Жителі села Мирного Біляївського району, що на Одещині, більше року чекають на остаточне рішення щодо приєднання населеного пункту до Біляївської громади. Село тривалий час не має обраного голови, його функції виконує секретар сільської ради. Проблем тут дуже багато. Їх жителі намагаються вирішувати самотужки. А організатором перетворень дуже часто виступає сільський священник ПЦУ отець Васілій (Єдин).
- Приклад нашого об’єднання – це праобраз реформи децентралізації, в яку ми повірили, - говорить отець Васілій, - ми зробили більше роботи, ніж будь-де, для того, щоб добровільно обрати населений пункт, до якого хочемо приєднатися: це Біляївка. Ходили вулицями, збирали підписи, проводили зустрічі та зібрання. І нам не зрозуміло, чому держава так зволікає з ухваленням остаточного рішення.
Проблем в колись заможному та процвітаючому селі дуже багато. Перше, що кидається в очі – це сотні міні-звалищ, які повсюди. Буяє амброзія. Колись потужні сільськогосподарські підприємства - стоять зруйновані посеред села.
Втім наш співрозмовник впевнений, проблема в тому, що людям не показали альтернативу. Колись такий смітник був коло сільського храму. Тепер тут квіти, сад та плитка. А ще – смітничок, куди перехожі можуть викинути обгортку від морозива чи пляшку від соку.
- Я виходив та робив зауваження дітям та дорослим, - згадує отець Василь, - а вони мені казали: а куди нам кидати? Замислився та купив смітничок. Тепер люди не кидають сміття під ноги. Все роблять цивілізовано.
На території храму ростуть квіти та дерева з усієї України. Садженці привезли з Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Тернопільської Одеської областей. Цей сад – праобраз того, якою священник бачить Україну та громаду села: єдиною та гарною.
Перша спільна праця з благоустрою села почалася з відновлення бювету. Його в селі часто згадували, бо вода була надзвичайно смачною та корисною. Потім, через старе обладнання, в воді почав перевищуватися вміст заліза. Тож людям заборонили її вживати.
Отець Василь – не місцевий, родом зі Львівщини. Але коли почув про те, як люди з жалем бідкалися, що бювет не працює, вирішив спробувати відновити його. Адже башта знаходилася на території храму.
- Ми порахували вартість відновлення – і були приголомшені. Потрібно було декілька сотень тисяч гривень, - згадує отець Васілій, - я звернувся до жителів села. Дехто говорив, навіщо їм долучатися, адже бювет знаходиться на території нашого храму, а вони ходять до іншої церкви. Але я пояснив, що вода буде для всіх: і віруючих різних конфесій, і атеїстів. Люди почали допомагати.
Майже рік тривали роботи з відновлення бювету. Коли його запустили, то взяли пробу води та повезли до спеціальної лабораторії. Там не повірили, що це вода з одного джерела. Настільки різними були хімічні показники між новими та останніми, які брали тут раніше.
Тепер сюди приходять не лише жителі Мирного, а й приїжджають за водою з Маяк, Теплодара. Відновила бювет ініціативна група з села. Отець Василь говорить, якщо писати імена всіх, хто долучився – то вийде список нівроку, з людей 100 щонайменше.
- Як у всіх наших перетвореннях, тут кожен долучається, чим може: хтось дав гайку, хтось для бригади обід приготував та прийняв нас у кінці робочого дня, дав транспорт, на заводі деталь випиляв, шматок труби дав, яка коштує 200-300 гривень, зробив пожертву. Своїми силами ми зробили робіт щонайменше на 200 000 гривень.
Бювет, який сельчани відновили своїми силами
Тепер бювет працює цілодобово та протягом року. Люди приходять, коли їм зручно. Обслуговує бювет церква: це робота насосів, системи захисту від перепаду напруги. У приміщенні для бювету є коробочка для пожертв. Але це вже – виключно за бажанням людей.
- Ми відновлювали роботу бювету разом, тож це – громадське майно. Користуватися ним можуть всі.
Представники ініціативної групи села, які відновлювали роботу бювету
До речі, всіх перехожих просять самостійно прибрати за собою, витерти воду, якщо вона розлилася. Люди це роблять залюбки. Поки знаходилася на території до бюветної зайшли четверо. Всі прибрали після себе.
Валентин Незамаєв
- За водою приходжу тричі на тиждень, - розповів місцевий житель Валентин Незамаєв, - вода тут особлива за смаком. Ніде більше такої немає.
Колишній сільський фельдшер Володимир Катюжинський додає:
- Якщо вона щойно набрана, то наче жива, - може відпоїти дерево, що засохло, квітку, яка зів’яла, людину, яка хворіє.
Володимир Катюжинський
Три місяці тому сільські жителі взялися ще за одну роботу. Протягом останнього часу в селі згоріло шість хат. З цим треба було щось робити.
