прийняли. 10 депутатів, переважно члени фракції «Рідне місто» відмовилися від голосування.
- Ви уявляєте, скільки нервів ми витратили і скільки приниження витерпіли за 4 роки, аби створити ОТГ з Чернівцями! – обурюється Георгій Бота у коментарі «Децентралізації». – А скільки грошей ми втратили! За моїми підрахунками, ми могли би отримати за ці роки 7 млн грн тільки інфраструктурної субвенції! Якщо нас приєднають адміністративним шляхом у 2020 році, про що давно точаться розмови, то вийде, що у 2021 році ми з Чернівцями все одно будемо у загальному бюджеті. Але інфраструктурної субвенції тоді вже не отримаємо… Ми не є депресивною зоною, ми велике спроможне бездотаційне село, і нам від міста нічого не треба! Держава виділить вам освітню субвенцію на наших жителів, і Чернівці отримають гідну компенсацію за всі послуги, які надають їм. «Не втрачайте цих грошей і цих людей!» – просив я депутатів, але марно.
Проте одна річ від Чернівців селянам з Чорнівки таки потрібна. Йдеться про впорядкування міського сміттєзвалища, яке межує з чорнівськими землями. Мешканці села надзвичайно потерпають від смороду та поліетилену, який розлітається по всій окрузі у вітряні дні. Георгій Бота каже, що селяни цілком можуть заблокувати дорогу до сміттєзвалища, однак особисто він проти цього. Мовляв, хіба можна починати розмову про «одруження» з шантажу?
«Приниження, неповага до мешканців Чорнівки – неприємний осад на душі, нібито знов смердить «мусорка»... – написав Георгій Бота у своєму Facebook у день, коли голосування було остаточно провалено.
Звісно, на Чернівцях світ клином не зійшовся, і за чотири роки Чорнівська сільська рада розглянула кілька варіантів приєднання. Однак ні один з них не йшов у жодне порівняння з «чернівецьким варіантом». По сусідству виявилися тільки неспроможні села та велике румуномовне село Магала, з яким селяни з Чорнівки об’єднуватися не хотіли. Та й для того, аби потрапити до Магали, треба було обов’язково проїхати через Чернівці. Наприкінці минулого року до ініціативи Чорнівки долучилося велике заможне село Топорівці, у якому мешкають понад 4 тис. жителів. Та для Чернівецької міської ради це швидше був плюс, ніж мінус.
- Не може бути, щоб об’єднання Чернівців, Чорнівки і Топорівців було невигідним місту! – переконаний Георгій Бота. – Причина відмов – це тільки політика…
А політики у роботі Чернівецької міської ради, на жаль, забагато.
У 2011 році 42 депутати міськради проголосували за дострокове припинення повноважень Миколи Федорука, якого жителі обирали міським головою чотири рази поспіль і який залишався мером протягом 17 років. Пана Федорука у відставку відправляла Партія регіонів, разом з якою за імпічмент дружно проголосували депутати з «Нашої України» та «Батьківщини».
25 травня 2014 року на позачергових виборах до Чернівецької міськради переміг Олексій Каспрук, за якого проголосували 55,38% виборців. Його найближчий конкурент, в.о. міського голови з 2011 по 2014 роки Віталій Михайлішин тоді здобув лише 16,29% голосів. У 2010 році Михайлішин пройшов до міської ради від Партії регіонів, а тепер висувався від партії «Рідне місто». За півтора роки, на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року Каспрука було обрано мером у другому турі з результатом 62,6%. Натомість Михайлішин отримав підтримку 34,5% виборців.
Однак у сесійній залі все склалося навпаки: більшість депутатів орієнтувалися на голову фракції «Рідне місто» Василя Продана. У 2015 році він став секретарем Чернівецької міськради, передавши повноваження голови фракції Віталію Михайлішину. Всеукраїнські та місцеві ЗМІ у своїх публікаціях неодноразово пов’язували його з колишнім мешканцем Чернівців Дмитром Фірташем. Натомість Олексієві Каспруку приписували близькість до голови партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка.
Не дивно, що за таких умов робота міської ради часто сходила на пси. Коли Каспрук пропонував збільшити кількість автобусів, щоб довозити людей у віддалені райони Чернівців, депутати вносили пропозицію збільшити кількість тролейбусів. Коли депутати голосували за виділення тих чи інших земельних ділянок, міський голова накладав на їхні рішення вето, на наступній сесії депутати його долали, і далі все йшло по колу.
