Наскільки успішною децентралізація є на сході країни  – говорили під час ефіру «Тема дня» телеканалу UA Донбас.

 

 

Гості в студії:

• Ігор Агібалов, директор Луганського Центру розвитку місцевого самоврядування, та 
• Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки  Програми «U-LEAD з Європою».

 

Перші вибори в червні: вісім ОТГ на Луганщині, жодної на Донеччині

 

Три роки поспіль вибори призначаються навесні та восени, цього разу влітку. Вісім з 13 громад отримали можливість на проведення цих виборів, - розповів про ситуацію в Луганській області Ігор Агібалов. У п’яти громадах на лінії розмежування вибори не були оголошені.

До липня поточного року в Луганській області були всього дев’ять ОТГ, майже стільки ж пішли на перші вибори в червні. В шести з них виграли ті люди, хто ініціював об’єднання та системно працював над цим.

За словами Максима Ткача, в Донецькій області в червні не були оголошені перші вибори. Загалом на території регіону юридично створені 18 громад, в десяти з них раніше відбулись перші вибори, ще одна громада, Бахмутська, була створена нещодавно  шляхом приєднання сільської території.

Отже, сім громад, які юридично пройшли шлях об’єднання,  очікують на призначення перших виборів, але там такі  проблеми, вирішити які має парламент. Це складний адміністративно-територіальний устрій, громади на лінії розмежування, де не призначають вибори  з огляду на безпеку та юридичні тонкощі в документах.

Серед них у однією громади – Криворізької сільської ОТГ у Добропільському районі – були відсутні перепони щодо оголошення та проведення перших виборів. Їх і справді призначили на осінь минулого року, але Донецька ОДА написала листа на Центрвиборчком, де наголосила, що вибори не можна проводити з питань безпеки. Тому Центрвиборчком відмінив своє рішення. Розповідаючи про ситуацію, Максим ткач висловив сподівання, що ЦВК усе ж таки призначить перші вибори в Криворізьку та інші громади ,які цього чекають.

 

Демотивація для всіх громад

 

Серед причин, чому Центрвиборчком не призначає перші вибори на певній території східних областей, Максим ткач назвав неврегульованість законодавства. У 2015 році Верховна рада через безпекові питання не призначила проведення чергових місцевих виборів. В цій постанові Верховна Рада тоді прописала, що призначати наступні  вибори на цих територіях  може лише парламент.

При цьому в законодавстві чітко прописано, що перші вибори до ОТГ оголошує Центрвиборчком. Звісно, в ЦВК виникає питання: хто має призначати ці вибори на зазначеній території?

«Така невизначеність підриває процес реформи і довіру людей, а також бажання займатись цим, - коментує Максим Ткач. - Люди вирішили багато організаційних  питань,провели громадські слухання, прийняли  сесії, об’єднались,  а скористатись перевагами не можуть, бо в них не було  виборів. Це несе елемент демотивації для інших»

Підтримує колегу й Ігор Агібалов. Цю правову колізію можна вирішити під час одного пленарного засідання.  У щастинській та Горській громадах навіть на протест дозріли.

«Люди бачать: вибори президента, а потім депутатів парламенту  відбулись,  питань безпеки не було. Чому ж тоді  місцеві вибори не можуть оголосити?!»  - міркує директор Луганського ЦРМС.

 

Які перспективи відкриваються при об’єднанні громад

 

Ще до проведення перших виборів у громадах починаються зміни, розповідає Ігор Агібалов. Розробку стратегій розвитку розпочали Коломичівська, Шульгінська, Марковська громади, формулювали плани спільних дій. Не вистачало лише остаточного етапу – проведення перших  виборів. 

Першочергове – затвердити свої бюджети, розробити стратегії, скласти план першочергових дій по відновленню інфраструктури, яка потрібна для надання базових послуг у громаді. Інфраструктурну субвенцію громади зможуть отримувати з наступного року. У Державному фонді регіонального розвитку вони й раніше брали участь, але створена ОТГ – це як пріоритет для розгляду та прийняття рішень про виділення грошей на фінансування  проектів розвитку через ДФРР.

Кількість грошей після об’єднання не змінюється – бюджет регіону залишається тим же, розповідає директор Луганського ЦРМС. У першу чергу збільшується  кількість ресурсів на інфраструктуру, посилюються позиції на отримання міжнародної технічної допомоги. Податки з районного бюджету переходять на бюджет громади, завдяки цььому перерозподілу місцеві бюджети зростають на 40-80%. Але головне – ефективність їх використання.

За словами Максима Ткача, загалом в реформі децентралізації важливо, що пріоритети розподілу грошей на розвиток  визначає  не призначений чиновник, а обрана людина, яка опікується інтересами громади. Люди приходять, щоб  зробити територію краще, саме тому в об’єднаних громадах високі показники освоєння бюджетів.

Реформа не зупиняється на створенні ОТГ, децентралізація націлена на надання якісних послуг, розвиток територій. Громади працюють над залученням інвесторів та створення якісних умов для розвитку бізнесу.

 

Чи можна в громаді здешевити вартість продуктів

 

Під час телеефіру ведучий поцікавився у гостей програми, чи можна в об’єднаній громаді досягти зниження вартості продуктів, наприклад хліба

Максим Ткач наголосив, що логіка реформи  полягає не в тому, щоб створювати власні підприємства ОТГ, а в тому щоб якомога якісну інфраструктуру та якомога якісні послуги надати населенню та бізнесу. В такому випадку підприємцям буде простіше працювати на території громади, а здорова конкуренція як процес зробить своє діло.

Ігор Агібалов додав, що в першу чергу відразу після створення ОТГ розмірковує, яким чином залучити гроші на відновлення життєво важливої інфраструктури. Паралельно думають про відродження чи започаткування бізнесу на території громади. Наприклад, у Новопсковській ОТГ створили власне комунальне підприємство, почали випускати тротуарну плитку з використанням вторинного пластику – це зменшує фінансове навантаження на комунальне господарство. У Красноріченській громаді стоїть занедбана будівля у банкрутстві. Цей об’єкт забирають у комунальну власність і зможуть передавати в оренду діючому бізнесу.

В ідеалі, але цього поки нема в Донецькій та Луганській областях – створення на частковій участі сільськогосподарського кооперативу, коли об’єднуються влада і бізнес, влада надає приміщеня та забезпечує частково закупівлю, а підприємець отримує грант від донорів. Молоко в населення можна купувати як сировину за більш вигідною для людей ціною, а кінцева вартість продукції буде дешевша.