- Ми допомагали погорільцю, - розповідає отець Васілій, - бо у нього все згоріло вщент. Сміття виносили, розгрібали згарище з іншими чоловіками. І тоді почали говорити, чому еменесники не встигли потушити пожежу, чому вигоріло все до тла. Приїхали, машину води вилили, потім кудись поїхали, а повернулися – тушити вже немає чого.
За словами погорільця, йому пояснили, що в селі немає жодного гідранта. Тож вони змушені були їхати до найближчого за кілька кілометрів.
Тепер таких гідрантів в селі чотири
- Я дізнався, що в Біляївці зараз є програма, коли відновлюють гідранти по всьому місту, - продовжує розповідь священник, - почав дізнаватися, скільки вони коштують. Виявилося, що нашому бюджету не по кишені. Треба проєкт, гроші великі заплатити за обладнання та роботу. Тоді вирішили самостійно зробити.
Сельчани відновлюють гідранти
Знову зібралися місцеві активісти, переважно молоді чоловіки, та розпочали роботу. З’ясували, що труба має бути діаметром, не менше 65. Тому визначили декілька місць, куди врізали гідранти. Їх облагородили, поставили там пластикові чи бетонні кришки. Всього відновили чотири гідранти.
Працювали з ранку до пізньої ночі
- Це і є справжній активізм, - говорить отець Васілій, - а не ходити по організаціям та тикати людям в обличчя мобільний телефон. Спочатку зроби щось для села, а потім вимагай. На жаль, є ті хто не сплачує податки, не бере участі в жодних акціях з благоустрою, але вважає, що їм дозволено, щось вимагати. Там, де є права, там обов’язки мають бути ще суворіші.
Ще священник з однодумцями відновили знак на дорозі, який збив нерадивий водій. Та й, взагалі, намагаються покращувати життя в населеному пункту всіма силами.
Є ще один проєкт, який пропонує реалізувати в селі ініціативна група. Хочуть своїми силами та силами меценатів збудувати сучасний дитячий ігровий майданчик. Однак навколо нього виникли суперечки.
- Ми не відмовляємося від допомоги. Навпаки, тим, хто голосніше критикує пропонуємо: очольте роботу! Було дуже багато конструктивних пропозицій. Наприклад, збудувати альтанку. Люди захотіли провести дитині день народження там: є майданчик, є альтанка, куди можна принести торт, сік для малюків. Такі пропозиції приймаємо в роботу. Але варто долучатися всім і до самої роботи, а не тільки критикувати.
Вважає священник, що люди можуть самі зробити багато, але владі треба не боятися з народом чесно комунікувати.
- Ми без голови вже не перший місяць – і не дуже це відчули. Секретар, яка хоча і не йшла на цю роботу, справляється з нею. Люди стали більш активними. У нас в акціях переважно беруть участь молоді люди. Хоча кажуть, що вони не активні, а хто їх долучав? Хто звертався до них простими словами: хлопці, гідранти, приміром, будемо чекати роками і дивитися, як наші хати горять, або самі виходимо і робимо? Що оберуть люди?
У Мирному дуже сподіваються на те, що їх за добровільною згодою, яку вони буквально захистили, дооб’єднають до Біляївки.
- Люди висловили свою думку. Об’єднання називається “добровільне”. Ми сказали наше слово. А тепер чуємо про якісь нові перспективні плани, де Мирне не з Біляївською ОТГ. Це неповага до людей та їх вибору.
Тут готові змінюватися. І вірять, що децентралізація дасть їх селу можливість знову стати благоустроєним та спроможним.
Колись, ще за радянських часів, в селі були потужні сільськогосподарські підприємства. Від частини, зараз говоримо про питомник декоративних культур, залишилася лише згадка. У 96 чи 97 році град з дощем знищив теплиці, в яких росли троянди, кали, гвоздики, декоративні дерева, які продавали по всій Україні. Хто знає, можливо, колись Мирне розквітне, як той сад, що вже ріс тут не так давно? Для цього селу та його мешканцям потрібні лише кілька підписів під остаточним рішенням про приєднання до Біляївської ОТГ.
Поділитися новиною:
12 листопада 2024
Інституційний розвиток, підтримка громад,...
11 листопада Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD та Агенція...
12 листопада 2024
Ідеї, що зміцнюють місцеву економіку. Що таке креативні хаби, і як вони вдихають життя в громади
Ідеї, що зміцнюють місцеву економіку. Що таке...
Сьогодні економічний успіх громади визначається не лише кількістю вироблених товарів, а й здатністю генерувати нові...
12 листопада 2024
Мінрегіон у партнерстві з UCORD налагоджує комунікації з Агенціями регіонального розвитку
Мінрегіон у партнерстві з UCORD налагоджує...
Міністерство розвитку громад та територій України налагоджує комунікації з агенціями регіонального розвитку...
12 листопада 2024
Як громадам ставати регіональними полюсами зростання
Як громадам ставати регіональними полюсами...
Автори: Ярослав Жидик, асоційований партнер консалтингової компанії СІВІТТА Мирослав Кошелюк, експерт з місцевого...