Зрозуміло, що так не могло тривати довго. 26 липня 2018 року Чернівецька міська рада вдалася до кроку, вже випробуваного на Миколі Федорукові: Олексію Каспруку оголосили імпічмент. За відставку мера таємним голосуванням проголосували 29 депутатів.
Але Олексій Каспрук не здався. Він подав до суду, який 23 квітня нинішнього року поновив його на посаді, постановивши стягнути з Чернівецької міськради на користь Каспрука середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі майже 300 тис. грн.
Чи треба говорити про те, що за таких обставин будь-яке рішення, яке підтримує Каспрук, автоматично не підтримують депутати? І от сталося так, що Олексій Каспрук виступив за приєднання Чорнівки і Топорівців до Чернівців…
- Якщо ми не створимо об’єднану громаду своїм рішенням, за нас це зробить наступного року держава, – розповідає «Децентралізації» депутат Чернівецької міської ради Сергій Греков, який голосував за створення ОТГ з Чорнівкою і Топорівцями. – Тому я не бачу сенсу зволікати з прийняттям цієї ухвали…
- Ми рано чи пізно повинні взятися за вирішення питання міського сміттєзвалища, – додає колега пана Сергія – Василь Максимюк. – Принаймні, ми так чи інакше повинні асфальтувати дорогу до нього. Жителі Чорнівки у минулому не раз блокували вивезення сміття на сміттєзвалище, перекриваючи дорогу сміттєвозам. Особисто мені не хотілося б повторення таких кроків…
- Чорнівка і Топорівці – великі села з безліччю проблем, на вирішення яких потрібні десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, – розповів «Децентралізації» член фракції «Рідне місто» Чернівецької міської ради Володимир Бешлей, який відмовився голосувати. – Йдеться про каналізацію, дороги, громадський транспорт тощо. І Чорнівці, і Топорівцям об’єднання з Чернівцями, звичайно, вигідне, але який зиск від цього Чернівцям? Чорнівка отримає інфраструктурну субвенцію у 7 млн грн, а що отримають Чернівці? Гроші? Ні. Землю? Ні, бо вона у Чорнівці вся розпайована. То для чого тоді це об’єднання Чернівцям? Між тим, за розрахунками нашого фінансового управління, місто вже втрачає близько 100 млн грн на рік через те, що жителі довколишніх сіл безкоштовно користуються послугами міських комунальних установ, починаючи від садочків та шкіл і закінчуючи лікарнями…
Щодо питання розвитку міста у майбутньому, якому цілком можуть завадити об’єднані громади, коли оточать Чернівці з усіх боків, пан Володимир має дещо нетипову позицію.
- У нас достатньо районів, де люди живуть, як у селі: без каналізації, без нормальних доріг і без нормального транспортного сполучення, – каже він. – Я 15 років є депутатом від одного з таких районів, і за цей час міська рада не надто покращила тамтешню інфраструктуру. Хіба логічно за таких умов приєднувати до міста території, які становлять половину його нинішньої площі? Адже доведеться брати за них відповідальність. Є також інший момент. Колись до Чернівців приєднали села, що оточують місцевий район Садгора, який нині межує з Чорнівкою. Запитайте жителів цих сіл, чи стало їм краще жити?.. Я підтримую реформу децентралізації і вважаю, що об’єднання сіл у громади задля підвищення їхньої спроможності потрібне. Але для чого воно великим містам на кшталт Чернівців?
Олексій Каспрук після провального голосування дав доручення фінансистам Чернівецької міської ради порахувати, які втрати матиме бюджет Чернівців від об`єднання, та який зиск отримає. Однак Володимир Бешлей переконаний, що витрати будуть чималими, бо навіть «поєднання Чорнівки і Садгори транспортним сполученням – це величезні кошти!» З іншого боку пан Бешлей побоюється войовничості жителів Чорнівки. Мовляв, якщо зараз вони грозяться перекривати дорогу, яка йде через їхнє село, вимагаючи навести лад зі сміттєзвалищем, то що буде, коли чорнівці стануть повноправними містянами?
Джерело «Децентралізації» у Чернівецькій міській раді також повідомило, що декому не подобається і те, що після створення громади до її виконкому увійдуть двоє старост приєднаних сіл, які, швидше за все, орієнтуватимуться на міського голову.
Через політичне протистояння страждають не тільки мешканці Чорнівки й Топорівців. За словами Сергія Грекова, у серпні Чернівецька міська рада розглядає ще травневі питання, «бо через конфлікт голови та секретаря дуже часто немає кворуму». Крім цього, «якщо раніше депутати протягом сесії розглядали до 50 питань, то протягом останньої сесії розглянули лише два соціальних питання».
