Понад 15 млрд грн необхідно для вирішення нагальних проблем гірських територій Прикарпаття. Саме на таку суму Івано-Франківська обласна державна адміністрація разом з районними адміністраціями і районними радами, а також органами місцевого самоврядування мають проектів для реалізації в рамках Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки.

---

 

Довідка. Проект цієї Програми розробляє Мінрегіон, відповідно до Указу Президента від 22 липня 2019 р. № 543 «Про розвиток регіону українських Карпат». Проект Програми Мінрегіон має подати на розгляд Уряду вже у вересні цього року.

 

Днями в Івано-Франківську відбувся круглий стіл з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат. Захід організований Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

Під час заходу Жанна Табанець, директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА, зазначила, що з усіх запропонованих областю проектів, загальна сума реалізації яких перевищує 15 млрд грн, будуть обрані першочергові - ті, які найбільше сприятимуть розвитку карпатського краю, матимуть економічний і соціальний ефект, створюватимуть умови для залучення інвестицій.

За її словами, найбільшою проблемою гірських територій регіону є погана дорожня інфраструктура. На вирішення цієї проблеми потрібно і найбільше грошей. Ресурсів області, звичайно, не вистачає.

 

Довідка. Бюджет Івано-Франківської області 2018 року склав майже 9,5 млрд грн (у 2017 році – 7,2 млрд грн).

 

«Багато доріг і мостів у нас в поганому стані, в тому числі і через часті повені. І це негативно впливає на усі сфери економіки регіону. Зараз ми маємо проектів на будівництво та реконструкцію доріг загального користування державного та місцевого значення протяжністю 765 км на суму 8,5 млрд грн», - сказала Жанна Табанець.

Марія Савка, перший заступник голови Івано-Франківської ОДА, висловила навіть пропозицію зробити розвиток гірських доріг пріоритетом в 2020 році. «Навіщо розпорошувати ресурси? Треба дати основу для подальшого розвитку», - сказала вона.

У свою чергу, Ігор Довірак, голова Печеніжинської селищної ОТГ, голова Асоціації ОТГ Прикарпаття, заявив, що область має варіант вирішення проблеми принаймні місцевих доріг. «Ми пропонуємо, щоб гроші, які будуть передбачені в державному бюджеті на ремонт місцевих доріг, з 2020 року віддали на рівень громад, а не районів чи області. Тоді усе стане нам зрозуміло. Громади бачитимуть, скільки доріг мають відремонтувати на своїй території, скільки грошей дає держава, скільки грошей є в місцевому бюджеті, і може вже будувати конкретні плани. За нашими підрахунками, такий підхід дозволить вирішити проблему місцевих доріг за три – максимум п’ять років. Впевнений, громади не побояться взяти на себе таку відповідальність і готові будуть звітувати за ці гроші і перед людьми, і перед державою», - сказав Ігор Довірак.

 

Читати на тему: Закарпаття у Державній програмі розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки

 

Велику надію покладають в Івано-Франківській області на розвиток туризму та туристичної інфраструктури.

«Минулого року Прикарпаття відвідало близько 4 млн людей, 80 % з них їхали саме у гірські райони. Більша частина – це українці, які перебувають тут, в середньому 3-4 дні. Вони їдуть в гори відпочивати, лікуватися, чи кататися на лижах. Отже маємо розвивати відповідну інфраструктуру і послуги: створити нові туристичні атракції, відкрити нові музеї і майстерні, дегустаційні зали, розвивати туристичні маршрути, проводити фестивалі тощо», - повідомив Олександр Зрайко, начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА.

Так в напрямку туризму за рахунок Державної програми на Прикарпатті планують відновлення вузькоколійної залізниці, будівництво гірськолижного курорту, культурно-мистецького центру, розвиток туристичних кластерів, відновлення замків тощо.

Також збільшенню туристичного потоку з-за кордону сприятиме відкриття пункту пропуску на українсько-румунському кордоні.