На думку пана Грекова, вийти з цього глухого кута можна, розпочавши перемовини, або провівши перевибори міського голови та депутатів. Однак зараз це не на часі, адже у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи наступного року цілком можуть оголосити нові вибори до місцевих рад. Також Сергій Греков вважає, що другий імпічмент Каспруку депутати навряд чи оголосять, бо жителі Чернівців надзвичайно обурені тим, що 28 народних обранців проігнорували, власне, волю народу. Адже більшість мешканців міста хотіли, щоб Чернівцями керував саме Каспрук, віддавши йому свої голоси на виборах.
Георгій Бота каже, що сподівається на авторитет голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна, який обіцяв йому свою допомогу у цьому питанні. Василь Максимюк покладає надії на осінній період, коли депутати повернуться з відпусток, і два голоси, яких якраз бракує, «вдасться добрати».
Цікаво, що і Володимир Бешлей не виключає, що змінить своє рішення, «коли проаналізує усі переваги та недоліки приєднання». Мовляв, саме тому він і відмовився від голосування, а не проголосував «проти».
- Чорнівка та Чернівці у майбутньому обов’язково будуть разом – хоча би через спільні проблеми з полігоном твердих побутових відходів, – переконана директор Чернівецького центру розвитку місцевого самоврядування Тетяна Татарчук. – Чернівці вже практично оточені з уcіх боків об’єднаними громадами. Залишився тільки північний напрямок, на якому, власне, і знаходяться села Чорнівка та Топорівці. Ми розмовляємо з депутатами і переконуємо їх по одному. А оскільки вода камінь точить, думаю, що восени на наступному голосуванні ми таки переможемо.
За словами пані Тетяни, прірву між довколишніми селами і містом вдалося дещо зменшити завдяки укладанню першої угоди міжмуніципального співробітництва. Сільська рада Топорівців нещодавно домовилася з Чернівцями про створення спільного ЦНАПу, і цю ініціативу підтримала програма «U-LEAD з Європою». Отже два муніципалітети вже почали шукати спільні точки дотику.
- Якби Чернівецька міська рада погодилася на об’єднання з Чорнівкою і Топорівцями, садочки і школи у районі Садгора мали би кращі показники з наповнюваності, – переконана пані Тетяна. – А інфраструктурні об’єкти Садгори користувалися би набагато більшим попитом.
- Така позиція Чернівецької міськради є відверто некультурною, – обурюється директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. – Адже у єдиній державі завжди має діяти принцип солідарності і згуртованості. Міста свого часу розвивалися завдяки селам, бо люди із сіл вкладали у добробут міст свої працю та здоров’я. Тому у розвинутих країнах Європи завжди створюються системи, за якими багатші території мають ділитися своїм добробутом з біднішими. В Україні нового зразка центрами громад мають стати міста, селища чи великі села, які є точками економічного зростання. Тому Чернівці рано чи пізно будуть об’єднані з довколишніми селами, що тяжіють до них. І якщо цього не зроблять зараз добровільно місцеві депутати, то держава зробить це незабаром сама – в адміністративному порядку. Об’єднання міст з довколишніми селами важливе не тільки з огляду на економіку, але і з огляду на безпеку проживання людини в умовах кліматичних змін, до яких великі міста є найбільш вразливими. Їм потрібно вже зараз звільняти більше території для парків, змінювати систему забудови тощо. Отже, депутатам Чернівецької міської ради треба пильніше придивитися до світових трендів, щоб уникнути прикрих проблем у майбутньому, за які вони нестимуть відповідальність.
Теги:
Область:
Чернівецька областьДжерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
Поділитися новиною:
13 листопада 2024
27 листопада - десятий діалог «Децентралізація...
27 листопада о 13:00 у пресцентрі Українського кризового медіа-центру відбудеться десятий із серії публічних діалогів...
13 листопада 2024
Аналіз проекту Державного бюджету на 2025 рік, підготовленого до другого читання
Аналіз проекту Державного бюджету на 2025 рік,...
9 листопада Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на...
13 листопада 2024
В Україні затверджено Державний стандарт нової...
Соціальна послуга передбачає два етапи, реалізація заходів програми соціального відновлення (перший етап) та...
13 листопада 2024
Структура ОМС: порядок внесення змін (відеоурок)
Структура ОМС: порядок внесення змін...
Відеоурок від Програми USAID DOBRE роз’яснює алгоритм дій ОМС за необхідності внесення змін до їх структури та штатів...