 

Більше на тему: Президент України видав Указ про розвиток українських Карпат

 

Багато з поданих проектів стосуються вирішення екологічних проблем: будівництво та реконструкція полігонів твердих побутових відходів, встановлення систем сортування та переробки сміття, проведення заходів з захисту від підтоплень, будівництво та реконструкція каналізаційних та очисних споруд тощо.

За словами представників місцевої влади, через брак фінансування цієї галузі, річки, ліси і гори Карпатського регіону знаходяться в незадовільному стані і потребують державної підтримки. При цьому зазначалося, що екологічні проблеми варто вирішувати в тому числі в рамках транскордонної співпраці.

Василь Стефурак, фермер, голова Асоціації вівчарів Прикарпаття, на рівень держави запропонував винести також питання розвитку вівчарства. «Вівчарство - галузь поетична, але найбільш занедбана. Якщо так продовжуватиметься, скоро гуцулів, що пасуть вівець в горах, ми бачитимемо лише на картинках. Щоб врятувати галузь, ми вже допомагаємо людям розводити хороші породи вівець, але лише наших зусиль замало. Це має бути на державному рівні. І тут не треба мільярдів. В масштабах держави потрібні копійки», - вважає він.

 

Василь Стефурак

 

На його думку, держава мала б створити умови для мешканців гір і полонин, які хочуть тримати і розвивати якісні породи вівець. «Маємо навчити їх, дати племінний матеріал, спростити ідентифікацію і реєстрацію тварин. Ветеринарна служба має допомагати фермерам, а не бути каральним органом. Це допоможе зберегти людей, бо вони матимуть змогу заробляти дома. Ми робимо фестивалі, розвиваємо туризм, але цього замало, щоб місцеві хотіли залишатися жити тут. Їм потрібна допомога, нові можливості заробляти. У вівчарстві ще є зв'язок поколінь. І якщо він розірветься, ми ніколи більше цього не відновимо…», - вважає Василь Стефурак.

Він запропонував створити центр відродження вівчарства і завив, що програма для цього вже є.

«Ніхто не уявляє розвиток карпатського регіону без вівчарства. Це вже певний бренд. Але, на жаль, зараз це біль гірських територій. І якщо держава не допоможе у розвитку цієї галузі, ми можемо втратити один з головних символів Карпат. Але це не просто красивий символ – це занятість людей, різноманітна продукція для внутрішнього і зовнішнього ринків. Отже тут потрібна окрема бізнесова програма, яка буде одним з напрямків Державної програми», - відреагував на пропозицію перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода.

 

 

Підсумовуючи захід він зазначив, що Міністерство чекає від області якісних проектів, які матимуть мультиплікаційний ефект, дійсно розвиватимуть території, а не лише лататимуть діри. «Ремонтувати дахи, вікна і двері ви вже можете самі. Завдяки децентралізації для цього в регіонах і громадах з’явилися ресурси. Оберіть з ваших проектів ті, які є дійсно розвитковими і потребують державної підтримки. Нехай їх буде небагато, але вони мають працювати на майбутнє», - сказав В’ячеслав Негода.

Під час заходу перший заступник Міністра також висловив думку, що успішним карпатський регіон зроблять не лише доплати до зарплат і пенсій, а насамперед - розвиток інфраструктури та бізнесу.

 

 

---

Довідка

Матеріал підготовлений в рамках проекту "Сталий розвиток Українських Карпат", за підсумками круглого столу, який відбувся 20 серпня 2019 року у м. Івано-Франківську, організований Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

Проект «Сталий розвиток Українських Карпат» впроваджується Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку у партнерстві з Посольством Республіки Польща та Мінрегіоном.

В рамках проекту передбачається проведення 5 круглих столів. Заходи вже пройшли на Львівщині, Закарпатті, Івано-Франківщині та у Чернівцях.

На початку вересня в Києві відбудеться підсумковий круглий стіл, де презентують проект Державної програми розвитку регіону Українських Карпат на 2020-2022 роки, яка буде внесена на розгляд Уряду.